Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №215/8622/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/8622/26

номер провадження 3/215/2061/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року суддя Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Дудіков А.В., розглянувши матеріал, який надійшов від відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Піски Миколаївської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серія ВБА №170100 від 04.10.2026, 04.10.2026 приблизно о 15:37 годині гр. ОСОБА_1 , знаходячись по АДРЕСА_2 , перебував в неадекватному стані, висловлювався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою гр. ОСОБА_2 та пошкодив лобове скло в автомобілі, чим своїми діями вчинив дрібне хуліганство, чим вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст. 268 КУпАП передбачає, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, серед іншого, ст. 173 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Статтею 277 КУпАП встановлено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173, розглядаються протягом доби з дня одержання, то судовий виклик порушника судовою повісткою протягом вказаного строку неможливий.

З протоколу про адміністративне вбачається, що ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи у суді 09.10.2026, однак останній до суду не з`явився.

Вищезазначене свідчить про порушення вимог ст.ст. 260, 268, 277 КУпАП з боку уповноважених осіб щодо здійснення контролю явки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у судове засідання, та позбавляє суд можливості розглянути матеріали в строк, який встановлений ст. 277 КУпАП.

Окрім того, відповідно до ст. 245 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд зазначає, що обов`язок проводити повну фіксацію як факту вчинення адміністративного правопорушення, так і подальших процесуальних дій, що вчиняються поліцейськими, передбачений «Інструкцією із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженою наказом МВС України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в МЮ України 11.01.2019 за № 28/3299 (в подальшому Інструкція від 18.12.2018). Відповідно до п. 5. розділу ІІ цієї Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища. У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський повинен переконатися в точності встановлених на пристрої дати та часу.

На думку суду, метою обов`язкової відео фіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об`єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про наявність або відсутність відео фіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчинялися поліцейським з метою забезпечення збирання об`єктивних доказів вчиненого правопорушення.

Також, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що свідки під час складання протоколу працівниками поліції не залучалися.

Суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти росії» та «Карелін проти росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», є правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, які складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Велика Палата Верховного Суду у своїй правовій позиції сформульованій у постанові від 11 лютого 2021 року у справі №11-1219сап19 зазначила, що норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 КУпАП у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.

Зважаючи на викладене, суддя позбавлений можливості оцінити та повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, у зв`язку з чим матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає поверненню для усунення порушень, допущених при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 221, 245, 251, 252, 256, 268, 277, 278, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В

Адміністративний матеріал 215/8622/26 (провадження №3/215/2061/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 173 КУпАП, повернути до відділення поліції № 5 Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області - для належного оформлення.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя