Рішення від 12 жовтня 2026 р. у справі №191/7096/25 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 191/7096/25

Провадження № 2/185/5480/26

13 жовтня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Бабія С.О., за участю секретаря судового засідання Ільїної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлоград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Луганської міської ради Луганської області про визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

24.12.2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 через представника — адвоката Рішка Сергія Івановича — звернулися до суду із позовом до Луганської міської ради Луганської області про визнання права власності, у якому просять визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 2/3 (дві треті) частки у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/3 (одну третю) частку у праві власності на вказану.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що 17 вересня 1983 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, після якого дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 . У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_4 народився син ОСОБА_2 .

08 грудня 1998 року відділ по приватизації житлофонду Комбінату комунальних підприємств ГХК «Луганськвугілля» видав свідоцтво про право власності на житло. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням від 08 грудня 1998 року № 1131. Ним посвідчено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 43,2 кв.м, належить у рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Міжгір`я помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 17 березня 2025 року виконавчим комітетом Міжгірської селищної ради, актовий запис № 77. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частку квартири.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Сятині Т.С. із заявою про прийняття спадщини за законом. На цій підставі заведено спадкову справу № 40/2025, номер у Спадковому реєстрі 74314559. Заповітів ОСОБА_3 не складав, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру № 81806229 від 09.07.2025. Інших заяв про прийняття спадщини чи про відмову від неї не було. Довідкою приватного нотаріуса Сятині Т.С. від 02.10.2025 № 110/02-14/01-16 дружину названо єдиним спадкоємцем.

11 листопада 2025 року приватний нотаріус Сятиня Т.С. постановою № 130/02-31 відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/3 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава відмови: у спадковій справі і в спадкоємиці немає правовстановлюючих документів, у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію права відсутні, довідку бюро технічної інвентаризації про реєстрацію до 2013 року отримати неможливо через тимчасову окупацію.

Листом Луганської обласної військової адміністрації від 24.10.2025 № 54-Л-00299-05-0308, на звернення від 18.10.2025 повідомлено, що право на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , було зареєстровано ДКП «Бюро технічної інвентаризації виконкому Луганської міської ради», про що 24.05.1999 зроблено запис у реєстрову книгу № 870 за № 55855. Місто Луганськ з 07 квітня 2014 року є тимчасово окупованим згідно з наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. Міське комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» діяльність на підконтрольній території не відновило, архівні матеріали залишилися на тимчасово окупованій території, відомості про реєстрацію надати неможливо.

Позивачі у судове засідання не з`явилися, просили розглянути справу без їх участі, про час та дату слухання справи були повідомлені належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, відповідно до ст. ст. 128, 129 ЦПК України, заперечень не подав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

За свідоцтвом від 08.12.1998 спірна квартира належала у рівних частках, по 1/3, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 . Право зареєстроване 24.05.1999 у реєстровій книзі бюро технічної інвентаризації № 870 за № 55855, арк. 22.

ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Міжгір`я помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим 17 березня 2025 року виконавчим комітетом Міжгірської селищної ради, актовий запис № 77. Після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/3 частку квартири.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Сятині Т.С. із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої була заведена спадкова справа № 40/2025.

11 листопада 2025 року приватний нотаріус Хустського районного нотаріального округу Закарпатської області Сятиня Т.С. виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку із тим, що неможливо надати нотаріусу документи, що посвідчують право власності спадкодавця на 1/3 частку квартири, відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про цю квартиру відсутні, а довідку бюро технічної інвентаризації отримати неможливо.

Місто Луганськ є тимчасово окупованим з 07 квітня 2014 року, тому позивачка не має можливості надати запитувані приватним нотаріусом архівні відомості бюро технічної інвентаризації. При цьому позивачка спадщину прийняла, отже, до неї перейшла 1/3 частка спадкодавця, і разом із належною їй 1/3 часткою її право становить 2/3 частки.

У відповідності до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюємих прав, свобод чи інтересів.

Крім того, п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. На сьогодні такі умови відсутні, отже наявні усі підстави для судового розгляду.

Відповідно до положень частини 1 статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Відповідно до частини 3 статті 1223 ЦК України, право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до статті 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. У цій справі спадщину після ОСОБА_3 прийняла одна спадкоємиця — його дружина, тому вся належна спадкодавцеві 1/3 частка переходить до неї.

З приписів ст. 392 ЦК України слідує, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у справі № 348/618/15-ц (провадження № 61-9592св19), прийняття спадщини шляхом фактичного вступу в управління чи володіння спадковим майном може підтверджуватися письмовими доказами, зокрема довідками, що засвідчують користування майном, або іншими документами, які підтверджують управління чи володіння спадковим майном. У постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 631/1153/13-ц (провадження № 61-26750св18) зазначено, що фактичний вступ у володіння частиною спадкового майна розглядається як прийняття всієї спадщини, а дії спадкоємця з управління, розпорядження чи користування майном свідчать про прийняття спадщини. У цій справі прийняття спадщини дружиною підтверджується її заявою від 09.07.2025, поданою нотаріусу в шестимісячний строк.

Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України № 2102-IX, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який триває на момент розгляду справи. Територія м. Луганська з 07 квітня 2014 року є тимчасово окупованою, що підтверджується листом Луганської обласної військової адміністрації від 24.10.2025 № 54-Л-00299-05-0308 і наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376. У зв`язку з цим доступ до архівів бюро технічної інвентаризації м. Луганська відсутній, підприємство діяльність на підконтрольній території не відновило, що унеможливлює отримання нотаріусом довідки про реєстрацію права, вчинену 24.05.1999.

Відповідно до вимог ст.55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

У відповідності до ст. 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2, 6 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону, а держава не втручається у здійснення власником права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Стаття 392 ЦК України зазначає, що власник майна може пред`явити позов про визнання права власності, якщо це право не визнається іншою особою або у разі втрати документа, який його засвідчує.

Щодо спадкування, стаття 1216 ЦК України визначає спадкування як перехід прав та обов`язків від спадкодавця до спадкоємців. Відповідно до статті 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права, що належали спадкодавцеві на момент смерті. Частина 1 статті 1296 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, а у разі відмови нотаріуса звернутися до суду.

У відповідності із ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 2 ст. 3 та п.1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Державній реєстрації прав підлягають, зокрема, право власності.

Підпунктом 1 пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 09 червня 2023 року №2179/5 «Про проведення державної реєстрації в межах декількох адміністративно-територіальних одиниць» установлено, що у сфері державної реєстрації прав державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості, місцезнаходженням яких є Автономна Республіка Крим, Донецька, Запорізька, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська області, місто Севастополь, проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна.

Особливості державної реєстрації прав на період дії воєнного стану та протягом одного місяця з дня його припинення або скасування визначені постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2022 року № 209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».

В інший спосіб визнати право власності позивачів на спірне майно та зареєструвати його в Державному реєстрі речових прав не має можливості.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, статтями 316, 317, 319, 321, 328, 392, 1216, 1218, 1261, 1296 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на 2/3 (дві треті) частки у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 43,2 кв.м, у тому числі житловою площею 27,0 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 1/3 (одну третю) частку у праві спільної часткової власності на квартиру загальною площею 43,2 кв.м, у тому числі житловою площею 27,0 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційну скаргу може бути подано безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Луганська міська рада Луганської області, код ЄДРПОУ 26070794, 91000, Луганська область, м. Луганськ, вул. Коцюбинського, буд. 14.

Суддя С. О. Бабій