Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №908/1905/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 3/103/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.10.2026 Справа №908/1905/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу:

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ» (02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 45760701)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЛЕКС» (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44668048)

про стягнення коштів,

без повідомлення (виклику) представників сторін

РУХ СПРАВИ.

06.08.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ» (скорочене найменування – ТОВ «ЕЛІ») до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЛЕКС», про стягнення заборгованість за договором про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж №35/25 від 05.05.2025 у розмірі 24510,79 грн, штрафу в розмірі 1225,54 грн, інфляційних втрат в розмірі 1442,26 грн та трьох процентів річних в розмірі 456,69 грн. Судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 3328,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн просить покласти на відповідача.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2026 справу №908/1905/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 11.08.2026 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належних доказів понесення судових витрат на правничу допомогу.

13.08.2026 від ТОВ «ЕЛІ» надійшла заява про усунення недоліків. До заяви додано докази понесення судових витрат на правничу допомогу.

Ухвалою суду від 18.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1905/26 та присвоєний справі номер провадження 3/103/25. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Сторони належним чином повідомленні про відкриття провадження у справі №908/1905/26, про що свідчать довідки про доставку електронних листів від 18.08.2026 до зареєстрованих Електронних кабінетів сторін у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

ТОВ «ЕЛІ» (позивач у справі) звернулося з позовом до відповідача – ТОВ «ПРОМІЛЕКС»» (відповідач у справі) про стягнення 27 635,28 грн заборгованості за договором про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж , штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №35/25 від 05.05.2025.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимогипозивача про стягнення суми заборгованості за договором за договором про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж №35/25 від 05.05.2025.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чибули надані послуги, на яку суму, в які строки мали бути оплачені надані послуги), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

05.05.2025 між ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ ЕНЕРГІЯ» та ТОВ «ТЕП-КЕПІТАЛ» було укладено договір №35/25 про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж.

01.11.2025 р., був укладений Договір про внесення змін до договору. За цим договором відбулася заміна сторони: ТОВ «ЕЛІ» (надалі - Позивач) замінило ТОВ «БУДІНДУСТРІЯ ЕНЕРГІЯ».

28.04.2026 Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕП-КЕПІТАЛ» проведено державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, а саме: змінено найменування юридичної особи на Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЛЕКС» (надалі - Відповідач) та змінено її місцезнаходження.

Згідно з пунктами 1.1.1. - 1.1.4. Договору Відповідач зобов`язався оплачувати:

1) п. 1.1.1. - послугу по компенсації витрат електроенергії (ціна на цю послугу встановлюється згідно тарифів постачальника електричної енергії, п. 2.1.1.)

2) п. 1.1.2. - послугу по технічному забезпеченню електропостачання (ціна на цю послугу встановлюється щомісячно керівником Позивача, п. 2.1.2.),

3) п. 1.1.3. - послугу по компенсації перетікання реактивної електричної енергії (ціна на цю послугу встановлюється щомісячно, згідно тарифів постачальника електроенергії, за 1000 кВАр*год., п. 2.1.3.)

4) п. 1.1.4. - послугу по технічному обслуговуванню внутрішніх мереж та мереж зовнішнього освітлення (ціна на цю послугу становить 2 грн. 90 коп. за 1 м кв. площі об`єкту суборенди, п. 2.1.4.).

Відповідно до пункту 2.3.2 сторона 2 здійснює повну оплату вартості послуг зазначениху пункті 1.1.1 договору згідно встановленого обсягу що зазначений у додатку 1, електричної енергії на поточний розрахунковий період за нижче зазначеної схемоюплатежів і розрахунків:

- до 15-го числа поточного розрахункового місяця 100 відсотків;

вартості договірної величини споживання електричної енергії згідно з додатком 1 додоговору. Вартість послуги зазначеної у пункті 1.1.1 договору коригується з урахування кількості отриманих в поточному періоді послуг. Сума до сплати по терміну до 15-гочисла поточного розрахункового місяця коригується з урахуванням боргу абопереплати по рахункам за попередні періоди.

Розрахунок за послуги надані Позивачем, зазначені в п. 1.1.2 - 1.1.4 Договору, штрафних санкцій, та інших платежів згідно з умовами Договору Відповідач повинен був здійснювати на підставі самостійно отриманих рахунків до 8 числа наступного за розрахунковим періодом місяця (п. 2.3.3. Договору).

Відповідно до пункту 5.1 договору сторона 2 зобов`язується до 15-го числа наступного за звітним періодоммісяця, самостійно отримувати та сплачувати рахунки надані стороною 1 за послуги зазначені в пункті 1.1. договору, та штрафні санкції згідно умов договору.

Пункту 5.6 договору передбачено, що сторона 2 зобов`язана щомісячно з 20-го до 25-гочисла з`являтися до сторони 1 для складання двостороннього акту про фактичновикористану електроенергію та послуги за поточний місяць. У разі неявки сторони 2,обсяги споживання електроенергії та інші послуги відображається в акті виконанихробіт і вважається погодженими та підлягають сплаті. Відсутність підпису сторони 2 увказаному акті не є підставою для оплати отриманих послуг.

Відповідно до п. 8.2.1. Договору за несвоєчасне або неповне внесення платежів, передбачених розділом 2 даного Договору Відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості незалежно від строку прострочення платежів.

Відповідно до пункту 10.1 договір діє з 16.05.2025 по 15.05.2026-го.

У листопаді 2025 року Відповідач спожив електричної енергії: 1555 кВт за ціною 9,01560 грн кВт (загальна вартість спожитої електроенергії: 14019,26 грн), що підтверджується актом про надання послуг № Н-11-000132 від 30.11.2025 (а.с. 12).

У грудні 2025 року Відповідач спожив електричної енергії: 427 кВт за ціною – 9,07321 грн кВт (загальна вартість спожитої електроенергії: 3874,26 грн), що підтверджується актом про надання послуг №Н-12-00045 від 31.12.2025 (а.с. 15).

Загальна вартість послуг по компенсації витрат за активну електроенергію (пункт 1.1.1 договору) складає 17893,52 грн.

Послуга по технічному забезпеченню електропостачання (п. 1.1.2. договору) надана відповідачу в листопаді 2025 року на суму 3716,45 грн та в грудні 2025 року на суму 1020,53 грн. Загальна вартість послуг по пункту 1.1.2. договору складає 4736,98 грн.

Послуга по компенсації перетікання реактивної електричної енергії (п. 1.1.3. договору) надана відповідачу в листопаді 2025 року на суму 279,40 грн та в грудні 2025 року на суму 80,71 грн. Загальна вартість послуг по пункту 1.1.3. договору складає 360,11 грн.

Послуга по технічному обслуговуванню внутрішніх мереж та мереж зовнішнього освітлення (п. 1.1.4. договору) надана відповідачу в листопаді 2025 року на суму 760,09 грн та в грудні 2025 року на суму 760,09 грн. Загальна вартість послуг по пункту 1.1.4. договору складає 1520,18 грн.

Обсяг наданих послуг підтверджується актами надання послуг №К-11-000696 від 30.11.2025 та №К-12-000459 від 31.12.2025 (а.с. 13-14).

Загальна сума наданих послуг за актами від 30.11.2025 та 31.12.2025 становить 24510,79 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач 10.02.2026 направив Відповідачу досудову вимогу про погашення заборгованості, яка залишилася без задоволення.

Враховуючи викладене, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 24510,79 грн заборгованості за договором №35/25 від 05.05.2025, а також нараховані відповідно до умов договору та ст. 625 ЦК України штраф у розмірі 1225,54 грн, інфляційні втрати в розмірі 1442,26 грн та три проценти річних в розмірі 456,69 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.

Щодо основної суми боргу.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до положень частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною першою статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як встановлено судом, ТОВ «ЕЛІ» (Позивачем) та ТОВ «ПРОМІЛЕКС» (Відповідачем) укладено Договір №35/25 про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж, який для позивача та відповідача почав діяти з 01.11.2025 – дати підписання Договору про внесення змін до договору №35/25, та враховуючи зміну назви відповідача з товариства з «ТЕП-Кепітал» на ТОВ «ПРОМІЛЕКС».

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Також відсутні докази припинення дії договору за узгодженням сторін.

Позивачем заявлена до стягнення:

- вартість послуг по компенсації витрат за активну електроенергію (пункт 1.1.1 договору) розмірі 17893,52 грн;

- вартість послуг по технічному забезпеченню електропостачання (п. 1.1.2. договору) у розмірі 4736,98 грн;

- вартість по компенсації перетікання реактивної електричної енергії (п. 1.1.3. договору) у розмірі 360,11 грн;

- вартість по технічному обслуговуванню внутрішніх мереж та мереж зовнішнього освітлення (п. 1.1.4. договору) у розмірі 1520,18 грн.

Загальна сума наданих послуг складає 24510,79 грн.

Надання послуг у період з листопада по грудень 2025 року у заявленому розмірі підтверджується актами наданих послуг (а.с. 12-15).

Хоча акти наданих послуг підписані лише зі сторони позивача, суд враховуючи умови пункту 5.6. договору, та стандарт доказування «Вірогідність доказів», вважає доведеним факт надання послуг у період листопад-грудень 2025 року у зазначеному обсязі.

Доказів оплати заборгованості у розмірі 24510,79 грн відповідач не надав, а матеріали справи таких доказів не містять.

За таких умов, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача суми 24510,79 грн основної заборгованості.

Щодо стягнення штрафу, трьох процентів річних та інфляційних втрат.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно пункту п. 8.2.1. Договору за несвоєчасне або неповне внесення платежів, передбачених розділом 2 даного Договору Відповідач сплачує штраф у розмірі 5% від суми заборгованості незалежно від строку прострочення платежів.

Позивачем, в позовній заяві, надано розрахунок суми штрафу на загальну суму 1225,54 грн, який нарахований у розмірі 5% від суми заборгованості.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку штрафу суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Виходячи із положень статті 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

У разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у такого боржника в силу закону (ч.2 ст.625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму "інфляційних втрат" як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

З огляду на наведене, оскільки відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов`язання позивач правомірно нараховує 3% річних та інфляційні втрати.

Позивачем надано розрахунок суми 3% річних на загальну суму 456,69 грн, яка нарахована на суму заборгованості, за загальний період з 16.11.2025 по 13.07.2026.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку 3% річних, суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Позивачем надано розрахунок суми інфляційних втрат на загальну суму 1442,26 грн, яка нарахована на суму заборгованості за період загальний період з 16.11.2025 по 13.07.2026.

Здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку інфляційних втрат, суд встановив, що він відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення штрафу в розмірі 1225,54 грн, 3% річних у розмірі 456,69 грн та інфляційних втрат у розмірі 1442,26 грн є обґрунтованим та підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який відповідає вимогам закону.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться№35/25 про компенсацію витрат електроенергії та технічне обслуговування внутрішніх мереж від 05.05.2025 (а.с. 8-10), договором про внесення змін до договору№35/25 від 01.11.2025 (а.с. 11), актами надання послуг (а.с. 12-15), рахунками на оплату (а.с. 17-20).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Ураховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).

З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 грн.

За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 27635,28 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію про сплату суми 3328,00 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.

Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача у розмірі 2662,40 грн.

Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили. Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.

Стосовно судових витрат на правничу допомогу адвоката.

Позивач в позовній заяві просив покласти на відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмір 20000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. і ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Згідно частин 1-3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно, витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимоги про відшкодування таких витрат.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126).

Відповідач проти покладення на нього судових витрат на правничу допомогу адвоката у заявленій позивачем сумі (20000,00 грн) не заперечив.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу у даній справі позивач надав суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № АБ/103-26 від 06.07.2026, укладений між позивачем (Замовник) та адвокатським бюро «Алли Безносик»; додаток №1 до договору №АБ/103-26 від 06.07.2026 «Розцінки за послуги з надання правової допомоги»; акт №1 від 07.07.2026 про виконання робіт (надання послуг) за договором №АБ/103-26 від 06.07.2026; детальний опис робіт (наданих послуг) без дати.

Відповідно до п. 1.1 Договору про надання правової допомоги №АБ/103-26 від 06.07.2026 Адвокатське бюро зобов`язується здійснювати захист, представництво та надавати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором (далі - послуга або правова допомога або захист та/або представництво), а Клієнт зобов`язується оплатити наданні Адвокатським бюро послуги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Послуги з правової допомоги у даній справі надавались позивачу адвокатом адвокатського бюро «Алли Безносик» - Кіцелюком Ярославом Миколайовичем, на підставі ордеру АІ № 2276123 від 06.08.2026 (а.с. 6).

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Дослідивши зміст наданих адвокатом Кіцелюком Ярославом Миколайовичем документів на підтвердження розміру професійної правничої допомоги, суд зазначає, що вони містять суперечності стосовно вартості наданих замовнику (позивачу) послуг з правової допомоги.

Так в акті №1 від 07.07.2026 про виконання робіт (надання послуг) за договором № АБ/103-26 від 06.07.2026 зазначені наступні послуги та їх вартість:

- Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі – 5000,00 грн;

- Складання і подання до суду позовної заяви – 15000,00 грн.

При цьому в детальному описі робіт (наданих послуг) зазначені наступні послуги та їх вартість:

- Аналіз документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту у господарському спорі – 15000,00 грн;

- Складання і подання до суду позовної заяви – 5000,00 грн.

Враховуючи внутрішню суперечність доказів поданих на підтвердження вартості наданих послуг з правової допомоги, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає, що 5000,00 за аналіз документів та 5000,00 за складанні і подання позовної заяви, а загалом 10000,00 грн становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі, а тому вимога позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню в цій сумі. У стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовляється.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЛЕКС» (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44668048) на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ» (02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 45760701) суму 27635,28 грн (двадцять сім тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 28 копійок), з яких: 24510,79 грн (двадцять чотири тисячі п`ятсот десять гривень 79 копійок) – сума основного боргу; 1225,54 грн (одна тисяча двісті двадцять п`ять гривень 54 копійки) – штраф; 1442,26 грн (одна тисяча чотириста сорок дві гривні 26 копійок) інфляційні втрати; 456,69 грн (чотириста п`ятдесят шість гривень 69 копійок) – 3% річних. Видати наказ.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМІЛЕКС» (69065, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3; ідентифікаційний код юридичної особи 44668048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛІ» (02094, м. Київ, вул. Гніздовського Якова, буд. 17; ідентифікаційний код юридичної особи 45760701) суму 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп) витрат зі сплати судового збору та 10000,00 грн судових витрат на правову допомогу. Видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленомуст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний 14.10.2026.

Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя С.І. Педорич