Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №583/3203/26 — Сумський районний суд Сумської області

Суд: Сумський районний суд Сумської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 06 жовтня 2026 р.

Справа: №583/3203/26

Суддя: Степаненко О. А.

Справа № 583/3203/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором №1621-7958 від 04.11.2025 у розмірі 9660,00грн та судові витрати по справі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 04.11.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем, за допомогою Веб-сайту, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1621-7958. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту - 5000,00 грн.; строк кредитування - 365 днів; базовий період - 21 день; комісія за видачу кредиту – 15% від суми кредиту; знижена % ставка – 1,00 % в день; стандартна % ставка - 1,00% в день за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору; 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Позивач виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, а Відповідач, всупереч умовам Кредитного договору, порушив умови і не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав у повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором.

Станом на 05.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 9 660,00 грн, з яких: заборгованість за кредитом – 4000,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами – 4760,00 грн.; заборгованість за відсотками річних на підставі ст. 625 ЦК України – 900,00 грн. Вказану суму позивач просить стягнути та вирішити питання судових витрат.

Ухвалою суду від 21.07.2026 відкрите провадження у справі за вказаною позовною заявою та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд слухати справу у його відсутність.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи належним чином повідомлений.

Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що відповідач подав заявку до кредитодавця ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» на отримання кредиту, був ідентифікований Товариством, отримав доступ до особистого кабінету, де ознайомився з умовами кредитування ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», підписавши за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Паспорт споживчого кредиту та додатки до нього.

04.11.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем укладено договір про відкриття кредитної лінії №1621-7958 продукту «MiniKasa» у формі електронного документу, який було підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором A4757.

Відповідно до п.п. 2.2 Договору, Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Відповідно до п. 4.1 Договору: Загальний розмір Кредиту за цим Договором становить 5000,00 грн. Дата надання/видачі Кредиту: 04.11.2025.

Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу, а саме НОМЕР_1 , зазначений у пункті 13 Договору.

Положеннями п. 4.11 Договору встановлена комісія за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми виданого кредиту.

Згідно з п. 4.8 Договору, базовий період складає 21 календарних днів.

Пунктом 4.10 Договору визначений порядок нарахування процентів за користування кредитом: на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за стандартною процентною ставкою: - 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Пунктом 10 Договору передбачена програма лояльності для сплати заборгованості, а саме встановлені правила застосування: зниженої процентної ставки у розмірі 1,0 % на день за визначних умов.

Строк кредитування, тобто, строк на який надається кредит позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) Кредиту 03.11.2026 (п. 4.10 Договору).

Умовами договору також визначена реальна річна процента ставка на дату укладення Договору та орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору (п.п. 4.15, 4.16 Договору).

Крім того, за допомогою одноразового ідентифікатора А4757 були підписані Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa» та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором №1621-7958 (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Водночас, 03.12.2025, за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», дистанційно, в електронній формі, між відповідачем та ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» укладено Додаткову угоду до Договору про відкриття кредитної лінії №1621-7958, яку відповідач підписав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А6504.

За умовами вищезазначеної Додаткової угоди, сторони досягли згоди щодо надання відповідачу у кредит додаткових грошових коштів у розмірі 1000,00 грн. Строк кредитування продовжено до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 394 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором продовжено на 24 дні, внаслідок чого строк кредитування за Договором став 323 дні.

Додатками до Додаткової угоди є нова Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України.

Із довідки про перерахування суми кредиту №1621-7958 від 04.11.2025, складеної директором ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та листів генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 07.05.2026 за вих. №410377-1674466051-07052026, встановлено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», на підставі договору №02.06.2020 від 10.06.2020, за посередництвом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» 04.11.2025 перерахувало грошові кошти у розмірі 5000,00 грн. на платіжну картку № НОМЕР_2 , 03.12.2025 року перерахувало грошові кошти у розмірі 1000,00 грн № НОМЕР_2 .(а.с.69,70,75)

Таким чином, суд встановив, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, зарахувавши на платіжний інструмент відповідача № НОМЕР_2 , зазначений ним під час укладення кредитного договору, кредитні кошти у загальному розмірі 6000,00 грн., відповідно до умов кредитного договору №1621-7958 від 04.11.2025 року та Додаткової угоди до нього.

Факт отримання кредитних коштів не спростований відповідачем.

З матеріалів справи також вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відправило на адресу відповідача вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій вимагало протягом 30 календарних днів з дати отримання цієї Вимоги сплатити заборгованість за Кредитом станом на 05.05.2026, що підтверджується долученим до матеріалів справи списком №21134-03-81-130 рекомендованого листа з рекомендованим повідомленням. (а.с.79)

Так згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 (провадження № 61-850св22), від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21 (провадження 61-6066св23) та інших.

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Матеріалами справи підтверджено зарахування кредитних коштів у загальному розмірі 6000,00 грн. на електронний платіжний засіб відповідача № НОМЕР_2 , зазначений ним під час укладення кредитного договору, відповідно до умов Договору про відкриття кредитної лінії №1621-7958 від 04.11.2025 та Додаткової угоди до нього.

Судом встановлено факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання відповідачем грошових коштів та наявність у нього обов`язку їх повернення.

Водночас, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого виникла заборгованість.

Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №1621-7958 від 04.11.2025, станом на 05.05.2026, заборгованість відповідача становить 9660,00 грн., з яких: основний борг – 4000,00 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками – 4760,00грн.; заборгованість за нарахованими відсотками за ст. 625 ЦК України – 900,00 грн.

Аналізуючи обґрунтованість розміру заборгованості відповідача за кредитним договором, суд звертає увагу, що належним чином дослідити поданий стороною доказ розрахунку заборгованості за кредитним договором, перевірити його та оцінити в сукупності і взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду (постанова КЦС ВС від 25.05.2022 у справі № 219/7527/16-ц).

Кредитна заборгованість визначається умовами кредитного договору та вимогами закону, а суд у будь-якому разі має стягнути ту суму, яка була доведена і щодо якої у суду немає сумніву. Суд першої інстанції у межах наданих йому процесуальним законодавством повноважень не позбавлений можливості самостійно зробити розрахунок заборгованості, якщо не погоджується з розрахунком, наданим позивачем, оскільки незгода з наданим суду розрахунком не є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі (постанова КЦС ВС від 07.06.2023 у справі № 234/3840/15-ц).

Як убачається з зазначеного розрахунку заборгованості, кредитодавцем, з урахуванням часткових оплат заборгованості, за весь період кредитування нараховано відсотки за процентною ставкою 1,00 % на день, з 05.05.2026 відсотки не нараховувались.

Відтак, нарахування відсотків у загальному розмірі 4760,00 суд вважає правомірним та таким, що відповідає встановленим обставинами справи.

Відповідач здійснив погашення заборгованості за кредитним договором на загальну суму 8120,00 грн., що свідчить про визнання ним своїх зобов`язань перед позивачем.

Зважаючи на умови кредитування, що були погоджені сторонами, суд погоджується з наданим розрахунком заборгованості та вважає його правильним і обґрунтованим в частині розрахунку заборгованості за тілом кредиту та за нарахованими процентами.

Водночас, суд не погоджується із зазначеним розрахунком заборгованості у частині стягнення із відповідача відсотків за ст. 625 ЦК України та вважає його необґрунтованим та безпідставним з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із розрахунку заборгованості вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» нарахувало на заборгованість відповідача відсотки за ст. 625 ЦК України на загальну суму 900,00 грн.

Разом з тим, проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом цивільно-правової відповідальності за порушення грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Суд враховує, що у спірних правовідносинах сторонами вже погоджено плату за користування кредитом у вигляді процентів, які нараховуються за умовами договору, що свідчить про наявність у кредитодавця компенсації за користування грошовими коштами.

За таких обставин додаткове стягнення процентів відповідно до ст. 625 ЦК України за той самий період призводило б до подвійного покладення на відповідача обов`язку сплачувати плату за користування грошовими коштами та відповідальності за одне і те саме порушення, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану, а також у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, позичальник звільняється від відповідальності, передбаченої ст. 625 ЦК України, за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

Суд враховує, що за змістом положень ст. 524, 533535, 625 ЦК України зобов`язання, яке виникло між сторонами на підставі кредитного договору, є грошовим, а проценти, передбачені ст. 625 ЦК України, є видом відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Разом з тим, у даному випадку застосування такої відповідальності обмежується спеціальними нормами законодавства, зокрема п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які підлягають пріоритетному застосуванню.

Оскільки спірні правовідносини виникли та існують у період дії воєнного стану, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності у вигляді нарахування процентів, передбачених ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 900,00 грн є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у частині основного боргу та процентів за користування кредитом, а в іншій частині позову - відмовити.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач надає суду платіжну інструкцію №45275 від 09.06.2026 року, зі змісту якої вбачається, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» здійснило платіж у розмірі 2 662,40 грн. на сплату судового збору за подачу позовної заяви до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, судові зі сплати судового збору підлягають стягненню із відповідача у розмірі 2414,35 грн. (8760 х 2662,40 : 9660,00), що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1621-7958 від 04.11.2025 у розмірі 8760 (вісім тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору у сумі 2414 дві тисячі чотириста чотирнадцять) гривень 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя О.А. Степаненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua