Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №905/327/26 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року м. Харків Справа №905/327/26

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Васильєв Є.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Попков Д.О., розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Донецького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" (вх. №1859 Д/3)

на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 (суддя Величко Н.В.)

про зупинення провадження у справі №905/327/26

за позовом Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філіїї – Донецького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України"

до Фермерського господарства "Вендемія", ОСОБА_1

про стягнення заборгованості солідарно

ВСТАНОВИВ:

1. Стисле викладення історії справи

1.1. Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії – Донецького обласного управління (далі – АТ "Ощадбанк", Банк) у травні 2026 року звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" (далі – ФГ "ВЕНДЕМІЯ", позичальник) та ОСОБА_1 (далі – поручитель) про солідарне стягнення 1 819 141,25 грн заборгованості за договором кредитної лінії №104.10-35/К-57/21 від 27.04.2021 та про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №104.10-35/З-106/21 і договором застави обладнання №104.10-35/З-107/21 (обидва від 27.04.2021). Заявлена до стягнення сума складається з 1 710 000,00 грн заборгованості за основним боргом, 105 978,90 грн процентів за користування кредитом і 3 162,35 грн комісії.

1.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання неодноразово відкладалося, строк підготовчого провадження продовжено до 19.08.2026.

1.3. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 02.08.2026 подало клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7728/26 за позовом ФГ "ВЕНДЕМІЯ" до Банку про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію та зобов`язання вчинити дії.

1.4. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 (повний текст ухвали складено 19.08.2026) клопотання відповідача задоволено, провадження у справі №905/327/26 зупинено до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7728/26.

2. Узагальнені доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи

2.1. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 17.08.2026, Банк 28.08.2026 через систему "Електронний суд" подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу №905/327/26 до суду першої інстанції для продовження розгляду, а також вирішити питання розподілу судових витрат.

2.2. В обґрунтування скарги Банк посилається на таке:

2.2.1. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" не обґрунтувало, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення справи №910/7728/26, які обставини суд не може встановити самостійно і як обставини, встановлені в іншій справі, вплинуть на оцінку доказів у цій справі. Зібрані докази, на думку Банку, дозволяють оцінити обставини спору; обставини укладення кредитного договору, видачі кредиту, виникнення заборгованості та її розмір, за твердженням Банку, встановлено рішенням Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі №905/328/26.

2.2.2. Ухвалу постановлено без участі представника Банку. Ухвалою від 09.06.2026 суд задовольнив клопотання Банку про участь його представника, адвоката Снайко Г.О., у всіх судових засіданнях у режимі відеоконференції, проте 17.08.2026 представницю Банку не було допущено до засідання, а клопотання розглянуто без її участі. Банк вважає, що цим порушено статті 2, 7, 13, 42, 197 ГПК України та статтю 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

2.2.3. Необґрунтоване зупинення провадження затягує розгляд справи, порушує принцип розумності строків та права Банку як державної банківської установи на доступ до правосуддя.

2.3. Відповідно до частини першої статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки під час апеляційного перегляду не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами доводів скарги, підстави для виходу за межі доводів апеляційної скарги в порядку частини четвертої статті 269 ГПК України відсутні.

3. Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції

4.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 в порядку, регламентованому статтею 32 ГПК України, визначено склад суду: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., судді Істоміна О.А., Гребенюк Н.В.

4.2. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 витребувано матеріали справи №905/327/26 з Господарського суду Донецької області, а вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, відкладено до надходження матеріалів справи. Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 07.09.2026.

4.3. За наслідками перевірки форми та змісту апеляційної скарги ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав недотримання вимог пункту 3 частини третьої статті 258 ГПК України; апелянту запропоновано усунути ці недоліки шляхом надання доказів направлення ОСОБА_1 копії апеляційної скарги Банку на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 про зупинення провадження у справі №905/327/26 разом з копіями усіх додатків до цієї скарги (з урахуванням положень статті 42 ГПК України) або доказів на підтвердження неможливості направлення зазначених документів засобами поштового зв`язку. На виконання зазначеної ухвали 22.09.2026 апелянт надав опис поштового вкладення про направлення копії скарги відповідачці.

4.4. У зв`язку з відпусткою судді Істоміної О.А. за розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 здійснено повторний автоматизований розподіл справи між суддями. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2026 в порядку, регламентованому статтею 32 ГПК України, визначено склад суду у справі: головуючий (суддя-доповідач) Васильєв Є.О., суддя Гребенюк Н.В., суддя Попков Д.О.

4.5. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Донецького обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" на ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/327/26. Визначено здійснювати розгляд справи в суді апеляційної інстанції в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

5. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

5.1. Між АТ "Ощадбанк" і ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 27.04.2021 укладено договір кредитної лінії №104.10-35/К-57/21 з максимальним лімітом кредитування 3 000 000,00 грн та остаточним строком повернення кредиту не пізніше 26.04.2024 (том 1, а.с. 58-75). Вказаний договір було уточнено додатковими угодами №1 від 27.04.2021 та №2 від 05.10.2021 (том 1, а.с. 76-79, 80).

Виконання зобов`язань за договором забезпечено державною гарантією (договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020) (том 1, а.с. 113-122), порукою ОСОБА_1 (договір поруки №104.10-35/П-108/21) (том 1, а.с. 81-92), заставою транспортних засобів (договір №104.10-35/З-106/21) (том 1, а.с. 95-103) та заставою обладнання (договір №104.10-35/З-107/21) (том 1, а.с. 104-112), усі від 27.04.2021.

5.2. АТ "Ощадбанк" 07.09.2023 повідомило Міністерство фінансів України про настання гарантійного випадку за кредитним договором №104.10-35/К-57/21 та направило вимогу про сплату суми гарантії в розмірі 1 290 000,00 грн (43 % від суми кредиту), передбаченої Договором про надання державної гарантії на портфельній основі №13010-05/271 від 31.12.2020 (том 1, а.с. 179). За результатами розгляду зазначеної вимоги 05.10.2023 Міністерство фінансів України як гарант перерахувало Банку гарантійну суму у розмірі 1 290 000,00 грн для відшкодування за кредитною операцією (том 1, а.с. 186).

5.3. За розрахунками Банку станом на 07.04.2026 заборгованість за кредитним договором становить 1 819 141,25 грн (1 710 000,00 грн основного боргу, 105 978,90 грн процентів, 3 162,35 грн комісії), про солідарне стягнення якої Банк 17.05.2026 звернувся з позовом до ФГ "ВЕНДЕМІЯ" та ОСОБА_1 . Також АТ "Ощадбанк" було заявлено вимоги про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів №104.10-35/З-106/21 та за договором застави обладнання №104.10-35/З-107/21 (обидва від 27.04.2021) в рахунок погашення зазначеної заборгованості. Прострочена заборгованість перед державою (1 289 847,00 грн) стягується в окремому провадженні й до предмета цього позову не входить.

5.4. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.05.2026 позовну заяву АТ "Ощадбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі на 09.06.2026 о 11:00, відповідачам встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Ухвала Господарського суду Донецької області про відкриття провадження у справі №905/327/26 була доставлена в електронний кабінет ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 19.05.2026 о 20:05, відтак строк для подання відзиву на позовну заяву для відповідача сплинув 04.06.2026. У межах встановленого судом першої інстанції строку для подання відзиву відповідач своїм правом на його подання не скористався, зустрічного позову не подав.

5.5. Представником ФГ "ВЕНДЕМІЯ" адвокатом Ададуровим А.В. 08.06.2026 через систему "Електронний суд" подано заяву про внесення його даних до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №905/327/26, а також заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу на ознайомлення з матеріалами справи. Інформацію про представника відповідача внесено до АСДС 09.06.2026 на підставі відповідної ухвали суду (том 1, а.с. 17-18).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 09.06.2026 задоволено клопотання Снайко Г.О. – представника позивача про участь в режимі відеоконференції у судовому засіданні 09.06.2026 та в усіх наступних судових засіданнях Господарського суду Донецької області у справі №905/327/26.

Ухвалами Господарського суду Донецької області від 09.06.2026 також відмовлено у задоволенні заяви представника Фермерського господарства "ВЕНДЕМІЯ" – адвоката Ададурова Андрія Володимировича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено клопотання ФГ "ВЕНДЕМІЯ" від 08.06.2026 про відкладення розгляду справи; відкладено підготовче засідання на 23.06.2026 о 12:00 год.; визнано явку представників сторін необов`язковою.

5.6. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 19.06.2026 через систему "Електронний суд" подало відзив на позовну заяву разом із заявою про поновлення строку на його подання, посилаючись на те, що представник відповідача ознайомився з ухвалою та матеріалами справи 10.06.2026, відтак відзив подано в межах 15-денного строку, який спливає 25.06.2026.

5.7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 23.06.2026 задоволено клопотання ФГ "ВЕНДЕМІЯ" про поновлення строку для подання відзиву та прийнято відзив на позовну заяву. Продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/327/26 на тридцять днів (до 19.08.2026). Відкладено підготовче засідання на 04.08.2026 о 12:00 год. Визнано явку представників сторін необов`язковою. Встановлено ОСОБА_1 семиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог, передбачених статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; докази направлення відзиву учасникам справи.

5.8. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 24.06.2026 подало позов до Господарського суду міста Києва з вимогами до Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України", третя особа: ОСОБА_1 , про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію та зобов`язання вчинити дії. У зазначеному позові ФГ "ВЕНДЕМІЯ" просить: визнати безпідставним і скасувати рішення Банку про відмову у застосуванні мораторію; визнати мораторій на нарахування та сплату грошового зобов`язання за кредитним договором застосованим з 23.10.2025 і протягом дії воєнного стану та одного року після його припинення; звільнити ФГ "ВЕНДЕМІЯ" від обов`язку сплати та зупинити примусове стягнення заборгованості з позичальника й поручителя та нарахування зобов`язання. В обґрунтування позову зазначало, що 27.04.2021 між ним та Банком укладено договір кредитної лінії №104.10-35/К-57/21 з лімітом 3 000 000,00 грн, виконання якого забезпечено договором поруки (поручитель – ОСОБА_1 ) та договорами застави транспортного засобу й обладнання. Через обстріли та активні бойові дії в с. Колодязі Краматорського району майно господарства було знищено або викрадено (відкрито кримінальні провадження №22022050000006619 та №22023050000002266), і воно не мало змоги виконувати кредитні зобов`язання. 16.02.2026 позивач звернувся до Банку із заявою про застосування мораторію відповідно до пунктів 23-36 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, проте листом №55/5.3-05/53163/2026 від 14.04.2026 Банк відмовив через ненадання документів на підтвердження відповідності критеріям пункту 23 цього розділу. На думку позивача, він відповідає всім умовам для застосування мораторію, перелік документів до заяви законом не визначений, а відмова Банку є формальною та невмотивованою.

5.9. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2026 у справі №910/7728/26 позов ФГ "ВЕНДЕМІЯ" залишено без руху, надано п`ятиденний строк на усунення недоліків позовної заяви ФГ "ВЕНДЕМІЯ" шляхом подання до суду належного способу захисту прав або інтересів, правових підстав позову до відповідача, виконання вимог статті 162 ГПК України та подання відомостей щодо наявності/відсутності електронного кабінету відповідача.

Після усунення недоліків позовної заяви ФГ "ВЕНДЕМІЯ" ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 відкрито провадження у справі №910/7728/26 та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 14.09.2026.

5.10. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" 02.08.2026 через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Донецької області з клопотанням про зупинення провадження у справі №905/327/26 з посиланням на положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України – у зв`язку з об`єктивною неможливістю, на думку заявника, розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7728/26 за позовом ФГ "ВЕНДЕМІЯ" до АТ "Ощадбанк" (третя особа – ОСОБА_1 ) про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію й зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилається на те, що на підставі положень Закону України "Про внесення змін до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану" від 27.03.2025 №4340-IX (далі – Закон №4340-IX), а саме пунктів 23-36 зазначеного розділу, ФГ "ВЕНДЕМІЯ" звернулося до АТ "Ощадбанк" із заявою про застосування мораторію та отримало відмову у його застосуванні. Не погодившись з таким рішенням позивача, фермерське господарство звернулося із позовною заявою до Господарського суду міста Києва про визнання безпідставним та скасування рішення про відмову у застосуванні мораторію та зобов`язання вчинити дії, за якою ухвалою від 21.07.2026 відкрито провадження у справі №910/7728/26. Відповідач посилається на те, що у разі задоволення позовних вимог у справі №910/7728/26 позовні вимоги у цій справі №905/327/26 не підлягатимуть задоволенню, тому просить суд зупинити провадження до набрання рішенням у справі №910/7728/26 законної сили.

На думку ФГ "ВЕНДЕМІЯ", ці справи є взаємопов`язаними: у разі визнання мораторію застосованим з 23.10.2025 відповідно до пункту 26 зазначеного розділу позичальник звільняється від обов`язку сплати грошового зобов`язання, зупиняються примусове стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, звернення стягнення на предмет застави та нарахування грошового зобов`язання, що виключає задоволення позову у справі №905/327/26. Крім того, заявник вважає, що вирішення спору без з`ясування питання про застосування мораторію призведе до порушення істотних прав відповідачів та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

5.11. У підготовче судове засідання 17.08.2026 до суду з`явився представник ФГ "ВЕНДЕМІЯ" – адвокат Ададуров А.В. Відповідно до протоколу судового засідання від 17.08.2026 представник АТ "Ощадбанк" – Марухевич В.Є. та представник ОСОБА_1 – адвокат Нестеченко Д.С. були запрошені до участі в судовому засіданні в режимі ВКЗ, проте зазначені учасники перебували офлайн (том 2, а.с. 158) Інформації про запрошення до відеоконференції представника позивача Снайко Г.О. протокол судового засідання не містить.

5.12. Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 провадження у справі №905/327/26 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7728/26.

Задовольняючи клопотання ФГ "ВЕНДЕМІЯ" про зупинення провадження, місцевий господарський суд у підготовчому засіданні 17.08.2026 виходив з такого: (1) Закон №4340-IX не звільняє від обов`язку виконувати зобов`язання та не впливає на обсяг наявних зобов`язань; (2) у справі №910/7728/26 не вирішуються питання наявності чи розміру заборгованості; (3) водночас результат розгляду цієї справи впливає на обсяг і строки виконання грошового зобов`язання, можливість примусового стягнення, нарахування і сплату платежів (з посиланням на пункти 33, 34, 36 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України); (4) ці обставини не входять до предмета розгляду справи №905/327/26, тому мають преюдиційне значення і зумовлюють об`єктивну неможливість її розгляду.

6. Позиція суду апеляційної інстанції

6.1. В силу приписів частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи (пункт 10 частини третьої статті 2 ГПК України).

Дотримання судом розумних строків розгляду справи є важливим та одним з пріоритетних принципів господарського судочинства. Поряд із цим існують обставини, за яких суд має право або ж зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

6.2. Верховний Суд неодноразово наголошував, що зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

6.3. Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд керувався положеннями пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, якими передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

6.4. У вирішенні спірних питань, означених скаржником, суд звертається до правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13.05.2021 у справі №917/349/20 та від 14.12.2022 у справі №906/750/21, згідно з якими метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом наведеного пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: 1) як пов`язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

6.5. Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20, зокрема, виснував, що, по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, необхідною є обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Таким чином, для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

– чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, і предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства;

– чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

6.6. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.09.2023 у справі №588/1156/21 зазначив, що сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду однієї справи до прийняття рішення в іншій справі.

Предметом позову у справі №905/327/26 є стягнення заборгованості за кредитним договором (основний борг, проценти, комісія) із боржника та поручителя і звернення стягнення на предмет застави. У межах цієї справи підлягають встановленню обставини укладення й виконання договорів, настання строку виконання, розмір заборгованості, чинність поруки та застав. Предметом справи №910/7728/26 є правомірність відмови Банку у застосуванні мораторію за пунктами 23-36 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та правові наслідки мораторію.

Отже, вирішальним для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України є не сам факт пов`язаності справ, а характер цього зв`язку: чи залежить від результату вирішення іншої справи можливість задоволення позовних вимог у справі, провадження в якій зупиняється, і чи може суд у цій справі самостійно, в межах своїх процесуальних повноважень та предмета позову, встановити відповідні обставини й надати їм правову оцінку. Колегія суддів вважає, що в цій справі обидва питання слід вирішити на користь зупинення провадження з огляду на таке.

6.7. Законом №4340-IX розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктами 23-36, якими запроваджено спеціальний механізм мораторію на нарахування та сплату грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) для позичальників, які відповідають критеріям, визначеним пунктом 23 цього розділу.

Особливістю цього механізму є те, що мораторій не діє автоматично в силу самого закону. Його застосування ініціюється заявою позичальника, поданою кредитору, а кредитор протягом 20 робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів ухвалює рішення про застосування мораторію або про відмову в його застосуванні. Відмову кредитора у застосуванні мораторію може бути оскаржено до господарського суду (пункт 25 зазначеного розділу). У разі встановлення судом безпідставності такої відмови мораторій вважається застосованим з дня отримання кредитором заяви позичальника (пункт 29 зазначеного розділу).

Застосування мораторію має наслідком, зокрема, звільнення позичальника від обов`язку сплати грошового зобов`язання за договором кредиту (позики) на період дії мораторію, зупинення нарахування грошового зобов`язання та зупинення примусового стягнення заборгованості, у тому числі з поручителя та майнового поручителя (пункт 26 зазначеного розділу). Мораторій не припиняє грошового зобов`язання і не зменшує його обсягу, на що правильно звернув увагу суд першої інстанції, проте на період своєї дії виключає обов`язок позичальника здійснювати платежі та можливість примусового стягнення заборгованості.

6.8. З урахуванням наведеного правового регулювання предметом спору у справі №910/7728/26 є правомірність конкретного рішення АТ "Ощадбанк" (лист №55/5.3-05/53163/2026 від 14.04.2026) про відмову ФГ "ВЕНДЕМІЯ" у застосуванні мораторію саме за договором кредитної лінії №104.10-35/К-57/21 від 27.04.2021, тобто за тим самим договором, заборгованість за яким Банк просить стягнути в цій справі. В обох справах беруть участь ті самі особи: Банк, ФГ "ВЕНДЕМІЯ" та ОСОБА_1 , яка в цій справі є відповідачем як поручитель, а у справі №910/7728/26 бере участь як третя особа.

Результат вирішення справи №910/7728/26 безпосередньо визначатиме, чи можуть бути задоволені позовні вимоги Банку в цій справі та в якому обсязі. У разі визнання відмови Банку безпідставною мораторій вважатиметься застосованим з дня отримання Банком заяви позичальника, що на період дії мораторію виключатиме обов`язок ФГ "ВЕНДЕМІЯ" сплатити заборгованість, примусове стягнення заборгованості з позичальника та поручителя, а також впливатиме на правомірність нарахування процентів і комісії після цієї дати. У разі ж відмови в позові у справі №910/7728/26 спір у цій справі підлягатиме вирішенню без урахування мораторію.

Таким чином, від результату вирішення справи №910/7728/26 залежить не встановлення факту укладення кредитного договору чи видачі кредиту, а настання обов`язку зі сплати заборгованості в період, що охоплюється позовом, можливість її примусового стягнення з позичальника, поручителя та за рахунок заставленого майна, а також розмір правомірно нарахованих процентів і комісії. Ці обставини становлять основу предмета доказування у справі про стягнення кредитної заборгованості, тому зв`язок між справами є безпосереднім, а не лише опосередкованим.

6.9. Колегія суддів не погоджується з доводами апелянта про те, що суд першої інстанції міг самостійно встановити ці обставини за наявними у справі доказами, з огляду на таке.

По-перше, у випадку, коли кредитор відмовив у застосуванні мораторію, Закон №4340-IX пов`язує ретроспективне застосування мораторію саме з встановленням безпідставності такої відмови судом за наслідками її оскарження в порядку, передбаченому пунктом 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України. Системний аналіз пунктів 25 і 29 цього розділу свідчить, що законодавець визначив окремий спосіб захисту прав позичальника – оскарження відмови кредитора до господарського суду, а правовий наслідок у вигляді визнання мораторію застосованим з дня отримання кредитором заяви настає за результатами вирішення саме такого спору. Доки відмову Банку у встановленому порядку не визнано безпідставною, мораторій щодо спірного кредитного договору не може вважатися застосованим.

По-друге, вимоги про визнання безпідставним та скасування рішення Банку про відмову у застосуванні мораторію, про визнання мораторію застосованим і про зобов`язання Банку вчинити дії є самостійними позовними вимогами, які не заявлені в цій справі і не можуть бути вирішені в ній. Відповідно до статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог. Предметом цієї справи є лише вимоги Банку про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави. Саме така ситуація охоплюється критерієм обмеженості суду предметом позову, який об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.03.2024 у справі №910/17615/20 визначила як одну з причин, з яких обставини не можуть бути встановлені судом самостійно (пункт 6.5 цієї постанови).

По-третє, ФГ "ВЕНДЕМІЯ" вже не може ініціювати розгляд цих вимог у цій справі. Відповідно до частини першої статті 180 ГПК України зустрічний позов може бути пред`явлений у строк для подання відзиву, який у цій справі сплив. Крім того, тотожні вимоги між тими самими сторонами вже є предметом розгляду у справі №910/7728/26, що виключає можливість їх одночасного розгляду іншим судом. За таких умов суд першої інстанції об`єктивно позбавлений процесуальної можливості вирішити питання про правомірність відмови Банку та про застосування мораторію з тими правовими наслідками, які пов`язує з цим Закон №4340-IX.

По-четверте, оцінка в цій справі відповідності ФГ "ВЕНДЕМІЯ" критеріям пункту 23 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України та обґрунтованості відмови Банку лише як заперечення відповідача проти позову за одночасного розгляду того самого питання між тими самими особами Господарським судом міста Києва створювала б реальний ризик ухвалення суперечливих судових рішень. Обставини, які буде встановлено рішенням у справі №910/7728/26 після набрання ним законної сили, відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України не доказуватимуться в цій справі, оскільки в обох справах беруть участь ті самі особи. Натомість вирішення цієї справи до завершення розгляду справи №910/7728/26 могло б призвести до того, що заборгованість буде стягнуто, а згодом мораторій буде визнано застосованим з дати, яка передує ухваленню такого рішення. Наведене відповідає розумінню неможливості розгляду справи як наслідку одночасного розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами (пункт 6.4 цієї постанови).

Наведене не суперечить загальному підходу, за яким заперечення відповідача щодо наявності та розміру боргу оцінюються безпосередньо у справі про його стягнення. Предметом справи №910/7728/26 є не відсутність у Банку права вимоги, а правомірність рішення кредитора, ухваленого в межах спеціальної позасудової процедури, оскарження якого прямо передбачено пунктом 25 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України і з вирішенням якого закон пов`язує настання окремих правових наслідків.

Колегія суддів також враховує, що спір щодо застосування мораторію виник до звернення Банку з позовом у цій справі: у застосуванні мораторію Банк відмовив листом №55/5.3-05/53163/2026 від 14.04.2026, а з позовом про стягнення заборгованості звернувся 17.05.2026. Звернення ФГ "ВЕНДЕМІЯ" з позовом до Господарського суду міста Києва є реалізацією прямо передбаченого законом способу захисту і саме по собі не свідчить про штучне створення перешкод для розгляду цієї справи.

6.10. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі. Його висновок про те, що обставини, які встановлюватимуться у справі №910/7728/26, "не входять до предмета розгляду" цієї справи, колегія суддів розуміє в тому значенні, що питання правомірності відмови Банку у застосуванні мораторію та визнання мораторію застосованим не є предметом позову у справі №905/327/26 і не може бути вирішене в ній, хоча від його вирішення залежить результат розгляду позовних вимог Банку. З урахуванням мотивів, наведених у пунктах 6.7-6.9 цієї постанови, такий висновок відповідає критеріям пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України, сформульованим Верховним Судом.

Оскаржувану ухвалу постановлено в підготовчому засіданні, тобто до початку розгляду справи по суті, що узгоджується з частиною третьою статті 195 ГПК України, яка обмежує підстави для зупинення провадження на стадії розгляду справи по суті. Провадження зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7728/26, що відповідає пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України.

6.11. Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає таке.

6.11.1. Доводи Банку про те, що ФГ "ВЕНДЕМІЯ" не обґрунтувало об`єктивної неможливості розгляду справи і не зазначило, які обставини суд не може встановити самостійно (пункт 2.2.1 цієї постанови), не відповідають змісту клопотання про зупинення провадження та оскаржуваної ухвали. ФГ "ВЕНДЕМІЯ" вказало на конкретну справу, конкретне рішення Банку, правомірність якого оскаржується, та на правові наслідки, які настануть для вимог Банку до позичальника і поручителя та вимог про звернення стягнення на предмет застави в разі задоволення позову у справі №910/7728/26 (пункт 5.10 цієї постанови). Суд першої інстанції, своєю чергою, зазначив, на які саме обставини впливає результат вирішення справи №910/7728/26: обсяг і строки виконання грошового зобов`язання, можливість примусового стягнення, нарахування і сплату платежів (пункт 5.12 цієї постанови).

Посилання апелянта на те, що зібрані у справі докази дозволяють встановити обставини укладення кредитного договору, видачі кредиту, виникнення заборгованості та її розмір, не спростовує висновку про необхідність зупинення провадження. Підставою для зупинення провадження в цій справі є не недостатність доказів щодо цих обставин, а неможливість самостійного вирішення в цій справі питання про застосування мораторію, від якого залежить, чи підлягає заборгованість стягненню, зокрема з поручителя та за рахунок предмета застави, у період дії мораторію (пункти 6.8, 6.9 цієї постанови). Тому застереження пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України про випадок, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду, до цієї ситуації не застосовується.

З тих самих підстав не має вирішального значення посилання Банку на рішення Господарського суду Донецької області від 24.07.2026 у справі №905/328/26. Незалежно від того, які обставини щодо укладення кредитного договору, видачі кредиту та розміру заборгованості встановлено цим рішенням, воно не вирішує питання про правомірність відмови Банку у застосуванні мораторію за договором кредитної лінії №104.10-35/К-57/21 від 27.04.2021, яке є предметом розгляду у справі №910/7728/26.

6.11.2. Щодо доводів про постановлення ухвали без участі представника Банку (пункт 2.2.2 цієї постанови) колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до протоколу судового засідання від 17.08.2026 представник АТ "Ощадбанк" Марухевич В.Є. був запрошений до участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, однак перебував офлайн, натомість представника позивача Снайко Г.О. секретар судового засідання до участі у відеоконференції не запросив (том 2, а.с. 158).

Водночас навіть за наявності процесуального порушення воно не може бути самостійною підставою для скасування ухвали, правильної по суті. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 280 ГПК України порушення норм процесуального права є підставою для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, лише якщо воно призвело до постановлення помилкової ухвали, а згідно з частиною другою статті 276 ГПК України не може бути скасовано правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань. Розгляд клопотання за відсутності учасника справи, який був повідомлений про судове засідання, не належить і до обов`язкових підстав для скасування судового рішення, визначених частиною третьою статті 277 ГПК України.

Крім того, Банк реалізував право висловити свою позицію щодо клопотання про зупинення провадження в апеляційній скарзі. Переглядаючи ухвалу в порядку статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевірив законність і обґрунтованість її висновків з урахуванням усіх доводів Банку. Апелянт не зазначив, які саме аргументи чи докази, що могли б вплинути на результат розгляду клопотання, він був позбавлений можливості навести в суді першої інстанції. За таких обставин право Банку на справедливий судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), не порушено.

6.11.3. Доводи Банку про те, що зупинення провадження затягує розгляд справи, порушує принцип розумності строків та право Банку на доступ до правосуддя (пункт 2.2.3 цієї постанови), колегія суддів відхиляє.

Право на доступ до суду Банк реалізував: його позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Зупинення провадження не позбавляє Банк права на вирішення спору по суті, а лише відкладає розгляд справи до усунення обставин, які об`єктивно йому перешкоджають. За наявності умов, передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України, зупинення провадження є обов`язком суду, а тому, як зазначено в пункті 6.2 цієї постанови, не може розглядатися як невиправдане затягування розгляду справи.

Зупинення провадження має тимчасовий характер. Провадження у справі №910/7728/26 відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 (пункт 5.9 цієї постанови), і ця справа перебуває на розгляді. Відповідно до частини першої статті 230 ГПК України провадження у справі поновлюється за ухвалою суду за заявою учасника справи або за ініціативою суду після усунення обставин, що викликали його зупинення. Отже, Банк не позбавлений можливості ініціювати поновлення провадження, щойно відпадуть підстави для його зупинення.

Розумність строку розгляду справи оцінюється з урахуванням тривалості провадження в цілому. Вирішення цієї справи без урахування результату розгляду справи №910/7728/26 не забезпечило б остаточного врегулювання спору між сторонами, а в разі задоволення позову ФГ "ВЕНДЕМІЯ" могло б зумовити потребу в подальших судових процедурах щодо ухваленого рішення та його виконання. Це, навпаки, збільшило б загальну тривалість судового захисту та суперечило б принципу правової визначеності, який є складовою права на справедливий суд за статтею 6 Конвенції.

6.12. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) [зокрема, рішення у справах "Салов проти України" (заява №65518/01, пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00, пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04, пункт 58)] принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain), пункт 29). Колегія суддів надала відповіді на всі доводи апеляційної скарги, які мають значення для вирішення питання про наявність підстав для зупинення провадження у справі.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив наявність передбачених пунктом 5 частини першої статті 227 ГПК України підстав для зупинення провадження у справі №905/327/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/7728/26, а доводи апеляційної скарги цього висновку не спростовують.

7. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

7.1. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно з частиною першою статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

7.2. З огляду на викладене апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/327/26 про зупинення провадження у справі підлягає залишенню без змін.

8. Щодо судових витрат

Оскільки суд апеляційної інстанції не змінює судове рішення і не ухвалює нового, справу по суті позовних вимог не розглядає, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 ГПК України).

На підставі викладеного, керуючись статтями 269 – 271, пунктом 1 частини першої статті 275, статтями 276, 281 – 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі філії – Донецького обласного управління АТ "Ощадбанк" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Донецької області від 17.08.2026 у справі №905/327/26 про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі №910/7728/26 залишити без змін.

3. Матеріали справи №905/327/26 повернути до Господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягає касаційному оскарженню.

Повну постанову складено 14.10.2026.

Головуючий суддя Є.О. Васильєв

Суддя Н.В. Гребенюк

Суддя Д.О. Попков