Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №922/2188/25 — Східний апеляційний господарський суд

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Харків Справа № 922/2188/25

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч. , суддя Плахов О.В.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.

та представників учасників справи:

позивач – В.С. Чунжин (в режимі відеоконференції);

відповідач – К.С. Кожушний (в залі суду);

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (вх.№1792Х/1-43) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 (суддя Чистякова І.О., повний текст ухвали складено 17.08.2026) у справі №922/2188/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод", місто Київ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова", місто Харків,

про стягнення 20 232 602,93 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/2188/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" про відстрочення виконання судового рішення.

Відстрочено виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 по справі №922/2188/25 строком до 18 грудня 2026 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось 20.08.2026 до Східного апеляційного господарського суду через підсистему “Електронний суд” з апеляційною скаргою, в якій просить суд:

1. Прийняти апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Харківської області по справі №922/2188/25 від11.08.2026 року про відстрочку виконання рішення та відкрити апеляційне провадження.

2. Скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області по справі №922/2188/25 від 11.08.2026 року про відстрочку виконання рішення та у хвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ “Птахокомплекс “Нова” про відстрочення виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 у справі №922/2188/25 — відмовити повністю.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, ідентифікаційний код 34328899) на користь ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (Україна, 04213, місто Київ, пр. Івасюка Володимира, будинок 51А, кв.122) , ідентифікаційний код 42733895 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 гривень(двадцять тисяч гривень) та судовий збір у розмірі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, зокрема, таке:

- надання тривалого відстрочення на суму понад 7,3 млн грн без встановлення графіку платежів та фінансових гарантій перетворює рішення на примусове безвідсоткове кредитування боржника за рахунок стягувача.

- труднощі в умовах воєнного стану є підприємницьким ризиком, а тривала несплата (близько 5 років) та великий обсяг зафіксованої вини боржника виключають можливість надання преференцій.

- не врахування реальних прибутків боржника, оскільки суд першої інстанції врахував лише збитки за 2022 рік, проігнорувавши значний нерозподілений прибуток підприємства за попередні роки та важкий фінансовий стан самого стягувача.

- важає, що при винесенні оскарженої ухвали не дотримався балансу інтересів сторін та взагалі не врахував наявності можливості фінансування Боржника та наявність нерозподіленого прибутку у розмірі 165 940 000 грн. та становище стягувача , який знаходиться у скрутному фінансовому становище про що свідчать , податкові декларації за 2023 , 2024 , 2025 та 2026 рік

- процесуальна поведінка боржника свідчить про зловживання правами та суперечливі дії, спрямовані на уникнення виконання зобов`язань.

- інфляція та зростання цін в умовах недобросовісного затягування виконання критично знецінюють присуджену суму.

- порушення правової визначеності: Раніше суд вже відмовив боржнику у відстрочці за аналогічних обставин (ухвала від 08.06.2026), тому повторний перегляд порушує принцип res judicata.

- У тексті ухвали судом помилково згадано сторонню юридичну особу («Новаагро Україна»), яка не є стороною у цій справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 у справі №922/2188/25 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Жельне С.Ч., суддя Плахов О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 у справі №922/2188/25 зокрема відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/2188/25. Встановлено строк відповідачу для подання відзиву на апеляційну скаргу. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2188/25. Призначено справу до розгляду на "07" жовтня 2026 р. о 10:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132. Повідомлено, що неявка представників учасників справи належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, а також відсутність відповідного клопотання, не перешкоджає розгляду справи.

ТОВ “Птахокомплекс “Нова” через підсистему Електронний суд подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін. (вх.№9831 від 08.09.2026). Наголошує на економічній безпідставності ототожнення показника бухгалтерського капіталу «нерозподілений прибуток» із реальними «грошовими коштами на рахунках». Зазначає, що залучені кредитні ресурси спрямовані на відновлення виробництва після збитків 2022 року, а сукупний фінансовий результат підприємства за весь період війни залишається від`ємним.

14.09.2026 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2188/25.

ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" подав заперечення на відзив (вх.№10171 від 16.09.2026).

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" адвоката Кувакіної Надії Віталіївни надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№10849 від 05.10.2026), яке задоволено ухвалою суду від 06.10.2026.

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" адвоката Чунжина Вадима Сергійовича надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх.№10448 від 24.09.2026), яке задоволено ухвалою суду від 06.10.2026.

В судове засідання 07.10.2026 з`явився представник стягувача (в режимі відеоконференції), який підтримує апеляційну скаргу та просить її задовольнити.

Представник боржника також з`явився та зазначив, що заперечує проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити оскаржувану увалу без змін.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши в судовому засіданні представників стягувача та боржника, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (відповідач) про стягнення основної суми боргу у розмірі 7 996 729,28 грн, прямих збитків у розмірі 7 404 971,31 грн та пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ 4 830 902,34 грн. Позивач також просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 345 003 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/2188/25 відмовлено в задоволенні позову повністю.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2025 апеляційну скаргу задоволено частково. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.09.2025 у справі №922/2188/25 скасовано. Прийнято у справі нове рішення. Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, ідентифікаційний код 34328899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (84402, Донецька область, місто Лиман, вулиця Північна, будинок 1, ідентифікаційний код 42733895) 6530940,20 грн основного боргу та 596504,38 грн інфляційних втрат. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" (61002, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 66, ідентифікаційний код 34328899) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" (84402, Донецька область, місто Лиман, вулиця Північна, будинок 1, ідентифікаційний код 42733895) 85529,34 грн судового збору за подання позовної заяви та 128294,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

24.07.2026 через систему "Електронний суд" боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" подав заяву (вх.№18139) про відстрочення виконання судового рішення у справі № 922/2188/25 строком до 18 грудня 2026 року. 27.07.2026 через систему "Електронний суд" боржник подав клопотання (вх.№18242), яке за змістом є доповненням до заяви про відстрочення виконання рішення суду у справі №922/2188/25.

27.07.2026 через систему "Електронний суд" стягувач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" подав заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду (вх.№18276).

06.08.2026 через систему "Електронний суд" боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова" подав заяву, яку зареєстровано 07.08.2026 за вх.№19306, в якій в обґрунтування надання відстрочення виконання рішення суду боржник зазначив, зокрема, що на момент початку повномасштабного вторгнення виробничі потужності підприємства ТОВ "ПК "НОВА" були розташовані на території Харківської області, Ізюмського району, с. Покровське на відстані близько 7 км від активної лінії бойового зіткнення. ТОВ "ПК "НОВА" продовжує здійснювати свою господарську діяльність на території Харківської області, яка й донині систематично зазнає ракетних ударів, атак безпілотними літальними апаратами та інших проявів збройної агресії російської федерації. Фінансові труднощі ТОВ "ПК "НОВА" виникли не внаслідок недобросовісної поведінки чи небажання виконувати судове рішення, а є прямим наслідком повномасштабної збройної агресії російської федерації, втрати виробничих потужностей і поголів`я птиці, необхідності відновлення діяльності за рахунок кредитних коштів, збитків, особливостей фінансування виробничого процесу та продовження роботи в умовах постійної небезпеки. Про відсутність у боржника наміру ухилятися від виконання судових рішень свідчить його фактична поведінка у цій самій справі. На виконання додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2026 у справі №922/2188/25 та виданого на її підставі наказу від 06.07.2026 ТОВ "ПК "НОВА" 07.07.2026, тобто наступного дня після видачі наказу, добровільно та в повному обсязі сплатило на користь стягувача 46 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 3482247 від 07.07.2026, виконаною АТ "ОТП БАНК" 07.07.2026. Отже, боржник усвідомлює обов`язковість судових рішень, вчиняє реальні дії, спрямовані на їх виконання, і не використовує процесуальні механізми для ухилення від сплати. Йдеться не про небажання виконувати рішення суду, а виключно про об`єктивну неможливість одномоментної сплати всієї присудженої суми за наявного фінансового стану. З 2022 року ТОВ "ПК "НОВА" досі не погасило збитки на суму понад 21 мільйонів гривень, завдані від військової агресії, в тому числі збитки від втрати комбікорму, який був поставлений позивачем і не приніс відповідачу прибутку у зв`язку з тим, що птиця була знищена в результаті ворожих обстрілів. Фактично кошти, які отримуються від поточної діяльності, є єдиним фінансовим ресурсом, за рахунок якого ТОВ "ПК "НОВА" відновлює свою діяльність після наслідків війни та створює можливість для подальшого виконання своїх зобов`язань, у тому числі й за судовим рішенням у цій справі. Їх одноразове примусове стягнення на даному етапі може позбавити підприємство обігових коштів, необхідних для продовження господарської діяльності, що поставить під загрозу виплату заробітної плати працівникам, виконання кредитних та податкових зобов`язань, а також подальше функціонування підприємства. Водночас саме безперервне здійснення господарської діяльності є єдиним реальним джерелом формування коштів для повного виконання рішення суду. У разі ж припинення або істотного обмеження діяльності підприємства внаслідок негайного примусового стягнення існує реальний ризик того, що фінансовий стан ТОВ "ПК "НОВА" лише погіршиться, а можливість повного та своєчасного виконання судового рішення стане ще більш ускладненою. Саме тому надання відстрочки виконання рішення у цій справі не спрямоване на ухилення від його виконання, а, навпаки, має на меті забезпечити реальне та повне виконання судового рішення після акумулювання підприємством необхідних коштів без припинення його господарської діяльності та без заподіяння ще більшої шкоди як самому підприємству, так і його працівникам та кредиторам.

Заперечуючи проти заяви , стягував зазначив, що згідно з Балансом Боржника за 2025 рік (рядок 1420), у підприємства наявний нерозподілений прибуток у сумі 165 940 000,00 грн, що підтверджує його повну платоспроможність, а борг перед Стягувачем становить лише 3,9% від цієї суми. Боржник надав довідки про відсутність коштів лише з 3-х рахунків, хоча за даними ДПС України від 23.07.2026 року за ним зареєстровано 11 діючих рахунків. Спрямувавши понад 448 млн грн на виплату банківських кредитів та розрахунки з третіми особами (включаючи афілійоване ТОВ «НОВААГРО Україна»), Боржник умисно проігнорував Стягувача, чим порушив принципи добросовісності. Майно Стягувача також знищено війною (КР № 12022052420000085), підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі, а тривале неотримання коштів призведе до його повної ліквідації.

Відповідно до вимог частини 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до частин 4, 5, 7 статті 331 Господарського процесуального кодексу України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому необхідно враховувати, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 331 ГПК України, ця норма не вимагає, і господарський суд законодавчо обмежений конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення, який не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

Згідно усталеної практики Верховного Суду вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Таким чином, законодавець у будь-якому випадку пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. При цьому положення ГПК України не містять визначеного переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд повинен оцінити докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 такого кодексу. Відповідно до вказаної статті господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. З урахуванням наведеного, суд самостійно вирішує питання стосовно достовірності доказів, достатності їх для винесення рішення, істинності відомостей, які містяться в доказах.

Разом з тим необхідно враховувати, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 р., п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (див. рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі Фуклев проти України). Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього апарату (рішення у справі ComiNgersoll S.A. проти Португалії).

Задовольняючи заяву, місцевий суд дійшов висновку про наявність виняткових обставин, які об`єктивно ускладнюють негайне виконання судового рішення. Суд врахував, що сукупний фінансовий результат Боржника за період з 2022 року по І півріччя 2026 року через наслідки руйнувань залишається від`ємним і становить 21385026,00 грн чистого збитку, що підтверджується уточненими податковими деклараціями.

Суд погодився з доводами Боржника про те, що негайне примусове вилучення понад 7,3 млн грн за наявності арешту на рахунках повністю зупинить технологічний цикл птахокомплексу, що потягне за собою катастрофічні соціально-економічні наслідки (невиплата зарплати 127 працівникам, падіж птиці).

Суд зазначив, що короткострокове відстрочення виконання (на 4 місяці з моменту постановлення ухвали — до 18.12.2026) спрямоване на реальне, а не формальне виконання рішення у майбутньому без доведення стратегічного підприємства до банкрутства.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду та вважає їх правомірними та обґрунтованими.

При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє аргумент апеляційної скарги стягувача про наявність у Боржника 165 940 000,00 грн нерозподіленого прибутку як доказ можливості негайно погасити борг. Відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого Наказом Мінфіну України від 07.02.2013 № 73, показник «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)» відображається у Розділі І «Власний капітал» Балансу (код 1420). Водночас грошові кошти відображаються у Розділі ІІ «Оборотні активи» за кодом 1165. Нерозподілений прибуток є виключно розрахунковим бухгалтерським показником капіталу підприємства, сформованого за всі роки його діяльності. Він не означає фізичної наявності грошей на рахунках, оскільки в ході господарської діяльності ці кошти трансформуються в основні засоби, куповані товарні запаси, сировину та використовуються для ліквідації наслідків руйнувань виробничих цехів. Довідки з обслуговуючих банків (АТ «ПУМБ», АТ «ОТП Банк», АТ «Укрексімбанк») беззаперечно підтверджують відсутність у Боржника вільних грошових коштів на рахунках у обсязі, достатньому для негайного погашення боргу.

Посилання Апелянта на те, що Боржник умисно приховав наявність 11 відкритих рахунків, повністю спростовується додатковими письмовими поясненнями та банківськими довідками Боржника від 27.07.2026 року. Боржником доведено, що рахунок UA228999980385109000000102629 відкритий у Казначействі України та має спеціальний режим використання виключно для електронного адміністрування ПДВ, рахунок в АТ «ОТП БАНК» призначений суворо для виплати заробітної плати та соціальних допомог працівникам, рахунок в АТ «Укрексімбанк» відкритий під цільовий міжнародний грант, а рахунки в АТ «ПУМБ» відкривалися під програми кредитування, закриті для вилучення оборотних коштів та не використовуються. Боржник надав довідки щодо всіх поточних рахунків, за якими здійснюється операційна діяльність. Факт накладення арешту на ці рахунки приватним виконавцем Петренко Д.О. підтверджує, що Боржник позбавлений можливості здійснювати розпорядження грошовими коштами.

Твердження Апелянта про те, що Боржник умисно ігнорував його вимоги, виплачуючи банкам понад 448 млн грн кредитів, колегія суддів визнає безпідставними. Залучення Боржником грошових коштів у сумі 541 025 367,48 грн було єдиним можливим інструментом для відновлення знищеного у 2022 році прифронтового виробництва та збереження 127 робочих місць. Своєчасне повернення банківських кредитів є обов`язковою умовою для забезпечення безперервності діяльності підприємства (п. 6 Розділу ІІІ НП(С)БО 1) та запобігання дефолту суб`єкта господарювання. Погашення кредитів здійснювалося за рахунок цільових оборотних коштів і не свідчить про наявність вільного чистого прибутку, який міг бути вилучений на користь Стягувача. Більше того, Боржник продемонстрував повну процесуальну добросовісність, виконавши в повному обсязі додаткову постанову Верховного Суду від 26.06.2026 року та сплативши Стягувачу 46 000,00 грн судових витрат на наступний день після видачі наказу (платіжна інструкція № 3482247 від 07.07.2026), що виключає наявність умислу на ухилення від виконання судових рішень.

Колегія суддів вважає безпідставними та відхиляє доводи апелянта про те, що повторний розгляд заяви про відстрочку виконання рішення суду порушує принцип правової визначеності (res judicata), оскільки чине процесуальне законодавство не забороняє повторно звертатися за відстрочкою, якщо фактичні обставини у справі змінилися чи погіршилися.

Наявність у мотивувальній частині ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 згадки про задоволення заяви ТОВ «Новаагро Україна» замість ТОВ «Птахокомплекс «Нова» є очевидною механічною опискою. Зазначена помилка не впливає на суть ухваленого рішення, оскільки з тексту оскаржуваного судового акту та його резолютивної частини чітко вбачається, що суд розглядав заяву саме ТОВ «ПК «Нова» у межах справи №922/2188/25.

З урахуванням означеного, колегія суддів висновує, що суд першої інстанції всебічно та повно з`ясував обставини справи, надав належну оцінку доказам, правильно застосував норми процесуального права, зокрема ст. 331 ГПК України, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, позиція суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Враховуючи вищевикладене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для скасування оскаржуваної ухвали Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/2188/25 та задоволення вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" за наведеними в ній мотивами.

Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання апелянта про стягнення 20 000,00 грн витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції залишається судом без задоволення у зв`язку з відмовою в задоволенні скарги.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лиманський комбікормовий завод" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.08.2026 у справі №922/2188/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.10.2026.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя С.Ч. Жельне

Суддя О.В. Плахов