Додаткове рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №907/186/26 — Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 м. Ужгород Справа № 907/186/26

Господарський суд Закарпатської області в складі головуючого судді Сисина С.В., за участі секретаря судового засідання Піпар А.Ю., розглянувши заяву представника позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт») – адвоката Оберемок Д.О. від 03.09.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/8604/26 від 04.09.2026) про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт», код ЄДРПОУ – 39139037, місцезнаходження - 03057, місто Київ, вулиця Довженка Олександра (Шевченківський район), будинок 18, офіс 17,

до відповідача Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства з управління резервами України, код ЄДРПОУ - 30433226, місцезнаходження - 89435, Закарпатська область, Ужгородський район, село Кінчеш, «Бази» мікрорайон, будинок 9,

про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу, 3% річних, пені, інфляційних втрат, та визначення порядку нарахування 3% річних на суму основного боргу,

без повідомлення (виклику) сторін,

В С Т А Н О В И В :

1. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2026 у справі №907/186/26 позов задоволено. Стягнуто з Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агенства з управління резервами України (далі – відповідач, Державне підприємство) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт» (далі – позивач, Товариство) 395837,99 грн, з яких: 360727,07 грн – заборгованість за договором про закупівлю електричної енергії №01-11/07/2025 від 11.07.2025, 2884,19 грн - 3% річних, 2600,81 грн – інфляційні втрати та пеня у розмірі 29625,92 грн, нараховані за неналежне виконання договору про закупівлю електричної енергії №01-11/07/2025 від 11.07.2025, а також стягнуто 4750,06 грн у повернення сплаченого судового збору.

Повне рішення складено і підписано 14.09.2026.

Розгляд справи здійснено у загальному позовному провадженні.

2. 04.09.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника позивача – адвоката Оберемок Д.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/8604/26) (далі – заява), згідно з якою представник позивача просить стягнути з Державного підприємства на користь Товариства витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 45000,00 грн, понесені у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції.

Дана заява обґрунтована тим, що рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2026 позовні вимоги ТОВ «Хайат Естейт» до Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства з управління резервами України про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу №01-11/07/2025 від 11.07.2025, 3% річних, інфляційних втрат та пені задоволені повністю на суму 395837,99 грн, а також судом вирішено питання про повернення сплаченого судового збору в розмірі 4750,06 грн, однак питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу при ухваленні рішення судом не вирішувалося, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) є підставою для ухвалення додаткового рішення. Товариство наголошує на дотриманні вимог ч. 8 ст. 129 ГПК України, оскільки у першій заяві по суті спору (позовній заяві) позивачем наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат у розмірі 45000,00 грн. Надалі під час розгляду справи по суті представник позивача зробив відповідну заяву про намір Товариства подати докази понесення витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, що і було зроблено представником позивача шляхом подачі відповідної заяви з доданими доказами безпосередньо 03.09.2026, тобто у встановлений законом п`ятиденний строк. На підтвердження складу та розміру витрат на правничу допомогу представник позивача посилається на п. 4.2 договору про надання правової (правничої) юридичної допомоги №30/01 від 30.01.2026, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс», яким погоджено фіксовану вартість послуг із звернення до суду першої інстанції та її правничий супровід у розмірі 45000,00 грн, а також на акт №1 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 16.02.2026 та рахунок-фактуру №13/02 від 16.02.2026. Обґрунтовуючи фіксований характер гонорару (в розмірі 45000,00 грн), заявник спирається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, вказуючи, що визначений сторонами у фіксованому розмірі гонорар не обумовлюється фактичними витратами часу адвоката, не вимагає детального опису робіт і суд не зобов`язаний оцінювати його на предмет співмірності з обсягом фактично наданих послуг. Водночас із міркувань реальності та розумності витрат на правову допомогу Товариства, представник позивача у заяві звертає увагу суду на те, що він здійснював фактичний супровід справи протягом усього її розгляду, брав участь щонайменше у сімох судових засіданнях, готував позовну заяву, додаткові письмові пояснення, а також заяви та клопотання, зумовлені частковою сплатою заборгованості відповідачем під час судового процесу, що повністю відповідає критеріям співмірності, визначеним ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, з посиланням на постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та Верховного Суду від 22.01.2026 у справі №186/1156/24, заявник наголошує, що витрати на правничу допомогу підлягають розподілу незалежно від того, чи вони вже фактично сплачені стороною, чи тільки підлягають сплаті, а відсутність документа про оплату не є підставою для відмови у їх розподілі.

Підсумовуючи викладене, представник Товариства, наголошуючи на повному задоволенні позовних вимог та необхідності дотримання приписів ч. 4 ст. 129 ГПК України щодо покладення судових витрат на відповідача, додатково підкреслює, що відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України зменшення витрат на правничу допомогу можливе виключно за наявності клопотання іншої сторони, яка зобов`язана довести їх неспівмірність, та щодо цього звертає увагу, що відповідач станом на день подання заяви жодних заперечень чи клопотань про зменшення розміру витрат суду не заявляв.

До заяви долучені документи, які підтверджують направлення заяви представника позивача – адвоката Оберемок Д.О. про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026 відповідачу, а саме квитанція №8603227 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС від 03.09.2026.

3. 16.09.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. надійшли заперечення на клопотання (заяву) про ухвалення додаткового рішення від 15.09.2026 (які зареєстровані за вхідним №02.3.1-02/9061/26), згідно яких представник Державного підприємства просить у задоволенні заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити повністю.

В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на те, що позивачем не надано жодного платіжного документа, як-от платіжної інструкції, банківської виписки чи касового документа, які б підтверджували фактичне перерахування коштів в сумі 45000,00 грн адвокатському об`єднанню, зазначаючи, що договір, акт та рахунок-фактура лише засвідчують наявність договірних відносин, але не доводять реальної сплати коштів позивачем за надану йому правову допомогу в суді першої інстанції у вказаній сумі та безумовного обов`язку Державного підприємства щодо здійснення відшкодування позивачу таких коштів. Крім того, представник відповідача вказує на неналежність наданого рахунку-фактури №13/02 від 16.02.2026 як доказу, оскільки в ньому зазначено основний борг у розмірі 1485998,02 грн замість заявленого в позові 1051270,73 грн, а також включено сторонню послугу з відключення електроустановки вартістю 689,28 грн, яка не входить до предмета договору та цієї судової справи. Також відповідач зауважує, що заявлена сума 45000,00 грн є неспівмірною зі складністю справи, оскільки спір стосується стягнення заборгованості за одним договором, не вимагав проведення експертиз, допиту свідків чи вирішення виключної правової проблеми, та звертає увагу, що в акті наведено лише загальний перелік послуг без деталізації вартості кожної з них. Наостанок представник відповідача наголошує на необхідності врахування поведінки відповідача та його дій щодо мирного врегулювання спору, адже під час розгляду справи Державним підприємством було добровільно сплачено 690543,66 грн основного боргу, що зменшило суму спору й стало підставою для часткового закриття провадження. Відповідач звертає увагу, що ним пропонувалося мирне врегулювання спору й графік погашення залишку боргу, що відповідно до приписів господарського процесуального законодавства виключає підстави для покладення на відповідача вказаних судових витрат повністю або частково.

4. Відповідно до ч. 1-4 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Згідно з ухвалою від 21.09.2026 суд призначив до розгляду на 12.10.2026 на 15:40 без повідомлення (без виклику) учасників справи заяву представника позивача – адвоката Оберемок Д.О. про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026.

З довідок про доставку електронного листа, які отримані з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що ухвала суду від 21.09.2026 у справі №907/186/26 (суддя Сисин С.В.) була надіслана позивачу та відповідачу в їх Електронний кабінет. Означена ухвала доставлена до електронних кабінетів учасників справи 22.09.2026 о 16:40.

В пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022р. у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до «Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.

Отже, учасники справи належним чином повідомлені про призначене на 12.10.2026 судове засідання по розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення.

5. При розгляді заяви Товариства, судом враховано, що у відповідності до ч.ч. 1 - 3 ст. 124 ГПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Частина 8 ст. 129 ГПК України передбачає, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, суд констатує, що стороною позивача під час розгляду справи дотримані вимоги, передбачені ч.ч. 1-3 ст. 124, ч. 8 ст. 129 ГПК України, зокрема, у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт» від 16.02.2026 до Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства з управління резервами України про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу, 3% річних, пені, інфляційних втрат, та визначення порядку нарахування 3% річних на суму основного боргу, було зазначено що орієнтовний розмір судових витрат, які планує понести позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції складає 45000,00 грн.

Під час розгляду справи по суті представник позивача – адвокат Оберемок Д.О. 02.09.2026 до закінчення судових дебатів зробив заяву, яка занесена до протоколу судового засідання, що заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України буде подана позивачем протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026, з доказами надіслання її копії відповідачу представник Товариства подав 03.09.2026, тобто у строк встановлений у ч. 8 ст. 129 ГПК України.

6. Так як за змістом ч. 2 ст. 221 і ч. 3 ст. 244 ГПК України суд ухвалює додаткове судове рішення, в якому вирішує питання про судові витрати, без повідомлення учасників справи; так як відповідно до ухвали від 21.09.2026 суд призначив заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026 до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи на 12.10.2026, а тому розгляд означеної заяви Товариства здійснено судом без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення заяви.

7. За результатом розгляду заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви з урахуванням наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).

8. Відповідно до ч.ч. 1 – 4 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як встановлюють положення ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

9. Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон). Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

10. Судом встановлено, що 30.01.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт» (у договорі - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс» (у договорі - адвокатське об`єднання) був укладений договір №30/01 про надання правової (правничої) юридичної допомоги (далі – договір).

За змістом п. 1.1. договору, клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу) допомогу з будь-яких питань, в тому числі перед органами державної влади, правоохоронними органами, судовими органами, органами прокуратури та іншими органами, з усіма правами наданими чинним законодавством щодо стягнення на користь клієнта з Державного підприємства «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України основного боргу за договором у сумі 1051270,73 грн, 3% річних, пені у розмірі подвійної ставки НБУ, інфляційних витрат.

Відповідно до п. 2.1. договору, адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання всього спектру юридичної (правової, правничої) допомоги, що не заборонена чинним законодавством України із правом підпису будь-яких документів, у тому числі процесуальних документів без обмеження прав, в тому числі виконувати всі дії із всіма правами наданими як стягувачу, так і боржнику відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» з правом підпису всіх без виключення документів, заяв, скарг, клопотань, та інших.

Згідно з п. 3.1. договору, клієнт приймає на себе наступні зобов`язання: вчасно забезпечувати адвокатське об`єднання всім необхідним для виконання його доручень, передбачених цим договором, в тому числі документами в необхідній кількості екземплярів, внутрішніми нормативними актами, які регулюють діяльність клієнта, у випадку необхідності робочим місцем, транспортними засобами; при вирішенні спорів клієнта з іншими підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, оперативно надавати повну та достовірну інформацію, що необхідна для врегулювання відповідного спору; оплачувати витрати, необхідні для виконання його доручень та юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору; невідкладно та в повному обсязі передавати адвокатському об`єднанню на аналіз та вивчення всі наявні в нього документи, що витребовуються адвокатським об`єднанням.

Відповідно до п. 4.1. договору, юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням клієнт оплачує в гривнях, без ПДВ не пізніше 30 днів з моменту отримання клієнтом рахунку в електронному вигляді або ж у паперовому. В разі неузгодженості суми виставленого рахунку, клієнт направляє письмову претензію, в разі не направлення такої претензії, ціна визначена в рахунку залишається незмінною та підлягає повній оплаті у відповідності до умов цього договору.

Згідно з п. 4.2. договору, сторони домовились, що вартість послуг із звернення до суду першої інстанції та її правничий супровід складає фіксовану суму 45000,00 грн.

Відповідно до п. 4.3. договору, вартість правничих послуг із надання додаткових правничих послуг в тому числі в апеляційній інстанції або у Верховному Суді чи в органах примусового виконання погоджуються окремо в додатковій угоді.

Згідно з п. 5.1. договору, даний договір укладений на строк до 31 грудня 2027 року та набирає чинності з моменту його підписання.

Згідно з п. 5.3. договору, після закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається поновлений на невизначений термін.

11. На виконання умов договору про надання правової (правничої) юридичної допомоги №30/01 від 30.01.2026 між представниками замовника (ТОВ «Хайат Естейт») та виконавця (Адвокатського об`єднання «Юридичний консалтинговий альянс») 16.02.2026 складено та підписано акт №1 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

В акті зазначено про надані виконавцем (адвокатським об`єднанням) послуги з надання правової допомоги щодо стягнення на користь клієнта з Державного підприємства «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України основного боргу в сумі 1051270,73 грн, 3% річних, пені у розмірі подвійної ставки НБУ та інфляційних витрат, які включають надані послуги щодо: проведення консультацій, збору документів (доказів) для підготовки позовної заяви, аналіз правовідносин, розрахунок пені, інфляційних витрат і 3% річних, а також складання та направлення позовної заяви до суду.

З урахуванням таких наданих адвокатським об`єднанням послуг, їх загальна вартість – відповідно до акту №1 від 16.02.2026 здачі-прийняття робіт (надання послуг) – згідно з умовами п. 4.2 договору №30/01 від 30.01.2026 становить 45000,00 грн (без ПДВ). При цьому, в акті вказано, що його сторони засвідчують відсутність претензій щодо обсягу та якості наданих послуг.

12. 16.02.2026 Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс» на ім`я ТОВ «Хайат Естейт» із посиланням на договір №30/01 від 30.01.2026 було виписано рахунок-фактуру №13/02 на загальну суму 45000,00 грн без ПДВ. В означеному рахунку наведений перелік послуг, який підлягає оплаті Товариством на користь адвокатського об`єднання, у виді: надання правової допомоги щодо стягнення з Державного підприємства «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України основного боргу у сумі 1485998,02 грн, оплати послуг за відключення електроустановки за ініціативи замовника у сумі 689,28 грн, 3% річних, пені у розмірі подвійної ставки НБУ та інфляційних витрат, з яких: проведення консультацій, збір документів (доказів) для підготовки позовної заяви, аналіз правовідносин, розрахунок 3% річних, пені та інфляційних витрат, а також складання та направлення позовної заяви до суду.

13. За п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (Клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги Клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

14. Разом із тим, відповідно до ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

15. Водночас, вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача заявленої суми витрат на професійну правову допомогу, суд, із урахуванням фактичних обставин даної справи, бере до уваги таке.

Як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Застосовуючи критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених як у ч. 4 ст. 126 ГПК України, так і в ч. 5-7 ст. 129 ГПК України.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

16. Здійснивши правовий аналіз норм ст. 126 та 129 ГПК України, можна дійти висновку про те, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Тобто критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Така позиція випливає із правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі №922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19, від 18.03.2021 у справі №910/15621/19, від 07.09.2022 у справі №912/1616/21, від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

17. Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у ч. 5-7 ст. 129 ГПК України.

Водночас таке застосовування не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у ч. 4 ст. 126 ГПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.01.2023 у справі №908/2702/21.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та Клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, постанова Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16, від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15-ц).

18. Ті самі ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, у додаткових постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, та у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

19. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду необхідно дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18).

20. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про часткову необґрунтованість заяви представника позивача про стягнення з відповідача суми 45000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи судом першої інстанції, що вбачається з такого.

21. Перш за все, суд враховує подане відповідачем заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, тобто клопотання Державного підприємства про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, в якому наведені заперечення відповідача щодо неспівмірності заявленого Товариством розміру витрат на оплату послуг адвоката.

Розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та заперечення проти заявленої суми, суд частково погоджується з аргументами відповідача про неспівмірність заявленого розміру витрат на правничу допомогу в загальній сумі 45000,00 грн зі складністю справи, оскільки спір стосується стягнення заборгованості за одним договором про постачання електричної енергії і розгляд такого спору не вимагав проведення експертиз, допиту свідків чи вивчення значного обсягу законодавства. Позивачем під час підготовки позову було викладено норми законодавства, які застосовуються у спорах про порушення виконання грошових зобов`язань, нарахування пені, інфляційних втрат і 3% річних.

Суд також вказує, на що також звертає увагу відповідач у поданих запереченнях, що в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 16.02.2026 сума гонорару в розмірі 45000,00 грн визначена адвокатським об`єднанням виключно за надані послуги у виді проведення консультацій, збору документів (доказів) для підготовки позовної заяви, аналізу правовідносин, розрахунку пені, інфляційних витрат і 3% річних, а також складання та направлення позовної заяви до суду. Тобто, іншими словами, витрати позивача в сумі 45000,00 грн за вказаним актом №1 від 16.02.2026 передбачають лише підготовку і подачу позовної заяви в суд. Водночас, сам перелік таких послуг адвокатського об`єднання у виді проведення консультацій, збору документів (доказів) для підготовки позовної заяви, аналізу правовідносин, розрахунку пені, інфляційних витрат і 3% річних охоплюється наданою правовою допомогою адвокатського об`єднання у виді підготовки і складання позовної заяви до суду. Крім цього, судом враховано відсутність в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 16.02.2026 кількості затраченого часу на підготовку та складання адвокатом позовної заяви до суду.

22. Водночас, суд відхиляє доводи Державного підприємства про відсутність підстав для стягнення з відповідача жодних витрат позивача на правничу допомогу, так як судом враховано забезпечення представником Товариства – адвокатом Оберемок Д.О. представництво інтересів позивача у Господарському суді Закарпатської області у справі №907/186/26, що було здійснено ним як адвокатом Адвокатського об`єднання «Юридичний консалтинговий альянс» згідно ордеру серії АІ №2128806 від 16.02.2026 (який долучений до позовної заяви від 16.02.2026), що був виданий на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги №30/01 від 30.01.2026, копія якого долучена до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026.

Щодо цього, суд зазначає, що укладений Товариством і адвокатським об`єднанням договір від 30.01.2026 передбачав зобов`язання Адвокатського об`єднання «Юридичний консалтинговий альянс» по наданню правничої допомоги щодо стягнення з Державного підприємства «Укрпродконтракт» Державного агентства резерву України основного боргу за договором у сумі 1051270,73 грн, 3% річних, пені у розмірі подвійної ставки НБУ, інфляційних витрат. А відтак, з урахуванням цього договору керуючий адвокатського об`єднання - адвокат Оберемок Д.О. як представник ТОВ «Хайат Естейт» через систему «Електронний суд ЄСІТС» звернувся 16.02.2026 до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства з управління резервами України 1086381,65 грн з яких: основний борг – 1051270,73 грн, пеня у розмірі 29625,92 грн, 2884,19 грн - 3 % річних, 2600,81 грн інфляційні втрати, обгрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору про закупівлю електричної енергії №01-11/07/2025 від 11.07.2025.

23. Так як відповідач подав заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення з підстав неспівмірності заявленого Товариством розміру витрат на оплату послуг адвоката, так як при визначенні співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката розмір таких послуг визначається з урахуванням часу, обсягу наданих адвокатом послуг і ціною позову, суд, частково відхиляючи заперечення відповідача щодо очевидної неспівмірності наданих адвокатом послуг з професійної правничої допомоги, звертає увагу на таке.

Первинно позовні вимоги Товариства стосувалися стягнення з Державного підприємства 1086381,65 грн, що було підставою відкриття судом провадження згідно з ухвалою від 17.02.2026 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Водночас, 16.03.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 16.03.2026, згідно з яким Державне підприємство просило розглядати справи у порядку загального позовного провадження задля правильного врегулювання спору. Відтак, згідно з ухвалою від 19.03.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 16.03.2026 та здійснив перехід від спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами у справі №907/186/26 до розгляду справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання та призначив у справі підготовче засідання.

Отже, саме відповідач був ініціатором переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, що спростовує доводи Державного підприємства про очевидну неспівмірність заявленого Товариством розміру витрат на правничу допомогу в сумі 45000,00 грн зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову.

24. Як вбачається з подальших процесуальних дій суду в даній справі, після переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження на підставі ухвали від 19.03.2026, розгляд справи неодноразово відкладався саме через дії Державного підприємства щодо часткового погашення основного боргу за договором та поведінку його представника – адвоката Резуненко О.А., який подавав клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, 20.04.2026 від представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи від 20.04.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/3635/26), згідно якого представник відповідача просив відкласти розгляд справи, призначеної на 21.04.2026, так як у нього призначене судове засідання по кримінальній справі в Ужгородському міськрайонному суді Закарпатської області, в якій він представляє інтереси учасника справи.

Згідно з ухвалою від 21.04.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. про відкладення розгляду справи від 20.04.2026 та відклав підготовче засідання на 13.05.2026.

12.05.2026 від представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого провадження від 12.05.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/4515/26).

Згідно з ухвалою від 13.05.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. про відкладення (перенесення) розгляду справи (підготовчого засідання) та продовження строку підготовчого провадження від 12.05.2026; закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.06.2026.

11.06.2026 в судовому засіданні по розгляду справи по суті представник відповідача - адвокат Резуненко О.А. заявив усне клопотання, яке підтримала інший представник відповідача Коваль Ю.Є., про оголошення перерви у судовому засіданні, зазначивши про часткову сплату відповідачем основного боргу за договором про закупівлю електричної енергії №01-11/07/2025 від 11.07.2025, який є спірним у даній справі, а відтак, повідомив про необхідність подачі суду клопотання про закриття провадження у частині сплати такого боргу з копіями підтверджуючих документів.

Згідно з ухвалою від 11.06.2026 суд задовольнив усне клопотання представника відповідача - адвоката Резуненко О.А. про оголошення перерви в судовому засіданні; оголосив перерву в судовому засіданні до 08.07.2026.

06.07.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від 06.07.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/6562/26), згідно з яким представник відповідача просив відкласти розгляд даної справи призначеної 08.07.2026 у зв`язку з перебуванням у відпустці та знаходженням за межами Закарпатської області.

Згідно з ухвалою від 08.07.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. про відкладення (перенесення) розгляду справи від 06.07.2026; відклав судовий розгляд справи по суті на 22.07.2026.

Крім цього, 26.08.2026 через систему «Електронний суд ЄСІТС» від представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи від 26.08.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/8409/26), згідно з яким представник відповідача, повідомивши про отриману ним травму 23.08.2026, просив відкласти судовий розгляд справи, призначений на 27.08.2026, на інший день.

Відтак, за результатом судового засідання від 27.08.2026 суд задовольнив клопотання представника відповідача – адвоката Резуненко О.А. про відкладення (перенесення) розгляду справи від 26.08.2026 (яке зареєстроване за вхідним №02.3.1-02/8409/26) та відклав розгляд справи по суті на 02.09.2026.

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, враховуючи саме розгляд справи в порядку загального позовного провадження (через задоволення судом згідно з ухвалою від 19.03.2026 клопотання відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження від 16.03.2026), а також враховуючи задоволення судом наведених вище клопотань представника відповідача про відкладення розгляду справи, розгляд справи здійснювався протягом більше 6 місяців (з дня відкриття провадження відповідно до ухвали від 17.02.2026), що дало змогу Державному підприємству вжити заходів до часткового погашення спірного основного боргу за договором в загальному розмірі 690543,66 грн та, як наслідок, було підставою поверненню Товариству згідно його клопотань на підставі ст.123 ГПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» судового збору, пропорційно сумі позовних вимог в розмірі 690543,66 грн, стосовно яких закрито провадження у справі, а саме: в розмірі 8286,52 грн.

Отже, врахувавши постановлення судом ухвал від 22.07.2026, від 27.08.2026, від 02.09.2026 про задоволення заяв (клопотань) представника позивача - адвоката Оберемок Д.О. про закриття провадження у справі в частині та закриття на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору провадження у справі №907/186/26 в частинах позовних вимог про стягнення з відповідача 439196,66 грн, 221347,00 грн та 30000,00 грн основного боргу за договором, у подальшому, на час ухвалення рішення розгляд справи судом здійснювався в частині позовних вимог про стягнення з Державного підприємства на користь ТОВ «Хайат Естейт» 395837,99 грн, з яких: 360727,07 грн – заборгованість за договором про закупівлю електричної енергії №01-11/07/2025 від 11.07.2025, 2884,19 грн - 3% річних, 2600,81 грн – інфляційні втрати та пеня у розмірі 29625,92 грн, нараховані за неналежне виконання договору.

25. Навівши такі обставини щодо поведінки відповідача/представника відповідача під час розгляду справи судом першої інстанції, у контексті заперечень Державного підприємства на заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення з підстав неспівмірності заявленого позивачем розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд – з урахуванням викладеного – відхиляє такі заперечення відповідача щодо очевидної неспівмірності витрат Товариства.

А тому при визначенні розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України щодо співмірності розміру таких витрат на оплату послуг адвоката з витратами часу, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову, суд враховує, по-перше, ціну позову згідно позовної заяви від 16.02.2026 в загальному розмірі 1086381,65 грн, по-друге, витрати часу адвоката Оберемок Д.О., який брав участь у 6 судових засіданнях у справі, а саме: 21.04.2026, 11.06.2026, 08.07.2026, 22.07.2026, 27.08.2026 та 02.09.2026, по-третє, обсяг наданих адвокатом Оберемок Д.О. послуг по складанню процесуальних документів у справі, а саме: позовної заяви від 16.02.2026, додаткових пояснень від 09.07.2026 (подачу яких суд зобов`язав надати Товариство відповідно до ухвали від 08.07.2026) та клопотань про закриття провадження у частині від 10.07.2026 і від 26.08.2026.

26. Отже, незважаючи на те, що зі змісту акту здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 16.02.2026 сума гонорару в розмірі 45000,00 грн визначена адвокатським об`єднанням виключно за надані послуги у виді підготовки і складання позовної заяви до суду, суд, враховуючи наведені ним висновки щодо забезпечення представником позивача - адвокатом Оберемок Д.О. представництва інтересів Товариства в суді першої інстанції в справі №907/186/26, враховуючи подане Державним підприємством заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, при визначенні розміру витрат Товариства на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами констатує про наявність підстав для стягнення з відповідача 20000,00 грн витрат позивача на правничу допомогу і розмір таких витрат, на переконання суду, є співмірним з витратами часу, обсягом наданих адвокатом послуг і ціною позову згідно позовної заяви від 16.02.2026.

27. Водночас, не спростовує, на переконання суду, таких висновків суду про наявність підстав для стягнення з відповідача 20000,00 грн витрат позивача на професійну правничу допомогу, зазначення в рахунку-фактурі №13/02 від 16.02.2026 на загальну суму 45000,00 грн, складеному Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс», відомостей про надання послуг щодо стягнення з Державного підприємства основного боргу у сумі 1485998,02 грн (хоча спірною на час подачі позову була сума основного боргу в розмірі 1051270,73 грн) та відомостей про оплату послуг адвокатського об`єднання за відключення електроустановки за ініціативи замовника у сумі 689,28 грн.

Щодо цього, судом враховано, що у п.3.1. договору про надання правової (правничої) юридичної допомоги №30/01 від 30.01.2026 ТОВ «Хайат Естейт» і Адвокатського об`єднання «Юридичний консалтинговий альянс» узгодили надання останнім правової (правничої) допомоги Товариству щодо стягнення з Державного підприємства основного боргу за договором у сумі 1051270,73 грн, 3% річних, пені у розмірі подвійної ставки НБУ, інфляційних витрат, що також сторони підтвердили в акті №1 від 16.02.2026 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

А тому, помилкове, на переконання суду, зазначення в рахунку-фактурі №13/02 від 16.02.2026 на загальну суму 45000,00 грн відомостей про надання адвокатським об`єднанням послуг щодо стягнення з Державного підприємства основного боргу у сумі 1485998,02 грн та щодо оплати послуг адвокатського об`єднання за відключення електроустановки за ініціативи замовника у сумі 689,28 грн, не може бути перешкодою у стягненні з відповідача витрат Товариства на правничу допомогу в даній справі, враховуючи, по-перше, встановлені судом обставини надання представником позивача - адвокатом Оберемок Д.О. правничої допомоги Товариству згідно договору від №30/01 від 30.01.2026 під час підготовки та подачі позовної заяви та обставини представництва адвокатом інтересів Товариства в суді першої інстанції, та, враховуючи, по-друге, що несуттєві неточності в документах (тобто дефекти первинних документів) самі по собі не нівелюють факт надання правничої допомоги Товариству, не свідчать про відсутність підстав стягнення витрат на правничу допомогу, у випадку встановлення судом факту понесення стороною у справі таких витрат.

28. Крім цього, застосовуючи критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, щодо врахування для здійснення розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, витрат, які дають суду право з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково, суд при розгляді заяви позивача про ухвалення додаткового рішення враховує таке.

Як було вказано вище, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених Товариством витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 45000,00 грн, суд встановив наявність істотних недоліків у поданих позивачем документах, що унеможливлює задоволення заяви в цій частині у повному обсязі.

Так, суд звертає увагу на недолучення Товариством до матеріалів справи детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, які стосуються всього обсягу наданих адвокатом Оберемок Д.О. послуг в суді першої інстанції під час розгляду справи №907/186/26 з урахуванням витраченого часу, вартості послуг окремо за кожен вид наданих послуг (участі в судових засіданнях, підготовки процесуальних документів тощо) після відкриття провадження відповідно до ухвали від 17.02.2026, оскільки акт здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 16.02.2026 стосуються виключно підготовки та подачі позовної заяви в даній справі.

Окрім того, суд критично оцінює перелік наданих послуг, відображений в акті №1 від 16.02.2026, оскільки він охоплює виключно стадію підготовки та подання позовної заяви до суду. Сам акт складено 16.02.2026, тобто ще до відкриття провадження у справі та здійснення подальшого процесуального представництва інтересів позивача у судових засіданнях. Жодних додаткових актів приймання-передачі наданих послуг щодо участі представника у судових засіданнях чи складання процесуальних документів у ході розгляду справи суду надано не було. До того ж, у вищевказаному акті вартість кожної з окремо зазначених послуг (консультації, аналіз правовідносин, збір доказів, розрахунок 3% річних та інфляційних, складання позову) не калькульована та окремо не деталізована, а вказана лише загальною сумою 45000,00 грн.

Отже, в акті здачі-прийняття робіт (наданих послуг) №1 від 16.02.2026 відсутній деталізований опис наданих адвокатом послуг у даній справі з часу підготовки позовної заяви до дня участі представника позивача в останньому судовому засіданні в справі, так як не зазначено, які саме конкретно процесуальні документи були складені адвокатом, скільки часу витрачено на складання кожного документа, у яких саме судових засіданнях і якої тривалості адвокат брав особисту участь тощо. Відсутність у поданих документах деталізації наданих адвокатом послуг значно ускладнює, а в окремих аспектах унеможливлює перевірку судом обґрунтованості, співмірності та реальності таких послуг.

А відтак, так як відповідно до імперативних приписів ч.3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд виснує, що через недолучення Товариством до матеріалів справи детального опису наданих представником позивача послуг з правової допомоги в суді першої інстанції, відсутні підстави для задоволення заяви Товариства про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.

29. Окрім цього, суд враховує, що позивачем не надано суду жодної платіжної інструкції, яка би підтверджувала фактичне перерахування коштів у сумі 45000,00 грн з рахунку позивача на рахунок адвокатського об`єднання.

Щодо цього, в поданих запереченнях на заяву Товариства представник відповідача посилається на те, що позивачем не надано жодного платіжного документа, як-от платіжної інструкції, банківської виписки чи касового документа, які б підтверджували фактичне перерахування коштів в сумі 45000,00 грн адвокатському об`єднанню, зазначаючи, що договір, акт та рахунок-фактура лише засвідчують наявність договірних відносин, але не доводять реальної сплати коштів позивачем за надану йому правову допомогу в суді першої інстанції у вказаній сумі та безумовного обов`язку Державного підприємства щодо здійснення відшкодування позивачу таких коштів.

З приводу відсутності доказів оплати Товариством коштів адвокатському об`єднанню за надану правову допомогу в даній справі, суд зазначає, що, крім того, що у п.4.2. договору сторони домовились, що вартість послуг із звернення до суду першої інстанції та її правничий супровід складає фіксовану суму 45000,00 грн, водночас у п. 4.1. договору сторони також узгодили, що юридичну допомогу, що надається адвокатським об`єднанням клієнт оплачує не пізніше 30 днів з моменту отримання клієнтом рахунку.

30. Як було вказано вище, за змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам.

В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Сторона, яка претендує на відшкодування витрат на правничу допомогу, зобов`язана надати належні та допустимі докази, що підтверджують фактично виконані роботи (надані послуги) (пункт 16 додаткової постанови Верховного Суду від 04.03.2026 у справі №359/8573/20).

31. Отже, оскільки Адвокатським об`єднанням «Юридичний консалтинговий альянс» 16.02.2026 складений рахунок-фактура №13/02 від 16.02.2026 на загальну суму 45000,00 грн, то з урахуванням умов п.4.1. договору такий рахунок підлягав оплаті Товариством не пізніше 30 днів з моменту його отримання.

32. А тому суд враховує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18, п.п. 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

При цьому, у п. 135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Верховний Суд неодноразово, зокрема, у додатковій постанові від 28 квітня 2026 року в справі № 907/248/25 вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Так у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

33. З огляду на вищенаведене, врахувавши положення ст. ст. 126 і 129 ГПК України, врахувавши доводи заперечення відповідача проти заяви позивача про ухвалення додаткового рішення; оцінивши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат; виходячи із критеріїв реальності та розумності таких витрат, їх обґрунтованості, пов`язаності витрат з розглядом справи та пропорційності до предмета спору; врахувавши поведінку відповідача та констатуючи факт закриття провадження в частині стягнення основного боргу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, а також задоволення судом інших позовних вимог у справі в повному обсязі, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача та стягнення з Державного підприємства на користь Товариства 20000,00 грн на відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу. Суд вважає, що така сума відшкодування витрат на правову допомогу є співмірною із складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання та ціною позову.

34. За приписами ч.ч. 4 та 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 123, 126, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву представника позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт») – адвоката Оберемок Д.О. про ухвалення додаткового рішення від 03.09.2026 (яка зареєстрована за вхідним №02.3.1-02/8604/26 від 04.09.2026) - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «УКРПРОДКОНТРАКТ» Державного агентства з управління резервами України (код ЄДРПОУ - 30433226, місцезнаходження - 89435, Закарпатська область, Ужгородський район, село Кінчеш, «Бази» мікрорайон, будинок 9) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хайат Естейт» (код ЄДРПОУ – 39139037, місцезнаходження - 03057, місто Київ, вулиця Довженка Олександра (Шевченківський район), будинок 18, офіс 17) 20000,00 грн (двадцять тисяч гривень 00 копійок) на відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу.

В іншій частині заявленої позивачем до стягнення суми судових витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, згідно з частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене і підписане 12.10.2026.

Суддя С.В.Сисин