Вирок від 12 жовтня 2026 р. у справі №237/4112/24 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа №237/4112/24

Провадження № 1-кп/211/219/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участю:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 , ОСОБА_10

обвинуваченого (в режимі ВКЗ) ОСОБА_11

захисника ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривий Ріг кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024052690000347 від 04.05.2024 року відносно

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого відповідно до ст.89 КК України,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_11 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період та проходячи військову службу в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , 03 травня 2024 року приблизно о 17:00 годині, перебуваючи у будинку АДРЕСА_2 разом з раніше знайомою йому цивільною особою ОСОБА_13 , під час спільного вживання алкогольних напоїв, будучи обуреним на те, що у ОСОБА_13 є старший син, який на теперішній час проживає в рф та щодо не виконання ним обов`язків з захисту держави, у останнього виник намір на умисне вбивство ОСОБА_13 . У зв`язку з цим ОСОБА_11 діючи з прямим умислом, спрямованим на умисне спричинення смерті ОСОБА_13 , в порушення вимог ст.ст. 3, 28, 29, 68 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 14, 16, 127, 128 Статуту, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вийшов з будинку на двір, де біля стіни взяв дерев`яний брус та знов повернувся до спальної кімнати будинку, де на стільці сиділа ОСОБА_13 . В цей час ОСОБА_13 піднялась зі стільця, а ОСОБА_11 підійшовши до останньої та, стоячи з нею обличчям до обличчя, умисно наніс один удар дерев`яним брусом в область обличчя, від якого ОСОБА_13 не втримала рівновагу та впала на ліжко на спину. Продовжуючи свій умисел, спрямований на умисне заподіяння смерті ОСОБА_13 , ОСОБА_11 заліз на ліжко та притиснувши грудну клітину ОСОБА_13 колінами, почав двома руками здавлювати шию останньої до припинення у неї дихання. Після того, як ОСОБА_13 перестала подавати ознаки життя, ОСОБА_11 залишив її на ліжку та заснув поруч. Смерть ОСОБА_13 настала в результаті механічної асфіксії від стискання органів шиї тупим предметами (задушення), що підтверджується виявленням при дослідженні її трупа видової ознаки - синців та саден на шиї, крововиливу в м`які тканини шиї, перелому лівого рогу під`язикової кістки, а також у вигляді рідкого стану та темного фарбування трупної крові, дрібно крапкових крововиливів на поверхні серця та легень, на сполучних оболонках очей, слизової порожнини рота, венозного повнокров`я внутрішніх органів та набряку головного мозку.

Обвинувачений ОСОБА_11 в судовому засіданні свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України не визнав та пояснив, що 03 травня 2024 року він перебував в гостях у свого батька у будинку АДРЕСА_2 . Він разом з батьком, з ОСОБА_13 та її співмешканцем ОСОБА_14 вживали алкогольні напої. Через деякий час він заснув в цьому ж будинку, а коли проснувся, то побачив на полу мертву ОСОБА_13 , біля якої стояв його батько. ОСОБА_15 він не вбивав, а себе обмовив під тиском співробітників поліції.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_11 є її рідним братом, обставини вбивства 03.05.2024 року, які відбулись у будинку її батька, їй не відомі.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні пояснив, що у вечері 03.05.2024 року отримали повідомлення про вбивство у будинку АДРЕСА_2 . В ході огляду зазначеного будинку було встановлено тіло ОСОБА_13 , яка лежала на підлозі, а на ліжку спав ОСОБА_18 . Коли вони розбудили ОСОБА_11 , то він визнав, що це він вбив ОСОБА_13 . В ході слідчих дій ОСОБА_18 визнавав свою вину у вчинені вбивства ОСОБА_13 . Свої покази ОСОБА_18 давав добровільно, будь-якого тиску на нього не було.

Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_11 підтверджується зібраними по справі доказами, дослідженими судом, а саме:

- протоколом огляду місця подій від 04.05.2024 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_2 у будинку на підлозі було встановлено тіло ОСОБА_13 , а також були вилучені змиви з РБК (т.1 а.с.12-56);

- протоколом огляду місця подій від 04.05.2024 року, згідно якого за адресою АДРЕСА_2 , на вулиці приблизно в 4-5 метрах від стіни житлового будинку були знайдені: брус прямокутний довжиною 91см та товщиною 5х4см (одна сторона брусу вимазана в РБК), а також жіночі речі: футболка зелена зі слідами РБК, бриджі чорного кольору зі слідами РБК, труси. (т.1 а.с.57-59);

- протоколом огляду трупа від 22.07.2023 із фототаблицею до нього зафіксовано проведення огляду трупу ОСОБА_13 , в ході якого зафіксовані тілесні ушкодження на трупі (т.1 а.с.62-66);

- висновком експерта №100 від 15.06.2024 за наслідком проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_13 , з якого вбачається, що причиною смерті ОСОБА_13 стало в результаті механічної асфіксії від стискання органів шиї тупим предметами (задушення), що підтверджується виявленням при дослідженні її трупа видової ознаки - синців та саден на шиї, крововиливу в м`які тканини шиї, перелому лівого рогу під`язикової кістки, а також у вигляді рідкого стану та темного фарбування трупної крові, дрібно крапкових крововиливів на поверхні серця та легень, на сполучних оболонках очей, слизової порожнини рота, венозного повнокров`я внутрішніх органів та набряку головного мозку. При судово-токсилогічному дослідженні доставленої крові із трупа ОСОБА_13 виявлений етиловий спирт у концентрації 3,94% у крові. 4,75% у сечі, що відносно живих осіб відповідає важкому отруєнню етиловим спиртом (т.1 а.с.72-75);

- висновком експерта №60 від 05.05.2024 за наслідком проведення судово-медичної експертизи ОСОБА_11 було виявлено садно лівої лопаткової області, сінець тильної поверхні лівої кистіу основи другого пальця, утаорилися від не менше двох дій тупих твердих предметів, найбільш вирогідно за 12-20 годин до судово-медичного обстеження (04.05.2024 12год. 00хвил.). Враховуючи характер та розташування виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_11 , можна вважати, що вони не могли утворитися при падінні з висоти власного зросту (т.1 а.с.78-79);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_11 , за участю захисника ОСОБА_19 із застосуванням технічних засобів фіксування, в ході якого ОСОБА_11 пояснив та показав про обставини події, що мали місце 03.05.2024 у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_2 , а саме про те, що з ранку 03.05.2024 він разом з батьком вживали алкогольні напої. Приблизно о 10год. до них прийшла раніше не знайома йому жінка ОСОБА_20 і вони вже втрьох продовжили вживати алкогольні напої. Через деякий час батько кудись пішов із дому, а він з ОСОБА_20 продовжили вживати алкогольні напої. В розмові ОСОБА_20 повідомила, що в неї є син, який є військовим рф. Він вийшов на вулицю, де біля дверей взяв палку, повернувся в будинок, де підійшов до ОСОБА_20 , яка піднялась зі стільця. Він палкою вдарив ОСОБА_20 в обличчя, від чого остання впала на ліжко. Він поставив на ОСОБА_20 свої коліна, таким чином притиснувши її до ліжка та схопив її за горло і став душити. Після чого, ОСОБА_20 почала хрипіти та перестала дихати. Він став правою рукою бити її по обличчю, щоб та прийшла до тями. На обличчі ОСОБА_20 було багато крові. Оскільки, ОСОБА_20 не подавала ознак життя, то він скинув її з ліжка та ліг спати.(т.1 а.с.132-134);

- відповідно до акта огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №5715 04.05.2024 був проведений огляд за допомогою аналізатора вмісту парів алкоголю Алконт М №00283-15, згідно якого у ОСОБА_11 було встановлено ступінь алкогольного сп`яніння – 2,11% проміле, з чим ОСОБА_11 був згоден (т.1 а.с.185);

- згідно висновку судової психологічної експертизи №389/24-23 від 20.09.2024 року встановлено, що при проведенні 04.05.2024 допиту за участю підозрюваного ОСОБА_11 , що відображений у наданому на дослідження відеозапису, суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено (т.2 а.с.28-37);

- згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №485-к від 09.09.2024 року встановлено, що ОСОБА_11 в період інкримінованого йому діяння виявляв і в теперішній час виявляє психічний розлад у формі психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю. Під час інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. У теперішній час також може усвідомлювати свої дій і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.2 а.с.124-127);

- відповідно до протоколу огляду речі від 08.10.2024 року був переглянутий диск ДВД , який був наданий свідком ОСОБА_17 08.10.2024 року. Вказаний відеозапис було зроблено їм особисто за адресою: АДРЕСА_2 . В будинку було виявлено тіло ОСОБА_13 з ознаками насильницької смерті. ОСОБА_11 спав у ліжку спальної кімнати і на долонях його лівої та правої руки були сліди речовини бурого кольору (т.3 а.с.16-28).

Виходячи із викладеного, суд приходить до висновку, що показання обвинуваченого ОСОБА_11 дані в судовому засіданні про те, що він не вчиняв вищевказаного кримінального правопорушення, є недостовірними та необ`єктивними, такими, що суперечать фактичним обставинам справи встановленим судом в ході розгляду кримінального провадження, доказам наданими стороною обвинувачення, а тому суд не бере їх до уваги та вважає, що такі показання обвинуваченого щодо обставин вчинення злочину та заперечення ним своєї вини у цьому є надуманими та розцінює як спробу обвинуваченого, таким шляхом, уникнути відповідальності за вчинений ним злочин. У суду немає підстав ставити під сумнів показання свідка ОСОБА_17 про причетність ОСОБА_11 до вбивства ОСОБА_13 .. Крім того, зазначені покази підтверджуються протоколом огляду речі від 08.10.2024 року з відтворенням перших хвилин після прибуття поліції на місце вбивства (т.3 а.с.16-28). Зазначена відеофіксація спростовує твердження ОСОБА_11 про те, що він прокинувся до приїзду співробітників поліції. Суд також не приймає до уваги ствердження ОСОБА_11 про те, що в ході проведення слідчого експерименту від 04.05.2024 він себе обмовив під тиском працівників поліції, оскільки це спростовується висновком судової психологічної експертизи №389/24-23 від 20.09.2024 року в ході якої встановлено, що при проведенні 04.05.2024 допиту за участю підозрюваного ОСОБА_11 , що відображений у наданому на дослідження відеозапису, суттєвих ознак психологічного впливу на нього з боку осіб, які брали участь у проведенні даної слідчої дії, не виявлено (т.2 а.с.28-37). Крім того, постановою про закриття кримінального провадження від 29.04.2025 слідчим Третього слідчого відділу ТУ ДБР у м. Краматорську ОСОБА_21 кримінальне провадження за №62024050010013241 від 07.11.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України закрито за відсутністю в діях окремих працівників ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.365 КК України. (т.6 а.с.33-39).

Крім того, у суду немає підстав визнавати протоколом проведення слідчого експерименту від 04.05.2024 за участю підозрюваного ОСОБА_11 , із застосуванням технічних засобів фіксування, як недопустимий, оскільки проведений за участю захисника ОСОБА_19 та понятих і у ОСОБА_11 не було зауважень до зазначеного протоколу при його підписанні.

Відповідно до ст. 240 КПК України з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань. За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

Таким чином, не було порушень при складанні протоколу проведення слідчого експерименту від 04.05.2024 року.

Крім того, у суду немає підстав визнавати показання свідка ОСОБА_17 недопустимими, оскільки суд не досліджував показання свідка надані в ході досудового розслідування, а допитував свідка в судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає доведеною вину ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та такі його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 115 КК України, оскільки він вчинив вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обставин, визначених ч. 1 ст. 66 КК України, що пом`якшують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

До обставини, визначеної ч. 1 ст. 67 КК України, що обтяжує покарання обвинуваченому, суд відносить вчинення ним кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

При призначенні покарання ОСОБА_11 суд, у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до особливо тяжкого, характер, ступінь суспільної небезпечності та наслідки скоєного, відомості про особу обвинуваченого, раніше не судимого, відсутність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання. Крім того, суд бере до уваги вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи встановлені судом фактичні обставини у справі про особу обвинуваченого, суд вважає доцільним призначити покарання ОСОБА_11 в межах санкції ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі на строк необхідний для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, оскільки його виправлення та перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Саме таке визначене покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Так, у рішенні ЄСПЛ у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року (заява №10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Крім того, вирішуючи питання щодо розподілу процесуальних витрат у відповідності до ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта в сумі 53 215 грн. 48 коп.

В порядку ч. 4 ст. 174 КПК України підлягає вирішенню питання про скасування арешту майна, накладеного під час досудового розслідування.

Суд вважає доцільним до обвинуваченого до набрання вироком законної сили продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки не застосування запобіжного заходу або застосування більш м`якого не забезпечить запобігання ризикам, передбачених ст.177 КПК України враховуючи, що ОСОБА_11 вчинив особливо тяжкий злочин, отже може переховуватись від відбування покарання, оскільки засуджується до реального його відбуття.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 349, 370, 371, 374-376 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_11 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 10 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з моменту набуття вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати у строк покарання ОСОБА_11 строк попереднього ув`язнення з 04.05.2024 року по день набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

ОСОБА_11 до набрання вироком законної сили запобіжний захід залишити попередній у вигляді тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави витрати за проведення експертиз у сумі 53 215 грн. 48 коп.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Мар`їнського районного суду Донецької області від 06.05.2024 року (№237/1885/24, провадження №1-кс/237/271/24) на майно - скасувати.

Речові докази – змив РБК з матрацу, змив РБК з одіяла, змив РБК з порогу під №1, змив РБК з ложа трупа під №2, змив РБК з підлоги під №3, змив РБК під №4, виріз з білої ковдри з нашаруванням РБК під №5, виріз з ковдри з нашаруванням РБК під №6, виріз із шпалер з нашаруванням РБК під №9, виріз із шпалер з нашаруванням РБК під №15 три сліди папілярних візерунків виявлені на пластиковій пляшці «Чернігівське світле» на столі кухні, один слід папілярних візерунків з упаковки з під цукру на столі на кухні, кров трупу ОСОБА_13 , зрізи нігтьових пластин з правої та лівої руки трупу ОСОБА_13 , зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_11 , змиви з лівої та правої руки підозрюваного ОСОБА_11 , зразки крові підозрюваного ОСОБА_11 , шапку під №7, кофту сірого кольору зі слідами РБК під №9, кофту темного кольору №10, дві калоші з нашаруванням РБК під №11, дві шкарпетки темно-зеленого кольору та одна шкарпетка синього кольору, три чарки, футболку зелену зі слідами РБК, труси жіночі чорного кольору, бриджі жіночі чорного кольору зі слідами РБК, брус прямокутний розміром 91х5х4см зі слідами РБК, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області – знищити; резинові капці, тактичні штани зеленого кольору, носки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області – повернути ОСОБА_11 ; мобільний телефон «ZTE» темно-зеленого кольору, мобільний телефон «SIGMA» синього кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів ВП №2 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області – повернути потерпілому ОСОБА_22 .

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1