Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №587/2183/26 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 07 жовтня 2026 р.

Справа: №587/2183/26

Суддя: Степаненко О. А.

Справа № 587/2183/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання,-

В С Т А Н О В И В :

Представник позивач звернулась до суду з позовом у якому просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку щомісячно на період її навчання у розмірі частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2026 року і до досягнення дитиною 23-х років або до закінчення навчання, а також витрати на правову допомогу.

Зазначає, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 . З 28.05.2026 року донька є повнолітньою та продовжує навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г.Короленка на платній основі. Термін навчання з 11.08.2025 до 29.06.2029. У зв`язку з навчанням дочка потребує матеріальної допомоги, оскільки вона витрачає кошти на проїзд, на ксерокопіювання, на придбання спеціальної літератури, кошти на оплату навчання. Працювати дочка не має можливості в зв`язку з денною формою навчання.

Відповідач працевлаштований, має стабільний дохід, сплачував аліменти на дитину до досягнення нею повноліття згідно рішення суду.

Враховуючи викладене просить стягнути аліменти у зазначеному вище розмірі.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі, вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату і час розгляду справи, на адресу його реєстрації судом направлялась копія ухвали суду про відкриття провадження у справі, проте повідомлення повернулись до суду без вручення з відмітками поштового відділення: «адресат відсутній».

Згідно з положеннями ч.7,8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, процесуальним правом подати відзив на позовну заяву не скористався. Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.9)

Згідно Витягу з реєстру Садівської сільської територіальної громади ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . разом з нею за вказаною адресою зареєстрована ОСОБА_4 (а.с.7,10)

Відповідно до Довідки Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г.Короленка від 19.05.2026 року №853, ОСОБА_4 є студенткою 7 курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти спеціальності Психологія денної форми навчання за рахунок фізичних осіб форми фінансування факультету психології і соціальної роботи. Терміни навчання з 01.09.2025 року по 29.06.2029 року. (а.с.11)

Відповідно до ст. ст. 198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати. Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 199 цього Кодексу якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

З огляду на викладене, обов`язок відповідача утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчатися, виникає за наявної сукупності таких фактів: 1) досягнення дочкою повноліття; 2) її вік є меншим за 23 роки; 3) вона продовжує навчатися; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу; 5) наявність потреби в отриманні матеріальної допомоги від батьків у зв`язку із продовженням навчання.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Статтею 182 СК України визначено обставини, які враховує суд при визначенні розміру аліментів, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

У п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років, продовження ними навчання, потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі та можливість надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 після досягнення повноліття продовжує навчання у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка на денній формі навчання на платній основі. Термін навчання з з 01.09.2025 року по 29.06.2029 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що стягнення з відповідача аліментів на навчання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісяця буде розумним, достатнім, справедливим, відповідатиме інтересам повнолітньої дитини відповідача, яка навчається, не працює і не має інших джерел доходів, і при цьому не порушуватиме прав та інтересів відповідача.

Відповідно до ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. В даному випадку позов подано до суду 29.05.2026 року.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, в зв`язку з задоволенням позову про стягнення аліментів та в зв`язку з тим, що за даною категорією справи позивач була звільнена від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Крім того, позивач просе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

На підтвердження цих витрат позивачем долучено: Договір про надання правової допомоги №32-ц від 26.05.2026 року; додаток №1 до Договору про надання правової допомоги №32-ц від 26.05.2026 року, згідно якого розмір гонорару адвокату склав 1000 грн; Акт №1 до Договору про надання правової допомоги №32-ц від 26.05.2026 року про виконання адвокатом зобов`язань у межах договору; Платіжну інструкцію від 26.05.2026 року про сплату гонорару; Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер.

Суд зважує на ту обставину, що відповідачем не було подано заперечень чи клопотань про зменшення пред`явлених стороною позивача до стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 02.06.2014р.); відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (рішення у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002р). Наведене також узгоджується й з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.05.2020р. у справі №904/4507/18, де ВП ВС зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4 ст. 137 ЦПК України).

Суд зауважує, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Враховуючи вище наведене, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), досвід адвоката у подібних справах, обсяг, якість та характер наданих послуг, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, розгляду справи в спрощеному позовному провадженні, а також час витрачений на надання послуги, суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн є пропорційною до предмета спору та його складності, а тому підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) аліменти на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на період її навчання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини, відповідного віку щомісячно на період її навчання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи стягнення з 29.05.2026 року і до досягнення дитиною 23-х років або до закінчення навчання.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331,20 грн судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_2 , що право на утримання дитини припиняється у разі припинення ним навчання.

Сягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на правову допомогу на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в розмірі 1 000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Степаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua