Рішення від 18 серпня 2026 р. у справі №202/7593/25 — Індустріальний районний суд міста Дніпра

Справа № 202/7593/25

Провадження № 2/202/812/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року м. Дніпро

Індустріальний районний суд м. Дніпра

у складі судді Мариніна О.В.

за участі секретаря судового засідання Пєшкічевої А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/7593/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 53,6 кв. м, в тому числі житловою 38,4 кв. м. Позивач посилається на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 05 квітня 2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. та зареєстрованого в реєстрі за № 1060, він є власником зазначеної квартири. Право власності зареєстроване в КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 12.04.2002, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 46 за реєстровим № 4973. Оскільки право виникло до 01.01.2013, позивач 25 квітня 2025 року звернувся до державного реєстратора Департаменту комунальної власності, земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради із заявою про реєстрацію права власності, щоб реалізувати право на компенсацію за знищене внаслідок бойових дій майно відповідно до Закону України від 23.02.2023 № 2923-IX. Рішенням державного реєстратора від 08.05.2025 № 78799047 у реєстрації відмовлено, оскільки подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну чи припинення речових прав: архіви БТІ м. Донецька перебувають на окупованій території, а Авдіївська МВА у відповіді від 30.04.2025 № 1174/01-26 повідомила, що архівні справи на паперових носіях зберігалися в БТІ м. Ясинувата і наразі недоступні. Позивач вважає, що право власності на квартиру в нього виникло правомірно, проте реалізувати його він не може з причин, що від нього не залежать, а позасудового механізму вирішення цієї проблеми законодавство не передбачає. Як відповідача він визначив Авдіївську МВА, яка в умовах воєнного стану виконує повноваження органів місцевого самоврядування Авдіївської міської територіальної громади.

Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі.

Відзив на позов не надійшов. Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України за відсутності відзиву суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з договором купівлі-продажу від 05.04.2002, посвідченим приватним нотаріусом Авдіївського нотаріального округу Малімон А.О. (реєстр № 1060), ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 , що складається з трьох кімнат загальною площею 53,6 кв. м, житловою 38,4 кв. м. На договорі міститься реєстраційний напис КП «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька».

За реєстраційним посвідченням БТІ право приватної власності на квартиру зареєстроване за позивачем 12.04.2002 (реєстрова книга № 46, реєстровий № 4973).

Технічний паспорт на квартиру виготовлено станом на 12.04.2002 (інвентарна справа № 5845), що підтверджує склад і площу квартири.

Місце проживання позивача в квартирі зареєстровано з 19.04.2002, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 28.03.2024 № 2024/003136233.

Довідкою від 03.06.2024 № 1207-5003313074 підтверджено, що позивач взятий на облік як внутрішньо переміщена особа.

Рішенням державного реєстратора від 08.05.2025 № 78799047 позивачу відмовлено в реєстрації права власності, оскільки архіви БТІ м. Донецька перебувають на тимчасово окупованій території, а тому неможливо отримати відомості про права, зареєстровані до 01.01.2013. м. Авдіївка включено до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Мінрозвитку від 28.02.2025 № 376; датою початку окупації визначено 29.02.2024.

Згідно зі звітом про незалежну оцінку майна від 15.07.2025 ринкова вартість квартири становить 157 370,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Аналогічні гарантії містять ст. 321 ЦК України та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка забезпечує кожному право мирно володіти своїм майном.

Стаття 16 ЦК України надає кожній особі право звернутися до суду за захистом свого майнового права. За ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання свого права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує право власності.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або на момент виникнення таких прав законодавство не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Договір купівлі-продажу від 05.04.2002 нотаріально посвідчений, а право власності позивача зареєстроване в БТІ, яке на той час здійснювало реєстрацію прав на нерухоме майно.

Тобто реєстрацію права проведено відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, і воно визнається дійсним на підставі ч. 3 ст. 3 Закону.

Доказів, що спростовують ці обставини, незаконність набуття права власності або наявність прав третіх осіб на квартиру суду не надано.

Відомості про це право в Державному реєстрі речових прав відсутні, а отримати їх від БТІ м. Донецька неможливо через тимчасову окупацію територій, що підтверджено рішенням державного реєстратора.

Суд вважає, що відмова реєстратора за таких обставин фактично означає невизнання права позивача, незалежно від волі відповідача.

При цьому суд зазначає, що у позивача відсутній інший, окрім звернення до суду, шлях для відновлення свого порушеного права власності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та визнання за позивачем права власності на квартиру.

Керуючись ст. ст. 258-265, 268, 273 ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , житловою площею - 38,4 кв. м, загальною площею - 53,6 кв. м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О. В. Маринін