Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №904/25/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2026м. ДніпроСправа № 904/25/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТАН», м. Дніпро

до Z&Z GmbH Zurich, Zurich, Switzerland

про стягнення заборгованості

Представники:

від позивача: Неруш О.В.

від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Z&Z GmbH Zurich про стягнення заборгованості в розмірі 46 360,00 доларів США.

Ухвалою від 07.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

12.01.2026 позивач через систему "Електронний суд" подав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 19.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 14.07.2026 о 10:45 год. Резервна дата наступного підготовчого засідання на 08.09.2026 о 10:45 год. Зупинено провадження у справі № 904/25/26 у зв`язку зі зверненням з судовим дорученням з метою вручення документів.

Після надходження від позивача перекладу документів, вирішено їх надіслати безпосередньо до компетентного органу Швейцарської Конфедерації (Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії - Federal Office of Justice, Bundesrain 20, CH-3003 Bern).

17.02.2026 суд направив до компетентного органу Швейцарської Конфедерації (Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії - Federal Office of Justice, Bundesrain 20, CH-3003 Bern) наступні документи: ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2026 та її нотаріально засвідчений переклад англійською мовою; ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.01.2026; прохання про вручення документів від 21.01.2026; підтвердження про вручення документа; виклик (повідомлення) про день судового засідання від 21.01.2026 та їх нотаріально засвідчений переклад англійською мовою.

02.04.2026 від уповноваженого органу Швейцарської Конфедерації засобами поштового зв`язку документи повернулися без вручення.

Ухвалою від 06.04.2026 поновлено провадження у справі, судове засідання для вирішення питання щодо вручення документів відповідачу призначено на 14.04.26 о 10:45год. Зобов`язано позивача надати в судове засідання офіційний переклад листів, які додано до документів, що направлялись судом відповідачу.

В судове засідання 14.04.2026 з`явився представник позивача, вимоги ухвали від 06.04.2026 не виконав.

17.04.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

В судове засідання 20.04.2026 позивач свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час повідомлений належним чином. Судове засідання відкладено на 05.05.2026.

В судовому засіданні 05.05.2026 представник позивача зазначив, що у нього відсутні відомості про адресу електронної пошти відповідача. Позивачу відома лише адреса електронної пошти Ціглера Міке (Ziegler Mike) - mz@artix-energysystems.com, який згідно долучених до справи листів, які додано до документів, що направлялись судом відповідачу, значиться в торговому реєстрі кантону Цюрих як акціонер та керуючий директор відповідача.

Зважаючи на те, що відповідач за адресою не знаходиться, врегулювання здійснити неможливо (а.с. 125), з метою належного повідомлення відповідача, суд вирішив направити ухвалу про відкриття провадження у справі на електронну адресу керуючого директора відповідача: mz@artix-energysystems.com.

Ухвалою від 05.05.2026 запропоновано позивачу здійснити переклад ухвали суду від 05.05.2026 на надати примірник перекладу суду в строк до 19.05.2026. Відкладено судове засідання на 14.07.2026.

15.05.2026 позивач надав суду переклад ухвали від 05.05.2026 для направлення відповідачу на електронну пошту.

14.07.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Назаренко Н.Г. з 13.07.2026 по 26.07.2026 у відпустці.

20.08.2026 від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

В судовому засіданні від 08.09.2026 позивач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечував.

Ухвалою від 08.09.2026 зобов`язано позивача здійснити переклад ухвали суду від 08.09.2026 та надати примірник перекладу суду в строк до 18.09.2026. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 06.10.2026

06.10.2026 відповідач в судове засідання не з`явився.

Суд розпочав розгляд справи по суті позовних вимог.

Позивач підтримав свою правову позицію.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

06.10.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГПК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов контракту №UA/CH -012/25 від 10.07.2025 в частині оплати вартості поставленого товару.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Суд враховує, що в п. 8 Роз`яснення Президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002 № 04-5/608 "Про деякі питання практики розгляду справу за участю іноземних підприємств і організацій" зазначено, що суд може прийняти рішення навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення, якщо з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців.

Суд зазначає, що ані норми чинного процесуального законодавства України, ані приписи міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, не містять вимоги щодо необхідності повідомлення іноземного суб`єкта господарювання про кожне наступне судове засідання у справі шляхом направлення до компетентного органу іноземної держави судового доручення про вручення документів нерезиденту України, та, у зв`язку з цим, зупинення щоразу провадження у справі, що, у свою чергу, призводить до порушення розумного строку розгляду справи (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/6880/17).

Відтак, враховуючи, що провадження у справі відкрито 19.01.2026, а суд звертався до Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарської Конфедерації для повідомлення Z&Z GmbH Zurich про місце, дату та час судових засідань, розгляд справи відкладався з метою повідомлення Відповідача, судом здійснено всі заходи, передбачені чинним законодавством для повідомлення Відповідача, який є нерезидентом, про розгляд даної справи.

Враховуючи сплив строку, необхідного для повідомлення Відповідача-нерезидента, суд дійшов висновку, що з дати направлення документів уповноваженому органу сплинув термін, який суд визначає як достатній для даної справи, що є підставою для прийняття судом рішення за наявними у справі матеріалами.

Крім того, судом направлялись ухвали по справі на електронну адресу відповідача mz@artix-energysystems.com/

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Отже, не надання Відповідачем відзиву на позовну заяву не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, а також приймаючи до уваги, що Відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору може бути розглянута за наявними у ній документами, відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин, пов`язаних із встановленням факту поставки товару та порушення відповідачем домовленості з оплати товару на обумовлену суму.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Як убачається з матеріалів справи, між українською компанією - Товариством з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" (продавець) та Z&Z GmbH Zurich(надалі по тексту також - Компанія Z&Z GmbH Zurich, відповідач, покупець) був укладений Контракт № UA/CH-012/25 від 10.07.2025 (надалі також -Контракт), згідно п.1.1. якого Продавець зобов`язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити продукцію (далі-Товар) у кількості т за ціною відповідно до підписаної Сторонами Специфікації 1, 2..., які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Реалізація Контракту провадиться згідно зі Специфікацією-1 (пункт 1.2. Контракту).

Товари можуть поставлятися як одноразово, так і роздільними партіями протягом усього терміну дії Контракту (пункт 1.3. Контракту).

Обсяги поставки, строки поставки, умови платежів та ціни на Товар додатково обумовлюються у Специфікації-1, що є невід`ємною частиною цього Контракту (пункт 1.4. Контракту).

Умови постачання: FCA - заводи та місця складування у м. Дніпро, Україна, Часткове постачання допустиме (пункт 3.1. Контракту).

Строки відвантаження: згідно зі специфікацією-1,2,... (пункт 3.2. Контракту).

Валюта ціни - долари США, валюта платежу - долари США (пункт 3.3. Контракту);

Умови оплати: Аванс у сумі 50% від суми контракту Специфікації-1, 2... 50% вартості Товару має бути сплачено Покупцем протягом 15 днів після підтвердження Продавцем готовності Товару до відвантаження та підтвердження Покупцем готовності та приймання Товару (пункт 3.4 Контракту).

Відправником товару є ТОВ "АВТО МЕТАН" - згідно зі специфікацією №1, 2. Вантажоодержувач: Компанія AZIMKAR BUS MARKET ITH. IHR. A.S. АДРЕСА КОМПАНІЇ: ALTINTEPSI MAN. TEKIN CAD. NO: 70/A BAYRAMPASA/ISTANBUL ТЕЛЕФОНі/WhatsApp: НОМЕР_3 PHONE WhatsApp: НОМЕР_2 ТЕЛЕФОН: НОМЕР_1 (пункт 3.6. Контракту).

Платником за цим Контрактом - Покупець (пункт 3.7. Контракту).

Виручка має надійти на рахунок Продавця, зазначений у частині 10 Контракту, в уповноваженому банку за вирахуванням банківських витрат, що належать за рахунок Продавця, згідно з частиною 3 контракту (пункт 3.8. Контракту).

Дата поставки та момент переходу права власності на Товар від Продавця Покупцю (Вантажоодержувачу) визначається моментом передачі Товару Вантажоодержувачу та підписанням уповноваженим представником Сторін Акту приймання та Міжнародної транспортної накладної (CMR) (пункт 4.1. Контракту).

З відвантаженого товару, а також для кожної партії Товару, Продавець надає Покупцю/Вантажоодержувачу: - Комерційний рахунок (інвойс) - 3 оригінали; - Пакувальний лист - 3 оригінали; - сертифікат походження - 1 оригінал, 3 копії; - Паспорт або сертифікат якості заводу виробника - 1 оригінал, 3 копії (пункт 4.6. Контракту).

Спірні питання регулюються шляхом переговорів Сторін та пред`явленням претензій. Цей Договір регулюється правом України. У разі не досягнення Сторонами домовленості щодо врегулювання спору, то суперечка буде передана для остаточного врегулювання згідно з правилами арбітражу до Арбітражного суду м. Дніпро. Рішення арбітражного суду буде остаточним та обов`язковим для обох сторін (пункт 7.1. Контракту).

Україна розглядається місцем виконання контракту (пункт 8.5. Контракту).

Цей контракт підписано у двох примірниках англійською та російською мовами, один для Покупця та один для Продавця, кожен з яких має однакову юридичну силу (пункт 8.6. Контракту);

Цей Контракт набирає чинності з дати його підписання (пункт 8.7. Контракту).

Контракт вважається виконаним за фактичними поставками відповідно до строків, зазначених у Специфікації-1, а за фінансовими та гарантійними операціями - до повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Контрактом (пункт 8.8. Контракту).

Додатки до Контракту Наступні документи додаються до цього Контракту та складають частину Контракту. У разі невідповідності між умовами Контракту та Додатками, умови Контракту матимуть пріоритет. Додаток-1 Специфікація 1.

Додаток-2 Технічні специфікації. Додаток-3 Довіреність (пункт 8.9. Контракту). Відповідно до Специфікації №1, Сторони визначили наступне:

Найменування товару: Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція C.N.G IODM 115-5-4R; кількість - 2; ціна за одиницю, USD - 23180.00 $; сума, доларів США - 46360.00 $; підсумкова сума - 46360.00 $.

Згідно Специфікації №1, Сторони визначили наступне: Найменування товару: Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція C.N.G IODM 115-5-4R; кількість - 2; ціна за одиницю, USD - 23180.00 $; сума, доларів США - 46360.00 $; підсумкова сума - 46360.00 $.

Контракт та Специфікація-1 підписані представниками продавця і покупця та скріплені печатками обох сторін.

На виконання умов Контракту, в період з 14.08.2025 року по 21.08.2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТАН» згідно Міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) здійснило поставку на адресу Вантажоодержувача - Компанії AZIMKAR BUS MARKET ITH. IHR. A.S. АДРЕСА КОМПАНІЇ: ALTINTEPSI MAN. TEKIN CAD. NO: 70/A BAYRAMPASA/ISTANBUL передбаченого Специфікаціями 1, 2 Товару: Автомобільна газонаповнювальна компресорна станція C.N.G IODM 115-5-4R у кількості 2-х одиниць, ціною за одиницю - 23180,00 $; підсумковою сумою - 46360,00 $, а також відповідні документи на Товар, що підтверджується Міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) (а.с.19); інвойсом № NR 001/2025 від 14.08.2025; договором-заявкою №12/0825-П на міжнародне перевезення вантажів автомобільним транспортом від 12.08.2025 року з перевізником; пакувальним листом №1 від 14.08.2025; електронною митною декларацією від 14.08.2025; повідомленням про фактичне вивезення UA110150/2025/011298 від 14.08.2025.

Таким чином, свої зобов`язання стосовно поставки Товару, зазначеного у Специфікаціях № 1 та № 2 до Контракту ТОВ «АВТО МЕТАН» виконало в повному обсязі. Загальна вартість поставленого Товару склала 46 360,00 доларів США.

Відповідач оплату поставленого Товару у встановлений Контрактом строк не здійснив,у зв`язку з чим заборгованість останнього складає 46 360,00 доларів США.

Вказане стало причиною звернення позивача до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно до ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

При цьому правовідносини, пов`язані з усіма видами зовнішньоекономічної діяльності в Україні, регулюються положеннями Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", а питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" (пункт 1 частини 1 статті 1) визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Згідно зі статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

За статтею 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, зокрема у випадку, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків виключної підсудності у справах з іноземним елементом, передбачених у статті 77 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Відповідно до ст. 43 розділу VI "Колізійні норми щодо договірних зобов`язань" Закону "Про міжнародне приватне право" сторони договору згідно із статтями 5 та 10 цього Закону можуть обрати право, що застосовується до договору, крім випадків, коли вибір права прямо заборонено законами України.

Згідно пункту 7 контракту якщо розбіжності не будуть вирішені шляхом переговорів та листування, сторони погоджуються, що спір буде розглядатись згідно місця реєстрації Покупця та, буде переданий на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області і, розглядатись згідно чинного законодавства України, мова судочинства - українська.

Враховуючи викладене, суд вважає, що спір правомірно передано на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. При цьому, оскільки сторонами погоджено застосування законодавства України при вирішенні спорів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне та процесуальне право України.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до положень статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Слід зазначити, що статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня.

При цьому Основний Закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

У статті 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Тобто відповідно до чинного законодавства гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України.

Однак заборони на виконання грошового зобов`язання в іноземній валюті, у якій воно зазначено в договорі, чинне законодавство не містить.

З аналізу наведених правових норм можна зробити висновок, що гривня як національна валюта - єдиний законний платіжний засіб на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти, - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги.

Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.

Подібний правовий висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року в справі № 761/12665/14-ц (провадження №14-134цс18), від 27 березня 2019 року в справі № 521/21255/13-ц (провадження № 14-600цс18), від 12 грудня 2018 року в справі № 757/6367/13-ц (провадження № 14-422цс18) від 16 січня 2019 року в справах № 373/2054/16 (провадження № 14-446цс18) та № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18).

З урахуванням означеного у сукупності, а також погодження сторонами у контракті валюти розрахунку долари США, приймаючи до уваги відсутність заперечень відповідача, суд вважає приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню в заявленому розмірі 46 360,00 доларів США.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТО МЕТАН" до Z&Z GmbH Zurich, Zurich, Switzerland про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Z&Z GmbH Zurich (c/o HCC AG Talacker 41 8001 Zurich, Switzerland, реєстраційний номер: CH-100.4.028.616-1 UID/VATCHE-112.082.896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТАН» (49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 6, квартира 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37276964) 46 360,00 доларів США, про що видати наказ.

Стягнути з Z&Z GmbH Zurich (c/o HCC AG Talacker 41 8001 Zurich, Switzerland, реєстраційний номер: CH-100.4.028.616-1 UID/VATCHE-112.082.896) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО МЕТАН» (49044, місто Дніпро, вулиця Шевченка, будинок 6, квартира 3, ідентифікаційний код юридичної особи 37276964) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 23 460,07грн., про що видати наказ.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 14.10.2026.

СуддяН.Г. Назаренко