Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №910/6287/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2026 р. Справа№ 910/6287/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Сибіги О.М.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.Р.,

за участю представника (-ів) згідно протоколу судового засідання від 07.10.2026

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023

у справі №910/6287/23 (суддя - Демидов В.О.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) військова частина НОМЕР_2

2) військова частина

НОМЕР_3 ) військова частина НОМЕР_4

4) військова частина

НОМЕР_5 ) військова частина

НОМЕР_6 ) військова частина НОМЕР_7

за участі Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

про стягнення 6 021 138, 94 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2025 позов задоволено Рішенням господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 287 205,00 грн неповернутої суми попередньої оплати, 38 745,89 грн інфляційних втрат, 29 094,36 грн 3 % річних, 470 658,57 грн пені (подвійної облікової ставки), а також відповідно до п. 7.2 договору 317 245,68 грн пені та 191 772,00 грн штрафу, 35 020,82 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Частково не погоджуючись з вказаним рішенням ФОП Сапожніков Л.Є. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги у сумі 135 032,00 грн боргу, 4 064,57 грн інфляційних втрат та 3 063,19 грн 3 % річних, а в іншій частині - відмовити.

Також з вказаним рішення частково не погодилась ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржуване рішення в частині відмови в позовних вимогах та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 6 021 138,94 грн задовольнити в повному обсязі.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ФОП Сапожнікова Л.Є. задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 змінено та викладено п. 2 резолютивної частини рішення у такій редакції: "Стягнути з ФОП Сапожнікова Л.Є. на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) 135 032,00 грн основного боргу, 4 064,57 грн інфляційних витрат, 3 052,09 грн 3 % річних та 2 130,07 грн судового збору". Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) на користь ФОП Сапожнікова Л.Є. 135 475,64 грн судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції. Витрати по сплаті судового збору покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ). Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 у справі № 910/6287/23 (про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які знаходяться на всіх його рахунках, та на майно, яке йому належить, в межах суми попередньої оплати - 2 739 600,00 грн).

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.03.2025 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (ВЧ НОМЕР_1 ) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 910/6287/23 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 задоволено частково. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 змінено. Викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: "Позовні вимоги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задовольнити частково. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) 1 116 167 грн 00 коп. неповернутої попередньої оплати, 87 716 грн 22 коп. пені (за несвоєчасну поставку товару), 33 597 грн 51 коп. інфляційних втрат, 25 228 грн 43 коп. 3 % річних, 408 119 грн 58 коп. пені (за несвоєчасне повернення коштів) та 13 323 грн 43 коп. судового збору. Відмовити у задоволенні решти позову". Доручено Господарському суду міста Києва видати наказ. Матеріали справи № 910/6287/23 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2026 касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 у справі № 910/6287/23 скасовано у частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі п. 7.7 договору № 518-22(ЦЗ) від 27.09.2022. Справу № 910/6287/23 у цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Так, за наслідками проведення перерозподілу справи №910/6287/23, відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.04.2026 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.05.2026 прийнято справу №910/6287/23 до провадження за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гончаров С.А., судді Сибіга О.М., Тищенко О.В. Призначено до розгляду апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у судовому засіданні 17.06.2026.

Судове засідання призначене до розгляду 17.06.2026 не відбулось, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Гончарова С.А. з 16.06.2026 по 01.07.2026 у відпустці.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2026 призначено до розгляду у судовому засіданні справу №910/6287/23 за апеляційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 на 15.07.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання явки відповідача у судове засідання обов`язковою задоволено. Викликано в судове засідання Фізичну особу-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, а саме: військова частина НОМЕР_2 , військова частина НОМЕР_10 , військова частина НОМЕР_4 , військова частина НОМЕР_11 , військова частина НОМЕР_12 , військова частина НОМЕР_7 , та визнано їх явку в судове засідання обов`язковою. Зобов`язано сторін надати пояснення щодо якості товару з посиланням на відповідні документи наявні в матеріалах справи. Відкладено розгляд апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23 на 09.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 заяви представника військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_2, представника військової частини НОМЕР_7 ОСОБА_1, представника військової частини НОМЕР_12 ОСОБА_3 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено. Розгляд апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23 призначено в режимі відеоконференції на раніше визначену 09.09.2026.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 відкладено розгляд апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23 на 30.09.2026.

08.09.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Військової частина НОМЕР_2 надійшли додаткові пояснення по справі, щодо суті спору, проте не містять правової позиції щодо стягнення розміру плати за користування попередньою оплатою, нарахованої на підставі п. 7.7 договору за період з 30.09.2022 до 25.09.2023.

29.09.2026 (згідно дати звернення до системи «Електронний суд») від Військової частина НОМЕР_2 надійшли доповнення до додаткових пояснень по справі 910/6287/23 з додатками, а саме вимоги ФОП Сапожнікова Леоніда Євгенійовича від 27.09.2023 (вхідний № 3728-23-Вх від 09.10.2023), листа від 02.11.2023 № 14/2167-23-Вих, листа копія листа від 24.10.2023 № 14/2076-23-Вих.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2026 призначено до розгляду в судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23. Повідомлено сторін, що судове засідання відбудеться 07.10.2026.

У судове засідання, що відбулось 07.10.2026 з`явились прокурор, представники позивача, третьої особи-1, третьої особи-3, третьої особи-6. Представники інших сторін не з`явились, про час дату та місце судового засідання повідомлені належним чином згідно інформації наявної в системі «Електронний суд».

Щодо доказів поданих під час нового розгляду в суді апеляційної інстанції колегія суддів зазначає, що вказані докази та правові позиції викладені у поясненнях Військової частиниНОМЕР_2 не впливають на розгляд справи в розрізі дослідження та оцінки умов п. 7.7 договору та правовій природі коштів, з врахуванням вказівок Верховного Суду та на підставі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не приймає їх до розгляду. Водночас, суд апеляційної інстанції вказує

Як вже зазначалось, Постановою Верховного Суду від 09.04.2026 у справі № 910/6287/23 постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені на підставі п. 7.7 договору № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Тож колегія суддів переглядає справу в цій частині з урахуванням вказівок Верховного Суду.

Так, Верховний Суд частково скасовуючи постанову апеляційної інстанції зазначав, що суди попередніх інстанцій не взяли до уваги таке. Пункт 7.6 договору лише передбачає обов`язок постачальника повернути суму коштів, на яку не виконане зобов`язання. Натомість у п. 7.7 договору сторони встановили, що постачальник за весь час користування чужими коштами, з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати. Суд касаційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. Сторони, реалізуючи свободу договору (ст. 6, 627 Цивільного кодексу України), у п. 7.7 договору встановили саме сплату процентів за користування сумою попередньої оплати від дня її одержання. З огляду на це Верховний Суд визнав передчасними висновки про нарахування пені лише з 25.12.2022. Він указав, що апеляційний суд не оцінив умови п. 7.7 договору та правову природу коштів, які позивач просить стягнути, і що доводи позивача про користування відповідачем його коштами в період до розірвання договору знайшли підтвердження.

Виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, колегія суддів зазначає, що значення і поняття п. 7.7 договору (ст. 213 Цивільного кодексу України) свідчить, що передбачене ним нарахування пов`язане не з простроченням виконання грошового зобов`язання, а з фактом користування постачальником коштами замовника, отриманими як попередня оплата. Сторони прямо визначили початок нарахування моментом отримання передоплати, а закінчення моментом повернення коштів замовнику. Отже, за своєю правовою природою такі кошти є платою за користування сумою попередньої оплати в розумінні ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України, розмір якої сторони визначили подвійною обліковою ставкою НБУ.

Разом з цим колегія суддів враховує, що попередня оплата є авансовим платежем за товар. У разі поставки товару постачальник перестає користуватися відповідною частиною передоплати, оскільки вона зараховується в рахунок оплати поставленого товару. Тож плата за користування передоплатою може нараховуватися лише на ту її частину, на яку постачальником не було поставлено товар, тобто на залишок невикористаної передоплати, що зменшується на вартість кожної поставки.

Як встановлено апеляційним судом, платіжним дорученням № 2040 від 28.09.2022 позивач перерахував відповідачу 2 739 600,00 грн попередньої оплати, фактично сплачено 30.09.2022 (відмітка казначейства). Згідно з п. 4.3 договору датою розрахунків вважається день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Тож нарахування плати за користування попередньою оплатою здійснюється з 30.09.2022.

Відповідно до п. 5.6 договору датою прийняття та передачі у власність товару є дата, вказана уповноваженою особою товароодержувача та представника постачальника при отриманні товару в акті приймання-передавання товару для перевезення. Тож сума невикористаної передоплати зменшується з дня, наступного за датою прийняття товару товароодержувачем.

Матеріалами справи підтверджується, що до розірвання договору відповідач поставив товароодержувачам товар на загальну суму 1 157 798,00 грн, а саме: 19.10.2022 ВЧ НОМЕР_4 прийнято 21,1 т брикетів з торфу на суму 140 315,00 грн (акт № 22-008792); 25.10.2022 ВЧ НОМЕР_7 прийнято 22 т брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн (акт № 22-009407); 31.10.2022 ВЧ НОМЕР_7 прийнято 22 т брикетів з торфу на суму 146 300,00 грн (акт № 22-009408); 07.11.2022 ВЧ НОМЕР_2 прийнято 22 т брикетів з вуглецю на суму 211 200,00 грн (акт № 588); 11.11.2022 ВЧ НОМЕР_7 прийнято 14,82 т брикетів з торфу на суму 98 553,00 грн (акт № 22-010624); 14.11.2022 ВЧ НОМЕР_2 прийнято 6,64 т брикетів з вуглецю на суму 63 744,00 грн (акт № 591); 17.11.2022 ВЧ НОМЕР_11 прийнято 14,34 т брикетів з торфу на суму 95 361,00 грн (акт № 22-010622) і ВЧ НОМЕР_12 прийнято 19,8 т брикетів з торфу на суму 131 670,00 грн (акт № 22-010616); 25.11.2022 ВЧ НОМЕР_10 прийнято 18,7 т брикетів з торфу на суму 124 355,00 грн (акт № 22-010614, повідомлення-авізо № 22-010614/2579, підписане 25.11.2022).

В свою чергу, решту товару на суму 465 635,00 грн прийнято товароодержувачами після розірвання договору, в період з 26.12.2022 до 24.01.2023. Невикористана відповідачем сума попередньої оплати, встановлена апеляційним судом, склала 1 116 167,00 грн. Ці обставини Верховний Суд вважав доведеними та під час часткового скасування постанови апеляційного суду залишив в силі.

Облікова ставка НБУ в спірний період становила 25 % річних з 03.06.2022, 22 % річних з 28.07.2023 і 20 % річних з 15.09.2023. Відповідно, подвійна облікова ставка становила 50 %, 44 % і 40 % річних.

Здійснивши розрахунок плати за користування попередньою оплатою за період з 30.09.2022 до 24.12.2022 (до дня розірвання договору включно), з урахуванням зменшення суми невикористаної передоплати на вартість поставленого товару, колегія суддів встановила таке:

ПеріодКількість днівСума невикористаної передоплати, грнПодвійна облікова ставка НБУСума, грн

30.09.2022- 19.10.2022202 739 600,0050 %75 057,53

20.10.2022- 25.10.202262 599 285,0050 %21 363,99

26.10.2022- 31.10.202262 452 985,0050 %20 161,52

01.11.2022- 07.11.202272 306 685,0050 %22 118,90

08.11.2022- 11.11.202242 095 485,0050 %11 482,11

12.11.2022- 14.11.202231 996 932,0050 %8 206,57

15.11.2022- 17.11.202231 933 188,0050 %7 944,61

18.11.2022- 25.11.202281 706 157,0050 %18 697,61

26.11.2022- 24.12.2022291 581 802,0050 %62 838,71

Разом247 871,55

Тоді як за період з 25.12.2022 до 25.09.2023 на суму невикористаної попередньої оплати 1 116 167,00 грн апеляційним судом постановою від 03.12.2025 вже стягнуто з відповідача 408 119,58 грн. У цій частині постанову Верховний Суд не скасовував, і вона не є предметом нового розгляду.

Таким чином, загальний розмір плати за користування попередньою оплатою, нарахованої на підставі п. 7.7 договору за період з 30.09.2022 до 25.09.2023, становить 655 991,13 грн (247 871,55 грн + 408 119,58 грн). Отже, з урахуванням вже стягнутої суми, з відповідача на користь позивача додатково підлягає стягненню 247 871,55 грн нарахованої на підставі п. 7.7 договору.

Не погоджується колегія суддів із розрахунком позивача в частині, що перевищує вказану суму. Так, позивач здійснив нарахування на всю суму попередньої оплати 2 739 600,00 грн за весь період з 30.09.2022 до 25.09.2023, не врахувавши поставку відповідачем товару на загальну суму 1 623 433,00 грн, встановлену Верховним Судом. Оскільки в межах вартості поставленого товару попередня оплата була використана за призначенням, нарахування плати за користування на цю частину коштів після дати їх використання не ґрунтується на умовах п. 7.7 договору. З огляду на це в задоволенні позовних вимог про стягнення 668 474,12 грн (1 324 465,25 грн ? 408 119,58 грн ? 247 871,55 грн) слід відмовити.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення. Нормами ч. 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Враховуючи викладене, рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 в частині вимог про стягнення пені на підставі п. 7.7 договору підлягає зміні, а апеляційна скарга позивача в цій частині - частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду на часткове задоволення позовних вимог у частині, що переглядалась, судовий збір покладається на сторони пропорційну розміру задоволених вимог (п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України). Так, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню: 3 718,07 грн судового збору за подання позовної заяви (247 871,55 грн Ч 1,5 %); 4 461,69 грн судового збору за подання апеляційної скарги (247 871,55 грн Ч 1,5 % Ч 150 % Ч 0,8); 5 948,92 грн судового збору за подання касаційної скарги (247 871,55 грн Ч 1,5 % Ч 200 % Ч 0,8), з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнта 0,8 при поданні документів в електронній формі. Разом з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 14 128,68 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281- 284, 316 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 в частині вимог про стягнення пені на підставі п. 7.7 договору № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі № 910/6287/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені на підставі п. 7.7 договору № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022 змінити.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ) 247 871 (двісті сорок сім тисяч вісімсот сімдесят одну) грн 55 коп. пені, нарахованої на підставі п. 7.7 договору за період з 30.09.2022 до 24.12.2022, та 14 128 (чотирнадцять тисяч сто двадцять вісім) грн 68 коп. судового збору.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення 668 474,12 грн пені, нарахованої на підставі п. 7.7 договору № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022.

5. Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/6287/23 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.10.2026

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді О.М. Сибіга

О.В. Тищенко