Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №910/4421/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2026Справа № 910/4421/26

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі";

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс";

про стягнення 2 072 434,56 грн.

Суддя Мандриченко О. В.

Секретар судового засідання Григоренко С. В.

Представники:

Від позивача: Дуднік-Дубіняк Д.І., адвокат, довіреність № 106/2026 від 01.10.2026;

Від відповідача: не з`явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" вартість розподіленої електричної енергії в розмірі 2 072 434,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" порушено договірні умови з постачання електричної енергії, в результаті чого виникла спірна заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2026 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 910/4421/26; справу розглядати за правилами загального позовного провадження, а підготовче засідання призначити на 26.05.2026.

08.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" подало до господарського суду відзив на позовну заяву, в якому просило відмовити у задоволенні позовних вимог.

18.05.2026 до господарського суду від Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" на позовну заяву.

21.05.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" подало до господарського суду заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/4421/26 до судового розгляду по суті.

06.10.2026 до господарського суду від позивача надійшло повідомлення про зміну найменування, а саме з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі".

У судовому засіданні 06.10.2026 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зміну найменування та постановлено здійснювати розгляд справи з її врахуванням.

Під час розгляду спору по суті у судовому засіданні 06.10.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити.

У судове засідання 06.10.2025 представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце його проведення був повідомлений судом належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

З метою повідомлення сторін про розгляд справи, судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвали суду були направлені відповідачу в його відповідний електронний кабінет в системі "Електронний суд", та були ним отримані, про що свідчать повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25 січня 2006 року, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З огляду на наведене та з урахуванням того, що неявка представників відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

06.10.2026 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, врегулювання відносини, пов`язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з розподілу.

14.03.2018 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, була прийнята постанова "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" №312 (далі - ПРРЕЕ).

Укладення договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог цих Правил здійснюється до 01.12.2019 шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови (п. 2 постанови НКРЕКП №312 "Про затвердження ПРРЕЕ").

У відповідності до п. 6 ПРРЕЕ до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між споживачем та суб`єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства.

Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов`язками, пов`язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

Пунктом 4 ПРРЕЕ визначено, що договір про надання послуг з розподілу електричної енергії вважається укладеним з дати підписання споживачем заяви-приєднання до договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, яка повертається споживачем на адресу ОСР, та/або сплати за рахунком (квитанцією), який надсилається (надається) одночасно з договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, та/або з дати, указаної у заяві-приєднанні, якщо споживач протягом указаного в заяві-приєднанні терміну не звернувся до ОСР із запереченнями щодо укладення договору в цілому або щодо окремих умов договору та спожив будь-який обсяг електричної енергії.

Відповідно до п. 2.1.2 ПРРЕЕ оператор системи зобов`язаний укласти договори про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з усіма споживачами, електроустановки яких приєднані до електричних мереж на території діяльності відповідного оператора системи. Не допускається розподіл (передача) електричної енергії до точки розподілу електроустановки споживача за відсутності діючого договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії з таким споживачем, крім випадку здійснення розподілу (передачі) електричної енергії оператором системи до власних електроустановок.

Згідно з п. 2.1.5 ПРРЕЕ договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, що є додатком 3 до цих Правил та, як правило, укладається шляхом приєднання споживача за заявою-приєднанням до розробленого оператором системи договору на умовах складеного оператором системи паспорта точки розподілу/передачі.

Фактом приєднання споживача до умов договору споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії, зокрема, повернення (надання) підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка оператора системи та/або документально підтверджене споживання електричної енергії.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" (далі також - відповідач, Споживач) подало Приватному акціонерному товариству "ДТЕК Київські електромережі", яке було перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (далі також - позивач, ОСР), заяву-приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу від 15.07.2020 № 18/ЦОК12/13/1/56101.

Відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» позивач є оператором системи розподілу (ОСР) та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 13.11.2018 № 1411.

Листом від 05.08.2020 позивач повідомив відповідача про приєднання до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії та до договору про постачання електричної енергії споживачу.

Таким чином, з 05.08.2020 розподіл електричної енергії, на об`єкт по вул. Антоновича, 131, здійснюється на підставі публічного договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, до умов якого приєднано вул. Антоновича, 131 згідно з п. 4 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, на умовах договору про постачання електричної енергії 18/ЦОК12/13/1/56101 з особовим рахунком Споживача № 36841015, далі - Договір та точками розподілу 62Z5987917366382, 62Z7490949438130, 62Z4480340089087, 62Z9251840398322, 62Z1031873127265, 62Z7873703925557, 62Z0654004792164, 62Z5982179898826, 62Z8315844559574, 62Z1390995752017, 62Z9484817398305. 62Z8562653240443 та ККР 45100001132.

У Додатку 2 до Договору «Паспорт точки розподілу електричної енергії» зазначено адресу об`єкта Споживача - вул. вул. Антоновича, 131 в м. Києві.

В Додатку № 3 до Договору зазначені відомості про розрахункову засоби обліку активної та реактивної енергії.

02 січня 2024 року позивач виніс попередження № 3/01/1/02-01 про припинення постачання електричної енергії з 17.01.2024, у зв`язку із заборгованістю споживача.

03 січня 2024 року вказане попередження було офіційно направлено на адресу відповідача (вул. Антоновича, 131, м. Київ) через АТ «Укрпошта», що підтверджується списком № 35 згрупованих поштових відправлень Форми 103 від 03.01.2024, де відповідача зазначено під порядковим номером 14, ШКІ відправлення: 0600074630500.

Позивачем було видано наряд-завдання № 2889 від 17.01.2024 і направлено персонал для її виконання на об`єкті відповідача по вул. Антоновича, 131 в м. Києві.

Натомість, відповідачем персонал позивача до відключення був недопущений, про що було складено акт про недопуск № 2889 від 18.01.2024.

06 січня 2025 року позивачем було винесено та направлено відповідачу попередження № 3/01/1/06-01/00004 про припинення розподілу електроенергії з 21.01.2025

Листом від 06.01.2025 №3/01/1/66_01 позивач, як оператор системи розподілу (ОСР), надіслав відповідачу попередження № 3/01/1/66-01/00004, яким попередив останнього про припинення електропостачання (розподілу) електричної енергії у зв`язку із заборгованістю відповідача за спожиту електричну енергію перед постачальником.

Відповідно до електронного реєстру споживачів для здійснення обмеження/ припинення електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між споживачами та Постачальником за 06 січня 2025 року відповідачу мало бути припинено електропостачання 09:00 годин 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025 наступних ТКО: 6279965789227525, 62Z3480248134707, 62Z5987917366382, 62Z7490949438130, 62Z4480340089087, 62Z9251840398322, 62Z1031873127265, 62Z7873703925557, 622065 4004792164, 62Z5982179898826, 62Z6872937833726, 62Z8562653240443, 62Z1390995752017, 62Z9484817398305, 6277081319950999, 62Z4344059821789, 62Z9715894969402, 62Z6104097713860, 62Z4221980396778, 62Z8315844559574.

10.02.2025 позивачем за участю представника відповідача - Смоловик О. М. (Голова правління) було складено Акт-претензію № 65 про порушення договірних умов, яким зафіксовано порушення споживачем п.п. 12-14 п. 5.5.5. ПРРЕЕ (не припинив власне електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до пп.3 п. 5.5.5. ПРРЕЕ з причини неповної оплати за спожиту електричну енергію), що призвело до втрат електричної енергії, спожитої після запланованої дати відключення.

В згаданому акті-претензії було зазначено час, місце та дату його розгляду комісією з розгляду актів порушення - 11.03.2025, о 14-45 год за адресою: вул. Новокостянтинвська, 1а каб. 119. Зазначений акт - претензія було доповнено.

Отже, про час та дату розгляду акту відповідача було повідомлено належним чином.

Протоколами від 11.03.2025 № 69, від 03.04.2025№ 86, від 10.04.2025№ 89, від 01.05.2025 № 95 та від 15.05.2025 № 98 засідання по розгляду акта-претензії № 65 переносилися, про що споживач повідомлявся шляхом власноручного підписання вищезгаданих протоколів, де були зазначені місце, дати та час наступних засідань комісії.

22.05.2025 відбулося останнє засідання комісії позивача, яке було оформлено Протоколом № 101 від 22.05.2025.

На засідання з`явилася представник відповідача (Споживача) Смоловик О. М.

Комісія розглянула акт-претензію від 10.02.2025 № 65.

Комісією також було узято до уваги заяву споживача від 22.05.2025 про здійснення розрахунку за актом-претензією № 65 за фактичними показниками приладів обліку.

На засіданні було прийнято рішення: «Нарахування провести згідно з пунктом № 3.13. Алгоритму компенсації втрат ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у разі порушення споживачами договірних умов з розподілу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Договорі розподілу електричної енергії за період з 01.04.2024 по 09.02.2025. Всього до сплати: 2 072 434 грн 56 коп.».

Відповідач отримав протокол засідання комісії, розрахунок та рахунок на оплату 22.05.2025, про що свідчить його власноручний підпис на протоколі № 101 від 22.05.2025.

За твердженням позивача, рахунок на суму 2 072 434 грн 56 коп. відповідач не сплатив.

Частинами 1 та 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 (далі - Закон).

Учасники ринку електричної енергії за статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Згідно із ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку. Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

У пункті 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви - приєднання за формою, наведеною в додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 1.2.15. Правил, для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов у цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

Згідно п. 3.1.7. Правил, договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.

За умовами п. 3.2.5. Правил, за яким укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується в передбаченому договором порядку (п. 3.2.13. Правил).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із п. 4.3 та п. 4.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - ПРРЕЕ), дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг. Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну.

Відповідно до п. 7.5. ПРРЕЕ припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: 1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи; 2) електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.

Згідно з п. 7.10. ПРРЕЕ, припинення електроживлення електроустановок споживача здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу.

У разі нездійснення оператором системи припинення електропостачання споживачу згідно з вимогою електропостачальника про відключення купівля-продаж електричної енергії за договором про постачання зупиняється, а обсяги електричної енергії, використані споживачем після дати, зазначеної у вимозі про відключення, покладаються адміністратором розрахунків на оператора системи як втрати.

Збитки, пов`язані з оплатою та адмініструванням втрат, які виникли внаслідок порушення цих Правил іншими учасниками роздрібного ринку, оператор системи відшкодовує, оформивши претензію цьому (цим) учаснику (учасникам) роздрібного ринку на відшкодування збитків у порядку, передбаченому розділом VIII цих Правил.

Відповідно до п. 16, п. 25 та пп. 25.1. - 25.5. Додатку 4 «Порядок розрахунків» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії:

Вартість необлікованої, внаслідок порушення споживачем ПРРЕЕ, електричної енергії, розрахованої оператором системи розподілу, на підставі акту про порушення ПРРЕЕ, перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи розподілу. Споживач має оплатити вказаний в даному пункті рахунок, не пізніше 30 календарних днів від дня його отримання.

У разі відсутності у споживача договору про постачання електричної енергії або у разі не можливості, з незалежних від оператора системи причин, що підтверджені документально (не допуск працівників оператора системи для відключення, законодавча заборона (обмеження) відключення, тощо) відключення споживача на підставі заявки від електропостачальника, для розрахунків між сторонами покази засобу(ів) обліку не застосовуються, а розрахунки між сторонами ведуться наступним чином:

- обсяг розподіленої електричної енергії такому споживачу розраховується виходячи з дозволеної (договірної) потужності струмоприймачів та кількості годин і днів використання таких струмоприймачів, визначених договором. У разі відсутності в договорі даних про тривалість роботи обладнання споживача режим роботи споживача приймається рівним 8 год в день, 5 днів на тиждень.

- вартість розподіленої електроенергії визначається за ціною закупівлі електричної енергії оператором системи розподілу на втрати електричної енергії в мережах на балансуючому ринку у відповідному розрахунковому періоді та з врахуванням вартості послуг з розподілу електричної енергії на об`єкт (об`єкти) споживача за тарифом (ціною) на послугу з розподілу електричної енергії та з врахуванням тарифу на послуги з передачі електричної енергії.

- період розрахунку визначається з моменту припинення дії або не укладення споживачем договору про постачання електричної енергії та до моменту його укладення або з дати відключення, яка зазначена в заявці електропостачальника (у разі не можливості, з незалежних від оператора системи причин, що підтверджені документально здійснити відключення) до повного припинення постачання електричної енергії споживачу, що зафіксовано відповідним актом претензією або до відкликання заявки електропостачальником.

- оплата споживачем, вартості послуг з розподілу, яка розрахована у відповідності з пунктом 25 даного додатку, здійснюється на підставі акту - претензії та окремих платіжних документів оператора системи розподілу за відповідний розрахунковий період, з вказанням обсягу та вартості електричної енергії, в строки зазначені в п. 14 даного додатку.

02 січня 2024 року позивач виніс попередження № 3/01/1/02-01 про припинення постачання електричної енергії з 17.01.2024 у зв`язку із заборгованістю споживача.

03 січня 2024 року вказане попередження було офіційно направлено на адресу відповідача (вул. Антоновича, 131, м. Київ) через АТ «Укрпошта», що підтверджується списком № 35 згрупованих поштових відправлень Форми 103 від 03.01.2024, де відповідача зазначено під порядковим номером 14, ШКІ відправлення: 0600074630500.

Позивачем було видано наряд-завдання № 2889 від 17.01.2024 і направлено персонал для її виконання на об`єкті відповідача по вул. Антоновича, 131 в м. Києві.

Натомість, відповідачем персонал позивача до відключення був недопущений, про що було складено акт про недопуск № 2889 від 18.01.2024.

06 січня 2025 року позивачем було винесено та направлено відповідачу попередження № 3/01/1/06-01/00004 про припинення розподілу електроенергії з 21.01.2025

Листом від 06.01.2025 №3/01/1/66_01 позивач, як оператор системи розподілу (ОСР), надіслав відповідачу попередження № 3/01/1/66-01/00004, яким попередив останнього про припинення електропостачання (розподілу) електричної енергії у зв`язку із заборгованістю відповідача за спожиту електричну енергію перед постачальником.

Відповідно до електронного реєстру споживачів для здійснення обмеження/ припинення електроживлення за заборгованість за спожиту електричну енергію відповідно до умов укладених договорів про постачання електричної енергії між споживачами та Постачальником за 06 січня 2025 року відповідачу мало бути припинено електропостачання 09:00 годин 21.01.2025, 22.01.2025, 23.01.2025, 24.01.2025, 27.01.2025 наступних ТКО: 6279965789227525, 62Z3480248134707, 62Z5987917366382, 62Z7490949438130, 62Z4480340089087, 62Z9251840398322, 62Z1031873127265, 62Z7873703925557, 622065 4004792164, 62Z5982179898826, 62Z6872937833726, 62Z8562653240443, 62Z1390995752017, 62Z9484817398305, 6277081319950999, 62Z4344059821789, 62Z9715894969402, 62Z6104097713860, 62Z4221980396778, 62Z8315844559574.

10.02.2025 позивачем за участю представника відповідача - Смоловик О. М. (Голова правління) було складено Акт-претензію № 65 про порушення договірних умов, яким зафіксовано порушення споживачем п.п. 12-14 п. 5.5.5. ПРРЕЕ (не припинив власне електроспоживання відповідно до умов договору відповідно до пп.3 п. 5.5.5. ПРРЕЕ з причини неповної оплати за спожиту електричну енергію), що призвело до втрат електричної енергії, спожитої після запланованої дати відключення.

В згаданому акті-претензії було зазначено час, місце та дату його розгляду комісією з розгляду актів порушення - 11.03.2025, о 14-45 год за адресою: вул. Новокостянтинвська, 1а каб. 119. Зазначений акт - претензія було доповнено.

Отже, про час та дату розгляду акту відповідача було повідомлено належним чином.

Протоколами від 11.03.2025 № 69, від 03.04.2025№ 86, від 10.04.2025№ 89, від 01.05.2025 № 95 та від 15.05.2025 № 98 засідання по розгляду акта-претензії № 65 переносилися, про що Споживач повідомлявся шляхом власноручного підписання вищезгаданих протоколів, де були зазначені місце, дати та час наступних засідань комісії.

22.05.2025 відбулося останнє засідання комісії позивача, яке було оформлено Протоколом № 101 від 22.05.2025.

На засідання з`явилася представник відповідача (Споживача) Смоловик О. М.

Комісія розглянула акт-претензію від 10.02.2025 № 65.

Комісією також було узято до уваги заяву споживача від 22.05.2025 про здійснення розрахунку за актом-претензією № 65 за фактичними показниками приладів обліку.

На засіданні було прийнято рішення: «Нарахування провести згідно з пунктом № 3.13. Алгоритму компенсації втрат ПрАТ «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» у разі порушення споживачами договірних умов з розподілу електричної енергії згідно фактичного споживання, визначеного за допомогою показників вузлів обліку електричної енергії, які зазначені в Договорі розподілу електричної енергії за період з 01.04.2024 по 09.02.2025. Всього до сплати: 2 072 434 грн 56 коп.».

Суд вказує, що Комісія ОСР, задовольнивши заяву відповідача про здійснення перерахунку за фактичними показниками приладів обліку, прийняла рішення про нарахування суми до сплати у розмірі 2 072 434 грн 56 коп., що підтверджується також підписаним розрахунком втрат та рахунком та відповідно зафіксовано у протоколі № 101.

При цьому суд вказує, що за умовами частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Окрім того, Верховний Суд неодноразово наголошував (з урахуванням конкретних обставин справи) на необхідності врахування поведінки учасників спору з точку зору з її відповідності принципу добросовісності.

Так, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 390/34/17 зазначив, що добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно на них покладається.

Однак у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що поставка бетону здійснювалася не в межах виконання договору № 30/06/23/1 від 30.06.2023, а в межах договору поставки, укладеного у спрощений спосіб, шляхом направлення рахунків та їх оплати.

Отже, позиція відповідача, яка викладена у відзиві на позовну заяву та запереченні на відповідь на відзив суперечить добросовісності та чесній діловій практиці.

Суд вказує, що відповідач отримав протокол засідання комісії, розрахунок та рахунок на оплату 22.05.2025, про що свідчить його власноручний підпис на протоколі № 101 від 22.05.2025.

При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження рішенням комісії про розгляд акту, яке оформлене протоколом № 101 від 22.05.2025, як і не місять доказів оплати електричної енергії.

В свою чергу, доказів того, що після запланованої дати відключення, відповідач купував відповідний обсяг електричної енергії в іншого постачальника суду не надано.

Таким чином, зважаючи на встановлені обставини та вимоги зазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач не спростував в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2 072 434 грн 56 коп. є правомірними та обґрунтованими.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку з задоволенням позовних вимог.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", № 37801/97 від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", №49684/99 від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019 Верховного Суду по справах №910/13407/17 та №915/370/16.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як законодавчо необґрунтовані та безпідставні.

Керуючись ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіус Соліс" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 131, ідентифікаційний код 43625459) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Київські електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 20, ідентифікаційний код 41946011) вартість розподіленої електричної енергії у розмірі 2 072 434 (два мільйона сімдесят дві тисячі чотириста тридцять чотири) грн 56 коп. та судовий збір у розмірі 25 869 (двадцять п`ять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять) грн 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України подається до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 (двадцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14.10.2026.

Суддя О.В. Мандриченко