Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №585/4328/26 — Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/4328/26

Номер провадження 3/585/1034/26

П О С ТА Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Ромни

Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євтюшенкова В. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Державної екологічної інспекції у Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 90 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №020611 від 26.09.2026, 26.09.2026 о 07 год. 30 хв. ОСОБА_1 порушив вимоги щодо охорони видів тварин, занесених до Червоної книги України, а саме здійснював вилов водних біоресурсів: карась золотий на річці Сула в с. Глинськ Роменського району із застосуванням заборонених знарядь лову - сітки ліскової (3 шт), незаконно здобувши 2 екземпляри карася золотого, чим порушив п.п.3, п. 5 р.4 та п.п. 1.п.1.р.4 Правил любительського рибальства №700 від 19.09.2022, ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ», за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 90 КУпАП.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи вирішує чи правильно складено протокол та інші матеріали справи.

За наявною у Роменському міськрайонному суді Сумської області інформацією за фактом, указаним у протоколі про адміністративне правопорушення, Роменським РВП ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12026205500000185 від 26.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 249 КК України.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Матеріали справи не містять інформації щодо стану кримінального провадження, розпочатого за фактом обставин, які, за наявною інформацією, є тотожними обставинам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення.

Зазначені відомості мають істотне значення для правильного вирішення справи, оскільки за ч.8 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту.

За таких обставин, з метою забезпечення повного та всебічного з`ясування обставин справи, необхідно встановити стадію кримінального провадження, зокрема з`ясувати, чи повідомлено ОСОБА_1 про підозру.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Відповідно до частини 1 статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада,прізвище,ім`я,по батькові особи,яка склала протокол;відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (уразі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Уразі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Виходячи із положень статті 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення.

Згідно усталеної судової практики ЄСПЛ (рішення від 30 травня 2013 року у справі «Малофєєва проти Росії» (Malofeyeva v. Russia), заява № 36673/04); рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії»(Karelin v. Russia), заява № 926/08) у випадку, «коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

У рішенні від 25.07.2000 у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Обов`язок щодо збирання доказів покладено на уповноважених на складання протоколу осіб (ч.2 ст. 252 КУпАП).

Суд, дотримуючись принципу безсторонності, не повинен перебирати на себе функцію збирання доказів замість уповноваженого органу.

З урахуванням викладеного, суддя приходить до висновку, що наведені вище обставини, позбавляють можливості встановити провину ОСОБА_1 у вчиненні указаного адміністративного правопорушення .

Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне адміністративний матеріал повернути Державної екологічної інспекції у Сумській області, для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 256, 278 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.90 Кодексу України про адміністративні правопорушення повернути до Державної екологічної інспекції у Сумській області, для усунення недоліків.

Постанова не оскаржується.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В.І.Євтюшенкова