Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №911/3565/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Справа№ 911/3565/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Колесника Р.М.

суддів: Мальченко А.О.

Сковородіної О.М.

при секретарі судового засідання: Пічкур А.О.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної організації «Київмедспецтранс»

на рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2026 (повний текст рішення складено і підписано 04.02.2026)

у справі № 911/3565/25 (суддя - Черногуз А.Ф.)

за позовом Комунальної організації «Київмедспецтранс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина»

про зобов`язання вчинити дії

Короткий зміст позовних вимог

КО «Київмедспецтранс» (надалі також позивач, замовник, скаржник) звернулася до Господарського суду Київської області із позовом до ТОВ «Дніпрошина» (надалі також відповідач, учасник) про зобов`язання замінити на нові шини автомобільні літні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16С з індексом навантаження та швидкості 116/114S у кількості 6 (шість) штук, які не пройшли гарантійного пробігу (наробітку).

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов`язку щодо заміни поставленого товару з недоліками та/або дефектами на товар належної якості згідно з договором про закупівлю товарів №110к від 06.03.2023.

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Господарського суду Київської області від 27.01.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано наступним:

- матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що шини, щодо яких заявлено вимоги, є саме тими шинами, які були поставлені за договором № 110к від 06.03.2023. Оцінюючи доводи позивача про те, що всі шини відповідної моделі та розміру постачались виключно відповідачем, суд зазначає, що такі твердження самі по собі не звільняють позивача від обов`язку довести належність конкретних шин, щодо яких заявлено вимоги, до предмета спірного договору, з урахуванням принципу змагальності та диспозитивності господарського процесу.

- досліджені судом картки обліку пробігу пневматичних шин не містять індивідуалізуючих ознак (серійних номерів, номерів партій, інші первинні документи), які б дозволяли однозначно встановити походження відповідних шин та їх зв`язок із поставкою за договором № 110к від 06.03.2023.

- означені картки обліку є доказом, створеним одноособово позивачем, як зацікавленою особою, відтак означені докази оцінюються судом критично у зв`язку з чим факти, які в них викладені, потребують додаткового доказового підтвердження. Жодних інших належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме спірні шини були поставлені відповідачем у межах зазначеного договору та дійсний факт їх передчасного зносу, позивачем суду не надано, попри можливість та процесуальний обов`язок подати такі докази;

- позивач не довів належність спірних шин до предмета договору поставки та дійсний факт їх передчасного зносу, а відтак відсутні правові підстави для покладення на відповідача обов`язку щодо їх заміни у порядку реалізації гарантійних зобов`язань;

- навіть за умови існування дефектів, відсутність доказів зв`язку спірних шин із предметом договору виключає можливість задоволення позовних вимог. Принагідно, суд звертає увагу на те, що з огляду на специфіку товару, який був предметом договору між сторонами, є високий ступінь ймовірності маніпуляцій зацікавленої сторони, а відтак, у таких категоріях спорів, докази подані на доведення заявлених позовних вимог мають бути беззаперечними. У зв`язку з цим доводи позивача щодо застосування гарантійних зобов`язань, у тому числі з посиланням на положення статті 679 ЦК України та презумпцію відповідальності продавця, є передчасними та такими, що не підлягають оцінці по суті без встановлення первинного юридично значущого факту - передачі саме спірних шин відповідачем за відповідним договором. Відсутність доказів належності саме одиниць спірного товару до предмета договору виключає можливість покладення на відповідача обов`язку щодо заміни шин у порядку реалізації гарантійних зобов`язань, незалежно від наявності чи відсутності дефектів;

- суд окремо звернув увагу, що відповідно до вимог статей 13, 73, 74 ГПК України доказування у справі не може ґрунтуватися на припущеннях, узагальненнях або логічних висновках, які не підтверджені належними та допустимими доказами;

- доводи позивача про те, що всі автомобільні шини певної моделі та розміру, які перебувають у його користуванні, були поставлені виключно відповідачем, не є достатніми для встановлення факту належності конкретних спірних шин до предмета договору, оскільки такі твердження мають характер припущень та не підтверджені первинними документами або іншими доказами, що дозволяють індивідуалізувати товар;

- за усталеною судовою практикою, у разі недоведеності хоча б однієї з обставин, які входять до предмета доказування, суд позбавлений можливості покладати на іншу сторону відповідні обов`язки або застосовувати заходи цивільно-правової відповідальності. За таких умов суд дійшов висновку, що позивач не довів обставин, які є необхідними для задоволення позовних вимог, а відтак правові підстави для їх задоволення відсутні.

Короткий зміст апеляційної скарги

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, КО «Київмедспецтранс» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає зокрема наступне:

- позивачем було надано суду першої інстанції докази, які підтверджували що автомобільні шини, які позивач вимагає замінити були поставлені відповідачем, оскільки надані позивачем докази є більш вірогідними в розумінні ст. 79 ГПК України, які підтверджують факт постачання відповідачем 6 (шести) неякісних автомобільних шин за Договором. При цьому, відповідачем не надано жодного доказу, який би спростував наведені позивачем доводи та надані на їх підтвердження докази;

- у позивача відсутній обов`язок доводити причини передчасного граничного зносу бігових доріжок автомобільних шин, натомість, саме відповідач для звільнення від відповідальності повинен довести, що передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок автомобільних шин відбувся не внаслідок низької якості матеріалів, а внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання автомобільних шин.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як убачається з матеріалів справи, за результатами проведення відкритих торгів з ідентифікатором закупівлі № UA-2023-02-02-018162-a між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю товарів №110к (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого учасник, якого Замовником визначено переможцем відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі UA-2023-02-02-018162-а) зобов`язується поставляти та передати у власність Замовника ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 34350000-5 - Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності (шини автомобільні) (далі - Товар) належної якості, а Замовник зобов`язується приймати Товар та оплачувати його на умовах цього Договору (надалі також Договір).

Пунктами 2.1., 2.2. Договору передбачено, що учасник гарантує якість Товару відповідно до вимог чинного законодавства (ДСТУ,ТУ тощо) (п. 2.1.). Учасник зобов`язаний на вимогу Замовника за свій рахунок впродовж трьох календарних днів з дня отримання відповідної вимоги Замовника усунути всі недоліки та/або дефекти Товару поставленого за цим Договором або замінити Товар з недоліками та/або дефектами, Товаром належної якості (п. 2.2.).

Учасник гарантує, заміну шин на нові на протязі 3 (трьох) днів, у разі якщо шини не пройшли гарантійного пробігу (наробітку) (п. 5.7. Договору).

Учасник зобов`язаний забезпечити поставку Товару, якість якого відповідає умовам, установленим розділом 2 цього Договору (п. 6.3.2. Договору).

Строк поставки товару: лютий - червень 2023 року (п. 5.9. Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та діє до 31.07.2023 року, але в будь-якому разі до повного виконання своїх зобов`язань Сторонами (п. 10.1. Договору).

На підтвердження відповідності товару вимогам якості відповідачем у складі тендерної пропозиції були надані, зокрема, довідка № 90 від 09.02.2023 про відсутність обов`язкової сертифікації шин в Україні та сертифікат відповідності № UA.PN.191.0358-21 з додатком.

Крім того, документом № 85 від 09.02.2023 відповідач гарантував експлуатаційний (гарантійний) пробіг не менше 75000 км для шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S, які передбачалися для використання на автомобілях «Ford Transit 350L» та «Автоспецпром АСПА.941157.014.03».

Аналогічні гарантійні зобов`язання містяться у листі-гарантії № 89 від 09.02.2023, яким відповідач також підтвердив обов`язок здійснити заміну шин на нові протягом трьох днів у разі, якщо вони не пройдуть гарантійного пробігу.

На виконання умов Договору відповідач у березні-квітні 2023 року поставив позивачу шини автомобільні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S у загальній кількості 120 штук, що підтверджується видатковими накладними № 162 від 16.03.2023 та № 216 від 03.04.2023. Поставлений товар був прийнятий та оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до умов Договору.

Згідно зі Специфікацією (Додаток № 1 до Договору) експлуатаційний (гарантійний) пробіг для зазначених шин становить 75000 км.

Як убачається з карток обліку пробігу пневматичних шин, наданих позивачем, поставлені відповідачем шини були встановлені та експлуатувалися на автомобілях «Автоспецпром АСПА.941157.014.03».

Позивач зазначає, що під час проведення технічного обслуговування автомобілів ним було виявлено передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок шести шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S.

Згідно з даними карток обліку пробігу зазначені шини мали фактичний пробіг від 31753 км до 38597 км, що є істотно меншим за гарантований експлуатаційний пробіг у 75000 км.

Таким чином, на думку позивача, вказані шість шин не пройшли встановленого Договором та гарантійними документами експлуатаційного (гарантійного) пробігу.

У зв`язку з виявленими недоліками позивач 22.08.2025 звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 09/094-1623-5 про заміну шести шин неналежної якості, направивши відповідний лист електронною поштою.

Листом від 25.08.2024 № 30 відповідач повідомив позивача про відмову у задоволенні вимоги, пославшись на неможливість встановлення причин передчасного зносу шин без залучення експертів.

У відповідь на зазначену відмову позивач листом від 29.09.2025 № 09/094-1977-5 висловив заперечення проти позиції відповідача, зазначивши, що за наявності гарантії якості товару саме на постачальника покладається обов`язок доведення того, що недоліки виникли з вини покупця або внаслідок інших обставин, за які постачальник не відповідає. Позивач також запропонував відповідачу залучити експертів для огляду шин та гарантував доступ до них.

Станом на день звернення до суду відповідач не надав відповіді на зазначений лист, не ініціював проведення експертного дослідження та не здійснив заміну шин, які, за твердженням позивача, є неналежної якості та не пройшли гарантійного пробігу.

Позивач вважає, що відповідач порушив умови Договору, зокрема пункти 2.2, 5.7 та 6.3.2, оскільки поставлений товар не відповідає встановленим вимогам якості, а обов`язок щодо заміни дефектного товару у межах гарантійного строку відповідачем не виконано.

Позивач вказує, що належним способом захисту його порушеного права є примусове виконання відповідачем обов`язку в натурі шляхом заміни шести автомобільних шин літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C на нові.

За наведених обставин та у зв`язку з невиконанням відповідачем договірного обов`язку щодо заміни товару неналежної якості у межах гарантійного строку, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Позиція суду апеляційної інстанції

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи, наведені у апеляційній скарзі та заперечення на них, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Сутність апеляційного провадження у даній справі полягає у наданні судом апеляційної інстанції оцінки висновкам місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову через призму доводів та аргументів скаржника, викладених ним у апеляційній скарзі.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із поставкою (купівлі-продажем) товару здійснюється ГК України (оскільки спірні правовідносини виникли на час чинності даного нормативно-правового акту), ЦК України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 712 цього ж кодексу за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки.

Відповідно до ст. 655 цього ж кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями ч.ч. 1,4 ст. 673 цього ж кодексу передбачено продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу (1). Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам (4).

Згідно з ст. 675 цього ж кодексу товар, який продавець передає або зобов`язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу (1). Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк) (2). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором (3).

Положеннями ст. 678 цього ж кодексу покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару (1). У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару (2). Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред`явлені до продавця або виготовлювача товару (3). Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом (4).

Відповідно до ст. 679 цього ж кодексу продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (1). Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили (2).

Частиною 6 статті 269 ГК України передбачено, що постачальник (виробник) зобов`язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.

Щодо висновків суду першої інстанції про відсутність у матеріалах справи доказів підтвердження того факту, що саме спірні шини були поставлені відповідачем у межах зазначеного договору та дійсний факт їх передчасного зносу

Як вбачається зі змісту пунктів 2.1., 2.2., 5.7., 6.3.2. Договору, та технічної специфікації № 85 від 09.02.2023, а також листа-гарантії № 85 від 09.02.2023, відповідач гарантував позивачу таку якість поставлених за договором шин для транспортних засобів, зокрема і шин літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16С яка забезпечувала б їх проходження не менше експлуатаційного (гарантійного) пробігу у розміру 75000,00 км.

Тобто, відповідач, поставляючи позивачу товар, взяв на себе також додатково і гарантійні зобов`язання на визначений гарантійний строк, реалізація яких є безспірним обов`язком відповідача.

При цьому, відповідач відповідно до умов укладеного договору, з дня отримання відповідної вимоги позивача зобов`язаний протягом трьох днів здійснити заміну автомобільних шин на нові, якщо поставлені ним шини не пройшли гарантійного пробігу (наробітку), та жодних інших умов, а також процедурних особливостей чи окремого порядку реалізації позивачем свого безспірного права на гарантійну заміну сторонами у положеннях договору не передбачено.

На переконання колегії суддів, відповідно до змісту укладеного договору, саме на відповідача, як постачальника товару покладається обов`язок забезпечити фактичну спроможність позивача реалізувати його право на заміну транспортних шин, які пройшли менше експлуатаційного (гарантійного) пробігу. Очевидним є те, що, якщо продавцем надані гарантії щодо якості проданого товару протягом гарантованого строку, то саме на відповідача, як продавця також покладається обов`язок щодо забезпечення та дотримання належної реалізації процедури гарантійної заміни, у разі виникнення такої необхідності.

Таким чином, із вищевказаного також випливає і те, що саме на відповідача покладається обов`язок належного маркування проданих ним шин задля спроможності подальшої належної індивідуалізації поставленого товару, у разі виникнення гарантійного випадку, що в повній мірі узгоджується із положеннями ст.ст. 675, 678, 679 ЦК України, а також безпосередньо умовами укладеного договору.

При цьому, апеляційний суд також констатує, що покладення саме на покупця обов`язку забезпечення організаційної спроможності реалізації продавцем взятих на себе гарантійних зобов`язань шляхом нанесення ним же необхідних позначок, здійснення відповідного маркування купленого товару, з метою подальшої належної індивідуалізації придбаного товару продавцем в процесі здійснення гарантійної заміни, створює неприпустимий та завідомо недосяжний бар`єр в процесі реалізації законних прав та інтересів покупця, що суперечить (за умови якщо такий алгоритм дій покупця не передбачений безпосередньо умовами відповідного договору), як здоровому глузду так і загальноприйнятому уявленню про справедливість, добросовісність та розумність, а отже і загальним засадам цивільного права.

Отже, сама природа спірних правовідносин та особливості взятих на себе зобов`язань передбачають покладення на відповідача обов`язку належного маркування проданих ним шин задля спроможності подальшої належної індивідуалізації поставленого товару, з огляду на що неналежне забезпечення продавцем всіх необхідних умов задля дотримання та реалізації процедури гарантійної заміни та пов`язані із цим всі ризики (зокрема у вигляді можливого зловживання покупцем своїм правом на гарантійну заміну) несе також продавець.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що аргументи позивача про те, що всі автомобільні шини літні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16С, які перебувають у його користуванні, були поставлені виключно відповідачем, враховуючи встановлений апеляційним судом факт неналежного забезпечення відповідачем всіх необхідних та обов`язкових умов задля дотримання та реалізації ним же процедури гарантійної заміни, (зокрема належного маркування проданих ним шин задля спроможності подальшої належної індивідуалізації поставленого товару), є обґрунтованими та підставними, враховуючи вищевказані правові висновки колегії суддів.

Крім того, додатково до вищевказаного, апеляційний суд в процесі апеляційного перегляду також звертає увагу на наступне.

Положеннями ч. 3 ст. 2 ГПК України визначено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин 3, 4 ст. 13 цього ж кодексу кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 73, ч. 1, 3 ст. 74 цього ж кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 цього ж кодексу належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 77 цього ж кодексу допустимість доказів полягає у тому, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ст. 78 цього ж кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Верховний Суд у своїй постанові від 26.03.2024 № 910/6757/23 відзначає, що чинний ГПК України не містить таке поняття як «достатність» доказів, натомість законодавцем запроваджено новий стандарт доказування «вірогідність доказів».

Відповідно до ст. 79 цього ж кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (2).

При цьому, Верховний Суд у цій же постанові наголошує, що стандарт доказування «вірогідність доказів», на відмінну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач, при цьому, тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Положеннями ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (2). Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (3).

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 08.11.2023 у справі № 16/137б/83б/22б (910/12422/20).

Принцип змагальності (статті 13 ГПК України) і принцип рівності сторін (статті 7 ГПК України), що пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вони вимагають «справедливого балансу» між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною (аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, на підтвердження того факту, що усі наявні у нього та перебуваючи на його балансі (із присвоюванням відповідного інвентарного номеру), на час розгляду справи шини літні автомобільні TRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C, а отже і ті, які входять до предмету позову та спору у даній справі, були поставлені позивачу виключно лише відповідачем на підставі договору про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023, надав до суду офіційну інформацію, яка міститься на електронному майданчику в системі «Prozzoro». Відповідно до поданої інформації, у період з 16.09.2022 року по 04.09.2025 року, позивачем було укладено 12 (дванадцять) Договорів про закупівлю товарів ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 34350000-5 - Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності, а саме: Договір про закупівлю товарів № 286к від 16.09.2022, Договір про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023 (за цим договором відповідачем були поставлені автомобільні шини, заміна яких є предметом розгляду у справі), договір про закупівлю товарів № 407к, від 26.10.2023, Договір про закупівлю товарів № 79к, від 22.03.2024, Договір про закупівлю товарів № 348к від 22.10.2024, Договір про закупівлю товарів № 403к від 25.11.2024, Договір про закупівлю товарів № 454к від 11.12.2024, Договір про закупівлю товарів № 52к від 21.02.2025, Договір про закупівлю товарів № 76к від 19.03.2025, Договір про закупівлю товарів № 189к від 20.05.2025, Договір про закупівлю товарів № 261к від 30.06.2025, Договір про закупівлю товарів № 321к від 03.09.2025, Договір про закупівлю товарів № 324к від 04.09.2025.

Дослідивши всі вищевказані договори про закупівлю товарів, колегією суддів було встановлено, що закупівля шин автомобільних ТRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C, спір про замінну яких і є предметом розгляду у цій справі, була здійснена позивачем лише у ТОВ «Дніпрошина» відповідно до договору про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023.

При цьому, місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні дійшов до висновку, що доводи позивача про те, що всі автомобільні шини певної моделі та розміру, які перебувають у його користуванні, були поставлені виключно відповідачем, не є достатніми для встановлення факту належності конкретних спірних шин до предмета договору, оскільки такі твердження мають характер припущень та не підтверджені первинними документами або іншими доказами, що дозволяють індивідуалізувати товар. Також суд наголосив, що відсутність у матеріалах справи доказів, які б дозволяли безсумнівно ідентифікувати спірні шини як товар, поставлений відповідачем, не може бути усунута шляхом логічних припущень або посилань на загальну практику господарської діяльності позивача.

Із вищевказаними висновками апеляційний суд погодитись не може, оскільки позивачем все ж таки були надані належні, допустимі та вірогідні докази, що в повній мірі підтверджують факт поставки у період з 16.09.2022 року по 04.09.2025 року лише відповідачем шин автомобільних ТRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C, спір про замінну яких і є предметом розгляду у цій справі, шляхом надання всіх договорів про закупівлю товарів ДК 021:2015 за кодом Єдиного закупівельного словника (CPV) 34350000-5 - Шини для транспортних засобів великої та малої тоннажності, що у свою чергу в жодній мірі не було спростовано в належній формі відповідачем, як того вимагають встановлені стандарти доказування у господарському процесі.

Іншими словами, внаслідок аналізу поданої позивачем до суду інформації, яка міститься на електронному майданчику в системі «Prozzoro» за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/search/tender?cpv=34350000-5&buyer=01993807, суд не був позбавлений можливості перевірити аргументи позивача щодо того, що всі наявні у нього та перебуваючи на його балансі (із присвоюванням відповідного інвентарного номеру), на час розгляду справи шини автомобільні TRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C, а отже і ті, які входять до предмету позову та спору у даній справі, були поставлені позивачу виключно лише відповідачем на підставі договору про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023.

Крім того, вищевказані обставини міг та був зобов`язаний, керуючись принципом змагальності належним чином спростувати сам відповідач у процесі розгляду справи, що не було ним зроблено, оскільки спростовуючи аргументи позивача в цій частині відповідач лише формально вказав про те, що законодавство у сфері публічних закупівель допускає можливість закупівель без використання електронної системи закупівель, що саме по собі у повній мірі не спростовує позицію позивача, зокрема з огляду на те, що навіть у разі здійснення закупівлі вартість якої є меншою ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник зобов`язаний внести таку інформацію до річного плану закупівлі, а тому, річний план закупівлі замовника містить усі закупівлі, які були здійснені замовником протягом року, в тому числі і закупівлі вартість яких є меншою ніж 50 тис. гривень, та здійсненні без використання електронної системи закупівель.

У свою чергу річний план закупівлі розміщується замовником у відкритому доступі у електронній системі закупівлі та позивачем у заявах по суті спору було надано до суду із відповідними посиланнями плани закупівель КО «Київмедспецтранс» на 2023, 2024, 2025 роки які містяться у відкритому доступі в мережі Інтернет у системі закупівель «Prozzoro» та є загальнодоступними, з огляду на що відповідач мав змогу самостійно проаналізувати наявні плани закупівель позивача у системі закупівель «Prozzoro» та обґрунтовано заперечити проти аргументів та доводів позивача, що всупереч положенням ГПК України зроблено ним не було.

Отже, враховуючи положення ГПК України щодо стандарту доказування, в тому числі такого стандарту доказування, як «вірогідність доказів», що був також проігнорований судом першої інстанції, проаналізувавши аргументи учасників справи, дослідивши та оцінивши усі надані позивачем докази здійснення виключно лише відповідачем у період з 16.09.2022 року по 04.09.2025 року поставок шин автомобільних ТRIANGLE TR652 розміром 215/75R16.C, беручи до уваги той факт, що такі обставини не були спростовані у належній формі відповідачем, колегія суддів вважає за необхідне констатувати, що позивачем у процесі розгляду справи та у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України було надано суду достатні, належні, достовірні та вірогідні докази, що у своїй сукупності підтверджують той факту, що спірні шини були поставлені саме відповідачем у межах договору про закупівлю товарів № 110к від 06.03.2023, та які (докази) у своїй сукупності безумовно переважають над доводами відповідача щодо зворотного.

Таким чином, враховуючи все вищевказане, місцевий господарський суд, у оскаржуваному рішенні дійшов до передчасних висновків про те, що позивачем не було доведено у належний спосіб належність спірних шин до товару, поставленого відповідачем за договором № 110к від 06.03.2023.

Щодо виявлення передчасного експлуатаційного зносу протекторів шести автомобільних шин у межах гарантійного строку

Позивач у позовній заяві зазначає, що під час проведення технічного обслуговування автомобілів ним було виявлено передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок шести шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S.

Форма і зміст картки обліку пробігу пневматичних шин визначена Додатком 5 до пункту 7.1. Експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 № 488.

На підтвердження не проходження шести шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16С визначеного експлуатаційного (гарантійного) пробігу у розмірі 75000,00 км., позивачем до суду було подано відповідні картки обліку пробігу пневматичної шини, згідно з даними яких вищезазначені шини мають фактичний пробіг від 31753 км до 38597 км, та водночас до подальшої експлуатації непридатні.

Вищевказані картки обліку пробігу пневматичної шини були складені відповідно до вимог експлуатаційних норм середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 20.05.2006 № 488 та підписані комісією у складі відповідальних працівників позивача, а саме начальника відділу, начальника служби, головного фахівця, заступника керівника автомобільної колони № 3, з огляду на що такі картки обліку на переконання колегії суддів є належними та допустимими доказами факту передчасного зносу шин автомобільних літніх TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S.

У зв`язку з виявленими недоліками шин позивач 22.08.2025 на підставі п. 5.7. договору звернувся до відповідача з письмовою вимогою № 09/094-1623-5 про заміну шести шин неналежної якості, направивши відповідний лист електронною поштою.

За своєю суттю гарантійний строк - це період в часі, протягом якого постачальник гарантує якість товару та можливість його використання за призначенням за умови дотримання споживачем правил експлуатації або зберігання виробу. Тобто, саме протягом вказаного строку, який за загальним правилом обчислюється з моменту передання товару покупцеві, постачальник виконує гарантійні зобов`язання, несе відповідальність за дотримання вимог щодо якості поставленого товару, які обумовлено сторонами або установлено положеннями чинного законодавства.

Відповідальність продавця за недоліки товару може наступати у випадках, якщо недоліки виникли до передання товару покупцеві або якщо їх виникнення обумовлене причинами, що виникли до передачі товару. І, відповідно, коли недоліки товару виявлені після переходу до покупця ризику випадкової загибелі та випадкового знищення товару, саме на покупця у такому випадку покладається обов`язок доведення того, що недоліки чи їх причини виникли до передачі йому товару.

Водночас, у випадку встановлення недоліків товару, на який надана гарантія щодо якості (встановлено гарантійний строк), існує презумпція вини постачальника (виробника). У такому випадку для звільнення себе від відповідальності саме постачальник (виробник) повинен довести, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Таким чином, враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, що у позивача відсутній обов`язок доводити, причини передчасного граничного зносу бігових доріжок автомобільних шин, натомість, саме відповідач для звільнення від відповідальності повинен довести, що передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок автомобільних шин відбувся не внаслідок низької якості матеріалів, а внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання автомобільних шин.

Водночас, відповідачем у процесі розгляду справи та у відповідності до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України не було надано суду жодних достатніх, належних, достовірних та вірогідних доказів, що підтверджують той факту, що передчасний граничний знос протекторів бігових доріжок автомобільних шин TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S відбувся не внаслідок низької якості матеріалів, а внаслідок порушення позивачем правил експлуатації або зберігання автомобільних шин.

Не відповідає на вказані питання і долучений відповідачем під час апеляційного провадження висновок експерта за результатами судової інженерно-транспортної (автотехнічно) експертизи від 14.05.2026, адже він містить лише можливий перелік обставин, що могли призвести до передчасного граничного зносу протекторів шин, з огляду на що даний висновок у жодній мірі не спростовує обґрунтованої ймовірності передчасного експлуатаційного зносу внаслідок недоліків матеріалу шин.

Отже, за результатами апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги позивача до відповідача про зобов`язання замінити на нові шини автомобільні літні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16С з індексом навантаження та швидкості 116/114S у кількості 6 (шість) штук, які не пройшли гарантійного пробігу (наробітку), є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому апеляційний суд не знаходить підстав для їх задоволення.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 цього ж кодексу підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на все вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення у справі про задоволення позову, за наведених у даній постанові підстав та мотивів.

Судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунальної організації «Київмедспецтранс» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.01.2026 у справі № 911/3565/25 скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Шевченка, будинок 100 А; ідентифікаційний код 41676522) замінити на нові шини автомобільні літні TRIANGLE TR652 розміром 215/75/16C з індексом навантаження та швидкості 116/114S у кількості 6 (шість) штук, які не пройшли гарантійного пробігу (наробітку).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Шевченка, будинок 100 А; ідентифікаційний код 41676522) на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25; ідентифікаційний код 01993807) 2422,40 гривень судового збору за подання позову.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпрошина» (08301, Київська обл., місто Бориспіль, вул. Шевченка, будинок 100 А; ідентифікаційний код 41676522) на користь Комунальної організації «Київмедспецтранс» (04119, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 25; ідентифікаційний код 01993807) 3633,60 гривень судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Повний текст постанови складено та підписано 14.10.2026

Головуючий суддя Р.М. Колесник

Судді А.О. Мальченко

О.М. Сковородіна