Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №910/3895/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2026 р. Справа №910/3895/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

секретар судового засідання - Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Дудник В.М.

від відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026

у справі №910/3895/26 (суддя Балац С.В.)

за позовом Державного підприємства "Інфотех"

до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України

про стягнення 1 170 005,38 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Інфотех" (далі - ДП "Інфотех") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - В/ч НОМЕР_1 ) заборгованості у розмірі 1 170 005,38 грн, з яких: 1 167 239,13 грн - заборгованість за спожиту електричну енергію, 2 766,25 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем грошового зобов`язання за укладеними між сторонами договорами про постачання електричної енергії споживачу від 14.01.2025 №ЗКЕС/2025 та від 18.11.2025 №378/КЕС-2025, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 1 170 005,38 грн (6 687,20 грн - за договором про постачання електричної енергії споживачу від 14.01.2025 №ЗКЕС/2025; 1 160 551,93 грн за договором про постачання електричної енергії споживачу від 18.11.2025 №378/КЕС-2025. Також, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 2 766,25 грн трьох процентів річних.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 позов задоволено.

Стягнуто з В/ч НОМЕР_1 на користь ДП "Інфотех" 6 687,20 грн заборгованості за договором №ЗКЕС/2025, 1 160 551,93 грн заборгованості за договором №378/КЕС-2025, 2 766,25 грн трьох процентів річних за договором №378/КЕС-2025 та витрати по сплаті судового збору в сумі 14 040,06 грн.

Ухвалюючи вказане рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №ЗКЕС/2025 в сумі 6 687,20 грн та заборгованості за договором №378/КЕС-2025 в сумі 1 160 551,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю. При цьому, оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2 766,25 грн за договором №378/КЕС-2025 є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, за розрахунком позивача, якій перевірений та визнаний місцевим господарським судом вірним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, В/ч НОМЕР_1 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є передчасним, ухваленим з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки ухвалювалось без повного з`ясування обставин, неналежного дослідження доказів та з порушенням процедури судового розгляду.

Так, В/ч НОМЕР_1 зазначає, що беручи до уваги положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та пунктів 15.1, 15.8 договору, відсутність укладеної додаткової угоди про продовження строку дії договору, договори №3КЕС/2025 та №378/КЕС-2025, укладені між В/ч НОМЕР_1 та ДП "Інфотех" припинили свою дію з 31.12.2025. Відповідно, з цього моменту припинені будь-які зобов`язання сторін за таким договором.

Скаржник також вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги доводи відповідача, в частині відсутності бюджетних призначень щодо погодження очікуваного обсягу електричної енергії, передбачених умовами пунктів 2.1, 5.1 договору та відсутності комерційної пропозиції постачальника на 2026 рік. Зобов`язання відповідача починаються з моменту погодження очікуваного обсягу електричної енергії та способу визначення ціни (тарифу) товару, які зазначаються в комерційній пропозиції постачальника та погоджуються зі споживачем.

Таким чином, на думку апелянта, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку, щодо порушень договірних зобов`язань зі сторони відповідача та ухвалив несправедливе рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Сітайло Л.Г. (головуючий), Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.08.2026 апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

07.08.2026, через систему "Електронний суд", скаржником подано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою В/ч НОМЕР_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 05.10.2026. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3895/26. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 02.09.2026.

17.09.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/3895/26.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026, у зв`язку з перебуванням суддів Демидової А.М. та Ходаківської І.П., які входять до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці з 05.10.2026 до 08.10.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026, для розгляду справи №910/3895/26 визначено новий склад колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026 прийнято до свого провадження апеляційну скаргу В/ч НОМЕР_1 на рішення господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

01.09.2026, через систему "Електронний суд", ДП "Інфотех" подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останнє просить рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

У відзиві позивач зазначає, що аргументи скаржника щодо припинення дії договорів є безпідставними та спростовуються письмовими доказами, а доводи скаржника щодо необґрунтованої зміни тарифу є безпідставними та спростовуються умовами договору.

Також, позивач вважає, що посилання скаржника на відсутність бюджетних призначень не звільняють від оплати. Доводи скаржника щодо укладення договору з ТОВ "Полтаваенергозбут" є юридично нерелевантними та не мають правового значення для вирішення даного спору.

На переконання позивача, скаржник не наводить жодних обґрунтованих заперечень щодо розрахунку трьох процентів річних, обмежуючись лише загальними посиланнями на необґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Крім того, позивач вказує на відсутність процесуальних порушень судом першої інстанції.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 05.10.2026 з`явилися представники сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.10.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні 05.10.2026 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Між ДП "Інфотех" (постачальник) та В/ч НОМЕР_1 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 14.01.2025 №ЗКЕС/2025 (далі - договір №ЗКЕС/2025), відповідно до предмету якого позивач продає електричну енергію (код товару згідно з національним класифікатором ДК 021:2015:09310000-5 - електрична енергія) (далі - товар) відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору №ЗКЕС/2025).

Пунктом 5.2 договору №ЗКЕС/2025 встановлено, що відповідач розраховується з позивачем за товар за цінами, що визначаються відповідно до комерційної пропозиції.

За умовами пункту 5.12 договору №ЗКЕС/2025 оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок позивача надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за купований товар, відповідно до умов договору. Оплата рахунка позивача за цим договором має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання відповідачем.

Відповідно до пункту 5.27 договору №ЗКЕС/2025, у випадку ненадходження у визначений договором строк, до позивача письмової мотивованої відмови відповідача від підписання акта, зобов`язання позивача перед відповідачем вважається належним чином виконаними, а акт - фактично узгодженим сторонами на шостий робочий день з моменту його отримання.

Договір діє з 01.01.2025, відповідно до статті 631 ЦК України до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного та продовженого відповідними указами президента України та затвердженими Верховною Радою України, але не пізніше ніж по 31.12.2025, а у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 15.1 договору №ЗКЕС/2025).

Також, між ДП "Інфотех" (постачальник) та В/ч НОМЕР_1 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу від 18.11.2025 №378/КЕС-2025 (далі - договір №378/КЕС-2025), відповідно до предмету якого позивач продає електричну енергію (код товару згідно з національним класифікатором ДК 021:2015:09310000-5 - електрична енергія) (далі - товар) відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі, згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору №378/КЕС-2025).

Пунктом 5.2 договору №378/КЕС-2025 встановлено, що відповідач розраховується з позивачем за товар за цінами, що визначаються відповідно до комерційної пропозиції.

Положеннями пункту 5.12 договору №378/КЕС-2025 передбачено, що оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок позивача надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за купований товар, відповідно до умов договору. Оплата рахунку позивача за цим договором має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з моменту його отримання відповідачем.

За умовами пункту 5.27 договору №378/КЕС-2025, у випадку ненадходження, у визначений договором строк, до позивача письмової мотивованої відмови відповідача від підписання акта, зобов`язання позивача перед відповідачем вважається належним чином виконаними, а акт - фактично узгодженим сторонами на шостий робочий день з моменту його отримання.

Договір діє з дати його укладення до скасування воєнного стану в Україні, оголошеного та продовженого відповідними указами президента України та затвердженими Верховною Радою України, але не пізніше ніж по 31.12.2025, а у частині оплати - до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором (пункт 15.1 договору №378/КЕС-2025).

Додатковою угодою від 30.12.2025 №3 дію договору №378/КЕС-2025 продовжено до 31.03.2026. Також вказаною додатковою угодою строк постачання товару визначений з листопада 2025 року до 31.03.2026 (включно).

Позивачем здійснено постачання електричної енергії відповідачу за договором №ЗКЕС/2025 на загальну суму 1 733 144,62 грн, що підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді копії, а саме: від 12.11.2025 №25-Е-0018-10 на суму 1 726 457,42 грн та №25-Е-0018-10/1 за жовтень 2025 року на суму 6 687,20 грн.

Також позивачем виставлені відповідачу рахунки на оплату за договором №ЗКЕС/2025 на загальну суму 1 733 144,62 грн, а саме: №10 за жовтень 2025 року на суму 1 726 457,42 грн та №10/1 за жовтень 2025 року на суму 6 687,20 грн.

Проте, грошове зобов`язання за договором №ЗКЕС/2025 відповідачем виконано частково на суму 1 726 457,42 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 6 687,20 грн.

Позивачем здійснено постачання електричної енергії відповідачу за договором №378/КЕС-2025 на загальну суму 2 326 259,34 грн, відповідно до акта купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0047-1-2026 за січень 2026 року. Також позивачем виставлений відповідачу рахунок на оплату за договором №378/КЕС-2025, а саме: №1-2026 за січень 2026 року на суму 2 326 259,34 грн. Вказаний акт та рахунок на оплату направлені на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді копії.

Відповідач, листом від 13.02.2026 №78/6/1/3/1-642-2026 повідомив позивача про необхідність розділити суму акта купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0047-1-2026 за січень 2026 року на дві частини та виставити два окремі рахунки на оплату, а саме: на суму 1 165 707,41 грн та на суму 1 160 551,93 грн.

Так, позивачем сформовані рахунки на оплату за січень 2026 року на загальну суму 2 326 259,34 грн, а саме: №1/1-2026 за січень 2026 року на суму 1 160 551,93 грн та №1-2026 за січень 2026 року на суму 1 165 707,41 грн.

Також позивачем складені акти купівлі-продажу електричної енергії за січень 2026 року на загальну суму 2 326 259,34 грн, а саме: №25-Е-0047-1/1-2026 за січень 2026 року на суму 1 160 551,93 грн та №25-Е-0047-1-2026 за січень 2026 року на суму 1 165 707,41 грн.

Вказані акти та рахунки на оплату направлені на адресу місцезнаходження відповідача, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення, який наявний в матеріалах справи у вигляді копії.

Проте, грошове зобов`язання за договором №378/КЕС-2025 відповідачем виконано частково на суму 1 165 707,41 грн, що призвело до виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 1 160 551,93 грн.

Наведені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду з вимогами про стягнення з відповідача 1 170 005,38 грн, з яких: 6 687,20 грн - заборгованість за договором №ЗКЕС/2025, 1 160 551,93 грн - заборгованість за договором №378/КЕС-2025 та 2 766,25 грн - три проценти річних за договором №378/КЕС-2025.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору

За приписами частини 1 статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Як вірно зазначив суд першої інстанції, враховуючи відсутність письмової мотивованої відмови відповідача від підписання актів за договором №378/КЕС-2025 та приймаючи до уваги положення пункту 5.27 договору №378/КЕС-2025, акти купівлі-продажу електричної енергії за договором №378/КЕС-2025 є фактично узгодженими сторонами.

Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за договором №ЗКЕС/2025 в сумі 6 687,20 грн та заборгованості за договором №378/КЕС-2025 в сумі 1 160 551,93 грн сторонами спору до суду не надано.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором №ЗКЕС/2025 в сумі 6 687,20 грн та заборгованості за договором №378/КЕС-2025 в сумі 1 160 551,93 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

За приписами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також судова колегія погоджується з місцевим господарським судом, що оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов`язання у строк, встановлений договором, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 2 766,25 грн за договором №378/КЕС-2025 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, за розрахунком позивача.

Доводи відповідача про припинення дії договорів №№ЗКЕС/2025, 378/КЕС-2025 правомірно відхилені місцевим господарським судом, оскільки, станом на момент виникнення спірних правовідносин, укладені між сторонами спору договори були чинними, а саме:

- договір №ЗКЕС/2025 діє до 31.12.2025 (пункт 15.1 договору), сума заборгованості виникла у жовтні 2025 року;

- договір №378/КЕС-2025 діє до 31.03.2026 (включно) (додаткова угода від 30.12.2025 №3 до договору №378/КЕС-2025), сума заборгованості виникла у січні 2026 року.

Також пунктами 15.1 договорів №№ЗКЕС/2025, 378/КЕС-2025, зокрема, визначено, що в частині оплати договори діють до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Крім того, відсутність бюджетних призначень або коливання цін не звільняють відповідача від оплати фактично спожитої електричної енергії.

Проведення відповідачем процедур спрощеної закупівлі та укладений між останнім та ТОВ "Полтаваенергозбут" договір не є предметом спору у даній справі.

Положеннями частини 3 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Із вказаного принципу добросовісності походить доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки).

При цьому, дії відповідача у вигляді направлення листа від 13.02.2026 №78/6/1/3/1-642-2026 (необхідність розділити суму акта купівлі-продажу електричної енергії №25-Е-0047-1-2026 за січень 2026 року), часткового виконання грошового зобов`язання, а в подальшому твердження про припинення дії укладених між сторонами спору договорів, суперечить принципу добросовісності при виконанні зобов`язань сторонами.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для задоволення позову.

Інші доводи апеляційної скарги взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга В/ч НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.

Розподіл судових витрат

Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати пов`язані з розглядом апеляційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на В/ч НОМЕР_1 .

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2026 у справі №910/3895/26 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України.

4. Матеріали справи №910/3895/26 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано - 14.10.2026.

Головуючий суддя Л.Г. Сітайло

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов