Рішення від 22 вересня 2026 р. у справі №924/100/24 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026Справа № 924/100/24

За позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький

до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

треті особи 1. Міністерство оборони України, 2. Адміністрація Державної прикордонної служби України, 3. Кабінет Міністрів України, 4. Хмельницька міська рада, 5. Хмельницька обласна державна адміністрація

про витребування землі

Суддя Паламар П.І.

Секретар судового засідання Григоряк М.С.

Представники:

від позивача: Маркітан А.В.,

від відповідача: Козубей Р.Р.,

від третіх осіб: 1. Овод А.П., 2. Капелюх А.П., 3. Стремецька А.О.,4.-5. не з`явились

СУТЬ СПОРУ :

у січні 2024 року Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся в господарський суд Хмельницької області з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, Хмельницької обласної державної адміністрації про визнання державної реєстрації земельної ділянки (кадастровий номер 6810100000:27:004:0279) недійсною, скасування державної реєстрації права власності та права користування, скасування кадастрового номеру земельної ділянки.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 18 січня 2024 р. матеріали передано за виключною підсудністю до господарського суду міста Києва.

У процесі розгляду справи позивач неодноразово змінював предмет поданого позову. Останньою заявою від 28 травня 2025 р. про зміну предмету позову, заявив вимогу про витребування у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на його користь земельної ділянки.

Ухвалою суду від 8 липня 2025 р. провадження у справі в частині вимог позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Хмельницької обласної державної адміністрації закрито.

Таким чином, на розгляді суду залишились вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького.

Зазначав, що йому на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою від 23 грудня 1975 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 р., належала земельна ділянка 2487,6 га.

Правовий статус цієї земельної ділянки є державна власність для потреб оборони.

Розпорядженням Хмельницької обласної державної адміністрації (далі-третя особа 5.) № 33/2023-р від 1 лютого 2023 р. вирішено провести інвентаризацію земель державної власності за категорією земель - землі оборони орієнтовною площею 3345,00 га, що розташовані на території Хмельницької області, та скласти технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації вищевказаних земель. Доручено Головному управлінню Держгеокадастру у Хмельницькій області замовити розробку технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель державної власності у суб`єкта господарювання, що є виконавцем робіт із землеустрою, згідно із законом.

20 березня 2023 р. між Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області та Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" було укладено договір № 1-Г від 20 березня 2023 р. про надання послуг.

Рішеннями державних кадастрових реєстраторів №№ РВ-6100083552023 від 26 липня 2023 р., РВ-7400121232023 від 23 серпня 2023 р., РВ-2600078042023 від 24 серпня 2023 р., ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав ст. 24 Закону України "Про державний земельний кадастр", рекомендовано усунути перетин ділянок з ділянкою 6810100000:27:004:0279, площа співпадіння на 18,4589 га.

Під час ознайомлення із відомостями Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку йому стало відомо, що відповідачу на підставі державного акту серії ХМ від 15 квітня 1994 р. на праві постійного користування належить земельна ділянка загальною площею 377,8 га.

На підставі рішення Хмельницької міської ради № 37 від 7 жовтня 2020 р. відповідач виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж указаної земельної ділянки в натурі.

10 лютого 2021 р. Хмельницька міська рада (третя особа 4.) здійснила державну реєстрацію права власності на вищевказану земельну ділянку за Хмельницькою обласною державною адміністрацією та права постійного користування земельною ділянкою за відповідачем 1. (номер запису №№ 40519560, 40519589).

Дана земельна ділянка є суміжною із земельною ділянкою, яка належить йому на підставі державного акту від 23 грудня 1975 р.

Вказував, що проведеною у процесі розгляду справи земельно-технічною експертизою № 684/24-26 від 13 вересня 2024 р. встановлено, що частина земельної ділянки загальною площею 22,1498 га, яка входила до загальної площі 377,8 га, визначеною державним актом серії ХМ від 15 квітня 1994 р., що зареєстрований в книзі записів державних актів на право користування землею за № 00016, не увійшла до загальної площі 377,8 га земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:27:004:0279 згідно даних ДЗК.

У той же час частина земельної ділянки площею 22,7082 га (фактично складається із 7 земельних за визначеними поворотними точками), яка входить до загальної площі 377,8 га, земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:27:004:0279 згідно даних ДЗК, виходить за межі земельної ділянки загальною площею 377,8 га, визначеною державним актом серії ХМ від 15 квітня 1994 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів на право користування землею за № 00016.

Пояснив, що при формуванні земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номеру не було дотримано конфігурації та поворотних точок земельної ділянки, яка першочергово була передана від Хмельницької КЕЧ до Прикордонної академії та на яку було оформлено державний акт серії ХМ від 15 квітня 1994 р.

Посилаючись на те, що через вибуття з його володіння земельної ділянки площею 22,7082 га, яка належить йому на підставі державного акта на право користування земельною ділянкою від 23 грудня 1975 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 р., порушені його права як користувача цієї земельної ділянки, позивач на підставі ст. 15 ЦК України, ст.ст. 77, 92 ЗК України, Законів України "Про Збройні Сили України", "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" просив позов задовольнити та витребувати від відповідача на свою користь 7 земельних ділянок загальною площею 22,7082 га, що визначені у системі координат СК 63 і відображені у вищевказаному висновку експерта від 13 вересня 2024 р. за № 684/24-26, як земельні ділянки, які вийшли за межі державного акту серії ХМ від 15 квітня 1994 р.

Також просив покласти на відповідача понесені ним витрати з оплати судового збору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Заявив про сплив строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Вказував, що право постійного користування земельною ділянкою площею 377,8 га Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького набуто у законний спосіб. На цей час земельна ділянка площею 377,8 га (кадастровий номер 6810100000:27:004:0279), належить державі і перебуває на праві постійного користування у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького та віднесена до земель оборони. Ця земельна ділянка використовується за її цільовим призначенням виключно в інтересах національної безпеки та оборони держави.

У процесі розгляду до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору залучено Міністерство оборони України (далі-третя особа 1.), Адміністрацію Державної прикордонної служби України (далі-третя особа 2.), Кабінет Міністрів України (далі-третя особа 3.), Хмельницьку міську раду (далі-третя особа 4.), Хмельницьку обласну державну адміністрацію (далі-третя особа 5.).

Треті особи 1. та 3. у письмових поясненнях на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні підтримали заявлені позивачем вимоги.

Третя особа 2. у письмових поясненнях на позовну заяву, її представник у судовому засіданні проти позову заперечувала з підстав, аналогічних викладеним відповідачем.

Третя особа 4. у письмових поясненнях на позовну заяву підтримала заявлені позивачем вимоги.

Третя особа 5. у письмових поясненнях на позовну заяву проти позову заперечувала, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог.

Представники останній третіх осіб у судове засідання не з`явилися, про час і місце його проведення повідомлені у встановленому порядку.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 202 ГПК України у відсутності третіх осіб 4. та 5. за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, третіх, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони у справі є суміжними землекористувачами земельних ділянок, що утворилися внаслідок вилучення у 1992 році на користь відповідача у зв`язку зі створенням на базі Хмельницького вищого артилерійського командного училища імені Маршала артилерії Яковлєва М.Д. Інституту Прикордонних військ України частини площею 377,8 га від раніше наданої на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 р. позивачеві як правонаступнику Хмельницької КЕЧ району Прикарпатського воєнного округу земельної ділянки загальною площею 2487,6 га.

Суміжна із відповідачем земельна ділянка по вул. Митрополита Шептицького, 204 у м. Хмельницькому (нині площею 88,402 га кадастровий номер 68101400000:27:004:0300) зайнята ротним тактичним полем, військовим містечком № 66, що належить позивачеві.

На земельній ділянці відповідача по вул. Митрополита Шептицького, 200 у м. Хмельницькому (нині площею 377,8 га кадастровий номер 6810100000:27:004:02179) розташований Польовий центр забезпечення навчального процесу.

Указані обставини підтверджуються частково поясненнями сторін, третіх осіб, наявними у справі державним актом на право користування земельною ділянкою від 23 грудня 1975 р., затвердженого рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної ради депутатів трудящих № 277-в від 23 грудня 1975 р., витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-9954379792024 від 20 листопада 2024 р., постановою КМУ № 700 від 14 грудня 1992 р. "Про створення Інституту Прикордонних військ України", актом здачі-приймання казарменно-житлового фонду, комунальних споруд і квартирного майна від 29 листопада 1992 р. між Хмельницькою КЕЧ району та Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, державним актом на право постійного користування землею серія ХМ від 15 квітня 1994 р., виданого відповідно до рішення Хмельницької районної ради народних депутатів від 1 квітня 1994 р., зареєстрованого за № 00016, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 244098127 від 12 січня 2021 р.

Факт надання указаної земельної ділянки площею 377,8 га, яка раніше перебувала володінні та користуванні позивача, відповідачеві сторонами визнається та не заперечується іншими учасниками справи.

Обидві земельні ділянки в силу вимог ст. 77 ЗК України відносяться до земель оборони як такі, що призначені - перша - для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інша - навчального закладу у сфері управління Державної прикордонної служби України.

З часу набуття позивачем, а згодом і відповідачем прав користування цими земельними ділянками держава зберегла за собою титул її власника донині в силу положень чинних у різний час ЗК УРСР 1970 року, ЗК України 1990 та 2001 років, у т.ч. через набрання чинності з 1 січня 2013 р. змін до ч. 2 ст. 77 останнього, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності".

Таким чином, у питанні володіння землею як ротного тактичного поля військового містечка № 66, так і Польового центру забезпечення навчального процесу за сторонами у справі стоїть держава, яка здійснює свої повноваження власника через утворені нею органи.

З урахуванням положень ст. 122 ЗК України, ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України", ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони" повноваження щодо передачі земельних ділянок земель оборони у власність або у користування в залежності від мети передачі належать Кабінету Міністрів України або обласній державній адміністрації на її території.

Заявлені позовні вимоги обгрунтовані заволодінням відповідачем без відповідної правової підстави частиною земельної ділянки ротного тактичного поля загальною площею 22,7082 га під час формування та реєстрації в Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 377,8 га (кадастровий номер 6810100000:27:004:02179).

За ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ст.ст. 377, 378 ЦК України витребування майна є способом захисту прав власника від іншої особи (невласника), яка заволоділа річчю поза його волею.

За обставинами справи спірна земля не вибула з володіння її власника держави, оскільки право на здійснення фактичного панівного контролю за цим майном через володільців, які перебувають у підпорядкуванні (управлінні) державних органів, визначення його юридичної долі на власний розсуд, незалежно від волі інших осіб зберігається за державою.

Здійснена у різний час сторонами у справі державна реєстрація прав на земельні ділянки з кадастровими номерами 68101400000:27:004:0300 та 6810100000:27:004:02179 ще раз підтвердила факт належності державі права власності не це майно.

За таких обставин заявлений позивачем спосіб захисту земельних прав саме як витребування майна від особи, що діє в інтересах та від імені того ж самого власника, не вбачається ефективним.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені ч. 2 ст. 16 ЦК України. Цими ж положеннями передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.

Заявлені ж позивачем вимоги про витребування майна не спрямовані на захист його прав у спосіб, визначений чинним законодавством.

Обставини даної справи не подібні до тих, які вирішувалися Верховним Судом постановою від 22 січня 2025 р. у справі № 446/478/19 та були пов`язані з питанням обрання ефективного способу захисту земельних прав держави на частину ділянки, якою заволоділа приватна особа незаконно, без відповідної правової підстави.

Тобто наявний спір виник між неволодіючим власником та володільцем-невласником.

Тому посилання позову з цього приводу є необгрунтованими.

З пояснень сторін, наданих у ході судового розгляду, фототаблиць, схем розташування земельних ділянок вбачається, що з часу вилучення у 1992 році на користь відповідача частини земельної ділянки площею 377,8 га, яка раніше перебувала у користуванні позивача, між сторонами був встановлений фактичний порядок використання цих земельних ділянок.

Суміжна із відповідачем земельна ділянка з кадастровим номером 68101400000:27:004:0300 по межі між ними відгороджена парканом, встановленим позивачем.

Зовнішній периметр земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:27:004:02179 на значній протяжності, зокрема спірних ділянок, виконаний у формі інженерно-технічних загороджень, які імітують лінію державного кордону, створених у 1990 роках, ведеться караульна охорона цієї ділянки та розташованих на ній будівель та споруд. Допуск сторонніх осіб без погодження відповідача на цю земельну ділянку обмежений.

Обгрунтування порушення земельних прав позивача фактично зводиться до порушення порядку формування та реєстрації в земельному кадастрі земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:27:004:02179, що перебуває у володінні відповідача, зовнішні межі якої не відповідають даним державного акту серії ХМ від 15 квітня 1994 р.

Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано належних та переконливих доказів, що реєстрація за відповідачем права користування на земельну ділянку площею 377,8 га призвела до втрати володіння позивачем частиною належної йому на праві користування земельної ділянки площею 22,7082 га.

Поданий позивачем висновок експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (Хмельницьке відділення) за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 684/24-26 від 13 вересня 2024 р. суд оцінює критично, оскільки як вбачається з його змісту та наданих у судовому засіданні пояснень експерта Ляшкової Т.С. такий висновок вчинений без виходу експерта на місцевість, без огляду земельної ділянки в натурі, на основі лише матеріалів, наданих позивачем.

При цьому, докази використання інших технічних засобів, аерофото-, супутникової зйомки під час дослідження земельної ділянки, враховуючи її значні розміри, відсутні.

За таких обставин посилання позивача з цього приводу є непереконливими.

Заявлені неточності документального оформлення прав на землю за недоведеності факту безпідставного заволодіння відповідачем чужою земельною ділянкою не дають підстав для пред`явлення віндікаційного позову, а можуть бути вирішені шляхом усунення відповідних перешкод у користуванні майном або перерозподілу власником землекористування сторін.

Задоволення позову за таких обставин становитиме непропорційне втручання суду у права власника землі.

Враховуючи вищенаведене у позові відповідно до вимог ст.ст. 15, 16, 387 ЦК України слід відмовити.

Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

у позові Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький відмовити.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складене 14 жовтня 2026 р.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар