Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №916/2493/26 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2493/26

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Філінюк І.Г.

суддів: Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.

секретар судового засідання – Герасименко Ю.С.

за участю:

від ФОП Бровченко Д.С. - адвокат Латарія К.А.;

від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» - адвокат Субботіна Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026

по справі №916/2493/26

за заявою: Фізичної особи – підприємця Бровченка Дениса Сергійовича

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

особи, які можуть отримати статус учасника справи:

позивач: Фізична особа – підприємець Бровченко Денис Сергійович ( АДРЕСА_1 )

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС»

про визнання недійсним правочину

суддя суду першої інстанції – Мусієнко О.О.

місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа – підприємець Бровченко Денис Сергійович (далі – заявник) звернувся із заявою, сформованою в системі «Електронний суд» 17.06.2026, в якій просить вжити заходи забезпечення позову до подання позовної заяви у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання ФОП Бровченко Д.С. використовувати нежитлове приміщення – частину будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; за Договором оренди приміщення № 27 від 31.07.2025 (зокрема, але не виключно: заборона обмежувати доступ працівників і клієнтів, демонтувати обладнання, замикати двері тощо), а також заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо примусового звільнення (виселення) ФОП Бровченко Д.С. з нежитлового приміщення – частини будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» 3, та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо припинення (відключення) постачання електроенергії, води, опалення та інших комунікаційних послуг у нежитловому приміщенні – частини будівлі літ. “А”, а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», укладати новий договір оренди щодо нежитлового приміщення – частини будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1, з третіми особами – до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову заявник зазначив про безпідставність та незаконність дострокового розірвання договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025 та про намір звернутися з позовом про визнання недійсним правочину одностороннього розірвання Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025, яке було вчинено на підставі п. 5.2. договору повідомленням від 14.05.2026 про дострокове розірвання договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 заяву від 17.06.2026 (вх. № 4-38/26 від 17.06.2026) Фізичної особи – підприємця Бровченка Дениса Сергійовича про забезпечення позову до подачі позовної заяви – задоволено.

Вжито заходи забезпечення позову у вигляді заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» (, та будь-яким іншим особам вчиняти дії, направлені на перешкоджання Фізичній особі – підприємцю Бровченку Денису Сергійовичу використовувати нежитлове приміщення - частину будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; за договором оренди приміщення № 27 від 31.07.2025 (зокрема, але не виключно: заборона обмежувати доступ працівників і клієнтів, демонтувати обладнання, замикати двері тощо), а також заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо примусового звільнення (виселення) Фізичної особи – підприємця Бровченка Дениса Сергійовича з нежитлового приміщення - частини будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо припинення (відключення) постачання електроенергії, води, опалення та інших комунікаційних послуг у нежитловому приміщенні - частини будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», укладати новий договір оренди щодо нежитлового приміщення - частини будівлі літ. «А», а саме: приміщення І поверху площею 174,4 кв. м, що розташоване за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1, з третіми особами – до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Обґрунтування судового рішення.

Суд установив, що є достатньо обґрунтоване припущення того, що відповідач може здійснити незаконні дії з майном, отримати прибутки від його користування, здійснювати перебудову чи перепланування, що в подальшому позбавить можливості позивача захистити своє порушене право у судовому процесі.

Також суд встановив наявний зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову (забороною вчиняти певні дії) та предметом позовних вимог (одностороннє розірвання договору оренди) та співмірність вказаних заходів забезпечення позову і предмету позову, оскільки така заборона вчинення дій, яка обирається судом для забезпечення позову, має на меті лише ефективний захист порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.26 у справі № 916/2493/26 про забезпечення позову до подання позовної заяви.

Узагальнені доводи апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що суд фактично вирішив спір по суті ще до відкриття провадження у справі, поновивши заявнику можливість користування спірним майном та істотно обмеживши право власника на володіння, користування і розпорядження належним йому майном, чим допустив порушення принципів змагальності, рівності сторін та права на справедливий суд.

Відповідно до Довідки від 28.05.26 та Бухгалтерської довідки від 29.05.2026 заборгованість за договором №27 від 31.07.2025 складала більш ніж 3 міс.

За умовами (п.6.3.) укладеного 31.07.2025 договору №27 між ФОП Бровченко Д.С. та ТОВ «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», останнє попередило ФОП Бровченко Д.С. про дострокове розірвання договору у зв`язку з заборгованістю та про наслідки дострокового розірвання договору

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі.

16.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фізичної особи – підприємця Бровченка Дениса Сергійовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді – Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026.

На момент надходження апеляційної скарги матеріали оскарження ухвали від 19.06.2026 по справі №916/2493/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали оскарження ухвали від 19.06.2026 по справі №916/2493/26 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/2493/26 до надходження матеріалів оскарження ухвали з суду першої інстанції.

20.07.2026 матеріали оскарження ухвали по справі №916/2493/26 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/2493/26- залишено без руху.

Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2662, 40 грн.– протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

05.08.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» надійшла заява про усунення недоліків. До вказаної заяви було додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2662, 40 грн.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.09.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/2493/26.

Призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/2493/26 до розгляду на 06.10.2026 о 14:30 год.

В судовому засіданні 06.10.2026 оголошено перерву до 08.10.2026 о 11:30 год.

Під час судового засіданні 08.10.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник Фізичної особи – підприємця Бровченко Денис Сергійович заперечував щодо доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 08.10.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначає стаття 136 Господарського процесуального кодексу України, згідно з приписами якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17).

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Колегія суддів зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Аналогічний підхід викладений в постановах Верховного Суду, на які посилаються Скаржники.

У постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду вказала, що при розгляді заяви про забезпечення позову ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

У даній справі, за змістом заяви про забезпечення позову до подачі позовної заяви ФОП Бровченко Д.С. на законних підставах користується приміщенням I поверху площею 174, 7 кв.м., розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1. Підставою користування зазанченим приміщення є договір оренди приміщення № 27 від 31.07.2025, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Котом Д.Г. 31.07.2025 та зареєстрований в реєстрі за № 810.

За твердженням заявника з огляду на вимогу ТОВ «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс», викладену в повідомленні про дострокове розірвання Договору оренди приміщення № 27 від 14.05.2026, а саме: у строк протягом трьох календарних днів з моменту отримання цього повідомлення звільнити орендоване приміщення та передати приміщення Орендодавцю за актом приймання-передачі, враховуючи специфіку господарської діяльності заявника ФОП Бровченко Д.С., яку останній провадить у орендованому приміщенні, а саме: розміщення магазину продажу авто та мототехніки, запчастин для них, аксесуарів тощо, майстерні для ремонту авто та мототехніки, враховуючи перебування у цьому приміщенні значної кількості дороговартісних авто- та мотозапчастин, обладнання для ремонту транспортних засобів, декількох одиниць транспортних засобів (мотоциклів), заявник не виключає можливості незаконних дій ТОВ «Муніципальне підприємство "Транспарксервіс", направлених на звільнення орендованого приміщення, що може призвести до заподіяння заявнику значних матеріальних збитків та у перспективі унеможливить відновлення порушених прав ФОП Бровченко Д.С. у випадку задоволення судом позовних вимог.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову заявник зазначив про безпідставність та незаконність дострокового розірвання договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025 та про намір звернутися з позовом про визнання недійсним правочину одностороннього розірвання Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс» договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025, яке було вчинено на підставі п. 5.2. договору повідомленням від 14.05.2026 про дострокове розірвання договору оренди приміщення № 27 від 31.07.2025.

У відповідності до витягу з Державного реєстру речових прав № 477750931 від 18.05.2026 стосовно об`єкту речових прав, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1459, 2 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Мельницька, буд. 30-А/1 наявна наступна інформація: вид іншого речового права: право користування (найму(оренди)) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремим частинами; зміст, характеристика іншого речового права: орендна плата за календарний місяць оренди, дата укладання договору 31.07.2025, дата закінчення дії: 31.07.2028; відомості про суб`єкта іншого речового пава: орендодавець - Товариством з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс».

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 481959679 від 16.06.2026 наявна інформація щодо припинення речового права 02.06.2026, підстава: повідомлення про дострокове розірвання договору від 14.05.2026, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Муніципальне підприємство «Транспарксервіс».

Отже, зазначені обставини свідчать про наявність між сторонами спору щодо чинності орендних правовідносин та законності користування заявником спірним об`єктом.

Як зазначено вище, інститут забезпечення позову має превентивний характер і спрямований на недопущення виникнення обставин, які могли б ускладнити чи зробити неможливим реальне виконання майбутнього судового рішення.

У такий спосіб, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду, що встановлені обставини підтверджують наявність достатньо обґрунтованого припущення щодо ризику утруднення або неможливості виконання майбутнього рішення суду у разі задоволення позову.

Заходи забезпечення позову стосуються виключно предмету позову, що стосуються спірних орендованих приміщень, які є предметом оспорюваного одностороннього правочину, з яким заявник має намір звернутися та за цією ознакою є такими, що відповідають критеріям адекватності. При цьому заява про забезпечення позову розглядається судом до заявлення позивачем позову, оцінка обґрунтованості якого не надається та буде вирішуватися під час розгляду справи по суті.

При цьому, вжиті заходи забезпечення позову не порушують прав Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС», як власника відповідного майна, а мають виключно тимчасовий характер і спрямовані лише на збереження за Позивачем права користування спірним об`єктом до вирішення справи по суті.

За таких умов застосування заходів забезпечення позову є необхідним, виправданим, співмірним та адекватим процесуальним інструментом, який виконує превентивну функцію і спрямований на збереження існуючого стану правовідносин між сторонами до вирішення спору по суті.

Щодо доводів скаржника про існування заборгованості позивача, колегія суддів зазначає, що у разі порушення заявником умов договору оренди, зокрема несплати орендної плати, Товариство з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» не позбавлене можливості захистити свої інтереси у встановленому законом порядку шляхом звернення до суду з відповідними вимогами або в інший спосіб, передбачений законодавством.

Колегією суддів встановлено та оцінено:

1) наявність спору між сторонами щодо чинності договору оренди та права заявника на користування спірним об`єктом;

2) ризик незабезпечення ефективного захисту порушених прав Позивача, який може проявлятися як через ускладнення виконання майбутнього рішення суду у цій справі, так і шляхом створення перешкод для поновлення оспорюваних прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду;

3) співмірність та адекватність обраного заявником виду забезпечення позову із майбутніми заявленими позовними вимогами, оскільки застосовані заходи спрямовані виключно на збереження існуючого стану об`єкта оренди до вирішення спору по суті й не створюють надмірних обмежень для Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС»;

4) відповідність дійсній меті звернення із заявою про забезпечення позову, яка полягає у гарантуванні можливості реального та ефективного виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не приймає доводи скаржника, що суд фактично вирішив спір по суті ще до відкриття провадження у справі, оскільки як вірно зазначив місцевий господарський суд, що такими заходами забезпечення позову не вирішується спір по суті, а необхідність їх застосування покликана насамперед наявністю права власності на спірне нерухоме майно, під час розгляду якого відповідачем можуть бути вчинені дії, які можуть призвести до відчуження його на користь третіх осіб.

При цьому суд вбачає наявний зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову (забороною вчиняти певні дії) та предметом позовних вимог (одностороннє розірвання договору оренди) та співмірність вказаних заходів забезпечення позову і предмету позову, оскільки така заборона вчинення дій, яка обирається судом для забезпечення позову, має на меті лише ефективний захист порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Так, порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права колегією суддів під час перегляду справи не встановлено.

Висновки суду апеляційної інстанції.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.277, 280 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення, яким задоволено заяву про забезпечення позову у даній справі, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МУНІЦИПАЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО «ТРАНСПАРКСЕРВІС» – залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 у справі №916/2493/26 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.10.2026.

Головуючий суддя Філінюк І.Г.

Суддя Аленін О.Ю.

Суддя Принцевська Н.М.