Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №910/8709/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2026Справа № 910/8709/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу

за позовом Фізичної особи-підприємця Лук`яненка Анатолія Анатолійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-2012»

про стягнення 54 999,99 грн

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Лук`яненко Анатолій Анатолійович (далі - ФОП Лук`яненко А.А., позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-2012» (далі - ТОВ «Гермес-2012», відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 54 999,99 грн за договором поставки, укладеним у спрощений спосіб.

Позов обґрунтований тим, що у порушення вказаного договору відповідач неналежним чином виконав свої зобов`язання з поставки оплаченого товару, у зв`язку з чим у ТОВ «Гермес-2012» виник обов`язок з повернення позивачу вартості непоставленого товару. У позові ФОП Лук`яненко А.А. просить стягнути з відповідача грошові кошти за непоставлений товар у сумі 54 999,99 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.

Розглянувши позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що між ФОП Лук`яненком А.А. (покупець) та ТОВ «Гермес-2012» (постачальник) була досягнута усна домовленість, згідно з якою відповідач зобов`язувався передати позивачу товар, а саме: пила настільна мережева DeWalt DWE7492, стрічкопильний верстат по дереву Metabo BAS 318 Precision WNB (619009000), рейсмусний верстат GTM MB 13/1 Н (Helical)330, шліфувальний верстат Parkside PBTS 370 A1, набір фрез універсальний DeWalt DТ90017, фрезер Metabo FM 500-6 (601741000), а позивач зобов`язувався вказаний товар прийняти та оплатити.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 стаття 203 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Так, судом встановлено, що 30.03.2026 відповідач виставив позивачу, як покупцю, рахунок на оплату № 9 в сумі 146 897,59 грн з ПДВ.

11.05.2026 за вказаним рахунком ФОП Лук`яненко А.А. сплатив на користь ТОВ «Гермес-2012» передплату в розмірі 146 897,59 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 8F34-R8HZ-VX2P-VDQY від 11.05.2026.

Ураховуючи вказані обставини та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару шляхом укладення договору у спрощений спосіб.

Частиною першою ст. 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина друга ст. 712 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як свідчать матеріали справи, на виконання усної домовленості відповідач поставив покупцю товар - пила настільна мережева DeWalt DWE7492, стрічкопильний верстат по дереву Metabo BAS 318 Precision WNB (619009000), шліфувальний верстат Parkside PBTS 370 A1, набір фрез універсальний DeWalt DТ90017, фрезер Metabo FM 500-6 (601741000) на загальну суму 91 897,60 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 8 від 12.06.2026.

Проте іншу частину товару - рейсмусний верстат GTM MB 13/1 Н (Helical)330 на суму 54 999,99 грн (146 897,59 - 91 897,60) відповідач не поставив.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 693 ЦК України передбачено - якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували поставку відповідачем товару чи повернення позивачу попередньої оплати за сплачений товар в сумі 54 999,99 грн.

Отже, оскільки відповідач доказів виконання своїх зобов`язань не надав, доводів позивача не спростував, суд дійшов висновку, що вимоги ФОП Лук`яненка А.А. про стягнення грошових коштів за непоставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України в разі задоволення позову витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Також позивач просив стягнути з ТОВ «Гермес-2012» витрати, понесені ним на професійну правничу допомогу, наданої адвокатом, в сумі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження факту понесення витрат на правову допомогу позивач надав копії:

- свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 2810 від 21.05.2014, виданого Щербачову А.П.;

- ордеру серії АЕ № 1403141 на надання правничої допомоги ФОП Лук`яненку А.А. адвокатом Щербачовим А.П.;

- договору про надання правової допомоги № 13-07/26 від 13.07.2026, укладеного між ФОП Лук`яненком А.А. та адвокатом Щербачовим А.П.;

- акту від 13.07.2026 до вказаного договору про надання правової допомоги на суму 10 000,00 грн;

Наведені вище докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Поряд з цим суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Для встановлення розумного розміру наданих послуг адвоката слід надати належну правову оцінку договору у сукупності з іншими доказами, складністю справи та виконання адвокатом робіт (наданих послуг), витраченим часом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконання робіт, ціною позову та (або) значення справи. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Як зауважила Велика Палата Верховного Суду, нормами процесуального законодавства передбачено основні критерії визначення та розподілу судових витрат такі, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тому, виходячи з принципу співмірності та розумності у визначенні вартості адвокатських послуг, зважаючи на: ціну позову та малозначність спору; невеликий обсяг часу, необхідний для підготовки такого позову; розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін; відсутність відзиву відповідача чи будь-яких заяв з його боку; відсутність супроводу справи в суді після подачі позову, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на правничу допомогу з 10 000,00 грн до 5 000,00 грн.

При цьому суд враховує позицію Верховного Суду у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18, якою визначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця Лук`яненка Анатолія Анатолійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-2012» про стягнення 54 999,99 грн задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес-2012» (02140, м. Київ, вул. Чавдар Єлизавети, буд. 24, кв. 174, ідентифікаційний код 44923657) на користь Фізичної особи-підприємця Лук`яненка Анатолія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) грошові кошти в сумі 54 999 (п`ятдесят чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто дев`ять) грн 99 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп. та судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 13 жовтня 2026 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя Головіна К.І.