Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №910/8704/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.10.2026Справа № 910/8704/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна»

про стягнення 7916,44 грн,

Представники:

не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» про стягнення 7916,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальнику позивача було завдано майнової шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась через порушення правил дорожнього руху водієм, цивільно-правова відповідальність якого застрахована відповідачем.

Суд своєю ухвалою від 28.07.2026 відкрив провадження у справі № 910/8704/26 та постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відхилив позовні вимоги у повному обсязі, зазнавши, що вартість ремонтних робіт є завищеною. Крім того, розмір страхового відшкодування повинен бути зменшений на 3200,00 грн франшизи.

Розглянувши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01 березня 2023 року приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) уклали договір добровільного комплексного страхування транспортних ризиків (далі - Договір-1), за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу, а саме: «Renault», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

26 червня 2023 року сталась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля та автомобіля «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 .

Згідно з постановою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.09.2023 вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок порушення правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 .

Відповідно до ремонтної калькуляції від 17.07.2023 розмір матеріального збитку становить 50057,56 грн.

Зазначена вище подія була визнана страховим випадком, про що складено страховий акт від 01.08.2023 на суму 51057,56 грн (50057,56 + 1000 (евакуація).

02 серпня 2023 року позивач перерахував ОСОБА_1 51057,56 грн (платіжна інструкція № 353492 від 02.08.2023).

Нормами статті 993 Цивільного кодексу України та статті 108 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Майнові інтереси, пов`язані з експлуатацією автомобіля «Volvo», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , застраховані приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Євроінс Україна» за полісом АР/30818449 (далі Договір-2). Ліміт відповідальності за шкоду майну - 160000,00 грн, франшиза - 3200,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з вимогою.

Відповідач задовольнив вимогу частково на суму 43141,12 грн.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанови від 13.03.2018 у справі № 910/9396/17, від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17) суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру страхового відшкодування, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати.

Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт, необхідних для відновлення пошкодженого майна.

Позивач заявив до стягнення з відповідача 7916,44 грн (51057,56 - 43141,12).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції до 01.01.2025) розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладенні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

До фактичних витрат позивача було включено 3200,00 грн, що є франшизою, передбаченою Договором-2.

З огляду на викладене з відповідача підлягає стягненню 4716,44 грн (7916,44 -3200,00). У стягненні 3200,00 грн франшизи судом відмовлено.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 4716,44 грн. Суд відмовляє в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає судовий збір на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково позов приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна».

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс Україна» (вул. Велика Васильківська, 102, м. Київ, 03150, код 22868348) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (проспект Берестейський, 65, м. Київ, 03117, код 30115243) 4716,44 грн боргу, 1982,75 грн судового збору.

Відмовити в іншій частині позову.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя С. А. Ковтун