Рішення від 13 жовтня 2026 р. у справі №650/3641/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3641/26

провадження № 2/650/3461/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:

головуючого судді — Сікори О. О.,

за участю секретаря судового засідання — Завістовської Л. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії — Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії — Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 22Р-057 від 11 лютого 2022 року.

Позивач просить стягнути з відповідача 148 744 грн 48 коп. заборгованості станом на 18 травня 2026 року, із яких 139 999 грн 30 коп. — прострочена заборгованість за основним боргом, 8 745 грн 18 коп. — прострочені проценти за користування кредитом, а також 3 328 грн 00 коп. понесених витрат зі сплати судового збору.

На обґрунтування вимог банк зазначає, що 11 лютого 2022 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 22Р-057, відповідно до якого позичальникові шляхом безготівкового перерахування на його поточний рахунок було надано 140 000 грн на споживчі цілі строком на 60 місяців. Первісним договором визначено кінцевий строк повернення кредиту — не пізніше 11 лютого 2027 року.

У договорі сторони погодили порядок нарахування та сплати процентів. Пунктом 2.4.1 передбачено застосування ставки 19 відсотків річних на початковому етапі, з огляду на перебування позичальника у трудових відносинах із банком. Після завершення погодженого періоду дії цієї ставки, залежно від установлених договором обставин, передбачено ставку 56 відсотків річних.

За умовами договору повернення кредиту повинно було здійснюватися щомісячно рівними частинами по 2 333 грн 33 коп., із одночасною сплатою нарахованих на залишок основного боргу процентів, починаючи з березня 2022 року. Договором передбачено й наслідки порушення строків унесення періодичних платежів.

Банк вказує, що виконав зобов`язання щодо надання кредитних коштів у повному обсязі, тоді як відповідач не забезпечив своєчасного погашення кредиту та сплати процентів у передбачені договором строки. На підтвердження цих обставин позивач посилається на кредитний договір із додатками, розрахунок заборгованості та виписки за поточним рахунком позичальника.

Позивач також посилається на пункт 3.10.2 кредитного договору, за яким остаточний строк повернення всієї суми кредиту настає, зокрема, у разі прострочення виконання зобов`язань за договором на строк понад 88 календарних днів. У зв`язку з воєнним станом банком запроваджувалися кредитні канікули з 01 березня до 31 травня 2022 року, протягом яких було скасовано обов`язок здійснювати поточні платежі та застосування штрафних санкцій.

Як зазначено у позові, після завершення кредитних канікул відповідач допустив прострочення, яке тривало з 14 червня до 12 вересня 2022 року. З огляду на перевищення погодженого строку прострочення позивач вважає, що 13 вересня 2022 року настав строк дострокового повернення всієї суми кредиту. Проценти за користування кредитом банк відніс до періоду, що закінчився 12 вересня 2022 року включно.

У додатках до позову зазначено наказ № 92-к від 10 серпня 2022 року про звільнення відповідача з роботи, який позивач використовує для обґрунтування застосування договірних умов щодо процентної ставки. При цьому позов не містить вимоги про стягнення процентів, нарахованих як відповідальність відповідно до статті 625 ЦК України після 13 вересня 2022 року, або неустойки.

Позивач вказує, що станом на 18 травня 2026 року залишок простроченої основної заборгованості становить 139 999 грн 30 коп., а заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом до настання дострокового строку повернення, — 8 745 грн 18 коп. Усього банк заявив до стягнення 148 744 грн 48 коп.

Представник позивача просив розглянути справу без його участі. Відповідач відзиву на позовну заяву не подав. Суд вирішує справу за наявними матеріалами, оцінюючи наведені позивачем обставини та заявлені до стягнення суми.

Відповідно до статей 12, 13, 76–81 і 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження.

За змістом статей 11, 509, 525, 526 та 629 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають, зокрема, із договору, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до його умов і вимог законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Укладений сторонами договір є обов`язковим для виконання.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти. За змістом статті 1049 ЦК України позичальник повинен повернути одержану суму у строк і в порядку, що визначені договором.

Стаття 1048 ЦК України передбачає право позикодавця на проценти від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. За статтею 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються договором. Водночас необхідно розрізняти проценти як плату за правомірне користування кредитом і проценти, що є наслідком прострочення грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлено строк виконання, воно має бути виконане у цей строк. Стаття 610 цього Кодексу визначає порушенням зобов`язання його невиконання або неналежне виконання, а частина друга статті 1050 ЦК України передбачає можливість дострокової вимоги повернення залишку позики, коли договором установлено обов`язок її повернення частинами.

За наведеними в позові умовами договору сторони пов`язали настання остаточного строку повернення кредиту з визначеною подією — простроченням зобов`язань на строк понад 88 календарних днів. Зазначене договірне регулювання підлягає застосуванню з урахуванням фактичних обставин виконання позичальником платіжних зобов`язань, строку кредитних канікул і платежів, відображених у розрахунку заборгованості.

Із позиції позивача та зазначених ним документів убачається, що право вимоги про дострокове повернення залишку кредиту виникло після завершення періоду прострочення 12 вересня 2022 року. У зв`язку з цим суд розмежовує обов`язок відповідача повернути фактично одержану й неповернуту суму кредиту та право кредитодавця отримати плату за користування кредитом до настання строку його дострокового повернення.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зазначила, що право кредитодавця нараховувати договірні проценти за користування кредитом припиняється після спливу погодженого строку кредитування або настання дострокового строку повернення кредиту. За період після такого строку правовідносини сторін переходять до охоронних, а наслідки прострочення визначаються статтею 625 ЦК України.

Таким чином, саме по собі існування неповернутого боргу після 13 вересня 2022 року не є підставою для подальшого нарахування звичайних договірних процентів за користування кредитом. Водночас кредитодавець зберігає право на стягнення процентів, які належно нараховані в межах строку кредитування, але не сплачені позичальником на дату настання остаточного строку повернення.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що протягом дії воєнного або надзвичайного стану та тридцяти днів після його припинення чи скасування позичальник за кредитним договором звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за відповідне прострочення. Це правило не скасовує обов`язку повернути основний борг та сплатити проценти, правомірно нараховані як плату за кредит у межах строку кредитування.

У цьому випадку в позовній заяві не заявлено вимог про стягнення штрафу, пені, інфляційних втрат або процентів за прострочення після дострокового настання строку повернення кредиту. Заявлені 8 745 грн 18 коп. банк кваліфікує як заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом, нарахованих до 12 вересня 2022 року. За своєю природою такі проценти відрізняються від відповідальності за статтею 625 ЦК України.

Суд враховує, що відповідачеві було надано 140 000 грн кредитних коштів. Згідно з наведеним у позові розрахунком залишок неповернутого основного боргу становить 139 999 грн 30 коп. Заявлена до стягнення сума основної заборгованості не перевищує розміру фактично наданих банком кредитних коштів та відповідає умовам щодо обов`язку повернути кредит.

З огляду на заявлену кредитором дату дострокового повернення, зміст процентних умов договору та наведений розрахунок заборгованості, вимога про стягнення 8 745 грн 18 коп. прострочених процентів стосується суми, що виникла до припинення періоду правомірного користування кредитом, а не після нього. Тому підстав застосовувати до цієї вимоги звільнення від відповідальності, передбачене пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, немає.

Відповідно до статей 76 і 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а належними є докази, що містять інформацію щодо предмета доказування. Виписка з рахунку та розрахунок заборгованості мають оцінюватися у взаємозв`язку з умовами кредитного договору, визначеним графіком платежів і датами проведення операцій.

Заявлені банком до стягнення 139 999 грн 30 коп. основної заборгованості та 8 745 грн 18 коп. процентів відповідають наведеному у позові складу заборгованості станом на 18 травня 2026 року. Відповідач будь-якого власного розрахунку, доказів повного виконання кредитного зобов`язання або заперечень щодо розміру нарахувань не подав. Однак сама лише відсутність відзиву не є визнанням позову та не усуває обов`язку суду оцінити підстави і склад заявлених вимог.

При вирішенні спору суд також враховує зміст поданого банком договору про споживчий кредит, яким погоджено не лише початковий розмір позики, але й процедуру щомісячного погашення, порядок розрахунку плати за користування кредитними коштами, строки виконання зобов`язань та обставини, з якими сторони пов`язали зміну строку остаточного повернення. Саме сукупність цих умов має значення для встановлення належного виконання договору.

За договором позичальник зобов`язаний здійснювати погашення кредиту відповідно до графіка платежів. Несвоєчасне внесення окремого платежу породжує прострочення відповідної частини зобов`язання, а передбачена договором тривалість такого прострочення може бути підставою для настання строку повернення всього непогашеного залишку. Відповідно момент виникнення прострочення має визначатися не довільно, а шляхом співставлення графіка платежів із фактичними платежами.

З огляду на передбачені банком кредитні канікули з 01 березня до 31 травня 2022 року суд ураховує, що за цей період відсутність чергових платежів сама по собі не становить порушення узгодженого порядку погашення. Відлік тривалості прострочення, на який посилається позивач, наведено після завершення зазначеного періоду — з 14 червня 2022 року, що має істотне значення для застосування пункту 3.10.2 кредитного договору.

При оцінюванні процентної складової позову суд враховує встановлення сторонами різних розмірів процентної ставки залежно від визначених договором обставин, зокрема перебування позичальника у трудових відносинах із банком. Однак саме по собі передбачення в договорі двох ставок не означає автоматичного нарахування другої ставки протягом усього часу існування неповернутого боргу: період кожного нарахування повинен відповідати змісту погодженої умови та моменту настання остаточного строку повернення.

Крім того, факт припинення трудових відносин позичальника з банком та дата видання відповідного наказу мають значення для визначення передбаченого договором моменту зміни процентної ставки. Разом із тим вони не замінюють установлених статтями 1048, 1050, 1054 ЦК України правил про стягнення плати за користування кредитом і не надають кредиторові права безстроково продовжувати нарахування договірних процентів після настання строку повернення всієї суми кредиту.

У постанові Верховного Суду від 11 липня 2024 року у справі № 727/1033/21 наголошено на необхідності розмежовувати проценти як плату за користування позикою та платежі, які мають характер відповідальності за невиконання грошового зобов`язання. Тому передбачене воєнним законодавством звільнення від відповідальності за прострочення не тотожне звільненню позичальника від належної сплати договірних процентів за фактичне користування кредитом до настання строку повернення.

Отже, визначаючи правову природу заявлених 8 745 грн 18 коп., суд бере до уваги зазначений кредитором період їх нарахування до 12 вересня 2022 року включно, а також те, що після зазначеної дати банк не заявив до стягнення нових процентів як плати за кредит. У позові так само не сформульовано вимоги про стягнення санкцій, пов`язаних із подальшим невиконанням грошового зобов`язання, які підлягали б окремій оцінці з огляду на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Оцінивши встановлені обставини та застосувавши до спірних правовідносин норми статей 526, 530, 610, 629, 1048–1050, 1054 і 1056-1 ЦК України, суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 22Р-057 від 11 лютого 2022 року у межах заявлених вимог, а саме 148 744 грн 48 коп.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, понесені позивачем та зазначені в платіжній інструкції витрати зі сплати судового збору в сумі 3 328 грн 00 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 76–81, 89, 133, 141, 178, 258–259, 263–265, 268, 273 ЦПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 1048–1050, 1054, 1056-1 ЦК України, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії — Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії — Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 22Р-057 від 11 лютого 2022 року станом на 18 травня 2026 року в розмірі 148 744 (сто сорок вісім тисяч сімсот сорок чотири) гривні 48 копійок, з яких: прострочена заборгованість за основним боргом — 139 999 грн 30 коп.; прострочені проценти за користування кредитом — 8 745 грн 18 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії — Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його прийняття.

Суддя О. О. Сікора