Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №922/1211/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/1211/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демідова П.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» (вх.1670Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі № 922/1211/26

за позовом: Акціонерного товариства "Гарантований покупець", м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД», м.Харків

про стягнення збитків,

Представники сторін згідно з протоколом судового засідання

ВСТАНОВИВ:

08.04.2026 року позивач - Державне підприємство "Гарантований покупець" звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» про відшкодування збитків у розмірі 505722,34 грн.

Господарський суд Харківської області ухвалою від 20.04.2026 року відкрив провадження у справі №922/1211/26 та призначив підготовче засідання.

05.05.2026 року Акціонерне товариство «Гарантований покупець» надав до суду заяву про заміну учасника справи правонаступником (вх.№10725), в якій просив суд залучити до участі у справі № 922/1211/26 акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості позивача, як правонаступника державного підприємства «Гарантований покупець».

Господарський суд Харківської області ухвалою від 07.05.2026 заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" про заміну учасника справи правонаступником (вх.№10725 від 05.05.2026) задовольнив; залучив до участі у справі № 922/1211/26 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» в якості позивача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець».

Господарський суд Харківської області (суддя К.В. Аріт) рішенням від 16.06.2026 (повне рішення складено 24 червня 2026) позов задовольнив повністю; стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" 505722,34 грн збитків, а також 6068,67 грн судового збору.

Мотивуючи ухвалене рішення суд першої інстанції зазначив, що враховуючи положення ПК України, відповідач як платник податку, який здійснює постачання електричної енергії, визначає дату виникнення податкових зобов`язань за касовим методом, та відповідно зобов`язаний скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти по спірним господарським операціям, тобто, не пізніше 30.06.2023 (остання платіжна інструкція за спірний період від 30.06.2023 №301624), проте всупереч викладеному відповідачем не виконано обов`язку з реєстрації податкової накладної у відведений строк. Суд зауважив, що відповідачем у відповіді на претензію визнано факт відсутності реєстрації в ЄРПН зведеної податкової накладної, складеної 30.06.2023 та свідчить про протиправну поведінку останнього, оскільки відповідачем не виконано у строк обов`язку визначеного пунктом 201.10 ст.201 ПК України. Також, суд зазначив, що матеріали справи не містять доказів, що відповідач звертався до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дії ДПС України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2023 року за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець”, що свідчить про факт бездіяльності відповідача щодо вжиття всіх можливих заходів стосовно реєстрації в ЄРПН податкових зобов`язань за червень 2023 року. Суд наголосив, що оскільки відповідачем не виконано обов`язку визначеного пункту 201.10 ст.201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань, з урахуванням положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, тобто, на 30.06.2023, не зареєстровано в ЄРПН зведену податкову накладну по спірним господарським операціям за червень 2023 року, позивачем втрачено право на віднесення сум податку у загальному розмірі 505 722,34 грн до податкового кредиту. Суд зазначив, що податкова накладна №1 від 03.07.2023 за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн була складена відповідачем не на дату виникнення податкових зобов`язань, з урахуванням положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України, оскільки датою складання є 03.07.2023, а датою прийняття є 14.07.2023 року та за цією датою не ідентифікуються спірні господарські операції щодо загальної суми здійснених оплат гарантованим покупцем в червні 2023 року відповідачу за придбану електричну енергію, що стало перешкодою для реалізації позивачем права на віднесення відповідних сум податку до податкового кредиту. Суд зауважив, що права покупця у випадку порушення продавцем свого обов`язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може, у зв`язку з чим належним способом захисту прав позивача є відшкодування збитків, завданих порушенням відповідачем обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних. Враховуючи, що допущені відповідачем порушення повною мірою позбавили позивача можливості включити суму ПДВ у розмірі 505722,34 грн до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання чи використати суму від`ємного значення у відповідності до приписів пункту 200.4 статті 200 ПК України, суд дійшов висновку про наявність прямого причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення суми ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками останнього.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків встановленим обставинам, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі №922/1211/26 скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Акціонерного товариства «Гарантований покупець» відмовити повністю.

Обґрунтовуючи подану апеляційну скаргу заявник посилається на те, що суд першої інстанції: не застосував пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, який встановлював граничні строки реєстрації податкових накладних, і неправильно витлумачив пункт 44 того самого підрозділу, унаслідок чого дійшов хибного висновку про порушення відповідачем строку реєстрації; не застосував висновки Об`єднаної палати КГС ВС у справі №926/3347/22 (пункти 7.29-7.35), сформовані у практично тотожних правовідносинах; застосував правові позиції, сформовані у справах, де податкові накладні не були зареєстровані взагалі, до справи, в якій податкову накладну зареєстровано; не встановив ані факту та розміру збитків, ані причинного зв`язку, ані вини скаржника; не з`ясував, що виправлення дати складання податкової накладної вимагало реєстраційної дії з боку самого позивача і було технічно неможливим для відповідача після зміни керівника, зареєстрованої в ЄДР 30.06.2023; поклав на скаржника обов`язок, не передбачений законом, і до того ж такий що на момент виникнення спору вже не міг бути виконаний через сплив строку звернення до адміністративного суду.

08.09.2026 від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (документ сформований в системі «Електронний суд» 07.09.2026), в якому він просить: продовжити строк для подання заяв, клопотань та письмових пояснень до 09.10.2026 включно; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі №922/1211/26 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У поданому відзиві позивач посилається на безпідставність та помилковість доводів та аргументів відповідача, наведених в апеляційній скарзі, зазначаючи, що відповідачем по суті визнається факт того, що зведена податкова накладна, складена на дату виникнення податкових зобов`язань, не була зареєстрована в ЄРПН, а податкова накладна №1 від 03.07.2023 складена не на дату виникнення податкових зобов`язань, у зв`язку з чим ним не забезпечено виконання обов`язку визначеного п.201.10 ст.201 ПК України. Позивач наголошує, що листом від 25.12.2023 №54/4788 він звернувся до відповідача з вимогою вжити всіх необхідних заходів щодо реєстрації зведеної податкової накладної в ЄРПН за червень 2023, проте відповідач не усунув недоліки у встановлені строки, що унеможливило включення сум ПДВ до складу податкового кредиту та спричинило збитки позивачу. Позивач зауважив, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, так само як і реєстрація в ЄРПН податкової накладної, складеної не на дату виникнення податкових зобов`язань, яка не дає змоги ідентифікувати здійснену операцію не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем, і доводить протиправність поведінки відповідача.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями Східного апеляційного господарського суду від 04.08.2026 апеляційну скаргу (вх.1670Х) у справі №922/1211/26 передано на розгляд суду у складі колегії суддів: головуючий суддя (суддя-доповідач) Демідова П.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.08.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» залишив без руху та, на виконання вказаної ухвали, заявником усунуто недоліки апеляційної скарги.

У зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О., яка входить до складу колегії суддів, згідно з розпорядженням Керівника апарату суду №922/1211/26 від 24.08.2026 призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/1211/26 та, згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.08.2026, апеляційну скаргу (вх.1670Х) передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Демідова П.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.

Східний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.08.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі № 922/1211/26 (1670Х); призначив розгляд апеляційної скарги на 13 жовтня 2026; встановив учасникам справи термін до 07.09.2026 (включно) подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання та письмові пояснення з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; витребував у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/1211/26, необхідні для розгляду скарги.

Копія вказаної ухвали направлена до електронних кабінетів сторін у справі.

Відповідно до ч.1 ст.285 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) судові рішення суду апеляційної інстанції вручаються (видаються або надсилаються) в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу.

Частиною 6 ст.242 ГПК України, передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Згідно з довідками, сформованими в комп`ютерній програмі “Діловодство спеціалізованого суду” копія ухвали суду від 25.08.2026 доставлена до електронних кабінетів сторін 25.08.2026 після 19:00, у зв`язку з чим, враховуючи положення ч.6 ст.242 ГПК України, копія ухвали вважається врученою 26.08.2026.

Отже, сторони у справі належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження, дату, час та місце розгляду апеляційної скарги заявника.

27.08.2026 матеріали справи №922/1211/26 у 1-му томі надійшли до Східного апеляційного господарського суду.

02.09.2026 від скаржника до суду надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу (з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат).

02.09.2026, 03.09.2026 та 28.09.2026 від скаржника до суду надійшли заяви про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16 червня 2026 року у справі № 922/1211/26, які є тотожними за своїм змістом.

09.10.2026 від Акціонерного товариства "Гарантований покупець" надійшло клопотання про участь в режимі відеоконференції у судових засіданнях у справі №922/1211/26 поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису, яке суд задовольнив частково ухвалою від 12.10.2026.

13.10.2026 від позивача до суду надійшли заперечення на заяву про розподіл судових витрат.

Представник скаржника в судове засідання з`явився, підтримав подану апеляційну скаргу та наполягав на скасуванні рішення суду першої інстанції.

Представник позивача в судове засідання з`явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Розглянувши клопотання позивача про продовження строку для подання заяв, клопотань та письмових пояснень до 09.10.2026 включно, яке викладено у відзиві, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії, навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, відзив поданий позивачем у встановлений судом процесуальний строк, а його зміст не містить будь-яких обґрунтувань щодо необхідності подання будь-яких конкретно визначених заяв, клопотань та письмових пояснень. Колегія суддів враховує, що заяви подані скаржником через підсистему «Електронний суд» 02.09.2026, у позивача наявний електронний кабінет та в умовах надання сторонам, згідно ухвали від 25.08.2026 строку до 07.09.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, позивачу було надано достатньо часу для надання зазначених ним документів у встановлений судом строк, до того ж, у строк до 09.10.2026 позивачем так і не подано будь-яких процесуальних документів, а заперечення на заяву про розподіл судових витрат надійшли до суду 13.10.2026 без будь-яких обґрунтувань для поновлення пропущеного строку, у зв`язку з чим колегія суддів залишає клопотання позивача про продовження строку без розгляду та не приймає до розгляду заперечення позивача на заяву про розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.2). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч.4).

Переглядаючи в апеляційному порядку оскаржуване судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційним господарським судом враховані обставини, встановлені судом першої інстанції про наступне.

Державне підприємство “Гарантований покупець” (далі - позивач, ДП “Гарантований покупець”,) є державним комерційним підприємством, яке утворено згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за встановленим “зеленим” тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.

ДП “Гарантований покупець” виконує на ринку електричної енергії функції гарантованого покупця електричної енергії у відповідності до статей 62, 65 Закону України “Про ринок електричної енергії” (далі - Закон про ринок), ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функцій гарантованого покупця, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП, Регулятор) від 25.06.2019 № 1217.

Як зазначає позивач в позовній заяві, між ДП “Гарантований покупець” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛАР БОЛГРАД” як продавцем за “зеленим” тарифом (далі - відповідач, ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД”) діє договір купівлі-продажу електричної енергії від 24.03.2021 №1252/01/21 (далі - Договір). З урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами, зміст Договору відповідає типовому договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178).

На виконання спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії та умов Договору ДП “Гарантований покупець” у червні 2023 року сплачено ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” за придбану електричну енергію 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн (далі – спірні господарські операції), що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 6311 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками (Електроенергія)” та реєстром банківських документів.

Зазначені кошти у повному обсязі сплачені на користь відповідача, а саме: 687 938,52 грн у т.ч. ПДВ, згідно платіжної інструкції від 06.06.2023 №298 664; 844 349,16 грн у т.ч. ПДВ, згідно платіжної інструкції від 15.06.2023 №299 711; 711 613,26 грн у т.ч. ПДВ, згідно платіжної інструкції від 26.06.2023 №300 691; 790 433,07 грн у т.ч. ПДВ, згідно платіжної інструкції від 30.06.2023 №301 624.

Позивач зазначає, що враховуючи положення ПК України, відповідач як платник податку, який здійснює постачання електричної енергії, визначає дату виникнення податкових зобов`язань за касовим методом, та відповідно зобов`язаний скласти зведену податкову накладну не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти по спірним господарським операціям, тобто, не пізніше 30.06.2023.

У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку з реєстрації зведеної податкової накладної станом на дату виникнення податкових зобов`язань ДП “Гарантований покупець” звернувся до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків зі скаргою на ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” щодо порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної за червень 2023 року, що підтверджується декларацією за липень 2023 року, листом № 54/2875 від 09.08.2023 (а.с.13-15).

У листі № 54/2875 від 09.08.2023 позивач зазначив, що ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” порушено порядок реєстрації податкових накладних В ЄРПН, а саме постачальником не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН на дату виникнення податкових зобов`язань. Підставою для складання податкових накладних постачальником є отримання коштів від ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3034334,01 грн. у т.ч. ПДВ 505722,34 грн, які перераховані ТОВ "СОЛАР БОЛГРАД" на підставі платіжних документів згідно з реєстром банківських документів №17.

Також, листом від 25.12.2023 №54/4788 ДП “Гарантований покупець” звернулося до ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” з вимогою вжити всіх необхідних заходів щодо реєстрації зведеної податкової накладної в ЄРПН за фактично оплачену електроенергію у червні 2023 року. Лист було направлено контрагенту на електронну пошту та в паперовому вигляді рекомендованим листом через АТ “Укрпошта”. Проте, ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” не було зареєстровано в ЄРПН податкову накладну за червень 2023 року на суму отриманої оплати.

05.09.2025 ДП “Гарантований покупець” було направлено ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” претензію № 54/4335 про відшкодування суми завданих збитків у розмірі втраченого податкового кредиту.

У відповідь на вказану претензію ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” листом від 23.09.2025 року № б/н повідомив позивача про те, що причиною відсутності реєстрації в ЄРПН податкової накладної за червень 2023 року є відмова контролюючого органу ДПС в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2023 за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн у зв`язку із зміною керівника контрагента, відповідні зміни внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.06.2023, та після внесення цих змін податкова накладна №1 від 03.07.2023, складена за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн, повторно подана на реєстрацію та 03.07.2023 зареєстрована ЄРПН.

Враховуючи, що податкова накладна №1 від 03.07.2023 була складена ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн, не на дату виникнення податкових зобов`язань, з урахуванням положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України (дата складання - 03.07.2023), що призвело до втрати права на включення суми ПДВ до податкового кредиту та завдало збитків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

За результатами розгляду заявлених вимог суд першої інстанції ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю, з підстав викладених у рішенні.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, судова колегія виходить з наступного.

Згідно з п.31 ч.1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії» гарантований покупець електричної енергії (далі - гарантований покупець) - суб`єкт господарювання, що відповідно до цього Закону зобов`язаний купувати електричну енергію у виробників, яким встановлено "зелений" тариф, об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, та придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії (послуга за механізмом ринкової премії) у виробників, які уклали з ним договір про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії (договір про надання послуги за механізмом ринкової премії), а також виконувати інші функції, визначені законодавством.

Відповідно до ч.3 ст.65 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівля-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено "зелений" тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії "зеленого" тарифу.

Як встановлено судом першої інстанції між ДП “Гарантований покупець”, правонаступником якого є АТ “Гарантований покупець” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СОЛАР БОЛГРАД” як продавцем за “зеленим” тарифом було укладено договір купівлі-продажу електричної енергії від 24.03.2021 №1252/01/21, зміст якого відповідає типовому договору про купівлю-продаж електричної енергії за “зеленим” тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.01.2024 № 178). У відповідності до ст. 630 ЦК України, сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. За змістом п 4.11 типового договору купівлі-продажу електричної енергії за «зеленим» тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП № 641, у випадку нереєстрації, несвоєчасної реєстрації продавцем податкових накладних, реєстрації податкової накладної з помилками, розрахунків коригування до них у Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до вимог Податкового кодексу України, що призвело до втрати податкового кредиту гарантованого покупця та збитків, продавець здійснює відшкодування коштів гарантованому покупцю у розмірі втраченого податкового кредиту.

На виконання спеціальних обов`язків із забезпечення збільшення частки виробництва електроенергії з альтернативних джерел енергії та умов Договору ДП “Гарантований покупець” у червні 2023 року сплачено ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” за придбану електричну енергію 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн (далі – спірні господарські операції), що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями оборотно-сальдової відомості по рахунку 6311 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками (Електроенергія)”, реєстру банківських документів та платіжних інструкцій.

Факт укладення договору та здійснення позивачем оплати відповідачу коштів за придбану електричну енергію 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн не заперечується сторонами.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з втратою права позивача на включення сум ПДВ в загальній сумі 505 722,34 грн до складу податкового кредиту та відповідно зменшення суми податкового зобов`язання, завдавши збитки на вказану суму, що, на його думку, зумовлено протиправною поведінкою відповідача, який не зареєстрував зведену податкову накладну за господарськими операціями у граничні строки.

Відповідач у свою чергу заперечує факт того, що податкова накладна не зареєстрована, посилаючись на те, що накладна за спірною господарською операцією зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних з датою складання 03.07.2023, що зумовлено неприйняттям попередньо складеної податкової накладної від 30.06.2026, у зв`язку зі зміною керівника підприємства 30.06.2026 та відсутністю технічної можливості після внесення вказаних змін зареєструвати податкову накладну з датою 30.06.2026.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

За контекстним змістом абз.1, 2 п. 201.1 ст.201 ПК України, Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.12.2015 № 1307, датою складання податкової накладної є дата виникнення податкового зобов`язання. Отже, у податковій накладній, яка складається продавцем за операцією з постачання товарів/послуг, має бути зазначена дата складання податкової накладної, яка є обов`язковим реквізитом податкової накладної та яка відповідає даті виникнення податкових зобов`язань за такою операцією.

Відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України в редакції, чинної на момент виникнення спірних відносин, тимчасово, до 1 січня 2026 року, платники податку, які здійснюють постачання, передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, надають послуги із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та/або послуги із зменшення навантаження відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702 та товарної підпозиції 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, нараховують плату за абонентське обслуговування, визначають дату виникнення податкових зобов`язань та податкового кредиту за касовим методом.

За визначенням наведеним у підпункті 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов`язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на рахунки платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг.

Норма п.44 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” ПК України поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2026 року.

У разі якщо операції, визначені цим пунктом, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів або інших видів компенсації відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу протягом такого місяця.

Для цілей цього пункту ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Враховуючи наведені положення ПК України, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач як платник податку, який здійснює постачання електричної енергії, визначає дату виникнення податкових зобов`язань за касовим методом, та відповідно зобов`язаний скласти зведену податкову накладну датою не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти по спірним господарським операціям, тобто, не пізніше 30.06.2023 (остання платіжна інструкція за спірний період від 30.06.2023 №301624).

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що причиною відсутності реєстрації в ЄРПН податкової накладної за червень 2023 року є відмова контролюючого органу ДПС в реєстрації податкової накладної № 1 від 30.06.2023 за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн, у зв`язку із зміною керівника контрагента.

При цьому, 30.06.2023 внесено зміни в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо директора товариства, та після внесення цих змін податкова накладна №1 від 03.07.2023, складена за операцією з продажу електричної енергії ДП “Гарантований покупець” на загальну суму 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн, повторно подана на реєстрацію та 03.07.2023 року зареєстрована ЄРПН.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п.89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 18 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування (п.198.6 ст.198 ПК України).

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі – Порядок №1246).

Пунктом 2 Порядку №1246 передбачено, що податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (п.5 Порядку №1246).

Згідно з п.п.10, 11 Порядку №1246 до рееєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою. Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (п.п.13, 14 Порядку №1246).

З матеріалів справи вбачається, що за наслідком перевірки податкової накладної №1 складеної 30.06.2026 сформовано Квитанцію №1, в якій зазначено, що документ не може бути прийнято, у зв`язку з тим, що відомості про особу, яка склала податкову накладну, не відповідають КЕП особи, що підписала документ.

Матеріали справи свідчать, що рішенням Єдиного учасника №6/2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» від 20.03.2023 звільнено ОСОБА_1 з посади директора Товариства 30.06.2023 та призначено на посаду директора Товариства ОСОБА_2 з 01.07.2023. Також, наказом ТОВ «СОЛАР БОЛГРАД» від 30.06.2026 припинено виконання обов`язків директора Людимили Алдохіної 30.06.2023, у зв`язку зі звільненням за угодою сторін та на підставі наказу ТОВ «СОЛАР БОЛГРАД» від 01.07.2023 Валерій Безкоровайний приступив до виконання обов`язків директора товариства з 01.07.2023.

У зв`язку із зміною керівника ТОВ «СОЛАР БОЛГРАД» 30.06.2023 внесені зміни до відомостей про товариство, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктом 2 Розділу II Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, який визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронній та паперовій формі, із зазначенням усіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності), керуючись цим Порядком. Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та печатки (за наявності) підписанта (підписантів).

Згідно із пунктами 5-7 Розділу II Порядку у разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка, яка включає: перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги"; перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису та печатки (за наявності) підписанта у встановленому порядку; перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перевірку обов`язкових реквізитів; перевірку права підпису електронного документа підписантом.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається кваліфікована електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі (пункт 8 Розділу II Порядку №557 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин)).

З системного аналізу вищенаведених норм вбачається, що складання та реєстрація податкової накладної це два окремі послідовні етапи виконання податкового обов`язку платника ПДВ, які відрізняються за суттю, датами та правилами виконання. Перший виникає за датою настання першої події у відповідності до статті 187 ПК України, а другий - протягом часу, зазначеного в абз. 14 - 18 п. 201.10. статті 201 ПК України.

В межах даної справи останній день строку для складення податкової накладної припав на дату припинення обов`язків попереднього директора 30.06.2026, тобто між моментом складення та реєстрації податкової накладної у відповідача змінився директор, та відповідно було змінено кваліфікований електронний підпис директора, що, як зазначає скаржник стало наслідком реєстрації спірної податкової накладної з датою складання 03.07.2023, проте вказане суперечить діючим нормам Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних та ПК України, оскільки дата складення податкової накладної має відповідати даті виникнення податкових зобов`язань (зарахування коштів від покупця), а дата реєстрації вкладатися у спеціальні граничні терміни наступного місяця така реєстрація завершується накладанням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником податків особи, який є чинним станом саме на дату такої реєстрації та не пов`язується з датою складення ПН.

Колегія суддів наголошує, що податковим законодавством та технічними можливостями Реєстру податкових накладних не встановлено заборони щодо складення податкових накладних в один день, або проставлення дати його складання, яка співпадає із датою виникнення податкового зобов`язання, а подачу їх на реєстрацію в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника. Протягом проміжку часу між вказаними подіями можуть відбуватися зміни як в структурі організації роботи платника податку, так і особи, яка є керівником платника податку. При цьому, такі зміни не можуть звільняти або позбавляти платника податку обов`язку та права визначити у податковій накладній дату виникнення податкового зобов`язання (дата складання) і зареєструвати податкову накладну у встановленому законом порядку.

Судова колегія враховує, що відповідно до положень пункту 21 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 виправлення даних щодо дати складання податкової накладної та її порядкового номера не допускається, що свідчить про відсутність можливості здійснення такого виправлення шляхом подання розрахунку до такої податкової накладної, разом з тим платник податку не позбавлений можливості при виявлені факту зазначення неправильної дати в зареєстрованій податковій накладній визначити її такою, що є зайво складеною, а також скласти «від`ємний» розрахунок коригування до неї, після чого скласти нову ПН із зазначенням дати складання, що відповідає даті настання «першої події» за такою операцією. Така ПН обов`язково має бути зареєстрована в ЄРПН відповідно до вимог, визначених ПКУ щодо термінів реєстрації. Зазначений висновок суду узгоджується з висновками, викладеним у податковій консультації від 10.10.2018 № 4368/6/99-12-02-01-15/ІПК.

Матеріали справи не містять будь-яких доказів в підтвердження того, що відповідач намагався здійснити чи здійснив реєстрацію податкової накладної з датою складання 30.06.2023 з електронним підписом нового керівника, посилаючись лише на таку технічну неможливість з огляду на відмову у прийнятті податкової декларації з електронним підписом попереднього директора, який вже не був чинний, де цілком інша ситуація. Вказане також спростовує доводи скаржника щодо належної реєстрації податкової накладної 03.07.2023 за господарськими операції у червні 2023.

Стосовно прийняття податкової накладної, складеної 03.07.2023 Державною податкової службою, колегія суддів зауважує, що з огляду на Порядки № 1246 та №557 під час автоматизованої перевірки система перевіряє виключно наявність та коректне внесення обов`язкових реквізитів податкової накладної, одним з яких є дата, при цьому зіставити дату податкової накладної (ПН) із фактичною датою первинного документа система ДПС не може, оскільки паперові чи сторонні електронні первинні документи не завантажуються автоматично до баз податкової в момент реєстрації ПН. Отже, прийняття податкової накладної від 03.07.2023 не свідчить про правильність внесення до неї вірно реквізиту дати складання, більше того податкова накладна складена в іншому податковому періоді є такою що складена з порушенням правил першої події, всупереч нормам чинного ПК України, та не дає права на включення суми ПДВ до податкового кредиту.

Враховуючи зазначене, зареєстрована відповідачем податкова накладна датована 03.07.2023 не є належним доказом в підтвердження реєстрації податкової накладної за фактично оплачену електроенергію у червні 2023 року та виконання відповідачем податкового обов`язку в розумінні положень ст.201 ПК України.

Доводи скаржника про те, що помилка в даті вимагала реєстраційної дії збоку позивача з посиланням на неповідомлення позивача про помилку в даті, а викладення в поданому листі вимоги зареєструвати податкову накладну, яка вже зареєстрована, відхиляються судовою колегією, оскільки сам скаржник, який наполягає в поданій апеляційній скарзі на технічній неможливості встановлення дати складання 30.06.2026, не міг бути не обізнаний, що зазначена ним дата складання ПН є невірною. До того ж, в апеляційній скарзі скаржник не заперечує факт отримання листа позивача від 25.12.2023 №54/4788, при цьому не надає будь-яких доказів в підтвердження реагування на лист та вжиття заходів для усунення обставин, яким викликано таке звернення, що свідчить про свідому бездіяльність відповідача, яка призвела до неможливості включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача за червень 2023 та завдала збитків на суму 505 722,34 грн.

Колегія суддів також погоджується з висновком судом першої інстанції, що покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів / послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов`язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.

При цьому, матеріали справи підтверджують факт звернення позивача як до відповідача так і до Державної податкової служби України в межах граничних строків для виправлення помилок в податковій накладній, з метою усунення обставин, які унеможливлюють включення сум податку до податкового кредиту, проте ані відповідач, ані контролюючий орган ніяким чином не відреагували на листи позивача.

Судова колегія відхиляє доводи скаржника щодо можливості ідентифікації операції з посиланням на абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, яким передбачено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді, з огляду на те, що дата складання податкової накладної не може бути віднесено до помилки в реквізитах передбачених абз.11 п.201.10 ст.201 ПК України, оскільки така помилка не відповідає даті операції та не дозволяє ідентифікувати сам податковий період операції, який вимагає виправленню у спеціально визначеному порядку та відповідно виключає можливість включення сум податку до податкового кредиту.

Посилання скаржника на відсутність доказів позбавлення контролюючим органом права позивача на податковий кредит, та самостійне рішення позивача про невключення суми податкового кредиту, з посиланням на п.5.23 постанови Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 є безпідставними з огляду на те, що в межах справи №916/334/22 встановлено виконання відповідачем обов`язку з реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування у ЄРПН, натомість в межах даної справи встановлені обставини свідчать про невиконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації податкової накладної в податковому періоді, в якому виникло податкове зобов`язання в якому були перераховано кошти, у зв`язку з чим у позивача були відсутні підстави для включення сум ПДВ до податкового кредиту у спірному періоді, що також відповідає положенням ст.ст. 198, 201 ПК України.

Зокрема, відповідно до норм абзацу 2 пункту 44.1 статті 44 ПК України платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з пунктом 47.1 статті 47 ПК України платники податків та їх посадові особи несуть відповідальність за недостовірність інформації, наведеної у податковій звітності. За заниження податкових зобов`язань до платників податків застосовуються штрафні санкції визначені пунктом 123.1 статті 123 Кодексу та нараховується пеня згідно зі статтею 129 Кодексу.

Враховуючи зазначені обставини та положення податкового законодавства колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що ДП “Гарантований покупець” правомірно не було включено до складу податкового кредиту суми податку за безпідставно складеною ТОВ “СОЛАР БОЛГРАД” податковою накладною № 1 від 03.07.2023 року на загальну суму 3 034 334,01 грн, у т.ч. ПДВ 505 722,34 грн.

Судова колегія також наголошує, що покладання на позивача тягаря спорів з податковою службою у зв`язку із помилками відповідача, які останній мав виправити у законній спосіб, порушує справедливий баланс інтересів сторін.

Судова колегія критично ставиться до позиції відповідача про застосування до спірних відносин висновків об`єднаної палати КГС ВС у справі № 926/3347/22, оскільки вони є нерелевантними до спірних відносин. Так, об`єднана палата у цій справі зазначила, що помилка в реквізитах податкової накладної не позбавляє покупця права на податковий кредит, за добросовісної та розумної поведінки сторін її можна виправити розрахунком коригування (ст. 192 ПК України), а право на кредит зберігається 365 днів із дати складення накладної (п. 198.6 ст. 198 ПК). Виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 ЦК України), покупець, який не зміг включити ПДВ до податкового кредиту через помилку, має своєчасно повідомити про це продавця, а продавець, дізнавшись про помилку, зобов`язаний невідкладно скласти та зареєструвати розрахунок коригування. Якщо ж покупець не повідомив про помилку та втратив право на податковий кредит, він зазнав збитків через власну бездіяльність, тож стягнути їх із продавця не можна.

Проте, в межах цієї справи позивач використав всі важелі, які були можливі з його боку для того, щоб виправити порушення та забезпечити виправлення помилки. Як зазначалося вище, він звернувся зі скаргою до податкового органу, в якої виклав суть порушення. Матеріали справи свідчать, що в межах 365 днів з моменту виникнення податкового зобов`язання, позивач звернувся до відповідача з листом № 54/4788 від 25.12.2023, в якому висловив повагу та запропонував усунути порушення, пов`язані з відсутністю реєстрації податкової накладної по податковому зобов`язанню, яке виникло 30.06.2023. Лист був направлений засобами поштового зв`язку та на електронну пошту відповідача. Як свідчать матеріали справи, поштова кореспонденція повернулась позивачу з відміткою про сплив строку зберігання. Проте, як свідчать матеріали справи, позивач направляв лист № 54/4788 від 25.12.2023 та претензію від 5.09.2025 року на електронну адресу відповідача, останній не спростував факт належності цієї адреси йому та не довів поважних причин неотримання кореспонденції, яка направлялася йому за місцем реєстрації. В ході судового засідання відповідач підтвердив факт отримання листа, проте докази реагування на зазначений лист не надав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду.

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконане боржником належним чином.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, а отже, доведенню підлягає факт того, що його протиправні дії є причиною, а збитки - наслідком такої протиправної поведінки.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи, відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов`язання, є достатньою підставою для кваліфікації протиправною поведінки іншого контрагента.

Зокрема, протиправна поведінка відповідача підтверджується матеріалами справи, оскільки відповідач допустив помилки у складанні податкової накладної, а саме визначив дату виникнення податкового зобов`язання – дати податкової накладної, такою, що не співпадає з господарською операцією, яка фактично відбулась між сторонами, що призвело до позбавлення позивача можливості включити суму ПДВ у розмірі 505722,34 грн до складу податкового кредиту та скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання чи використати суму від`ємного значення у відповідності до приписів пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України. При цьому, встановлені обставини справи свідчать про свідому реєстрацію відповідачем податкової накладної в іншому податковому періоді та відсутність вжиття будь-яких заходів для виправлення недоліків податкової накладної протягом усього періоду передбаченого п.198.6 ст.198 ПК України, з дати складення ПН. Колегія судів також наголошує, що вина відповідача презюмується та саме платник має довести відсутність своєї вини.

Враховуючи викладене, наявність складу господарського правопорушення є доведеним та колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача щодо стягнення збитків у розмірі 505722,34 грн підтверджуються матеріалами справи, є правомірними та обґрунтованими, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Посилання скаржника на порушення норм процесуального права з посиланням на те, що справа розглянута за його відсутності та неотримання судової кореспонденції спростовується наявними у справі доказами. Так, копії ухвал суду від 20.04.2026, від 07.05.2026, від 12.05.2026, від 26.05.2026 направлені на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проте конверти з ухвалами повернуті на адресу суду з відмітками, «адресат відсутній», що відповідно до положень п.5 ч.6 ст.242 ГПК України свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи, колегія суддів зауважує, що незабезпечення отримання кореспонденції за офіційною адресою знаходиться поза межами компетенції суду, та залежить виключно від відповідача.

Крім того, стаття 6 ГПК України зобов`язує всіх юридичних осіб мати зареєстрований електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, як вбачається з матеріалів справи, реєстрація електронного кабінету здійснена 28.05.2026 (відповідь №36898971 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, а.с.151) та рішення суду від 16.06.2026 (довідка про доставку електронного листа, а.с.177) вручено відповідачу через електронний кабінет, при цьому, судова колегія наголошує, що не виконання відповідачем обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету вчасно зумовлено виключно поведінкою самого відповідача та саме він несе процесуальні наслідки невиконання такого обов`язку в тому числі щодо неотримання кореспонденції. Враховуючи зазначене, відсутні підстави для застосування положень п.3 ч.3 ст.277 ГПК України.

Отже, доводи скаржника про неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків встановленим обставинам, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» (вх.1670Х) не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі № 922/1211/26 підлягає залишенню без змін.

Враховуючи, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання та витрати скаржника на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції залишаються за скаржником.

Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» про розподіл судових витрат. Крім того, з огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відсутні підстави для задоволення заяви скаржника про поворот виконання рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі №922/1211/26.

Керуючись ст.ст.129, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СОЛАР БОЛГРАД» (вх.1670Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі № 922/1211/26 - залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Харківської області від 16.06.2026 у справі № 922/1211/26 - залишити без змін.

3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 14.10.2026.

Головуючий суддя П.В. Демідова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя І.В. Тарасова