Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №920/250/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р. Справа№ 920/250/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Тищенко О.В.

Сибіги О.М.

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" про ухвалення додаткового рішення по справі

за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українська залізниця"

на рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2026 (повний текст складено 14.05.2026)

у справі №920/250/26 (суддя Короленко В.Л.)

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет"

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 04.05.2026 відмовлено у задоволенні позову.

23.06.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому, окрім іншого, відповідач зазначає, що загальна сума витрат на правничу допомогу, які відповідач очікує понести у зв`язку із розглядом справив суді апеляційної інстанції становить 10 000,00 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українська залізниця" залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Сумської області від 04.05.2026 у справі № 920/250/26 залишено без змін. Судові витрати, за перегляд рішення у суді апеляційної інстанції, покладено на скаржника.

24.09.2026 (згідно дати звернення до системи "Електронний суд") від Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат, у якій заявник просить ухвалити додаткове рішення у справі № 920/250/26, яким стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2026 призначено до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" про ухвалення додаткового рішення по справі № 920/250/26 у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

01.10.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Північного апеляційного господарського суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення по справі.

Заперечення обґрунтовані тим, що позивачем не додано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги в апеляційній інстанції. Також, позивач зазначає, що відповідачем до суду апеляційної інстанції подано лише один процесуальний документ - відзив на апеляційну скаргу, який за своїм змістом фактично дублює відзив, що був поданий відповідачем у суд першої інстанції. Розгляд справи в суді апеляційної інстанції відбувся шляхом проведення одного судового засідання, в якому представник відповідача приймала участь через власні засоби відеоконференції поза межами суду, а тому позивач просить відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, а у разі задоволення заяви, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу до реально понесених відповідачем витрат з урахуванням фактичного обсягу отриманої ним професійної правничої допомоги

Як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2026 судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Разом з тим, процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства Суд зазначає про те, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією спрямованою на реалізацію стороною свого права лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 02.02.2024 у справі № 910/9714/22.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000, 00 грн, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Основні підстави та принципи відшкодування витрат викладено у пунктах 7.1 -7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 року у справі № 911/3312/21 (провадження № 12-43гс22). Такі ж висновки сформульовані в пунктах 106-108, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Також, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду розглядав питання про витрати на оплату послуг адвоката у постанові від 02.02.2024 року у справі № 910/9714/22 та від 03.11.2023 року у справі № 914/2355/21.

Колегія суддів враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного господарського суду.

Пунктом 12 частини третьої статті 2 ГПК України передбачено, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; (4) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу чи розподіл витрат судом (стаття 129 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 23.09.2021 року у справі № 904/1907/15).

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Статтею 126 ГПК України не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті (пункт 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року №922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Заперечуючи проти стягнення витрат на правову допомогу позивач зазначає, що відповідачем до матеріалів справи не було надано детального опису робіт (наданих послуг).

Висловлюючись щодо порядку обчислення гонорару, ВП ВС вказала, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому в ст.627 ЦК України.

Гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати. Ці форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту; і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката залежно від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Велика Палата ВС зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, Велика Палата ВС виснувала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у разі домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися із суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата ВС дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного в ч. 4 вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (Постанова ВП ВС від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21).

У даному випадку, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем послуг адвоката та понесення ним витрат в суді апеляційної інстанції, а саме представником відповідач складені та підписані наступні документи: відзив на апеляційну скаргу з додатками від 23.06.2026, клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції від 30.06.2026, клопотання про відкладення розгляду справи від 19.08.2026, копію платіжної інструкції №2291 від 17.06.2026, що підтверджує оплату за правничу допомогу згідно договору від 23.03.2026 у сумі 10 000, 00 грн.

З огляду на таке, колегія суддів відхиляє доводи позивача щодо відсутності детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, оскільки відсутність детального опису робіт (наданих послуг) саме по собі не спростовує факту надання професійної правничої допомоги. Обсяг фактично виконаної адвокатом роботи та її зв`язок із розглядом цієї справи можуть підтверджуватися сукупністю наявних у матеріалах справи доказів, зокрема договором про надання правничої допомоги, підготовленими та поданими адвокатом процесуальними документами, доказами участі в судових засіданнях та іншими матеріалами, що дають змогу встановити зміст і обсяг наданих послуг.

На підтвердження витрат відповідно до вимог абзацу першого частини восьмої статті 129 ГПК України, заявник надав копію договору про надання правничої допомоги від 23.03.2026, копію додаткової угоди №1 від 16.06.2026 про надання правничої допомоги у господарській справі від 23.03.2026,копію рахунку на оплату №21 від 16.06.2026 та копію платіжної інструкції №2291 від 17.06.2026, що підтверджує оплату за правничу допомогу згідно договору від 23.03.2026 у сумі 10 000, 00 грн.

Відповідно до п.1 договору про надання правничої допомоги 23.03.2026, адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта у суді та здійснювати професійну діяльність адвоката згідно з умовами цього договору з усіма, без обмежень, правами представника, які передбачені Господарським процесуальним кодексом України у справі №920/250/26.

Згідно п. 4.1. договору про надання правничої допомоги від 23.03.2026, на визначення розміру гонорару впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь важкості справи, обсяг правових послуг, необхідних для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта. Обсяг професійної правничої допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару.

Всього гонорар Адвокатського об`єднання складає 20 000, 00 грн та складається із вартості консультування, вивчення документів для підготування участі у справі, участь у судових засіданнях, складання, направлення та подання документів по суті спору тощо. При визначенні розміру гонорару також враховується терміновість надання адвокатських послуг та важливість справи для сторони (п. 4.2. договору).

Відповідно п.п. 4.3, 4.4. договору про надання правничої допомоги від 23.03.2026, за прийняття доручення, згідно цього договору до виконання, Адвокатському об`єднанню виплачується гонорар повністю. За проханням клієнта розмір та строк сплати адвоката або його розстрочення погоджується з керівництвом адвокатського об`єднання. У разі зміни позивачем в процесі розгляду справи підстав або предмету позову, і якщо такі зміни вимагають від Адвокатського об`єднання додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути умови оплати змінених підстав або предмету позовних вимог, враховуючи час, який витрачений Адвокатським об`єднанням на підготовку до справи, при цьому розмір гонорару визначається сторонами в окремому дорученні та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

Відповідно до п. 1 та п. 2 додаткової угоди №1 від 16.06.2026 до договору про надання правничої допомоги у господарській справі від 23.03.2026 сторони погодили: внести зміни до Договору, враховуючи предмет договору, передбаченого до п. 1.1. договору, викласти п. 3.1. договору в новій редакції: «Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції». Гонорар Адвокатського об`єднання за надання правничої допомоги за договором від 23.03.2026 за участь у справі №920/250/26 в апеляційній інстанції, відповідно до п. 4.2. Договору складає 10 000, 00 грн.

Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вивчивши докази, надані відповідачем на підтвердження понесених судових витрат на оплату гонорару адвоката, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про часткове стягнення витрат на правову допомогу з позивача на користь відповідача.

Фактично вартість наданих адвокатом послуг охоплює складання відзиву та участь у одному судовому засіданні.

Беручи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг, реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), враховуючи часткове дублювання мотивів та доводів у поданих процесуальних документах до суду першої та апеляційної інстанції, частково враховуючи заперечення позивача, з огляду на принципи пропорційності та розумності, апеляційний суд вважає заявлену суму компенсації витрат надмірною, тому присуджує її частково у розмірі 5 000,00 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" про ухвалення додаткового рішення у справі №920/250/26 та стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000, 00 грн. В іншій частині заяви - відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" про ухвалення додаткового рішення по справі №920/250/26 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця", (вул. Єжи Гедройця, буд. 5, м. Київ, 03150; код за ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" (вул.Шепелєва Миколи, буд. 6, м. Київ, 03061; код за ЄДРПОУ 37148102) витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн 00 коп.

3. В решті задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Вторчермет" - відмовити.

4. Доручити Господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

5. Матеріали справи №920/250/26 повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.В. Тищенко

О.М. Сибіга