Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №907/830/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/830/26

За позовом СВАЛЯВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

до відповідача – фізичної особи – підприємця Гартавел Наталії Георгіївни

про стягнення 89 999,79 грн

Суддя Ремецькі О.Ф.

За участю представників: не викликались

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до відповідача в якому заявляє позовні вимоги про стягнення суми 89 999,79 грн безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, 2124010100:02:039:0028.

Ухвалою суду від 07.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

До суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Вказана ухвала суду від 12.08.2026 р. була надіслана відповідачу на поштову адресу та як вбачається з довідки про доставку листа такий отримано 19.08.2026.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

Між Свалявською міською радою та Гартавел Наталією Георгіївною було укладено: договір земельної ділянки від 01.05.2021 року, кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, площею 0,6310 га, за адресою вул.Чехова, буд.13, м.Свалява, що належить Свалявській міській раді, на якій розташований об`єкт нерухомого майна – нежитлова будівля, яка належить на праві власності Відповідачці, строком на 3 роки; договір земельної ділянки від 10.09.2021 року, кадастровий номер 2124010100:02:039:0028, площею 0,1914 га, за адресою вул.Чехова, буд.13, м.Свалява, що належить Свалявській міській раді, на якій розташований об`єкт нерухомого майна – нежитлова будівля, яка належить на праві власності Відповідачці, строком на 3 роки.

Після чого, строк дії Договорів оренди закінчився, у зв`язку з наявністю на земельних ділянках комунальної власності міської ради майна, що належить Відповідачці на праві власності, та відсутністю звернень до міської ради останньої щодо укладання нових Договорів оренди міська рада виконавчий комітет Свалявської міської ради прийняв рішення від 15.06.2022 року № 132 «Про створення комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами від 10.04.2025 року №75).

За результатами роботи комісії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі - Постанова КМУ №284): складено Акт №9 від 20 листопада 2025 року Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, який 01 грудня 2025 року затверджено рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №338 «Про затвердження акту №9 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам»; складено Акт №10 від 20 листопада 2025 року Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, який 01 грудня 2025 року затверджено рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №339 «Про затвердження акту №10 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам»;

Так комісією встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу (оригінали знаходяться у - Відповідача): серія №HМН 006958 від 01.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта літ – Р, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа 244,00 кв.м. серія №HPА 042203 від 18.03.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта – склади цементу літ – У, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа – 352,60 кв.м.

Отримано об`єкти нерухомого майна за вище вказаними Договорами купівлі продажу, набувши право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на 2 (двох) земельних ділянках комунальної власності: кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, площею – 0,6310 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 2124010100:02:039:0028, площею - 0,1914 га, за адресою: АДРЕСА_1 належним чином не оформила та не зареєструвала речові права на дані земельні ділянки, після закінчення строку дії Договорів оренди, як це передбачено ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

З моменту закінчення Договорів оренди громадянкою Гартавел Наталією Георгіївною плата за користування земельними ділянками у розмірі встановленому законодавством не здійснюється, внаслідок чого без достатніх правових підстав збережено в себе грошові кошти.

За доводами позивача, станом на момент подачі позову сума несплачених безпідставно збережених коштів за використання зазначених земельних ділянок комунальної форми власності становить – 89 999, 79 грн.

Згідно Акту№9 від 20.11.2025 року комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується - 0,6310 га. Гартавел Наталією Георгієвною, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2124010100:02:039:0025) складає 131 683,72 грн.

Згідно Акту№10 від 19.06.2025 року комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 0,1914 га. Гартавел Наталією Георгіївною, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер:2124010100:02:039:0028) складає 30 354,07 грн.

Позивач звертає увагу на те, що Відповідачка по справі, звернулася із заявою до Свалявської міської ради від 02.02.2026 року (вхід.№246/02-16 від 02.02.2026 року) у якій зазначила, що вона отримала лист претензію міської ради від 04.12.2025 №02-13/4603 саме – 31.01.2026 року та повідомила міську раду, що нею 02.02.2026 року добровільно частково сплачено безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності у сумі 62 038,00 грн., що підтверджується квитанцією №282142741 від 02.02.2026 року, та вказала що іншу суму заборгованості у розмірі – 100000 гривень зобов`язується перерахувати на рахунок міської ради протягом 2-3 місяців, про що буде повідомляти міську раду додатково. Відповідно до квитанції №300174604 від 12.06.2026 року Відповідачкою перераховано до бюджету міської ради суму заборгованості на суму – 10 000 грн. Решта суми заборгованості Відповідачем по справі станом на момент подачі позову – не сплачено.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Свалявською міською радою та ОСОБА_1 було укладено: договір земельної ділянки від 01.05.2021 року, кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, площею 0,6310 га, за адресою АДРЕСА_1 , що належить Свалявській міській раді, на якій розташований об`єкт нерухомого майна – нежитлова будівля, яка належить на праві власності Відповідачці, строком на 3 роки; договір земельної ділянки від 10.09.2021 року, кадастровий номер 2124010100:02:039:0028, площею 0,1914 га, за адресою АДРЕСА_1 , що належить Свалявській міській раді, на якій розташований об`єкт нерухомого майна – нежитлова будівля, яка належить на праві власності Відповідачці, строком на 3 роки.

Після чого, строк дії Договорів оренди закінчився, у зв`язку з наявністю на земельних ділянках комунальної власності міської ради майна, що належить Відповідачці на праві власності, та відсутністю звернень до міської ради останньої щодо укладання нових Договорів оренди міська рада виконавчий комітет Свалявської міської ради прийняв рішення від 15.06.2022 року № 132 «Про створення комісії з визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» (зі змінами від 10.04.2025 року №75).

За результатами роботи комісії, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі - Постанова КМУ №284): складено Акт №9 від 20 листопада 2025 року Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, який 01 грудня 2025 року затверджено рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №338 «Про затвердження акту №9 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам»; складено Акт №10 від 20 листопада 2025 року Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам, який 01 грудня 2025 року затверджено рішенням виконавчого комітету Свалявської міської ради №339 «Про затвердження акту №10 Комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам»;

Так комісією встановлено, що громадянка ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу (оригінали знаходяться у - Відповідача): серія №HМН 006958 від 01.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта літ – Р, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа 244,00 кв.м. серія №HPА 042203 від 18.03.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта – склади цементу літ – У, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа – 352,60 кв.м.

Отримано об`єкти нерухомого майна за вище вказаними Договорами купівлі продажу, набувши право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на 2 (двох) земельних ділянках комунальної власності: кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, площею – 0,6310 га, за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер 2124010100:02:039:0028, площею - 0,1914 га, за адресою: АДРЕСА_1 належним чином не оформила та не зареєструвала речові права на дані земельні ділянки, після закінчення строку дії Договорів оренди, як це передбачено ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

З моменту закінчення Договорів оренди громадянкою Гартавел Наталією Георгіївною плата за користування земельними ділянками у розмірі встановленому законодавством не здійснюється, внаслідок чого без достатніх правових підстав збережено в себе грошові кошти.

За доводами позивача, станом на момент подачі позову сума несплачених безпідставно збережених коштів за використання зазначених земельних ділянок комунальної форми власності становить – 89 999, 79 грн.

Згідно Акту№9 від 20.11.2025 року комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується - 0,6310 га. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 2124010100:02:039:0025) складає 131 683,72 грн.

Згідно Акту№10 від 19.06.2025 року комісії з визначення розмірів збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам» встановлено, що неодержаний дохід у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою загальною площею, що використовується 0,1914 га. ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер:2124010100:02:039:0028) складає 30 354,07 грн.

Позивач звертає увагу на те, що Відповідачка по справі, звернулася із заявою до Свалявської міської ради від 02.02.2026 року (вхід.№246/02-16 від 02.02.2026 року) у якій зазначила, що вона отримала лист претензію міської ради від 04.12.2025 №02-13/4603 саме – 31.01.2026 року та повідомила міську раду, що нею 02.02.2026 року добровільно частково сплачено безпідставно збережені кошти за користування земельними ділянками комунальної власності у сумі 62 038,00 грн., що підтверджується квитанцією №282142741 від 02.02.2026 року, та вказала що іншу суму заборгованості у розмірі – 100000 гривень зобов`язується перерахувати на рахунок міської ради протягом 2-3 місяців, про що буде повідомляти міську раду додатково. Відповідно до квитанції №300174604 від 12.06.2026 року Відповідачкою перераховано до бюджету міської ради суму заборгованості на суму – 10 000 грн. Решта суми заборгованості Відповідачем по справі станом на момент подачі позову – не сплачено. Що і стало приводом звернення позивача до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою, виключно, відповідно до закону.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України, далі ЗК України).

Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» визначає, що оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України, далі ПК України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Оскільки відповідач у спірний період не був власником або постійним землекористувачем земельних ділянок за кадастровими номерами 2124010100:02:039:0025, площею 0,6310 га., 2124010100:02:039:0028, площею 0,1914 га., а тому не вважався суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 07.07.2020 у справі №922/3208/19.

З огляду на вищевказані законодавчі приписи, предметом доказування у даному спорі є, зокрема, обставини щодо земельних ділянок, площі, меж та кадастрових номерів земельних ділянок, право на які перейшло до набувача будівлі також їх цільового використання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї (ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України)

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч. 1 ст. 21 названого Закону).

Отже, позивач у даній справі має надати докази існування протягом зазначеного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів)).

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17.

Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч.1 ст.190 ЦК України).

З приписів статті 79-1 Земельного кодексу України вбачається, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Матеріалами справи, підтверджується, що спірні земельні ділянки комунальної власності, площею 0,6310 га., 0,1914 га є сформованими в розумінні чинного законодавства, та їм присвоєно кадастрові номери 2124010100:02:039:0025, 2124010100:02:039:0028.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування, без належних на те правових підстав, земельними ділянками, на яких цей об`єкт розміщений.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. (ч.ч. 1-2 ст. 1212 ЦК України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (ст. 1213 ЦК України).

За змістом глави 15 ЗК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом вказаних приписів закону виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

З наявних в матеріалах справи доказів, вбачається, що громадянка ОСОБА_1 , на підставі договорів купівлі-продажу серія №HМН 006958 від 01.12.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №825, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта літ – Р, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа 244,00 кв.м. серія №HPА 042203 від 18.03.2021 року, зареєстрованого в реєстрі за №182, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 2315564321240, тип об`єкта: нежитлова об`єкта – склади цементу літ – У, об`єкт житлової нерухомості – ні, загальна площа – 352,60 кв.м. отримано об`єкти нерухомого майна за вище вказаними Договорами купівлі продажу, набувши право власності на об`єкти нерухомості, які розташовані на 2 (двох) земельних ділянках комунальної власності: кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, площею – 0,6310 га, за адресою: вул.Латорична (Чехова), 13, м.Свалява, Мукачівського району, Закарпатської області; кадастровий номер 2124010100:02:039:0028, площею - 0,1914 га, за адресою: вул.Латорична (Чехова), 13, м.Свалява, Мукачівського району, Закарпатської області належним чином не оформила та не зареєструвала речові права на дані земельні ділянки, після закінчення строку дії Договорів оренди, як це передбачено ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Таким чином вбачається, що відповідач був власником нерухомого майна, яке розташоване на земельних ділянках кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, 2124010100:02:039:0028, в період з червня 2024 року по жовтень 2025, за який стягнути безпідставно збережені кошти просить позивач.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20 з огляду на положення законодавства та численні правові висновки Верховного Суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплатити за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази належного оформлення відповідачем у справі, як власником об`єкта нерухомості, права користування спірними земельними ділянками кадастровий номер кадастровий номер 2124010100:02:039:0025, 2124010100:02:039:0028 у визначений позивачем період.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач у період з червня 2024 року по жовтень 2025 користувався земельною ділянкою кадастровий номер 2124010100:02:039:0025 площею 0,6310 га, та у період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 користувався земельною ділянкою кадастровий номер 2124010100:02:039:0028 площею 0,1914 га на якій розташовані належні йому об`єкт нерухомості, без достатньої правової підстави.

Відповідно до правової позиції, наведеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, від 04.12.2019 у справі №917/1739/17 та у п. 65 постанови Велика Палата Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Пункт 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до абз.3 ч.1 ст.13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема, комунальної власності. Абзац1 п. 289.1 Податкового кодексу України передбачає, що для визначення розміру орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно ч.2 ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (відповідна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі №920/739/17).

При цьому у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 зазначено, що з огляду на положення Закону України «Про оцінку земель» витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Затверджений розмір орендної плати за земельні ділянки по Свалявській міській раді: згідно додатку 1 до рішення 39 сесії 8 скликання Свалявської міської ради від 30.03.2023 року №1157 «Про затвердження розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності Свалявської міської ради Закарпатської області» – 5 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (пункт 7, код 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2124010100:02:039:0025 за 2025 рік– 1 944 565,60 грн. (Витяг №НВ- 9985047202025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 07.11.2025 року). За 2024рік– 1 736 918,90 грн. (Витяг №НВ- 9905172832024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.01.2024 року).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2124010100:02:039:0028 за 2025 рік – 574 539,97 грн. (Витяг №НВ- 2100834852025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 11.11.2025 року). За 2024 рік – 513 188,82 грн. (Витяг №НВ- 9905196092024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 19.01.2024 року).

Таким чином з аналізу наявної в матеріалах справи інформації яка відповідачем не спростована належними та допустимими доказами, з огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок, суд вважає правомірним застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати ставки у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки землі.

Водночас, відповідно до ст. 14.1.125, 14.1.136 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною. Згідно зі ст. 284 Податкового кодексу України, органи самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.

Положеннями п.п. 288.5.1. п. 288.5. ст. 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу для земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких проведено, не може бути меншою за розмір земельного податку, який, у свою чергу, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового Кодексу України).

Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено приписами підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України.

Суд враховує, що при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати, нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно (шляхом арифметичного розрахунку без проведення нормативної грошової оцінки землі), а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (постанови Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 08.08.2019 у справі № 922/1276/18, від 01.10.2019 у справі № 922/2082/18, від 06.11.2019 у справі № 922/3607/18).

При цьому, чинне законодавство не містить обґрунтування обов`язковості надання витягу з технічної документації за кожен календарний рік упродовж спірного періоду, формування такого здійснюється автоматично в режимі реального часу, тобто на час звернення заявника, у зв`язку з чим програмним забезпеченням і чинним законодавством не передбачено формування вказаних витягів на певну дату, яка вже минула (вказаний правовий висновок викладено у постанові ВС від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19).

Таким чином, сукупний розмір плати за користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер 2124010100:02:039:0025 за період з червня 2024 року по жовтень 2025 року складає 131 683,72 грн. Сукупний розмір плати за користування спірною земельною ділянкою кадастровий номер 2124010100:02:039:0028 за період з жовтня 2024 року по жовтень 2025 року складає 30 354,07 грн, а проведені позивачем розрахунки безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за цей період містять всі необхідні складові для такого розрахунку (період нарахування, нормативну грошову оцінку, ставку орендної плати та її річний розмір), тож є обґрунтованими та підставними.

При цьому відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами розрахунки позивача, у зв`язку з чим з огляду на категорію та функціональне використання спірних земельних ділянок, суд вважає правомірним їх застосування при розрахунку суми несплаченої відповідачем орендної плати.

З аналізу змісту норм ст. ст. 1212-1214 ЦК України, абз. 4 ч. 1 ст. 144, абз. 5 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України випливає, що зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов`язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.

З матеріалів справи вбачається, що в даному разі наявні усі три названі ознаки.

Таким чином, судом на підставі поданих доказів встановлено, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками. Водночас, відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.

Поряд з наведеним, вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада м. Мукачево в особі позивача, відтак, відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України, власником майна фактично збереженого відповідачами (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада м. Мукачево в особі позивача. Отже, збереження (заощадження) відповідачами коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідачів за рахунок їх неодержання позивачем.

Зважаючи на вищенаведене, сам факт несплати відповідачем за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.

Кваліфікація спірних правовідносин як зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.

Аналогічна правова позиція наведена Великою палатою Верховного Суду у постановах від 23.05.2018 по справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 по справі № 922/3412/17 та від 04.12.2019 у справі №917/1739/17.

Беручи до уваги часткове погашення вказаної суми, суд вважає позовні вимоги в розмірі 89 999,79 грн обґрунтованими та правомірними.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

ВИСНОВКИ СУДУ

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги СВАЛЯВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ до відповідача – фізичної особи – підприємця Гартавел Наталії Георгіївни про стягнення 89 999,79 грн підлягають задоволенню повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Закарпатської області

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи – підприємця Гартавел Наталії Георгіївни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області, пл. Головна, буд. 1, код ЄДРПОУ 04053884) суму 89 999,79 грн (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 79 коп.) безпідставно збережених коштів, а також суму 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 14.10.2026.

Суддя О. Ф. Ремецькі