Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №174/1317/26 — Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

ЄУН 174/1317/26

н/п 2/174/836/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12 жовтня 2026 року м.Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Данилюк Т.М.,

за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказуючи, що 12.02.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 708402690 на суму 7 250,00 грн, який підписано електронним підписом останнього, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора RM74HW59.

При укладенні Кредитного договору відповідач діяв відповідно до Алгоритму (Порядку) дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.

Отже, саме відповідач ініціював укладення кредитного договору, оформивши заявку на сайті первісного кредитора, підписавши кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісним кредитором не був би укладений.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх його істотних умов, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у сумі 7 250,00 грн, шляхом перерахування через банк-провайдер.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № 28/1118-01.

Первісний кредитор та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 93 від 11.08.2020, за яким від первісного кредитора до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено договір факторингу № 05/0820-01.

ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» на виконання договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № 6 від 15.07.2021, за яким від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

06.12.2021 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та позивачем укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 06.12.2021 за договором факторингу від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 12 388,41 грн.

Право вимоги по кредитному договору відступлено первісним кредитором на користь ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», а в подальшому позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги/ Акту прийому-передачі Реєстру боржників, які оформлені належним чином та вже після укладення кредитного договору.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за кредитним договором, становить 12 388,41 грн, яка складається з: 6 486,01 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 902,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), які позивач просить стягнути з відповідача, без урахування штрафних санкцій, та судові витрати.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18.09.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

02.10.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд», надав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав в повному обсязі, так як з відповіді АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 23.09.2026, наданої на виконання ухвали суду про витребування доказів, вбачається, що банківська картка 5375-41XX-XXXX-8899, яку позивач пов`язує з відповідачем, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я відповідача не емітувалася. Таким чином, надана банком інформація не підтверджує факт отримання відповідачем кредитних коштів у розмірі 7 250,00 грн на зазначену позивачем картку. Крім того, у лютому 2020 року ним дійсно було отримано переказ грошових коштів у розмірі 7 250,00 грн, однак зазначений переказ був здійснений знайомою особою як звичайний переказ коштів, а не як кредитні кошти від фінансової установи. Також відповідач не визнає розрахунок заборгованості у розмірі 12 388,41 грн, оскільки його правильність без підтвердження самого факту виникнення кредитного зобов`язання та фактичного отримання кредитних коштів не може бути підставою для стягнення коштів (а.с.91-92, 93).

06.10.2026 представник позивача, через підсистему «Електронний суд», надав відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в ньому (а.с.102-109).

В судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи провести без участі представника позивача, позов задовольнити (а.с.7).

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.02.2020 відповідачем була надана заявка на отримання грошових коштів в кредит (а.с.21) та між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений договір № 708402690, який підписаний електронним підписом останнього, згідно якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» зобов`язалось надати ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 7 250,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позивальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах. Кредит надається строком на 84 дні. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у наступному розмірі - 475,80 % річних від суми кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. Рекомендований розрахунок сукупної вартості кредиту, суми та дати платежів, які здійснюються в ануїтетній формі, зазначаються в Графіку платежів, що є невід`ємною частиною договору (а.с.15 зворот-17), а також відповідач електронним підписом підписав графік платежів (а.с.17 зворот), паспорт споживчого кредиту до договору № 708402690 від 12.02.2020 (а.с.14-15).

На підтвердження факту перерахування коштів позивачем надана довідка ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», відповідно до якої на карту отримувача ОСОБА_1 № 5375-41XX-XXXX-8899 12.02.2020 були перераховані кошти в сумі 7 250,00 грн (а.с.24).

Позивачем надані до суду Правила надання коштів у позику ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.18-20), алгоритм дій споживача в ІТС ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (а.с.25-28).

На підтвердження розміру заборгованості за кредитним договором № 708402690 від 12.02.2020, надано виписку розрахунок заборгованості, згідно якого заборгованість відповідача ОСОБА_1 , становить 12 388,41 грн, яка складається з: 6 486,01 грн - заборгованість по тілу кредиту; 5 902,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом (а.с.10-11, 12) та виписку з особового рахунку за кредитним договором № 708402690 від 12.02.2020 (а.с.13).

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором, серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 (а.с.29-31, 32-34, 35, 36-37).

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) укладено договір факторингу № 05/0820-01, згідно з яким клієнт зобов`язується відступити фактору право вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах визначених цим договором (а.с.39-41), серед яких вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 12 388,41 грн (а.с.42-43).

06.12.2021 між ТОВ «ФК «ЕЙС» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, згідно якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» передало ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників, в тому числі за кредитним договором №708402690 від 12.02.2020 (а.с.45-47, 48-49).

Відповідно до копій платіжних інструкцій, ТОВ «ФК «ЕЙС» здійснювало плату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 16/07/25-Е від 16.07.2025, ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.50-57).

Згідно платіжної інструкції № 59828 від 11.09.2026, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн (а.с.1).

Згідно з ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківський кредит це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.615 ЦК України, у разі порушення зобов`язання однією стороною, друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму згідно ст.625 цього Кодексу.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що договір був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Згідно п.п.5, 7 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбаченому цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна із сторін зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором (постанова Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15).

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 20.05.2022 у справі № 336/4796/18, копії кредитного договору, додатків до такого договору, графіку погашення кредиту, розрахунку заборгованості за кредитним договором не є належними доказами на підтвердження існування у позичальника заборгованості за кредитним договором за умов відсутності в матеріалах справи інших доказів, які б підтверджували правильність здійсненого кредитором розрахунку, зокрема первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», виписки з особових рахунків клієнта тощо.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі (постанови Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891/15, від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем на підтвердження своїх вимог надано до суду наступні докази: договір № 708402690 від 12.02.2020, паспорт споживчого кредиту до нього, графік платежів, розрахунки заборгованості, договір факторингу № 28/1118-01 укладений 28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», договір факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 укладений між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс», договір факторингу № 06/12/2021-01 від 06.12.2021 укладений між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з реєстрами прав вимоги до них.

В свою чергу, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, з огляду на вищенаведену практику Верховного суду, на підтвердження факту перерахування кредитодавцем відповідачу грошових коштів на виконання умов договору позики.

Отже, неподання позивачем доказів надання відповідачу грошових коштів, з огляду на положення абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України, ставить під сумнім сам факт укладення договору, оскільки названою нормою права регламентовано, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від 18.09.2026, АТ «Універсал Банк» повідомило, що карта № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 імітована не була та надало виписку про рух коштів по карткам НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , які відкриті на ім`я ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 12.02.2020 були перераховані кошти від « ОСОБА_2 » в сумі 7 250,00 грн. Доказів, про перерахування коштів згідно умов договору в розмірі 7 250,00 грн від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на картку зазначену позивачем - № НОМЕР_1 матеріали справи не містять.

Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування відповідачу суми кредиту 7 250,00 грн, тоді як банк емітент АТ «Універсал Банк, в якому, як зазначає позивач, емітовано карту № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 не підтвердив ні самого факту відкриття картки, ні перерахування на цю карту коштів в сумі 7 250,00 грн 12.02.2020, в свою чергу, і відповідач у відзиві заперечив отримання ним цих коштів.

Враховуючи, що позивачем не доведено на підставі належних, допустимих та достатніх доказів отримання відповідачем кредитних коштів від банку, тому відсутня процесуальна можливість встановити викладені в обґрунтування своїх вимог позивачем обставини, дослідити та перевірити їх, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2 662, 40 слід віднести на його рахунок.

На підставі ст.ст.525, 526, 610-612, 615, 625, 651, 1049, 1050, 1054 ЦК України та ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», керуючись ст.ст.12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263-265, 268, 274, 277-279, 280-282 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий - суддя підпис Т.М.Данилюк