Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Самовільне залишення військової частини або місця служби
Дата: 21 липня 2026 р.
Справа: №183/8250/26
Суддя: Краснокутський С. О.
Справа № 183/8250/26
№ 3/183/2715/26
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 липня 2026 року м. Самар
Суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Краснокутський С.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ,
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЛВХ №346 від 24.06.2026 року, 23 червня 2026 року, о 08 год. 00 хв., під час перевірки наявності особового складу у місці розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 23 червня 2026 року, о 17 год. 00 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 був розшуканий розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується рапортом начальника відділення розшукової групи ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Вказані дії ОСОБА_1 кваліфіковано органом військової служби правопорядку за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин тривалістю до трьох діб.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, направив суду письмові пояснення, в яких зазначає, що військову частину самовільно не залишав. Вказує, що маючи потребу взяти паспорт на засідання суду 23.06.2026 року, йому безпосереднім керівництвом, в особі капітана ОСОБА_2 , було надано звільнення з 18.06.2026 по 22.06.2026 року, на підтвердження чого надав копію листування та копію судової повістки на 23.06.2026 року. Зазначив, що його паспорт знаходився в м. Ізяславі, де ОСОБА_1 був затриманий працівниками Ізяславського відділу поліції. Зазначає, що був затриманий з 22.06.2026 року по 23.06.2026 року 13 год 00 хв, що підтверджується долученою копією припису ІНФОРМАЦІЯ_3 на БРЕЗ. Просить закрити провадження по справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, оскільки вказує, що невчасно з`явився до військової частини через затримання працівниками поліції та в подальшому ВСП.
Також ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі, отже суд, відповідно до ст. 268 КУпАП, вважає можливим розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точності відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЛВХ №346 від 24.06.2026 року; доповідь ТВО командира в/ч НОМЕР_1 від 23.06.2026 року; копія посвідчення офіцера ОСОБА_1 ; рапорт начальника відділення розшукової групи ІНФОРМАЦІЯ_2 ; пояснення ОСОБА_1 ; копія поіменного списку військовослужбовців, що вчинили СЗЧ від 24.06.2026 року; заявка на отримання судових повісток ОСОБА_1 ; заява ОСОБА_1 .
Частиною 3 статті 172-11 КУпАП передбачено відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Дії ОСОБА_1 органом ВСП кваліфіковано за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, як самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин тривалістю до трьох діб.
Разом з тим, викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, а кваліфікація дій ОСОБА_1 містить суперечності.
Так, об`єктом адміністративного правопорушення - порядок проходження військової служби.
З об`єктивної сторони адміністративного правопорушення полягає у діях або бездіяльності і мас складну структуру можливих форм його прояву: 1) самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем строкової служби певною тривалістю до трьох діб; 2) нез`явлення військовослужбовця строкової служби вчасно без поважних причин на службу у разі звільнення з частини, призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до трьох діб; 3) самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової служби) тривалістю до трьох діб; 4) нез`явлення військовослужбовця (крім строкової служби) вчасно на службу без поважних причин тривалістю до трьох діб; 5) самовільне залишення військової частини або місця служби будь-яким військовослужбовцем тривалістю до трьох діб; 6) нез`явлення вчасно на службу без поважних причин будь-якого військовослужбовця тривалістю до трьох діб.
Суб`єкт адміністративного правопорушення - військовослужбовці (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів.
Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення характеризується прямим умислом та ухиленням несення війкової служби.
Відповідно до фабули адміністративного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , 23 червня 2026 року, о 08 год. 00 хв., під час перевірки наявності особового складу у місці розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) було виявлено відсутність військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 23 червня 2026 року, о 17 год. 00 хв., військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_1 був розшуканий розшуковою групою ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується рапортом начальника відділення розшукової групи ІНФОРМАЦІЯ_2 та в подальшому направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, у викладеній в протоколі фабулі зазначено лише про виявлення відсутності військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_1 23 червня 2026 року, проте фабула не містить фактичних обставин, щодо вчинення правопорушення у формі самовільного залишення військової частини або місця служби, а також у формі нез`явлення військовослужбовця вчасно без поважних причин на службу, що інкримінується останньому.
Крім того, долучені ОСОБА_1 копія відповіді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 на адвокатський запит, а також копія припису ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 свідчать про перебування останнього 23 червня 2026 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 , що у свою чергу ставить під сумнів наявність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, тобто прямого умислу на ухилення ним від несення війкової служби саме 23 червня 2026 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyeva у Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin у. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист та принципу рівності сторін процесу, оскільки особа має захищатися виключно від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично самим судом.
Отже, суд не має повноважень самостійно вносити будь-які дані (виправлення) в протокол про адміністративне правопорушення чи корегувати його, оскільки протокол є по суті висунутим обвинуваченням. Також, суд не має права збирати докази в ході розгляду справи, оскільки цей обов`язок покладений на орган, яким складається протокол.
У пунктах 33 та 34 рішення від 06.02.2025 у справі «Гайдашевський проти України» ЄСПЛ зауважив, що здійснення судом пошуку доказів винуватості особи у вчиненні правопорушення за власною ініціативою, суд створив враження плутанини між ролями прокурора та судді та, відповідно, надав підстави для законних сумнівів щодо неупередженості суду за об`єктивною перевіркою.
Конституційний Суд України у рішенні від 26.02.2019 у справі № 1-р/2019 зауважив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 19.02.2020 у справі №204/8036/16-а, адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
За наведених обставин, оскільки фабула адміністративного правопорушення, наведена у протоколі про адміністративне правопорушення, містить суперечності у викладені істотних ознак складу правопорушення, суд дійшов висновку про недоведеність поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 247 п.1, 221, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, щодо якої її винесено до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С.О. Краснокутський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua