Постанова від 13 жовтня 2026 р. у справі №925/435/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" жовтня 2026 р. Справа№ 925/435/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сибіги О.М.

суддів: Гончарова С.А.

Мальченко А.О.

Розглянувши без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження матеріали апеляційної скарги Керівника Черкаської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026

про зупинення провадження у справі

у справі № 925/435/26 (суддя Гладун А.І.)

за позовом Керівника Черкаської обласної прокуратури

в інтересах держави, в особі: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 2 060 686,24 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Черкаської обласної прокуратури (прокурор), виступаючи в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради (позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" (відповідач) про визнання недійсними додаткових угод до договору про постачання та про стягнення 2 060 686,24 грн надмірно сплачених коштів за товар, що не був поставлений.

Позовні вимоги мотивовано невідповідністю змісту оспорюваних додаткових угод пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що зумовлює підстави для визнання додаткових угод недійсними на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, та тим, що недійсні правочини не породжують правових наслідків, і підстава для оплати товару за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти у розмірі 2 060 686,24 грн підлягають поверненню до місцевого бюджету на підставі норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 31.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/435/26, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження Товариство з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" подало до суду першої інстанції заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.

Вказана заява мотивована тим, що Першою колегією суддів Другого сенату Конституційного Суду України відкрито конституційне провадження у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", положення якого підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 провадження у справі № 925/435/26 зупинено до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026(178/26) за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року № 922-VIII зі змінами.

В обґрунтування прийнятої ухвали судом першої інстанції зазначено, що оскільки вирішення Конституційним Судом України справи № 3-78/2026(178/26) щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" може мати істотне значення для правильного вирішення даного спору, зокрема, щодо правомірності застосування встановленого вказаною нормою 10% обмеження при зміні ціни за одиницю товару, суд першої інстанції, з метою забезпечення принципу правової визначеності та єдності судової практики, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до ухвалення Конституційним Судом України рішення у справі № 3-78/2026(178/26) та оприлюднення його повного тексту.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26, 16.07.2026 Керівник Черкаської обласної прокуратури звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26 про зупинення провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, зокрема, приписи пункту 5 частини 1 статті 227, статті 236 Господарського процесуального кодексу України.

За доводами скаржника, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу у даній справі, не зазначив жодних обставин, які б вказували на недостатність зібраних доказів для встановлення та оцінки обставин (фактів), які є предметом судового розгляду.

Скаржник зазначає, що розгляд Конституційним Судом України питання конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не підпадає під визначення «обставин», які встановлюються іншим судом, а стосується виключно застосування норми права до спірних відносин.

Також скаржник зазначає, що рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас, правовідносини з виконання договору постачання були завершені на момент звернення прокурора з позовом до суду, та рішення Конституційного Суду України у справі № 3-78/2026 (178/26) не поширюватиметься на спір у даній справі № 925/435/26.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 матеріали апеляційної скарги Керівника Черкаської обласної прокуратури у справі № 925/435/26 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Мальченко А.О., Гончаров С.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2026 витребувано з Господарського суду Черкаської області матеріали господарської справи № 925/435/26.

20.07.2026 від Черкаської обласної прокуратури до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору.

27.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 925/435/26.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2026 поновлено Керівнику Черкаської обласної прокуратури строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26, відкрито апеляційне провадження у справі № 925/435/26 за апеляційною скаргою Керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026, вирішено здійснювати розгляд справи без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

10.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Каштан Плюс" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу Керівника Черкаської обласної прокуратури слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, з наступних підстав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Здійснюючи апеляційне провадження у даній справі № 925/435/26 з розгляду апеляційної скарги Керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Водночас зупинення провадження у справі не повинне розглядатися як невиправдане затягування строків розгляду справи і застосовується лише за обставин, визначених процесуальним законом.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд зобов`язаний та має право зупинити провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що господарський суд не має права самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин (див. постанови Верховного Суду від 28.04.2026 у справі № 910/8362/24, від 16.04.2026 у справі № 916/4765/24, від 13.03.2026 у справі № 926/428/23).

Пов`язаною зі справою, яка розглядається, є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; у тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження в якій зупиняється (див. постанови Верховного Суду від 28.05.2026 у справі № 911/633/25, від 02.04.2026 у справі № 912/1885/24, від 12.02.2026 у справі № 910/15595/24).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати, як пов`язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

У постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зробив, зокрема, такі висновки: по-перше, провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; по-друге, під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; по-третє, обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення.

Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що із оскаржуваної ухвали вбачається те, що зупиняючи провадження у справі № 925/435/26, місцевий господарський суд не зазначив, які саме обставини будуть встановлені у межах справи № 3-78/2026(178/26) та яким саме чином вони можуть вплинути на розгляд даної справи № 925/435/26.

При цьому, суд першої інстанції не робив висновку, що матеріали справи № 925/435/26 не містять доказів, необхідних для встановлення та оцінки належним чином обставин (фактів), які є предметом судового розгляду в зазначеній справі, а єдиною можливістю вирішення спору по суті, є використання преюдиційних обставин, що будуть встановлені під час розгляду справи №3-78/2026(178/26).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд, всупереч положенням процесуальних норм, які регулюють інститут зупинення провадження у справі, зупиняючи провадження у даній справі, в оскаржуваній ухвалі не зазначив про об`єктивну неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 3-78/2026(178/26) та, відповідно, не навів мотивів з яких він дійшов висновку саме про об`єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, місцевим господарським судом не зроблено мотивованого висновку, що наявні в матеріалах справи докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у даній справі № 925/435/26.

Суд апеляційної інстанції також зауважує, що за приписами частини 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться у частині 1 статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України".

Отже правова позиція Конституційного Суду України, у разі ухвалення такого рішення, щодо неконституційності приписів пункту 2 частин 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" матиме пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16.06.2026 у справі № 910/4867/24.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 зазначила, що: "Таким чином, аналіз норм розділу ХІІ Конституції України ("Конституційний Суд України") та Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII "Про Конституційний Суд України" дає підстави дійти висновку про те, що рішення КСУ має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення КСУ, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення КСУ.

Тобто рішення КСУ поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Встановлена КСУ неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням (п.9.9 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 жовтня 2019 року у справі №922/1391/18).".

Таким чином, рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 600/778/21-а, від 03.04.2024 у справі № 120/14973/21-а.

Частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду та вирішення справи.

Отже, на момент розгляду справи № 925/435/26 пункт 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" є чинною нормою права та підлягає застосуванню судом.

Сам по собі факт відкриття Конституційним Судом України конституційного провадження не змінює чинності зазначеної норми, не зупиняє її дії та не створює об`єктивної неможливості розгляду господарської справи.

З матеріалів справи слідує, що правовідносини між сторонами виникли з моменту участі у відкритих торгах та укладення договору про постачання від 06.02.2023 № 03, а правовідносини щодо оспорюваних додаткових угод № 1 від 21.03.2023, № 2 від 05.04.2023, № 3 від 13.04.2023, № 4 від 14.04.2023, № 5 від 27.04.2023, № 6 від 01.05.2023, № 7 від 12.05.2023, № 8 від 16.06.2023, № 9 від 21.06.2023, № 10 від 20.09.2023 виникли з дати їх укладення, відтак навіть у разі ймовірного задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Газ Ресурс" Конституційним Судом України, його рішення не матиме ретроспективної (зворотної) дії в часі, тобто, не буде поширюватися на відносини, що виникли до ухвалення такого рішення.

Таким чином, у даному випадку, конституційне провадження у справі № 3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин даної справи № 925/435/26, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 дійшов висновку, що положення частини 1 статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.

У даній справі відповідачем є юридична особа, а не фізична особа. Окрім цього предметом спору є вимога про стягнення безпідставно одержаних коштів, що не є заходом відповідальності за порушення законодавства, а є наслідком недійсності правочинів та безпідставного набуття майна. Більше того, спірні правовідносини, що виникли з виконання договору завершені, відповідно, майбутнє рішення Конституційного Суду України на їх правове регулювання не вплине.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 910/11553/25.

Відтак, вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" не є підставою для зупинення провадження, у розумінні пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає, що зупинення провадження у даній справі з підстав, наведених судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі, є безпідставним.

Відтак, доводи прокурора про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, під час прийняття оскаржуваного процесуального документу, знайшли своє підтвердження.

Отже, з огляду на встановлені апеляційним господарським судом обставини відсутності підстав для зупинення провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 про зупинення провадження у справі № 925/435/26 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про зупинення провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України).

За вказаних обставин, апеляційну скаргу Керівника Черкаської обласної прокуратури слід задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26 скасувати, а справу № 925/435/26 передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судові витрати

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню прокуратурі за рахунок відповідача. Водночас, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа, зазначених у частині 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Керівника Черкаської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 24.06.2026 у справі № 925/435/26 - скасувати.

3. Справу № 925/435/26 передати на розгляд до Господарського суду Черкаської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

Судді С.А. Гончаров

А.О. Мальченко