Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №910/6119/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа№910/6119/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Демидової А.М.

Ходаківської І.П.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона»

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026

у справі №910/6119/26 (суддя Мороз С.М.)

за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва»

до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона»

про стягнення 34 172, 20 грн

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (далі за текстом - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (далі за текстом - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором №163 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 17.02.2025 у розмірі 34 172,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», як співвласником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та споживачем послуги з управління багатоквартирним будинком, порушено умови Договору № 163 від 17.02.2025 у частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, внаслідок чого за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 утворилась заборгованість перед управителем у розмірі 34 172, 20 грн.

Господарський суд міста Києва рішенням від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 позов задовольнив повністю. Стягнув з Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» суму заборгованості в розмірі 34 172,20 грн та суму судового збору в розмірі 2 662, 40 грн.

Ухвалюючи вказане рішення суд першої інстанції розглянувши заперечення відповідача, щодо дії Договору №2123/Е та чинність тарифів у розмірі 5, 8981 грн з ПДВ за 1 кв. метр приміщення, вказав, що останні не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

За встановленими судом першої інстанції обставинами, відповідач був обізнаний про укладення 17.02.2025 від імені співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» Договору №163, відповідно мав здійснити розрахунок з позивачем за послуги з управління багатоквартирним будинком.

При цьому, заперечення відповідача щодо неотримання ним рахунків на оплату спростовуються умовами договору, відповідно до якого рахунки на оплату послуг надаються Споживачу за допомогою електронного поштового зв`язку або отримуються Споживачем особисто, при цьому неотримання такого рахунку не звільняло Споживача від обов`язку оплати послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з березня 2025 року по грудень 2025 року, заборгованість відповідача за послуги з управління багатоквартирним будинком, надані позивачем, склала 34 172,20 грн, а відповідачем не здійснено їх оплату.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, 06.08.2026 Комунальна організація виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» звернулась до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на підняття тарифів з порушенням законного порядку.

Суд не навів переконливих мотивів: чому тариф за договором №2123/Е не підлягає застосуванню; з якої дати саме припинив діяти цей договір щодо відповідача; чому відповідач зобов`язаний сплачувати за новим тарифом.

При цьому, на переконання відповідача, суд не встановив, коли відповідач отримав повідомлення про припинення договору №2123/Е, коли був повідомлений про початок дії договору №163, чи отримував рахунки та акти належним чином.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2026 апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 11.08.2026 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26; розгляд апеляційної скарги призначив у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; витребував матеріали справи №910/6119/26 з Господарського суду міста Києва.

Матеріали даної справи надійшли на адресу Північного апеляційного господарського суду 20.08.2026.

27.08.2026 до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому позивач зазначає, що дата 24.02.2025 у Договорі № 2123/Е сама по собі не може свідчити про намір сторін продовжити договірні відносини після визначення управителя багатоквартирного будинку.

При цьому, зазначені обставини та надані на їх підтвердження докази апелянтом у встановленому порядку не спростовані. В апеляційній скарзі апелянт не наводить жодних заперечень щодо наведеної позивачем практики укладення попередніх договорів, не надає оцінки наданим позивачем доказам та не зазначає, з яких підстав наведені документи не можуть підтверджувати обставини, на які посилається позивач.

Отже, твердження щодо технічного характеру дати укладення Договору №2123/Е та зумовленості такої дати бюджетними і казначейськими процедурами залишилися неспростованими апелянтом, а надані позивачем докази на підтвердження зазначених обставин належним чином не заперечені.

При цьому сам Договір № 2123/Е містить положення, відповідно до якого у разі призначення місцевою радою або її виконавчим органом управителя за результатами конкурсу ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами такого конкурсу та не підлягає додатковому погодженню між сторонами.

Отже, сторони безпосередньо передбачили у Договорі № 2123/Е правові наслідки призначення управителя багатоквартирного будинку за результатами конкурсу.

Відтак, посилання апелянта виключно на пункт 5.1 Договору № 2123/Е, яким визначено строк його дії до 31.12.2025, без урахування інших положень цього договору та обставин призначення управителя, є помилковим та не може бути підставою для висновку про збереження попередньої моделі договірних відносин після визначення управителя.

Позивач наголошує, що апелянт не звільнений від обов`язку оплачувати послугу з управління багатоквартирним будинком, а наведені ним особливості його діяльності не є передбаченою законом підставою для звільнення від таких витрат або застосування до нього іншої ціни послуги.

За змістом частини 3 статті 270 ГПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною 10 цієї статті та частиною 2 статті 271 цього Кодексу.

Частиною 10 статті 270 ГПК України унормовано, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до частини 5 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» утворено рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради від 19.02.2007 № 187 «Про вдосконалення системи управління житлово-комунальним господарством Шевченківського району м. Києва» та перейменовано відповідно до рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва».

Засновником та власником комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Відповідно до Наказу від 13.06.2016 №150 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку проведення конкурсу призначення управителя багатоквартирного будинку» (далі - Порядок №150) інформаційне повідомлення щодо проведення конкурсу з призначення управителів багатоквартирних будинків у Шевченківському районі міста Києва було розміщене на офіційному веб-сайті Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації shev.kyivcity.gov.ua та в офіційному друкованому виданні Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Хрещатик» № 22 (22) від 25 грудня 2024 року.

Колегія суддів зазначає, що особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, визначення управителя та порядок проведення конкурсу з його призначення регулюються, зокрема, Законом України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон №417-VIII), Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), Порядком №150.

У Законі №417-VIII терміни вживаються в такому значенні, зокрема, управитель багатоквартирного будинку (управитель) - це фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Відповідно до пункту 1 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 417-VIII він набирає чинності з 01.07.2015.

Згідно з абзацом 1 пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №417-VIII у разі якщо протягом одного року з дня набрання чинності цим Законом співвласники багатоквартирного будинку, в якому не створено об`єднання співвласників, не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, управління таким будинком здійснюється управителем, який призначається на конкурсних засадах виконавчим органом місцевої ради, на території якої розташований багатоквартирний будинок. У разі якщо місцевою радою або її виконавчим органом відповідно до законодавства прийнято рішення про делегування іншому органу суб`єкту владних повноважень функцій із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг, управитель призначається на конкурсних засадах таким органом.

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку №150 проведення конкурсу організатор конкурсу не може встановлювати інші умови чи положення проведення конкурсу, які суперечать цьому Порядку.

Відповідно до приписів Порядку № 150:

- організатор конкурсу - виконавчий орган місцевої ради, на території якої розташовані багатоквартирні будинки, або інший орган суб`єкт владних повноважень, якому делеговано функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання, ефективної експлуатації та необхідного рівня і якості послуг; учасник конкурсу - це фізична особа-підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка має намір взяти участь у конкурсі та подала відповідну заяву організатору конкурсу (пункт 2 розділу І Порядку № 150);

- організатор конкурсу складає перелік будинків, в яких не створено об`єднань співвласників багатоквартирних будинків, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, та оголошує щодо них конкурс з призначення управителя. Із складеного переліку організатор конкурсу визначає об`єкти конкурсу (пункт 1 розділу ІІ Порядку № 150);

- інформаційне повідомлення про проведення конкурсу організатор конкурсу публікує в засобах масової інформації (пункт 5 розділу ІІ Порядку № 150);

- для проведення конкурсу організатор конкурсу створює конкурсну комісію, склад якої та положення про яку затверджуються організатором конкурсу (пункт 2 розділу ІІ Порядку № 150).

З 01.05.2021 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», згідно з якого внесено зміни до пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII, зокрема, абзац 1 цього пункту викладено в такій редакції «у багатоквартирних будинках, у яких станом на 01 січня 2021 року не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку відповідно до частини 5 статті 13 Закону №417-VIII, виконавчий орган місцевої ради (або інший орган суб`єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов`язаний оголосити і провести такий конкурс до 01 травня 2021 року».

23.03.2023 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до пункту 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII, яким пункт 6 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2189-VIII доповнено абзацом 7 такого змісту: "у разі якщо конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку не було проведено до 01 травня 2021 року, виконавчий орган відповідної місцевої ради (або інший орган суб`єкт владних повноважень, якому делеговані функції із здійснення управління об`єктами житлово-комунального господарства, забезпечення їх утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг) зобов`язаний не пізніше шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану оголосити і провести такий конкурс з призначення управителя багатоквартирного будинку у будинках, у яких станом на дату, що передує двом місяцям до запланованої дати оголошення конкурсу, не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласниками не прийнято рішення про форму управління багатоквартирним будинком та не оголошено і не проведено такий конкурс відповідно до пункту 5 статті 13 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №417-VIII та абзацу 1 цього пункту".

За результатом проведеного конкурсу, розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.02.2025 №74 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Шевченківському районі міста Києва» (далі - Розпорядження №74 від 12.02.2025) призначено управителя багатоквартирних будинків, що входили до об`єктів конкурсу - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», у тому числі будинку за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38.

17.02.2025 від імені співвласників зазначеного багатоквартирного будинку Шевченківською районною в місті Києві державною адміністрацією з переможцем вищезазначеного конкурсу - управителем, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва», укладено Договір №163 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір № 163), розташованим за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38.

Пунктом 30 Договору №163 визначено, що цей договір набирає чинності з 01.03.2025 та укладається строком на один рік.

До переліку співвласників включено Комунальну організацію виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», оскільки відповідно до наказу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.11.2019 №485 «Про закріплення майна комунальної власності територіальної громади міста Києва за комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на вул. Велика Житомирська, 38» та акта приймання передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 01.12.2019 за зазначеною організацією закріплено нежитлові приміщення підвального поверху №1-13 (група приміщень №19), літ. «А», за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, загальною площею 244,8 кв.м.

Відповідно до пункту 6 Договору №163 від 17.02.2025 кожен із співвласників зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління багатоквартирним будинком у порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Згідно з пунктом 7 Договору №163 від 17.02.2025 управитель має право вимагати від співвласників оплату наданої послуги з управління у порядку, за ціною та у строки, визначені цим договором, а також здійснювати претензійно-позовну роботу у разі виникнення заборгованості за надану послугу з управління в порядку та строки, встановлені законодавством та/або договором.

Відповідно до пункту 10 Договору №163 від 17.02.2025 ціна послуги з управління становить 13,96 грн (у тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає: витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 13,4223 грн відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території, що міститься у додатку 5 до Договору № 163 від 17.02.2025; винагороду управителю в розмірі 0,5377 грн на місяць.

Згідно з пунктом 11 Договору №163 від 17.02.2025 плата за послугу з управління нараховується управителем щомісяця та вноситься співвласником не пізніше 20 (двадцятого) числа поточного місяця.

Відповідно до положень Договору №163 від 17.02.2025 Управитель зобов`язується здійснювати управління майном безпосередньо, а також укладати договори із співвиконавцями на виконання окремих видів робіт. На виконання цього зобов`язання Управитель щорічно проводить відкриті електронні торги та укладає договори з переможцями таких торгів.

За результатами відкритих електронних торгів між комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» укладено Договір №635 від 30.12.2024 про надання послуг з комплексного обслуговування будинків, споруд, об`єктів благоустрою та прибудинкових територій у житлових будинках комунальної власності неадміністративного мікрорайону «Михайлівка» Шевченківського району м. Києва.

За результатами відкритих електронних торгів між Управителем - комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Товариством з обмеженою відповідальністю «УПРАВЛЯЮЧА КОМПАНІЯ «ІМПУЛЬС-ГАЗ» укладено Договір №191 від 01.04.2025 про надання послуг з комплексного обслуговування будинків, споруд, об`єктів благоустрою та прибудинкових територій у житлових будинках неадміністративного мікрорайону «Михайлівка» Шевченківського району м. Києва, які є складовими житлової послуги (послуги з управління багатоквартирним будинком).

Позивач зазначив, що Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона», як співвласником нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та споживачем послуги з управління багатоквартирним будинком, порушено умови Договору №163 від 17.02.2026 у частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, внаслідок чого за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 утворилась заборгованість перед управителем у розмірі 34 172,20 грн на підставі: - акт №8863 за березень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунок на оплату №10050 від 03.03.2025;

- акту №8863 за квітень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №13330 від 01.04.2025;

- акту №8863 за травень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №16679 від 01.05.2025;

- акту №8863 за червень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №17061 від 02.06.2025;

- акту №8863 за липень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №20478 від 01.07.2025;

- акту №8863 за серпень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №26876 від 01.08.2025;

- акту №8863 за вересень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №28005 від 01.09.2025;

- акту №8863 за жовтень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №31656 від 01.10.2025;

- акту №8863 за листопад 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №34144 від 03.11.2025;

- акту №8863 за грудень 2025 року на суму 3 417,22 грн (тариф без ПДВ 11,63 грн) та рахунку на оплату №34285 від 01.12.2025.

Листом №079/110-1432 від 17.09.2025 відповідач повідомив позивача, що між сторонами діє Договір №2123/Е від 24.02.2025. Також, відповідач повідомив, що з березня не отримував рахунки для оплати та акти наданих послуг.

У відповідь позивач листом №109/45/1222 від 06.10.2025 повідомив відповідача, що Договір №2123/Е від 24.02.2025 припинив свою дію і надання послуг здійснюється за Договором №163 від 17.02.2025.

Листом №079/110-1956 від 24.12.2025 відповідач повідомив позивачу, що акти та рахунки відповідач не отримує.

29.12.2025 листом №109/45/2695 позивач повідомив відповідача, що примірники документів надіслані відповідачу на електронну адресу «marina.komplex@gmail.com».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 24.02.2025 між Комунальною організацією виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Муніципальна охорона» та Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» було укладено Договір №2123/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій (далі - Договір №2123/Е від 24.02.2025).

Суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами позивача та суду першої інстанції, що «дата укладення Договору № 2123/Е від 24.02.2025 не визначена сторонами як дата його підписання, а є технічною датою, зумовленою процедурою реєстрації бюджетних зобов`язань відповідача в органах Державної казначейської служби України, з огляду на бюджетний статус відповідача та порядок його казначейського обліку», оскільки вказані твердження не підтверджені належними доказами, а з копій зазначеного договору наданого як позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву, так і відповідачем до заяви про доручення доказів у суді першої інстанції вбачається, що сторонами чітко визначено дату укладення договору, а саме 24.02.2025.

Крім того, пунктом 5.2. Договору сторони на підставі положень частини 3 статті 631 ЦК України встановили, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2025.

Тобто, договір № 2123/Е від 24.02.2025 був укладений між позивачем та відповідачем після укладення договору №163 від 17.02.2025 між позивачем та Шевченківською районною державною адміністрацією в місті Києві державної адміністрації від імені співвласників.

Відповідно до пункту 5.1 розділу 5 Договору № 2123/Е від 24.02.2025, Договір набуває юридичної сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2025, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим Договором.

Відповідно до пункту 2.8 розділу 2 Договору №2123/Е від 24.02.2025, у разі призначення місцевою радою або її виконавчим органом управителя за результатами конкурсу, проведеного у порядку, встановленому законодавством у сфері житлово комунального господарства, ціна послуги з управління багатоквартирним будинком визначається за результатами такого конкурсу і не підлягає додатковому погодженню між сторонами.

Відповідно до пункту 10 Договору №163 від 17.02.2025 ціна послуги з управління становить 13,96 грн (у тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку

Позивач вважає, що відповідачем порушено умови Договору № 163 від 17.02.2025 у частині своєчасної та повної оплати наданих послуг з управління багатоквартирним будинком, внаслідок чого за період з 01.03.2025 по 31.12.2025 утворилась заборгованість перед управителем у розмірі 34 172, 20 грн.

За умовами договору № 163 від 17.02.2025 кожен із співвласників (відповідач) зобов`язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною та у строки, встановлені цим договором.

Водночас, додатком №1 до Договору №2123/Е від 24.02.2025 визначено, що вартість 1 кв.м. робіт (послуг) в розрахунку за 1 кв.м. приміщення, з ПДВ, становить 5,8981 грн.

З встановлених судом апеляційної обставин, умов вищезазначених договорів та суперечок сторін щодо вартості послуг вбачається, що при укладенні Договору №2123/Е від 24.02.2025 сторонами залишено вартість послуг з обслуговування будинків та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38 у розмірі, яка визначались сторонами в Договорах №2123/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій від 02.08.2021, від 18.02.2022, від 21.02.2023, від 23.02.2024, а саме вартість 1 кв.м. робіт (послуг) в розрахунку за 1 кв.м. приміщення, з ПДВ, становить 5,8981 грн, на підтвердження чого, позивачем до відповіді на відзив на позовну заяву додані відповідні договори про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій.

При цьому, матеріали справи не містять пояснень сторін, чому станом на 24.02.2025 ними не було змінено вартість послуг з обслуговування будинків та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, з урахуванням зміни ціни послуги з управління багатоквартирним будинком визначеної за результатами проведення конкурсу, та яка була відома позивачу станом на дату укладення Договору №2123/Е від 24.02.2025.

Додатково слід звернути увагу на те, що 28.01.2026 між позивачем (управителем) та відповідачем (співвласником) укладено договір №163/2123/Е про надання послуги з управління багатоквартирним будинком за умовами якого, ціна послуги з управління становить 13,9592 грн (в тому числі ПДВ) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, що розташований за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38. Цей договір набирає чинності з дати підписання та діє до 31.12.2026. Сторони домовились, що дія цього Договору застосовується до відносин, що виникли між сторонами до підписання цього Договору, а саме з 01.01.2026.

Водночас, доказів того, що позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо внесення змін до Договору №2123/Е від 24.02.2025 в частині зміни вартості послуг з обслуговування будинків та прибудинкових територій за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, матеріали справи не містять.

З умов Договору №2123/Е від 24.02.2025, також не вбачається право управителя на дострокове припинення договору у зв`язку призначення його управителем цього ж багатоквартирного будинку розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38.

Позивач вважає, що чинність Договору №2123/Е від 24.02.2025 припинилась на підставі пункту 5.7 Договору №2123/Е від 24.02.2025, яким передбачено, що чинність цього Договору припиняється, зокрема, в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Іншим випадком передбачених чинним законодавством України позивачем та судом першої інстанції визначено, результати проведеного конкурсу та призначення управителя багатоквартирним будинком за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, що входив до об`єктів конкурсу, а саме: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (розпорядженням Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 12.02.2025 №74 «Про призначення управителя багатоквартирних будинків, в яких не створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком, у Шевченківському районі міста Києва»).

Водночас, у даному випадку, управителем багатоквартирного будинку за адресою: м. Київ, вулиця Велика Житомирська, 38, вже було Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» та Закон України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» на який послався позивач та суд першої інстанції не містять норми, що у випадку укладення договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком строком на один рік від імені співвласників багатоквартирного будинку уповноваженою особою виконавчого органу відповідної місцевої ради, за рішенням якого призначено управителя інші укладені до та після проведення конкурсу договори про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій з управителем припиняють свою чинність.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтями 509, 526 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої певну дію, а кредитор має право вимагати виконання відповідного обов`язку.

При цьому, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Відповідно до статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять погоджені сторонами умови, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом.

Водночас, частиною першою статті 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Суд апеляційної інстанції враховує, що позовні вимоги заявлено із застосуванням тарифу на послуги з управління в розмірі 13,96 грн з ПДВ на місяць за 1 кв. м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку, визначеного договором від 17.02.2025 № 163.

Водночас, зазначений договір не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, оскільки між сторонами 24.02.2025 укладено інший договір - №2123/Е про надання послуг з обслуговування будинків і прибудинкових територій, яким урегульовано відповідні правовідносини між сторонами.

Отже, обґрунтовуючи позовні вимоги умовами договору від 17.02.2025 №163, позивач фактично застосовує умови договору, який не регулює спірні правовідносини між сторонами.

За таких обставин заявлений розрахунок заборгованості, здійснений із застосуванням тарифу, передбаченого договором від 17.02.2025 №163, не може бути визнаний належним обґрунтуванням заявлених вимог.

Частиною 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відповідно до пункту 1 цієї статті припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно частин 2, 3 статті 214 ЦК України особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть і в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Відповідно до частини 1 статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно частини 1 статті 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

За положеннями частини 1 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, зміна та розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Доказів припинення/розірвання Договору від №2123/Е від 24.02.2025 в письмовій формі матеріали даної справи не містять, як і не містять доказів укладення Додаткової угоди у зв`язку із збільшенням вартості послуг.

Оскільки позивач помилково визначив договір, положення якого покладено в основу заявлених позовних вимог, як такий, що регулює спірні правовідносини, тоді як цей договір до них не застосовується, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 73, статей 76, 77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частинами 4, 5 статті 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

У справі «Салов проти України» від 06.09.2005 ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення від 27.09.2001 у справі «Hirvisaari v. Finland»). У рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення від 09.12.1994 у справі «Ruiz Torija v. Spain»).

У рішеннях ЄСПЛ склалась стала практика, відповідно до якої рішення національних судів мають бути обґрунтованими, зрозумілими для учасників справ та чітко структурованими; у судових рішеннях має бути проведена правова оцінка доводів сторін, однак, це не означає, що суди мають давати оцінку кожному аргументу та детальну відповідь на нього. Тобто мотивованість рішення залежить від особливостей кожної справи, судової інстанції, яка постановляє рішення, та інших обставин, що характеризують індивідуальні особливості справи.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ від 05.02.2009 у справі «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення ЄСПЛ від 03.07.2014 у справі «Мала проти України», від 07 жовтня 2010 року у справі «Богатова проти України»).

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ від 21.03.2000 у справі «Дюлоранс проти Франції», від 07 березня 2006 року у справі «Донадзе проти Грузії»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ від 19.04.1994 у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду (рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», від 23.06.1993 у справі «Руїз-Матеос проти Іспанії»).

Водночас ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Судом апеляційної інстанції при винесені даної постанови було надано обґрунтовані та вичерпні відповіді доводам сторін із посиланням на норми матеріального і процесуального права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Зважаючи на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 у справі №910/6119/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

3. Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 34966254, місцезнаходження: 04050, м. Київ, вул. Білоруська, буд. 1) на користь Комунальної організації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Муніципальна охорона» (код ЄДРПОУ 41680696, місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36) 3 993, 60 грн (три тисячі дев`ятсот дев`яносто три гривні 60 копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/6119/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені у статтях 287, 288, 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді А.М. Демидова

І.П. Ходаківська