Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №916/2969/25 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2969/25

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Герасименко Ю.С.

за участю:

від ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» - адвокат Бумба Орест Андрійович (поза межами приміщення суду);

від ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» - адвокат Сторожук Д.І (в залі суду);

від ТОВ «КРАНИ УКРАЇНИ» - Керівник Цигарін О.Д. (в залі суду);

від ТОВ «Алд Інжиніринг та Будівництво» - адвокат Афанасьєва М.В (в залі суду);

від ТОВ «Алд Інжиніринг та Будівництво» - адвокат Яловенко К.Б. (в залі суду).

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» (вх.№2341/26)

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026

по справі №916/2969/25

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво»

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ»

про стягнення збитків у сумі 48 893 394,85 грн.

суддя суду першої інстанції – Демченко Т.І.

місце винесення додаткового рішення: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

повний текст додаткового рішення складено та підписано: 19.05.2026

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.04.2026 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» кошти на відшкодування матеріальної шкоди (збитків) в сумі 48893394,85 грн, судовий збір в сумі 586720,74 грн.

04.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» суму судових витрати, що складають: витрати на професійну правничу допомогу 600000,00 грн; витрати на проведення експертиз 643861,29 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» (зареєстрована за вх. № 2-865/26) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» 100 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, 643861, 29 грн. витрат на проведення експертизи.

У задоволені решти заяви відмовлено.

Обґрунтування судового рішення.

В мотивах прийнятого судового рішення, суд першої інстанції надав оцінку усім наданим доказам на підтвердження розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу, з урахуванням: категорії справи № 916/2969/25, ціни позову (48893394,85 грн) та значення справи для позивача; складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг: кількості заяв по суті справи складених позивачем (його представником), судових засідань, в яких приймав участь представник позивача; критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, а також зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу у 600 000,00 грн до 100 000,00грн.

Також, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на проведення експертиз, суд дійшов висновку, що вони документально підтверджують здійснені позивачем витрати на проведення експертиз на суму 643861,29 грн.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» звернулсь до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 у справі №916/2969/25, ухвалити нове рішення, яким: заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти заяви відмовити.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що висновки суду першої інстанції про справедливий та співмірний розмір витрат на професійну правничу допомогу у 100 000,00 грн не відповідають встановленим обставинам справи про відсутність належної деталізації часу та обсягу наданих послуг, дублюючий і внутрішньоорганізаційний характер частини заявлених адвокатських послуг, а також про те, що частина фактичних, доказових і правових питань уже досліджувалася Позивачем у пов`язаній справі № 908/1676/25 (п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Суд першої інстанції не врахував висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду, не врахував критерій пов`язаності судових витрат з розглядом справи, визначений п. 1 ч. 5 ст. 129 ГПК України, чим порушив норми процесуального законодавства, що призвело до неправильного вирішення справи.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Лічман Л.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.06.2026.

11.06.2026 матеріали справи №916/2969/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Лічмана Л.В. у відпустці, розпорядженням керівника апарату суду від 15.06.2026, № 58 було призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 та протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.06.2026.

Ухвалою Південно – західного апеляційного господарського суду від 16.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 по справі №916/2969/25.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 по справі №916/2969/25 на 28.07.2026 о 15:15 год.

25.06.2026 до суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 28.07.2026 оголошено перерву до 08.09.2026 о 15:30год.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у місті Києві, так як представник Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» - адвокат Бомба Орест Андрійович приймає участь у режимі відеоконференції з м. Києва, судове засідання 08.09.2026 у справі №916/2969/25 не відбулось.

Ухвалою Південно – західного апеляційного господарського суду від 09.09.2026 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд справи № 916/2969/25 відбудеться 06.10.2026 о 14:00 год.

Судове засідання 06.10.2026 у справі №916/2969/25 не відбулось. Ухвалою Південно – західного апеляційного господарського суду від 06.10.2026 повідомлено учасників справи, про те, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 по справі №916/2969/25 відбудеться 08.10.2026 о 12:30 год.

У судовому засіданні 08.10.2026 представники Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» надали пояснення.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Предметом апеляційного оскарження у справі № 916/2969/25 є додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 про здійснення розподілу судових витрат на правову допомогу.

Позивачем у позовній заяві у даній справі № 916/2969/25 був наведений попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, який складається зокрема з витрат на проведення експертиз та витрат на правничу допомогу, а також заявлено, що згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України докази вказаних витрат будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

04.05.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» суму судових витрати, що складають: витрати на професійну правничу допомогу 600000,00 грн; витрати на проведення експертиз 643861,29 грн.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу )

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 126 зазначеного Кодексу для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Як вбачається з матеріалів справи, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Алд Інжиніринг та Будівництво» про розподіл судових витрат та ухвалення додаткового рішення у справі № 916/2969/25 обґрунтована таким:

- обсяг документів у справі складає 9 томів, а матеріали справи містять переважно спеціалізовану документацію, що потребує від адвоката не лише правового аналізу матеріалів, але й додаткових професійних зусиль, оскільки встановлення фактичних обставин у справі безпосередньо пов`язане з аналізом: технічних процесів будівництва, дотриманням технології монтажу залізничного мосту, вимог промислової безпеки, правил експлуатації вантажопідіймальної техніки, відповідності дій учасників будівництва вимогам нормативно-технічної документації у сфері будівництва та охорони праці, а також з аналізом економічної діяльності та бухгалтерського обліку підприємства. Складність справи підвищується через наявність п`яти експертних висновків, виконаних у межах різних видів експертних досліджень та галузей знань;

- адвокат витратив об`єктивно значну кількість часу для надання правничої допомоги, зокрема, адвокатом складені процесуальні документи по справі: позовна заява (на 50 сторінках основного тексту та 18 сторінок додатків); обґрунтований розрахунок суми збитків, що стягуються за позовом (на 7 сторінках); відповідь на відзив (на 22 сторінках); клопотання про призначення економічної експертизи (на 4 сторінках); заперечення на клопотання відповідача про зупинення провадження у справі (на 5 сторінках); клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи (на 7 сторінках); клопотання про поновлення строку на подання доказів та приєднання доказів до матеріалів справи (на 4 сторінках); заява про розподіл судових витрат між сторонами та ухвалення додаткового рішення у справі (на 12 сторінках основного тексту) та взяв безпосередню участь у 12 судових засіданнях по справі, загальною тривалістю понад 13 годин, згідно з протоколами судових засідань у справі;

- для позивача дана справа має важливе майнове та господарське значення, а також пов`язана з аварійною подією, що сталася під час виконання відновлювальних будівельних робіт на залізничному мосту, який належить до об`єктів критичної інфраструктури держави. В умовах дії правового режиму воєнного стану зазначений об`єкт має стратегічне значення для забезпечення безперервності транспортного сполучення, функціонування логістичних ланцюгів, перевезення вантажів, пасажирів, а також забезпечення потреб оборони, економіки та життєдіяльності населення.

У запереченні представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Крани України» на вищевказану заяву зазначив, що:

- кількість томів справи та наявність значного масиву доказів не є самостійним і достатнім критерієм складності справи, оскільки для цілей частини четвертої статті 126 ГПК України має оцінюватися не формальна кількість сторінок чи документів, а чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини;

- технічна або доказова складність спору не є тотожною складності роботи адвоката. Для встановлення спеціальних технічних, будівельних, економічних та інших обставин позивач залучав експертів і окремо просить стягнути з відповідача витрати на проведення експертиз. Відтак одна й та сама обставина - технічна специфіка спору, не може одночасно обґрунтовувати як стягнення витрат на експертизи, так і підвищений розмір адвокатського гонорару;

- адвокат не виконував функцій судового експерта, не проводив інженерно-технічне, будівельно технічне, економічне чи машинознавче дослідження, не здійснював спеціальних розрахунків та не встановлював технічні причини аварії як особа, що володіє спеціальними знаннями. Ці питання були предметом експертних досліджень. Тому посилання позивача на необхідність аналізу технічних процесів, правил експлуатації крана, промислової безпеки та методик експертних досліджень не може автоматично збільшувати розмір витрат на правничу допомогу до 600000,00 грн;

- у справі № 908/1676/25 ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО», як відповідач, застосовувало аналогічні аргументи, заперечення та докази, які були ним використані й у цій справі, окрім частини щодо твердження про суми завданих збитків останньому;

- позивач не зазначає, скільки саме часу було витрачено адвокатом на кожну окрему процесуальну дію: підготовку позовної заяви, розрахунку збитків, відповіді на відзив, окремих клопотань, аналіз доказів, підготовку до кожного судового засідання чи складання заяви про розподіл судових витрат. Надані Позивачем документи не дають можливості перевірити, який реальний час був витрачений адвокатом на виконання кожної із заявлених робіт та чи відповідає цей час заявленому розміру витрат;

- кількість сторінок процесуальних документів не є самостійним доказом часу, витраченого адвокатом, адже частина таких документів складається з реквізитів сторін, описової частини, переліку додатків, цитування норм права, викладення фактичних обставин та посилань на вже наявні у справі докази;

- позивач безпідставно ототожнює весь період із дати укладення договору про надання правничої допомоги до дати подання позову із часом активної роботи адвоката. Сам факт того, що підготовча стадія тривала 3,5 місяці, не означає, що адвокат протягом усього цього періоду безперервно надавав правничу допомогу саме у заявленому обсязі. Тривалість календарного періоду не є тотожною фактичному часу, витраченому адвокатом на виконання конкретних робіт;

- із наведеного позивачем переліку дій лише окремі можуть вважатися такими, що об`єктивно пов`язані з розглядом справи та потенційно відповідають критерію необхідності: підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив та безпосередня участь представника у судових засіданнях. Водночас інші дії або охоплюються підготовкою зазначених документів, або мають пов`язані з договірними відносинами позивача з представником, або зумовлені процесуальною поведінкою самого позивача, або не стосуються вирішення спору по суті;

- сама по собі ціна позову не є самостійною та достатньою підставою для покладення на відповідача всієї суми фіксованого гонорару, погодженого між позивачем та його адвокатським об`єднанням;

- відсутні належні підстави вважати, що ця справа викликала публічний інтерес у розумінні частини четвертої статті 126 ГПК України, адже її предметом є приватноправовий майновий спір між двома суб`єктами господарювання щодо стягнення збитків, а сам факт того, що спірні правовідносини пов`язані з виконанням робіт на об`єкті залізничної інфраструктури, не перетворює спір між двома юридичними особами на справу публічного інтересу;

- позивач просить стягнути з відповідача 379851,65 грн витрат на підготовку Висновку експертів №8610/8611/8612/8613/8614/9224 за результатами проведення судової комісійної комплексної інженерно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів від 17 червня 2025 року, складений Національним науковим центром “Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса”, однак згаданий висновок експертів був замовлений позивачем для подання до суду в межах іншої справи, а сам факт подальшого долучення позивачем Інженерно-технічної експертизи до матеріалів цієї справи не змінює первісного призначення такого висновку та не перетворює витрати на його підготовку на судові витрати, безпосередньо пов`язані саме з розглядом справи № 916/2969/25;

- стосовно стягнення витрат за підготовку Експертної оцінки від 04 липня 2025 року №740/е/25 варто зазначити, що із самої назви та змісту такого документа вбачається, що він стосується кошторисної частини проєктної документації щодо ліквідації аварійних робіт. Тобто зазначена оцінка була спрямована на перевірку або підтвердження кошторисної документації, необхідної для визначення вартості відновлювальних робіт. Така оцінка за своїм характером має ознаки господарської витрати Позивача, пов`язаної з оформленням, перевіркою або підтвердженням кошторисної документації, а не витрати, безпосередньо та неминуче пов`язаної з розглядом справи судом;

- включення витрат на підготовку Висновку №303/202 комісійної судової економічної експертизи за зверненням генерального директора ТОВ “АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО” №26/3645 від 10 лютого 2026 року є необґрунтованим, адже позивачем не зазначено ці витрати у попередньому орієнтовному розрахунку судових витрат. Позивач пояснює необхідність її понесення тим, що під час розгляду справи Відповідач оспорював реальність, документальне підтвердження та розмір збитків, однак наведене не підтверджує непередбачуваності відповідних витрат у розумінні ч. 6 ст. 129 ГПК України.

Так, представництво інтересів позивача здійснювалось на підставі укладеного договору № 46/25 про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року (Договір) та Додаткової угоди №1 від 11 квітня 2025 року до Договору з Адвокатським об`єднанням «АС», на підставі яких АО «АС» приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правничу допомогу, здійснення представництва клієнта у господарському спорі за фактом події, яка мала місце 11 липня 2024 року під час підйому ферми (елементу конструкції залізничного мосту) через річку Південний Буг (1139 км), на об`єкті – капітальний ремонт металевого мосту ПК9 дільниці Помічна-Колосівка (пункт 1.1. Договору, пункт 1.1. Додаткової угоди №1 до Договору).

В силу підпункту 3.2.2. пункту 3 Договору клієнт приймає на себе зобов`язання своєчасно сплачувати гонорар на підставі виставлених рахунків.

Відповідно до підпункту 1.1 Додаткової угоди №1 від 11 квітня 2025 року до Договору гонорар АО «АС» за участь у господарському спорі становить 600000,00 грн, який сплачується частинами: 120000,00 грн. протягом п`яти днів з моменту підписання Додаткової угоди №1; 240000,00 грн не пізніше п`яти днів з дня подання позову Клієнта до господарського суду; 240000,00 грн. ухвалення рішення судом першої інстанції у господарській справі за позовом Клієнта.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджується наступними доказами: Договором № 46/25 про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року та Додатковою угодою №1 від 11 квітня 2025 року до цього Договору; Детальним описом послуг, наданих АО «АС» у рамках Договору про надання правничої допомоги; Актом приймання-передачі від 01 травня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 46/25 від 11 квітня 2025; Рахунками АО «АС» № 46/25/1 від 11 квітня 2025 року на суму 120000,00 грн; №14/08/25 від 14 серпня 2025 року на суму 240000,00 грн.; №04/05/26 від 04 травня 2026 року на суму 240000,00 грн. Платіжними інструкціями позивача №1822 від 15 квітня 2025 року на 120000,00 грн, №4715 від 29 серпня 2025 року на суму 120000,00 грн; №4972 від 24 вересня 2025 року на суму 120000,00 грн.

Між АО «АС» та позивачем був укладений Договір та Додаткова угода №1 від 11 квітня 2025 року до нього з фіксованим розміром гонорару, щодо господарського спору, тому фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг не обчислювалась.

В силу пункту 3 Додаткової угоди №1 від 11 квітня 2025 року до Договору клієнт зобов`язується сплачувати гонорар, протягом двох днів з моменту виставлення рахунку Адвокатським об`єднанням, що відображено в акті приймання-передачі від 01 травня 2026 року до Договору та рахунку АО «АС» №04/05/26 від 04 травня 2026 року.

До заяви позивача про ухвалення додаткового рішення додані в копіях в т.ч.: договір № 46/25 про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року; додаткова угода №1 від 11 квітня 2025 року до Договору № 46/25 про надання правничої допомоги; додаткова угода №2/1 від 30 жовтня 2025 року до Договору № 46/25 про надання правничої допомоги від 11 квітня 2025 року; акт приймання-передачі від 01 травня 2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 46/25 від 11 квітня 2025; детальний опис послуг від 04.05.2026; рахунок АО «АС» № 46/25/1 від 11 квітня 2025 року на суму 120000,00 грн; рахунок АО «АС» №14/08/25 від 14 серпня 2025 року на суму 240000,00 грн.; рахунок АО «АС» №04/05/26 від 04 травня 2026 року на суму 240000,00 грн; платіжна інструкція ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» №1822 від 15 квітня 2025 року на 120000,00 грн; Платіжна інструкція ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» №4715 від 29 серпня 2025 року на суму 120000,00 грн; платіжна інструкція ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» №4972 від 24 вересня 2025 року на суму 120000,00 грн.

Так, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Колегія суддів відзначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд застосовує з урахуванням особливостей кожної справи та виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, приписів статей 123-130 ГПК України та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»

Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, позивачем надано належні докази на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи викладене, вирішуючи питання про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, з урахуванням критеріїв розумності і реальності таких витрат, встановлення їхньої необхідності, співмірності зі складністю справи, ціною позову та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), зважаючи на конкретні обставини справи, а також керуючись принципами справедливості та верховенства права, колегія суддів вважає правильними висновки суду, що відшкодуванню з боку відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 100 000,00 грн, які можуть вважатись розумними і обґрунтованими по даній справі.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги, що відповідачем не надано до суду часової деталізації наданих адвокатом послуг, оскільки у даному випадку, відповідачем та адвокатом визначено фіксований розмір гонорару в розмірі 600 000,00 грн, а тому наявність або відсутність деталізації послуг, не перешкоджають встановленню розміру витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на те, що за домовленістю між сторонами договору встановлений фіксований розмір гонорару.

Разом з тим, сама лише незгода однієї сторони з розміром визначених іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, без належного доведення їх невідповідності критеріям, визначеним у частині 4 статті 126 ГПК України, не може бути підставою для зменшення розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Колегія суддів звертає увагу скаржника, що критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема, наданих на підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу, тощо.

Також позивачем заявлені до стягнення з відповідача витрати понесені на проведення експертиз у загальному розмірі 643861,29 грн, а саме на підготовку наданих позивачем наступних експертних висновків:

- Висновок експертів №8610/8611/8612/8613/8614/9224 за результатами проведення судової комісійної комплексної інженерно-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів від 17 червня 2025 року, складений Національним науковим центром «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса». Вартість експертизи складає – 379851,65 грн (доказами проведення якої є: акт №8610-8614/9224 попереднього розрахунку вартості виконання висновку експертів, експертного дослідження №8610-8614/9224 від 24 жовтня 2024 року; договір №№8610/8611/8612/8613/8614/9224 від 14 листопада 2024 року; акт №8610-8614/9224 здачі-приймання висновку експертів від 18 червня 2025 року; рахунок Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса» №2078 від 14 листопада 2024 року; платіжна інструкція №5427 від 02 грудня 2024 року);

- Експертну оцінку від 04 липня 2025 року №740/е/25 щодо розгляду кошторисної частини проектної документації по дефектному акту «Капітальний ремонт металевого мосту 1139 км ПК9 дільниці Помічна Колосівка. Відновлення конструкцій після руйнування. Миколаївська область» Ліквідація аварійних робіт – позитивна. Вартість Експертної оцінки складає 15609,64 грн (доказами проведення якої є: договір №740/е/25 на виконання експертної оцінки кошторисної документації «Капітальний ремонт металевого мосту 1139 км ПК9 дільниці Помічна-Колосівка, Відновлення конструкцій після руйнування. Миколаївська область.» Ліквідація аварійних робіт від 27 червня 2025 року; протокол погодження ціни на виконання експертної оцінки проектної документації від 27 червня 2025 року; акт до договору №740/е/25 передачі-приймання виконаних робі від 04 липня 2025 року; платіжна інструкція №3725 від 27 червня 2025 року).

- Висновок №303/202 комісійної судової економічної експертизи за зверненням генерального директора ТОВ «АЛД ІНЖИНІРИНГ ТА БУДІВНИЦТВО» №26/3645 від 10 лютого 2026 року, складений 10 березня 2026 року. Вартість економічної експертизи складає 248400,00 грн (доказами проведення якої є: договір №07/2026/17 від 10 лютого 2026 року; рахунок б/н від 10 лютого 2026 року; платіжна інструкція №1344 від 12 березня 2026 року; платіжна інструкція № 1222 від 06 березня 2026 року).

Частина 1 статті 1 Закону України «Про судову експертизу» визначає, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб (частина 1 статті 71 цього Закону).

Пункт 1.8 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, передбачає, що підставою для проведення експертизи відповідно до чинного законодавства є процесуальний документ про призначення експертизи, складений уповноваженою на те особою (органом), або договір з експертом чи експертною установою, укладений за письмовим зверненням особи у випадках, передбачених законом, в якому обов`язково зазначаються її реквізити, номер справи або кримінального провадження або посилання на статтю закону, якою передбачено надання висновку експерта, перелік питань, що підлягають вирішенню, а також об`єкти, що підлягають дослідженню.

Системний аналіз наведених положень процесуального законодавства дозволяє констатувати таке: 1) витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат; 2) висновок експерта може бути підготовлений як на підставі ухвали суду про призначення експертизи, так і на замовлення учасника справи; 3) у разі подання учасником справи до суду висновку експерта, складеного на його замовлення, у такому висновку має бути зазначено, що його підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. При цьому інша сторона може подати до суду заяву про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, і в разі, якщо суд визнає наявність таких підстав, зазначений висновок не приймається судом до розгляду; 4) при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує не те, коли замовлено експертизу та отримано висновок експерта - до чи після звернення позивача до суду із позовом, а те, чи пов`язані безпосередньо ці витрати з розглядом справи (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, у тому числі проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ.

Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права.

За таких обставин не вбачається будь-яких перешкод для відшкодування стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, витрат на складення експертного висновку підготовленого та отриманого на замовлення сторони у справі, за умови, якщо він відповідає вимогам статі 98 ГПК, безпосередньо пов`язаний з розглядом справи та якщо суд врахував цей висновок експерта як доказ (такі висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.11.2023 у справі № 712/4126/22).

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження витрат на проведення експертиз, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що вони документально підтверджують здійснені позивачем витрати на проведення експертиз на суму 643861,29 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 у справі №916/2969/25 є законною та обґрунтованою, оскільки її винесено в результаті повного з`ясування обставин, що мають значення для справи та правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНИ УКРАЇНИ» – залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 14.05.2026 у справі №916/2969/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 13.10.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.