Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №178/1278/26 — Криничанський районний суд Дніпропетровської області

КРИНИЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 178/1278/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2026 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 25 травня 2026 року о 16 год. 04 хв., на автошляху М30, 916 км, що на території Кам`янського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем, маючи ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Захисник просить провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Протокол складено з порушенням вимог законодавства. Водій ОСОБА_2 не мав жодної ознаки сп`яніння на час зупинки, автомобіль був зупинений для перевірки військово-облікових документів, працівники поліції перевіряли чи перебуває він у розшуку.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності доведеного факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Під час розгляду справи судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам статті 256 КУпАП: так, у зазначеному протоколі відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначено як « ОСОБА_3 », водночас із долученої копії паспорта громадянина України вбачається, що належними персональними даними особи є: « ОСОБА_4 », відповідно до рапорту поліцейського взводу № 2, прізвище особи зазначено як « ОСОБА_5 ».

Таким чином, у матеріалах справи допущено розбіжність у написанні прізвища особи, стосовно якої складено протокол. Зазначена розбіжність стосується безпосередньо відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто відомостей, які відповідно до частини першої статті 256 КУпАП підлягають обов`язковому зазначенню у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення складається уповноваженою на те посадовою особою, а відповідно до частини першої статті 256 КУпАП у ньому, зокрема, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності. Отже, правильна ідентифікація особи, щодо якої складено протокол, є необхідною складовою належного оформлення такого процесуального документа.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачений виключний перелік підстав для зупинки транспортного засобу.

Відповідно до частини 1 вказаної статті поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським, або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв.

Відповідно до частини другої вказаної статті, поліцейський зобов`язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Проте матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять передбачені законом підстави зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .

Протокол про адміністративне правопорушення містить посилання на наявність наступних ознак сп`яніння: звужені зіниці очей, поведінка, що не відповідає обстановці. Однак, у направленні на огляд водія транспортного засобу, міститься запис про те, що огляд не проводився, інформація про відмову від проходження огляду водієм відсутня, водночас, у цьому ж направленні зафіксовано, що особу до закладу охорони здоров`я доставив інспектор взводу № 1 роти № 3 УПП в Дніпропетровській області. Зазначена розбіжність інформації позбавляє суд можливості визначити проводився огляд чи ні, якщо не проводився, з якої причини не проводився, чи відмовився водій від проходження огляду.

Крім того, суд зазначає, що при направленні справи до суду для розгляду, був долучений диск, який не відкривався, про що було складено 04.06.2024 акт відповідними працівниками суду, який було надіслано до УПП в Дніпропетровській області.

Водночас, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, перебираючи на себе функції прокурора та позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Вищевикладене свідчить про те, що поліцейськими не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно припису ст. 8 КУпАП України особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону.

Згідно положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини "від 23.02.2006 року за № 3477-ІV рішення ЄСПЛ - є джерелом права в Україні.

Відповідно до положення частини 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод та правових позицій, викладених в рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Бендерський проти України" (заява № 22150/02, параграф 2), у якому відображений принцип здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9 КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.

Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов`язку доводити свою причетність до скоєння правопорушення.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності складу адміністративного правопорушення (ст. 247 ч. 1 п. 1 КУпАП).

За наведених вище обставин, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку з відсутністю належно підтверджуючих відомостей та доказів вчинення відповідною особою адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням чого провадження у справі підлягає закриттю.

Керуючись ст.ст.1, 8, 130, 247, 284-287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: В. В. Лісняк