Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №185/9596/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/9596/26

Провадження № 2/185/8883/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05 жовтня 2026 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Головіна В.О., за участю секретрая судового засідання Довгопол А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Павлограда позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Сенс Банк' , третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про захист прав споживачів -

В С Т А Н О В И В

Через систему "Електронний суд" до суду звернувся адвокат Глєбов Г.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Сенс Банк', третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович, про захист прав споживачів.

В обґрунтуванні позову зазначено, 02.09.2021 року було винесено постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження в рамках якого було звернено стягнення на заробітну плату та інші доходи за виконавчим провадженням №66685569, яке відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №6721 від 07.06.2021 р., який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Бригіда Володимир Олександрович. 20 жовтня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення яким визнав таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис, на підставі якого було стягнуто 27 731,09 грн., які розподілено наступним чином: 24846,44 грн. - перераховано Відповідачу в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем; 2884,65 грн. – послуги виконавця. Таким чином Відповідач безпідставно набув грошові кошти Позивача в розмірі 24846,44 грн. А також внаслідок неправомірних дій Відповідача, Позивач зазнав матеріальних збитків в розмірі 2884,65 грн та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Відповідач та його представник правом на подання відзиву не скористалися, подали додаткові письмові пояснення, у яких просили повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Окремо посилаючись на відсутність підстав для стягнення матеріальних збитків в розмірі 2884,65 грн та моральної шкоди в розмірі 2000 грн.

Дослідивши матеріали цивільної справи суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено наступне.

02.09.2021 року було винесено постанову виконавця про відкриття виконавчого провадження в рамках якого було звернено стягнення на заробітну плату та інші доходи за виконавчим провадженням №66685569, яке відкрито на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса, зареєстрованого в реєстрі за №6721 від 07.06.2021 р., який видав приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу - Бригіда Володимир Олександрович.

20 жовтня 2023 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у справі № 185/8775/23 ухвалив рішення яким визнав таким, що не підлягає виконанню вищевказаний виконавчий напис.

На підставі виконавчого напису №6721 від 07.06.2021 було стягнуто грошову суму в розмірі 27 731,09 грн, які розподілено наступним чином: 24846,44 грн. — перераховано Відповідачу в рахунок погашення заборгованості перед стягувачем; 2884,65 грн. – витрати виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

При винесенні рішення суд дійшов до висновку, що нотаріусом під час вчинення виконавчого напису не було дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржником.

Згідно ч. 4. 5 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої, другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За змістом ч. 1 ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном як особливим об`єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (ч. 1 ст. 190 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є правовідносини, які виникають у зв`язку з безпідставним утриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають при наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або стеження за рахунок іншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених ст. 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Суд дійшов висновку, що вказані кошти слід стягнути з відповідача на користь позивача, як безпідставно набуті, а саме у розмірі 24846,44 грн.

Вирішуючи вимогу про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 2884,65 грн. у вигляді виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження, суд виходить із положень статей 22, 1166 ЦК України, відповідно до яких відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи, за наявності передбачених законом умов відповідальності. Сам по собі факт понесення позивачем витрат у виконавчому провадженні не є достатньою підставою для покладення обов`язку з їх відшкодування саме на відповідача. Оскільки зазначені кошти відповідачем не отримувалися, а належних і достатніх доказів наявності всіх необхідних умов для покладення на нього відповідальності за такі витрати суду не надано, у задоволенні цієї частини позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до статей 23, 1167 ЦК України відшкодування моральної шкоди можливе за наявності передбачених законом підстав, зокрема встановлення факту моральної шкоди, протиправності поведінки заподіювача, причинного зв`язку між такою поведінкою та шкодою, а також інших необхідних умов відповідальності. Сам факт визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, без належного підтвердження інших обставин, необхідних для відшкодування моральної шкоди, не є безумовною підставою для її стягнення. Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявності необхідних умов для відшкодування моральної шкоди, у задоволенні цієї вимоги також належить відмовити.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Керуючись ст.5,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства 'Сенс Банк', третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Шаган Олексій Анатолійович про захист прав споживачів задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства 'Сенс Банк' на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 24846,44 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок шість гривень 44 копійки) гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства 'Сенс Банк' в дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя: В. О. Головін