Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №650/3256/26 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/3256/26

Провадження № 2/650/3345/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить припинити право оренди земельної ділянки за договором оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018 та розірвати додаткові угоди до нього від 28 грудня 2017 року № 1400039 і від 03 січня 2024 року без номера, якими врегульовано орендні правовідносини щодо належної їй земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Підставою позову визначено систематичну повну несплату орендної плати за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки.

За змістом позовної заяви, державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 499313 підтверджується право власності позивача на зазначену земельну ділянку, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 19 жовтня 2012 року позивач уклала з ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» договір оренди землі № ХС-652090004003018.

Позивач зазначає, що за додатковою угодою від 28 грудня 2017 року № 1400039 орендарем за договором визначено ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», а договір викладено в новій редакції. Додатковою угодою від 03 січня 2024 року строк дії договору встановлено до 31 грудня 2031 року. На підставі правочину від 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що орендарі не сплачували їй орендної плати протягом чотирьох років поспіль. Така поведінка позбавляє власника земельної ділянки основного майнового результату, на який вона розраховувала, передаючи землю у строкове платне користування, і становить підставу для розірвання договору відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України та статті 32 Закону України «Про оренду землі».

Позивач також зазначає, що зверталася до орендаря щодо виплати заборгованості та припинення договірних відносин, однак питання не було вирішене. З метою перевірки можливості використання землі вона отримала інформацію Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421 про відсутність установлених цією адміністрацією обмежень та проведене обстеження земельної ділянки.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 20 травня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено порядок її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

04 червня 2026 року представник ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» Журик Андрій Леонідович подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову. Відзив подано з посиланням на неможливість здійснення господарської діяльності внаслідок повномасштабної збройної агресії рф, тимчасової окупації частини території Херсонської області, небезпеки мінного забруднення сільськогосподарських земель, обстрілів, втрати майна і необхідності забезпечити безпеку працівників.

У відзиві ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не заперечує, що після укладення договору відчуження права оренди від 17 квітня 2025 року новим орендарем земельної ділянки стало ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Водночас товариство вважає, що за 2022-2024 роки орендна плата не підлягала внесенню через обставини, за які орендар не відповідає, а тому періоди її невиплати не можуть утворювати систематичну несплату.

На підтвердження цієї позиції представник посилається на рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491, розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24, розпорядження Бериславської міської військової адміністрації щодо податкових пільг на 2023, 2024 та 2025 роки, внутрішні накази товариства про призупинення або обмеження обробітку орендованих земель, загальнодоступні відомості ДСНС, лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року, а також на положення статей 617 і 762 ЦК України.

Представник вказує, що непроведення повного розмінування до початку сільськогосподарських робіт створює небезпеку для життя працівників, що не може покладатися на ризик підприємства. За доводами відзиву, податкові рішення військової адміністрації підтверджують непридатність земель для використання через потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами.

Крім того, у відзиві наведено посилання на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24, а також доводи щодо необхідності застосування до спірних відносин положень частини шостої статті 762 ЦК України. Представник вважає, що подані ним матеріали підтверджують наявність обставин, які звільняють орендаря від обов`язку сплачувати орендну плату за відповідні роки.

Позивач ОСОБА_1 на судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. 04 вересня 2026 року подала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» на судове засідання не з`явився. Водночас 04 червня 2026 року подав відзив на позовну заяву, у якому виклав заперечення проти позову та просить відмовити в його задоволенні. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на судове засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та будь-яких клопотань не подав. При цьому товариство, всупереч вимогам частини шостої статті 14 ЦПК України, не зареєструвало електронного кабінету в ЄСІТС, хоча як юридична особа зобов`язане це зробити. Невиконання зазначеного обов`язку не є самостійною підставою для відкладення розгляду справи за умови належного повідомлення відповідача.

Враховуючи положення частини першої статті 223 та частини восьмої статті 178 ЦПК України, належне повідомлення учасників справи та відсутність підстав для відкладення судового засідання, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за їх відсутності за наявними матеріалами.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності та перевіривши доводи позовної заяви і відзиву, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського району Херсонської області. Право позивача підтверджується державним актом серії ЯГ № 499313 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованою 15 квітня 2026 року. В останній зазначено реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2876512965209, номер запису про право власності 53632158, а площу ділянки визначено як 2,0006 га. Водночас у договорі оренди та позовній заяві площу зазначено як 2,00 га; тотожність предмета оренди встановлюється за його незмінним кадастровим номером.

19 жовтня 2012 року між позивачем та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди земельної ділянки № ХС-652090004003018, за яким земельну ділянку передано у строкове платне користування для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно з пунктом 11 договору в редакції первісно поданого документа орендна плата вноситься у грошовій формі не рідше одного разу на рік у період з 01 серпня до 31 грудня кожного року. Таким чином, договір містить визначений сторонами щорічний строк виконання грошового обов`язку. Відомостей про погоджене припинення цього обов`язку за спірні роки матеріали справи не містять.

Відомості Державного реєстру речових прав містять інформацію про додаткову угоду від 28 грудня 2017 року № 1400039, додаткову угоду від 02 травня 2018 року № 1400039-3 та додаткову угоду від 03 січня 2024 року без номера. Строк дії орендного правовідношення за реєстром визначено до 31 грудня 2031 року. Номер запису про інше речове право 53632190.

З цієї ж інформаційної довідки вбачається, що чинним орендарем зазначеної земельної ділянки є ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Перехід права оренди відбувся на підставі правочину від 17 квітня 2025 року. При цьому в інформаційній довідці наведено номер документа 1704/25-01, тоді як у позові та відзиві зазначено інші номери цього правочину. Такі відмінності в його нумерації не спростовують встановлених за державним реєстром дати переходу права оренди, особи чинного орендаря і тотожності земельної ділянки за кадастровим номером.

Стороною відповідачів не подано документів, які підтверджували б фактичне внесення ОСОБА_1 орендної плати за 2022, 2023, 2024 або 2025 роки. ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» не посилається на конкретні факти сплати за ці періоди, а обґрунтовує заперечення обставинами, що, на його думку, виключають обов`язок здійснювати платежі. Доказів сплати орендної плати чинним орендарем за 2025 рік також немає.

За статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Частина перша статті 530 ЦК України встановлює, що за наявності визначеного строку виконання зобов`язання воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статей 13, 21, 24, 25 Закону України «Про оренду землі» оренда землі є платним строковим користуванням земельною ділянкою, орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати, а орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі її сплачувати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість дострокового розірвання договору на вимогу однієї зі сторін за рішенням суду в разі невиконання обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також з інших визначених законом підстав.

Пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України відносить систематичну несплату орендної плати до підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 (провадження № 12-19гс24) дійшла висновку, що систематична, тобто два та більше випадки, повна несплата орендної плати у строки, передбачені договором, є самостійною та достатньою підставою для розірвання договору оренди відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України. Для застосування цієї спеціальної норми немає потреби додатково оцінювати істотність порушення за частиною другою статті 651 ЦК України.

Отже, для вирішення спору суд має з`ясувати, чи були належні до внесення за договором орендні платежі, чи мала місце їх повна несплата не менше двох разів, а також чи доведено правові підстави звільнення орендаря від внесення орендної плати у відповідні періоди.

Статтею 617 ЦК України встановлено можливість звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Однак передбачене цією статтею звільнення від відповідальності не є тотожним звільненню від виконання основного грошового обов`язку. Тому саме по собі встановлення надзвичайних обставин воєнного часу не вирішує питання про наявність орендного платежу за кожний конкретний період.

Згідно з частиною шостою статті 762 ЦК України наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає. При застосуванні цієї норми визначальним є встановлення об`єктивної неможливості використовувати конкретний об`єкт оренди протягом визначеного періоду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 звернула увагу на безпосередню об`єктивну неможливість використання переданого у найм майна як умову звільнення від плати. Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23 зазначив, що факт неможливості використання майна з незалежних від орендаря причин підлягає встановленню за загальними правилами доказування.

Відповідно до статей 12, 76-81 та 89 ЦПК України суд встановлює обставини на підставі належних, допустимих і достовірних доказів, оцінює їх у сукупності, а кожна сторона доводить обставини, на які посилається як на підставу вимог чи заперечень. Оскільки саме відповідач посилається на звільнення від орендної плати внаслідок неможливості користування земельною ділянкою, він має довести обставини та періоди такої неможливості.

Суд враховує, що тимчасова окупація населених пунктів Херсонської області, бойові дії, обстріли та мінна небезпека мали реальний масштаб і створювали серйозні перешкоди для безпечного ведення сільськогосподарської діяльності. Суд не покладає на землекористувача обов`язку направляти працівників або техніку на небезпечну територію, а також не вимагає здійснювати роботи всупереч правилам протимінної безпеки.

Проте існування воєнного стану, загальної небезпеки та труднощів у діяльності підприємства саме по собі не означає, що конкретна земельна ділянка з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014 об`єктивно не могла використовуватися безперервно протягом усіх 2023, 2024 та 2025 років. Таку обставину потрібно встановити з урахуванням індивідуалізованих відомостей про стан земельної ділянки, її територіальну належність та результати обстеження.

Рішення Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491 і розпорядження голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 підтверджують, що ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» належало до кола суб`єктів господарювання, які зазнали негативного впливу обставин непереборної сили. Водночас вони не містять висновку про фактичний стан саме земельної ділянки позивача у кожному зі спірних років і не встановлюють автоматичного звільнення від виконання всіх приватноправових договорів оренди на невизначений строк.

Надані представником ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» розпорядження Бериславської міської військової адміністрації щодо податкових пільг стосуються земель, віднесених до території Бериславської міської територіальної громади, та їх оподаткування. Натомість спірна земельна ділянка розташована на території колишньої Благодатівської сільської ради і її стан безпосередньо висвітлено у листі Калинівської селищної військової адміністрації. Із матеріалів, на які посилається відповідач, не встановлено поширення зазначених податкових розпоряджень саме на ділянку з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014.

Саме по собі застосування податкових пільг до земель, потенційно забруднених вибухонебезпечними предметами, не припиняє зобов`язання приватного орендаря перед власником земельної ділянки. Відносини щодо земельного податку й орендної плати за землі державної та комунальної власності не є тотожними приватноправовим відносинам зі сплати орендної плати фізичній особі за належну їй землю.

З цієї причини посилання на постанову Верховного Суду від 25 лютого 2025 року у справі № 908/929/24 не спростовує позовних вимог: у тій справі розглядалося питання застосування спеціальних положень Податкового кодексу України щодо плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у відносинах між міською радою та юридичною особою. У справі, яка розглядається, йдеться про договірну орендну плату за земельну ділянку приватної власності.

Внутрішні накази ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» від 11 квітня 2022 року № 11/04, від 15 листопада 2022 року № 15/11, від 05 січня 2023 року № 05/01, від 03 січня 2024 року № 03/01 і від 08 січня 2025 року № 08/01 відображають прийняті товариством рішення щодо зупинення господарської діяльності, обмеження обробітку полів, інвентаризації активів та заходів з безпеки працівників. Вони мають значення для розуміння поведінки підприємства, але не замінюють незалежного підтвердження стану саме спірної земельної ділянки та не встановлюють тривалості об`єктивної неможливості користування нею за кожний календарний рік.

Особливе значення має офіційна відповідь Калинівської селищної військової адміністрації Бериславського району Херсонської області від 05 травня 2026 року № 01-20-1421, надана у відповідь на запит позивача стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014. У цьому листі прямо вказано, що військова адміністрація не встановлювала обмежень щодо використання зазначеної ділянки.

Крім того, адміністрація повідомила, що спірна земельна ділянка була обстежена відповідними підрозділами Державної спеціальної служби транспорту впродовж окремих днів жовтня та 12 листопада 2024 року. У листі зазначено, що всі виявлені вибухонебезпечні предмети утилізовані або вивезені. Отже, на відміну від загальних повідомлень про ймовірну небезпеку земель Херсонської області, у справі наявна індивідуалізована офіційна інформація щодо виконаних заходів на конкретній земельній ділянці.

Суд не робить із наведеної відповіді висновку, що до проведення відповідних робіт у 2024 році земельна ділянка була безпечною. Навпаки, повідомлення про виявлені та вилучені предмети підтверджує необхідність відповідних безпекових заходів. Разом з тим воно має вирішальне значення для оцінки заперечення щодо збереження неможливості використання ділянки після завершення обстежень у листопаді 2024 року, зокрема у 2025 році.

Лист Головного управління ДСНС України у Херсонській області від 11 червня 2025 року № 66 03-2942/66 16/3 не спростовує відомостей Калинівської селищної військової адміністрації. У листі ДСНС зазначено, що піротехнічні підрозділи саме ДСНС на відповідних територіях до розмінування не залучалися, водночас роботи здійснювалися іншими фаховими відомствами. Це узгоджується з інформацією про обстеження земельної ділянки підрозділами Державної спеціальної служби транспорту, а не ДСНС.

Так само вказівка ДСНС на ймовірність потенційного забруднення та неможливість гарантувати повну безпеку польових робіт у зв`язку зі щоденними обстрілами має характер загальної оцінки ризику. Вона не містить висновку, що саме на земельній ділянці позивача після листопада 2024 року були виявлені нові вибухонебезпечні предмети, запроваджено конкретну заборону доступу чи встановлено безперервну неможливість користування землею упродовж 2025 року.

Суд також враховує відсутність у матеріалах справи доказів повторного обстеження, яке після листопада 2024 року встановило б непридатність саме спірної земельної ділянки, доказів дії обов`язкової заборони на її використання протягом усього 2025 року або відомостей про нові фактичні обставини, які унеможливлювали користування нею за цільовим призначенням. Загальне посилання на обстріли і близькість до зони бойових дій не може підмінити індивідуальної оцінки стану конкретного об`єкта оренди.

Оцінюючи кожний із зазначених позивачем років, суд бере до уваги виняткові умови 2022 року, спричинені повномасштабним вторгненням та тимчасовою окупацією. Водночас незалежно від визначення правових наслідків несплати за цей рік, вирішальними для висновку про систематичність є наступні самостійні строки внесення річної орендної плати.

Щодо 2023 року відповідач не навів доказів фактичного стану саме земельної ділянки позивача протягом усього цього року, які дозволяли б встановити повну об`єктивну неможливість користування нею за незалежних від орендаря причин. Наявні матеріали про загальну мінну небезпеку та рішення підприємства не дають підстав автоматично звільнити орендаря від усієї договірної плати за цей рік. Доказів її внесення у строк до 31 грудня 2023 року не надано.

Щодо 2024 року суд враховує проведені в жовтні-листопаді заходи з обстеження та усунення виявлених вибухонебезпечних предметів. Наявні докази не дають підстав вважати, що протягом усього календарного року, включно з періодом після завершення цих робіт, земельна ділянка залишалася об`єктивно непридатною до використання. Відповідач не довів звільнення від внесення орендної плати за 2024 рік у повному обсязі; водночас доказів сплати хоча б належного за цей рік платежу до 31 грудня 2024 року не подано.

Щодо 2025 року суд виходить із того, що до початку цього року заходи з обстеження, про які повідомлено військовою адміністрацією, були завершені. Доказів існування протягом усього 2025 року обставин, що об`єктивно унеможливлювали використання конкретної земельної ділянки, не надано. Право оренди 17 квітня 2025 року перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», однак до 31 грудня 2025 року договірна орендна плата не була внесена, а доказів її сплати матеріали справи не містять.

За таких обставин навіть без покладення в основу рішення невиплати за 2022 рік суд встановлює неодноразове невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у визначені договором річні строки, у тому числі за 2024 та 2025 роки, за відсутності доказів звільнення орендаря від належного платежу за кожен із цих років у повному обсязі. У сукупності з несплатою за 2023 рік такі обставини свідчать про систематичний характер порушення умов договору.

Зміна особи орендаря 17 квітня 2025 року не створює нового самостійного договору оренди та не усуває раніше допущених порушень єдиного тривалого орендного правовідношення. ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» набуло право оренди земельної ділянки на умовах чинного договору, тоді як власник продовжував залишатися позбавленим передбаченої ним орендної плати.

Значення має також те, що після завершення обстежень земельної ділянки в листопаді 2024 року орендарями не підтверджено ані поновлення належного виконання платіжних зобов`язань, ані наявності узгодженого з орендодавцем відтермінування, звільнення від оплати чи зміни строку внесення орендної плати. Отже, суд не знаходить підстав для висновку, що невиплата орендної плати за 2024 та 2025 роки була правомірною.

У позовній заяві прохальна частина сформульована через вимогу про розірвання права оренди та окреме зазначення додаткових угод до договору. Водночас зі змісту всієї заяви, наведених фактичних обставин і правового обґрунтування вбачається, що позивач просить припинити одне орендне правовідношення, яке виникло на підставі договору від 19 жовтня 2012 року та надалі змінювалося додатковими угодами. Правовим наслідком, на досягнення якого спрямований позов, є дострокове розірвання договору оренди землі в його чинній редакції, а не існування окремих самостійних договорів за кожною додатковою угодою.

Тому належним способом задоволення заявлених вимог є розірвання договору оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018 зі змінами і доповненнями, у тому числі за додатковими угодами від 28 грудня 2017 року № 1400039 та від 03 січня 2024 року без номера, стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014. Таке формулювання відповідає суті вимоги позивача та забезпечує визначеність правового наслідку судового рішення для державної реєстрації.

Отже, враховуючи наявність самостійних випадків повної несплати належної орендної плати у встановлені договором строки та недоведеність підстав для звільнення від відповідного обов`язку за всі спірні роки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди землі підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 ЦПК України. До позовної заяви додано дві платіжні інструкції від 18 травня 2026 року по 1 331,20 грн кожна. Оскільки зі змісту позову вбачається одна самостійна немайнова вимога про розірвання єдиного договору оренди землі, розмір судового збору, який належав до сплати за її пред`явлення, становить 1 331,20 грн. Ці документально підтверджені та необхідні витрати слід стягнути з ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на користь позивача. Питання повернення надміру сплаченої суми судового збору може бути вирішене у порядку, встановленому пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», за відповідним клопотанням особи, яка його сплатила.

Зважаючи на викладене, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 82, 89, 141, 178, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 526, 530, 617, 629, 651, 762 ЦК України, статтями 96, 141 ЗК України, статтями 13, 21, 24, 25, 32 Закону України «Про оренду землі», суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 19 жовтня 2012 року № ХС-652090004003018, укладений щодо земельної ділянки площею 2,00 га з кадастровим номером 6520980500:08:020:0014, розташованої на території колишньої Благодатівської сільської ради Бериславського (раніше Великоолександрівського) району Херсонської області, зі змінами та доповненнями, внесеними, зокрема, додатковою угодою від 28 грудня 2017 року № 1400039 та додатковою угодою від 03 січня 2024 року без номера, якою строк дії договору визначено до 31 грудня 2031 року; номер запису про інше речове право 53632190; чинне право оренди належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» на підставі правочину від 17 квітня 2025 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33251307, адреса: 37223, Полтавська область, Миргородський район, село Гиряві Ісківці, вулиця Миру, будинок 12) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 14 вересня 2026 року.

Суддя: О.О. Сікора