Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №187/2100/25 — Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 187/2100/25

Номер провадження2/173/1183/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Челюбєєва Є.В., за участі секретаря Салтикової С.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 22033000433083 від 30.10.2020 у розмірі 88908,55 грн, мотивуючи свої вимоги тим, що між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та відповідачем укладено кредитний договір, за умовами якого банк надав відповідачу кредит у формі кредитної лінії на споживчі потреби. Оскільки відповідач належним чином не виконував зобов`язання за договором, утворилася заборгованість. 28.05.2025 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено договір факторингу № 28/05/25, за яким до позивача перейшло право вимоги за вказаним кредитним договором. За розрахунком позивача, заборгованість складається з 60957,79 грн за тілом кредиту, 1,08 грн процентів та 27 949,68 грн комісії.

Позивач просить стягнути зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Судом встановлено, що 30.10.2020 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22033000433083.

Відповідно до Кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким в Універсальний договір банківського обслуговування фізичних осіб у АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО», розміщений офіційному веб-сайті Банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей Кредитний договір, що разом становлять єдиний Кредитний договір, Банк зобов`язується надати Клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а Клієнт зобов`язується повернути наданий Кредит, сплатити плату за Кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому Договором.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття з Рахунку, платежі з Рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком Клієнта, що відкритий в Банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

За взаємною згодою сторони погодили наступні умови договору: сума кредиту - 80000,00 грн, строк кредитування - 36 місяців, цільове призначення кредиту - на споживчі потреби. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 0,001 % річних. Комісія за обслуговування кредиту з 30.10.2020 по 30.08.2021 становить 3 % від суми кредиту, з 30.08.2021 по 27.02.2023 - 1,5 % від суми кредиту, з 28.02.2023 по 30.10.2023 - 0,926 % від суми кредиту. Процентна ставка на прострочену заборгованість за кредитом становить 56 % річних. Кредит надається шляхом зарахування коштів на поточний рахунок клієнта. При цьому позичальник доручив банку перерахувати на користь страховика ПрАТ «УАСК АСКА» страховий платіж у розмірі 10080,00 грн за весь період страхування. Погашення заборгованості за кредитом, сплата процентів за користування кредитом та щомісячної комісії здійснюються щомісячними ануїтетними платежами відповідно до графіка платежів, визначеного договором.

Відповідно до умов кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та інші передбачені договором платежі у встановлені строки.

На виконання умов договору банк виконав свої зобов`язання щодо надання кредитних коштів, що підтверджується виписками за особовим рахунком, наданими АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Згідно з розрахунком заборгованості відповідачем було здійснено часткове погашення кредитної заборгованості, у результаті чого станом на 27.05.2025 утворилася заборгованість у розмірі 60957,79 грн – заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. простроченої, 1,08 грн – заборгованість за процентами, в тому числі простроченої та 27949,68 грн – заборгованість за комісією.

28.05.2025 між АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» було укладено договір факторингу № 28/05/25, згідно з умовами якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги, включно і до ОСОБА_1 за договором № 22033000433083від 30.10.2020.

На підтвердження переходу прав вимоги позивач надає договір факторингу № 28/05/25від 28.05.2025, акт приймання передачі реєстру боржників, витяг з реєстру боржників, а також платіжну інструкцію № 10837 від 28.05.2025 на підтвердження оплати за договором факторингу.

Згідно з наданою суду інформацією від Державної міграційної служби України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на ОСОБА_2 .

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 цього Кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах та який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець, у цьому випадку - АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілими для всіх споживачів і доведеними до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту за плату (винагороду), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, які виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» відкрило відповідачу ОСОБА_3 кредитну лінію та надало можливість користуватися кредитними коштами в межах установленого кредитного ліміту, однак відповідач належним чином не виконувала зобов`язання за кредитним договором щодо повернення використаних кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, унаслідок чого утворилася заборгованість, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як нового кредитора, до якого перейшло право грошової вимоги за відповідним кредитним договором, заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

Водночас позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 27949,68 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як зазначалося умовами кредитного договору передбачено сплату комісії за обслуговування кредиту: з 30.10.2020 по 30.08.2021 - у розмірі 3 % від суми кредиту, з 30.08.2021 по 27.02.2023 - у розмірі 1,5 % від суми кредиту, а з 28.02.2023 по 30.10.2023 - у розмірі 0,926 % від суми кредиту.

До матеріалів справи позивачем не надано договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, чинного на час виникнення спірних правовідносин, а також тарифів на таке обслуговування, що унеможливлює з`ясування юридичної природи, складових та вартості відповідних нарахувань. Банк не зазначив у кредитному договорі переліку послуг, за які нараховувалася комісія, та не надав доказів їх фактичного надання відповідачу.

У рішенні від 11.07.2013 № 7-рп/2013 Конституційний Суд України зазначив, що споживач є слабшою стороною договору споживчого кредиту та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності й розумності.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом включають проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові й супутні послуги кредитодавця, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту. Згідно з частиною другою статті 8 цього Закону до таких витрат можуть включатися комісії за обслуговування кредитної заборгованості та розрахунково-касове обслуговування.

Водночас можливість установлення комісії не звільняє кредитодавця від обов`язку визначити, за які саме послуги вона стягується, та надати споживачу належну інформацію про їх зміст і вартість.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, безоплатно надає інформацію про поточний розмір заборгованості, суму повернутого кредиту та виписку з рахунку щодо погашення заборгованості. Згідно з частиною п`ятою статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з установленими законом, є нікчемними.

Постановою Правління Національного банку України від 08.06.2017 № 49 затверджено Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 цих Правил банк повинен надавати споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів із зазначенням сум погашення основного боргу, процентів та вартості додаткових і супутніх послуг за кожний платіжний період.

У постанові від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що встановлення плати за надання інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач має право отримувати безоплатно відповідно до статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», є неприпустимим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19, згідно з яким за відсутності визначеного переліку додаткових і супутніх послуг, погоджених зі споживачем, та доказів їх фактичного надання умова кредитного договору про щомісячну сплату комісії за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемною у відповідній частині. Подібні висновки також викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі № 755/11636/21, від 16.11.2022 у справі № 755/9486/21 та від 08.02.2023 у справі № 168/349/20.

Таким чином, оскільки позивач не надав доказів наявності, переліку та погодження відповідачем додаткових і супутніх послуг, за які нараховувалася комісія, а також доказів їх фактичного надання, включення заборгованості за комісією до загальної суми боргу є необґрунтованим. Умови договору щодо стягнення такої плати, якщо вона фактично є платою за інформацію про стан кредитної заборгованості або за інші не визначені договором послуги, суперечать вимогам законодавства про споживче кредитування та не можуть бути підставою для стягнення відповідних коштів із відповідача.

Отже, позовні вимоги ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» у частині стягнення заборгованості за комісією за обслуговування кредиту задоволенню не підлягають.

Також, суд звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за період з 30.10.2020 по 27.05.2025 відповідачем сплачувалися грошові кошти в розмірі 31619,37 грн на погашення комісії.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про споживче кредитування», у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу - сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу - неустойка та інші платежі відповідно до договору про споживчий кредит.

Оскільки сплачені відповідачем 31619,37 грн були зараховані позивачем у рахунок погашення безпідставно нарахованої комісії, зазначені кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення простроченої заборгованості за тілом кредиту та процентами, а також основної заборгованості за тілом кредиту.

Таким чином, з відповідача на користь ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як нового кредитора, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором № 22033000433083 від 30.10.2020, підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 29339,50 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених витрат зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, а саме: в розмірі 799 грн 38 коп. (29339,50 : 88908,55 ? 2422,40).

Крім того, представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: - складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); - часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); - обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; - ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: - чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; - чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; - поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; - дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення позовних вимог, ураховуючи подані позивачем докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також принцип пропорційності розподілу судових витрат, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає відшкодуванню відповідачем, становить:

3 000 грн ? 29 339 грн / 88 908,55 грн = 990,30 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 990 грн 30 коп.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» заборгованість у розмірі 29339 (двадцять дев`ять тисяч триста тридцять дев`ять) грн 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» витрати зі сплати судового збору у розмірі 799 (сімсот дев`яносто дев`ять) грн 38 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 990 (девятсот девяносто) грн 30 коп.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Є.В. Челюбєєв