Суд: Північно-західний апеляційний господарський суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Господарське
Категорія: Справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їхніх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №902/1232/24
Суддя: Бучинська Г.Б.
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2026 року Справа № 902/1232/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Мельник О.В. , суддя Кульчій І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи заяви представників Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" адвокатів Слободянюка Миколи Володимировича та Піпка Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24
за позовом Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД"
до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго"
про визнання рішення недійсним
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24 відмовлено у задоволенні позову Малого приватного підприємства – фірми "Мед" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним і скасування рішення комісії структурної одиниці "Вінницькі міські ЕМ" Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду акта про порушення від 08 лютого 2024 року № 04670, оформленого протоколом від 22 серпня 2024 року №333.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 березня 2026 року у справі №902/1232/24 задоволено апеляційну скаргу Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано недійсним та скасовано рішення комісії структурної одиниці "Вінницькі міські ЕМ" АТ "Вінницяобленерго" з розгляду Акту про порушення №04670 від 08 лютого 2024 року, що оформлене протоколом №333 від 22 серпня 2024 року.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул.Магістратська, буд.2, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 201-А, код ЄДРПОУ 20112988) витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 3633,60 грн.
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 квітня 2026 року у справі №902/1232/24 частково задоволено заяви представників Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" адвоката Слободянюка М.В. та адвоката Піпка А.М про ухвалення додаткового рішення у справі №902/1232/24.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул.Магістратська, буд.2, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 201-А, код ЄДРПОУ 20112988) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15379,20 грн під час розгляду справи у суді першої інстанції та 20000,00 грн під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
В іншій частині у задоволенні заяв представників Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" адвокатів Піпка А.М. та Слободенюка М.В. про стягнення з АТ "Вінницяобленерго" на користь Малого приватного підприємства – Фірма "МЕД" витрат на правничу допомогу відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 07 липня 2026 року у справі №902/1232/24 задоволено касаційну скаргу Акціонерного товариства "Вінницяобленерго", скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 березня 2026 року у справі №902/1232/24 та направлено справу на новий розгляд до господарського суду апеляційної інстанції.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2026 року у справі №902/1232/24 апеляційну скаргу Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24 задоволено.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 14 січня 2026 року у справі №902/1232/24 скасовано та прийнято нове, яким позов Малого приватного підприємства - Фірми "МЕД" до Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення задоволено, визнано недійсним та скасовано рішення комісії структурної одиниці "Вінницькі міські електричні мережі" Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" з розгляду акта про порушення №04670 від 08 лютого 2024 року, оформлене протоколом №333 від 22 серпня 2024 року.
Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" на користь Малого приватного підприємства - Фірми "МЕД" 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3 633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
22 вересня 2026 року від представника позивача адвоката Слободянюка М.В. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій він просить стягнути з відповідача на користь позивача 44 689,60 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій.
23 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" надійшла сформована 22 вересня 2026 року заява представника позивача адвоката Піпка А.М., у якій він просить стягнути 9 689,60 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції та 25 000,00 грн у суді апеляційної інстанції, разом 34 689,60 грн.
Таким чином, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу, про відшкодування яких просить позивач через своїх представників, становить 79 379,20 грн.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 вересня 2026 року заяви прийнято до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано подати пояснення (заперечення) у строк до 29 вересня 2026 року.
28 вересня 2026 року через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від АТ "Вінницяобленерго" надійшли заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу. Відповідач вважає заявлені 79 379,20 грн необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи і фактичним обсягом роботи обох адвокатів. Зазначає, що під час розгляду справи у першій інстанції виконано значно більше процесуальних дій, ніж у апеляційному суді, однак розмір гонорарів за апеляційний перегляд є більшим; доводи апеляційної скарги переважно повторюють позицію позовної заяви, а детальні описи не містять витрат часу на виконання робіт.
Оцінивши доводи заяв, надані на підтвердження судових витрат документи та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяв з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Згідно з частинами третьою, четвертою цієї статті додаткове судове рішення ухвалюється тим самим складом суду та в тому самому порядку, що й судове рішення.
За частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення дебатів сторона зробила відповідну заяву.
Матеріали справи свідчать, що позивач до завершення судових дебатів заявив про намір подати докази понесених витрат після ухвалення постанови. Заяви, сформовані у підсистемі "Електронний суд" 22 вересня 2026 року, подані в межах передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України строку після ухвалення постанови 17 вересня 2026 року.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За частинами 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи вони підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.
Відповідно до частини 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За змістом частини 4 цієї статті розмір оплати послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи, виконаними роботами, витраченим часом, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.
При цьому договірні зобов`язання клієнта перед адвокатом щодо погодженого гонорару не є безумовною підставою для стягнення всієї відповідної суми з іншої сторони спору. Вирішуючи питання про розподіл витрат, суд ураховує їх зв`язок з розглядом справи, обґрунтованість та пропорційність предмету спору, поведінку сторін та інші обставини, передбачені частиною 5 статті 129 ГПК України.
Частини 5, 6 статті 126 ГПК України передбачають зменшення витрат на професійну правничу допомогу у разі недотримання вимог щодо співмірності за клопотанням іншої сторони, яка має довести неспівмірність.
Подані відповідачем 28 вересня 2026 року заперечення містять таке клопотання та підлягають оцінці по суті.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 звернула увагу на те, що домовленості клієнта й адвоката щодо гонорару не є обов`язковими для суду під час вирішення питання про розподіл судових витрат; суд оцінює фактичність, необхідність і розумність витрат. Водночас за фіксованого гонорару відсутність погодинного розрахунку сама по собі не спростовує надання правничої допомоги: значення мають зміст фактично виконаної роботи та її зв`язок із розглядом конкретної справи.
За змістом статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги. Порядок його обчислення, підстави для зміни, порядок сплати та умови повернення визначаються договором про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини; гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Колегією суддів встановлено, що правнича допомога позивачу надавалася адвокатами Слободянюком М.В. та Піпком А.М. на підставі окремих договорів про надання правової допомоги №1 від 08 серпня 2024 року. До матеріалів справи подано договори, документи про повноваження представників, акти приймання-передачі послуг, детальні описи виконаних робіт, рахунки та платіжні документи.
За договорами в їх початковій редакції сторони передбачили погодинний розрахунок гонорару за відповідні процесуальні дії, виходячи з 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня відповідного року. Заявлені витрати за розгляд справи в суді першої інстанції складали по 9 689,60 грн на кожного адвоката, у первісному апеляційному розгляді — 25 000,00 грн за допомогу адвоката Слободянюка М.В. та 15 000,00 грн за допомогу адвоката Піпка А.М.
30 липня 2026 року позивач уклав з кожним із адвокатів додаткову угоду №1, якою пункт 3.2 відповідного договору викладено у редакції про визначення гонорару у фіксованому розмірі, зазначеному в підписаному сторонами акті приймання-передачі наданих послуг. Угодами передбачено поширення їх умов на правовідносини сторін з моменту укладення первісних договорів.
Щодо адвоката Слободянюка М.В. заявник посилається на акт за послуги до 26 березня 2026 року на суму 34 689,60 грн та акт від 18 вересня 2026 року щодо послуг за період нового апеляційного розгляду на суму 10 000,00 грн. До останнього додано детальний опис робіт №18/09/26/1ДОР, рахунок №18/09/26/1 від 18 вересня 2026 року на 10 000,00 грн і платіжний документ про оплату.
Щодо адвоката Піпка А.М. заявник посилається на акт від 26 березня 2026 року на суму 24 689,60 грн та акт від 18 вересня 2026 року щодо послуг за період з 08 липня 2026 року на суму 10 000,00 грн. Подано рахунок №30/07/26/1 від 30 липня 2026 року та платіжну інструкцію №4791 від 30 липня 2026 року, якою підтверджується сплата зазначених 10 000,00 грн.
Отже, документи підтверджують погодження сторонами загальної вартості правничої допомоги у заявленому розмірі та наявність витрат позивача за послугами обох адвокатів.
Оцінюючи витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції, колегія суддів ураховує характер спору, обсяг доказового матеріалу, підготовку позову, відповіді на відзив, клопотань про витребування доказів і призначення експертизи, а також участь представників у судових засіданнях. Частина підготовчих дій вчинялася обома адвокатами спільно та стосувалася єдиної правової позиції позивача; це не свідчить про необхідність пропорційного подвоєння витрат на кожну таку дію.
Разом із тим обсяг особистої участі адвокатів не був тотожним: за матеріалами попереднього розгляду адвокат Слободянюк М.В. брав участь у десяти судових засіданнях суду першої інстанції, адвокат Піпко А.М. — у шести. Враховуючи відповідний обсяг робіт кожного представника, суд вважає обґрунтованим розподілити за рахунок відповідача витрати на допомогу в першій інстанції в загальній сумі 15 379,20 грн, із яких 8 689,60 грн стосуються роботи Слободянюка М.В., а 6 689,60 грн - роботи Піпка А.М.
Щодо витрат, понесених під час первісного апеляційного перегляду, колегія суддів ураховує підготовку апеляційної скарги, пояснень, процесуальних заяв, а також участь обох адвокатів у засіданні 26 березня 2026 року. Разом із тим заява про усунення недоліків скарги та клопотання щодо участі у відеоконференції мали переважно процесуально-технічний характер; письмові пояснення значною мірою відтворювали вже сформовану правову позицію.
З урахуванням необхідності та обсягу виконаних робіт під час первісного апеляційного розгляду суд уважає обґрунтованим покладення на відповідача 20 000,00 грн таких витрат, з яких 12 500,00 грн відповідають правничій допомозі адвоката Слободянюка М.В., 7 500,00 грн - адвоката Піпка А.М.
Водночас передача справи на новий апеляційний розгляд постановою Верховного Суду від 07 липня 2026 року об`єктивно зумовила потребу в додаткових процесуальних діях, пов`язаних із дослідженням висновку експерта, оцінкою акта про порушення, з`ясуванням обставин щодо пломб та врахуванням вказівок суду касаційної інстанції.
Із детальних описів робіт та матеріалів справи вбачається, що адвокат Слободянюк М.В. у вересні 2026 року готував заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції і письмові пояснення, а адвокат Піпко А.М. - заяву щодо участі у відеоконференції, пояснення стосовно врахування вказівок касаційного суду та заяву щодо розміру і підтвердження судових витрат. Обидва адвокати брали участь у судовому засіданні 17 вересня 2026 року.
Підготовка документів щодо участі у відеоконференції сама собою не є складною юридичною роботою. Проте правова допомога під час повторного апеляційного перегляду не обмежувалася поданням цих документів і включала актуалізацію правової позиції після постанови Верховного Суду та участь у розгляді справи по суті. При цьому встановлений сторонами фіксований гонорар не вимагає доведення точної кількості годин щодо кожної окремої дії, якщо зміст послуг та їх зв`язок зі справою можуть бути встановлені з поданих доказів.
З огляду на обсяг додаткової правничої допомоги, зміст відмінних за змістом письмових пояснень, необхідність врахування постанови Верховного Суду від 07 липня 2026 року у справі №902/1232/24, участь представників у засіданні 17 вересня 2026 року, а також підтверджену оплату двох гонорарів по 10000,00 грн, колегія суддів вважає витрати у сумі 20 000,00 грн за новий апеляційний розгляд необхідними та співмірними. Підготовка заяв про відеоконференцію як технічна дія не становила основного обсягу наданих послуг і не дає підстав для висновку про завищення всієї погодженої суми.
Оцінюючи обсяг допомоги двох адвокатів під час нового апеляційного перегляду, колегія суддів враховує, що письмові пояснення, подані ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , не є тотожними за змістом. Отже, наявність двох письмових пояснень у межах однієї справи сама по собі не підтверджує подвійної оплати однієї й тієї самої роботи. Спільна участь представників у судовому засіданні 17 вересня 2026 року також не означає автоматичного дублювання правничої допомоги, адже кожен представник вправі самостійно обґрунтовувати правову позицію довірителя. Водночас суд враховує сукупний обсяг послуг, а не множить їх вартість механічно на кількість представників.
Отже, підлягають відшкодуванню 15 379,20 грн витрат у суді першої інстанції, 20 000,00 грн за первісний апеляційний розгляд та 20 000,00 грн за новий апеляційний розгляд, усього 55 379,20 грн. Із цієї суми 31 189,60 грн припадає на правничу допомогу адвоката Слободянюка М.В. та 24 189,60 грн - адвоката Піпка А.М.
Колегія суддів відхиляє вимогу відповідача про повну відмову у відшкодуванні витрат, оскільки факт надання правничої допомоги та понесення відповідних витрат підтверджується матеріалами справи. Так само саме по собі прохання обмежити компенсацію 25 000,00 грн не містить окремого обґрунтованого розрахунку цієї межі стосовно кожного представника та стадії розгляду. Водночас заперечення відповідача є частково обґрунтованими щодо первісного розгляду справи: частина підготовчих робіт виконувалася спільно, окремі процесуальні заяви мали технічний характер, що суд урахував при визначенні суми компенсації. В іншій частині заявлені до відшкодування витрати не відповідають критеріям обґрунтованості та пропорційності у відповідному обсязі. Отже, обидві заяви належить задовольнити частково зі стягненням 55 379,20 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 233, 234, 244, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяви представників Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" адвокатів Слободянюка Миколи Володимировича та Піпка Андрія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі № 902/1232/24 задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Вінницяобленерго" (21050, м. Вінниця, вул. Магістратська, 2, код ЄДРПОУ 00130694) на користь Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" (21034, м. Вінниця, вул. Немирівське шосе, буд. 201-А, код ЄДРПОУ 20112988) 55 379 (п`ятдесят п`ять тисяч триста сімдесят дев`ять) грн 20 коп. витрат на професійну правничу допомогу, з яких 15 379,20 грн - під час розгляду справи в суді першої інстанції та 40 000,00 грн - під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
В іншій частині у задоволенні заяв представників Малого приватного підприємства - Фірма "МЕД" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Господарському суду Вінницької області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, передбачені статтями 286– 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "12" жовтня 2026 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Мельник О.В.
Суддя Кульчій І.М.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua