Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №185/16465/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/16465/26

Провадження № 3/185/4490/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 жовтня 2026 року м.Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області

Чернявська І.Г., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ОГ 11 АК СіЗ ДВКР СБ України УВ (с) «Центр» відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , підполковника, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП,

установив:

28 вересня 2026 року о 08 год. 20 хв. в службовому приміщенні в/ч НОМЕР_1 , що знаходиться у АДРЕСА_2 в ході проведення відповідного комплексу заходів, спрямованих на виявлення і запобігання виникнення каналів витоку інформації військового характеру, секретних відомостей чи даних, що містять службову інформацію у в/ч НОМЕР_1 , під час проведення огляду особистого мобільного терміналу АДРЕСА_3 - НОМЕР_3 , IMEI 2 - НОМЕР_4 (який не призначений для обробки, копіювання чи зберігання інформації із обмеженим доступом), який перебуває у власності заступника командира бригади з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 , було виявлено електронні файли фотокопій розпорядження угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 804 дск/УВСх від 29.07.2026, які є електронною копією документу, якому відповідно до наказу ГШ ЗСУ від 30.07.2025 № 118 «Про затвердження Переліку відомостей Збройних сил України, що становлять службову інформацію» (далі Наказ) надано гриф обмеження доступу «Для службового користування» (відповідно до п. 1.3 Наказу). Як встановлено, підполковник ОСОБА_3 , перебуваючи на посаді заступника командира бригади з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , свідомо здійснив незаконне копіювання та зберігання інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі. Так, підполковник ОСОБА_3 маючи доступ до документів з грифом обмеження доступу «Для службового користування» зберігав на особистому мобільному терміналі Iphone 16 Pro Max, IMEI 1 - НОМЕР_3 , IMEI 2 - НОМЕР_4 , який не призначений для роботи, обробки і зберігання службової інформації, фотокопію документу з грифом обмеження доступу «Для службового користування». Незаконно виготовлені фотокопії розпорядження угруповання військ (сил) « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 804дск/УВСх від 29.07.2026 знищено шляхом затирання 3 використанням стандартних засобів операційної системи мобільного терміналу. Таким чином, підполковник ОСОБА_3 здійснив незаконне зберігання інформації в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 212-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився. До матеріалів справи долучено заяву останнього про визнання вини та розгляд справи за його відсутності.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку про наявність в діях

ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, та визнає його винним у вказаному адміністративному правопорушенні.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення: протоколом № 17/6/8-3338 про адміністративне правопорушення, передбачене

ч. 4 ст. 212-6 КУпАП від 28.09.2026, актом огляду від 28.09.2026, переліком (витягом) відомостей МОУ, які містять службову інформацію, витягом із наказу № 103 від 12.04.2025, службовою характеристикою, копією посвідчення серії НОМЕР_5 .

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.212-6 КУпАП, а саме: незаконне копіювання інформації, яка зберігається в інформаційних (автоматизованих) системах, у паперовій чи електронній формі.

Суд також враховує, що ОСОБА_1 визнав свою вину, розкаявся у вчиненому, а витоку інформації з обмеженим доступом не відбулося, оскільки незаконно виготовлені копії інформації були знищені шляхом затирання з використанням стандартних засобів операційної системи мобільного терміналу.

Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного суд вважає необхідним та достатнім для досягнення мети адміністративного стягнення накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 4 ст. 212-6 КУпАП, а саме десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.

Щодо конфіскації незаконно виготовлених копій баз даних суд зазначає, що відповідно до матеріалів справи незаконно виготовлені копії інформації були знищені. У зв`язку з відсутністю предмета, який підлягає конфіскації, додаткове стягнення у виді конфіскації фактично застосувати неможливо.

Крім цього, з ОСОБА_1 на користь держави, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 33, 40?, 212-6, 283, 284 КУпАП, суддя

ухвалив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 212-6 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за ч. 4 ст. 212-6 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят ) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня ухвалення постанови.

Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І. Г. Чернявська