Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №915/535/17 — Південно-західний апеляційний господарський суд

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ОдесаСправа № 915/535/17

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Павленко Н.А.

суддів – Лічмана Л.В., Філінюка І.Г.

за участю секретаря судового засідання Лещенко Л.С.

за участю представників учасників справи:

від кредитора (скаржник) – Калінич О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен»

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі, постановлену суддею Адаховською В.С., м. Миколаїв, повний текст якої складено та підписано 30.06.2026

по справі № 915/535/17

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС»

до боржника Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ»

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи про банкрутство та ухвали суду, що оскаржується в апеляційному порядку:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/535/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (далі - ТОВ «ТАВРІЯ», боржник).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ БТК «ТАВРІЯ» на загальну суму 962230323,80 грн, у тому числі:

- вимоги першої черги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» в сумі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

- вимоги четвертої черги:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» в сумі 17149523,05 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 16.09.2021 задоволено заяву ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» про заміну кредитора його правонаступником та здійснено заміну кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» (ЄДРПОУ 32516492) на його правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» (ЄДРПОУ 43483150).

На час прийняття оскаржуваної ухвали, справа №915/535/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» перебувала на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою цього суду від 22.11.2019.

Цією ж постановою Господарський суд Миколаївської області призначив ліквідатором ТОВ «ТАВРІЯ» арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича (далі - ліквідатор ТОВ «ТАВРІЯ»).

Ухвалою суду від 05.07.2024 прийнято до свого провадження справу №915/535/17 про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ» суддею Адаховською В.С.

Від ліквідатора банкрута до суду надійшли такі документи як:

- звіт ліквідатора банкрута вих. №02-01/990 від 01.10.2024;

- звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у справі №915/535/17 №02-01/991 від 01.10.2024 (вх. №13581/24 від 05.11.2024);

- клопотання, сформоване в системі «Електронний суд» 06.11.2024 (вх. №13707/24 від 07.11.2024), в якому арбітражний керуючий Жмакін С.А. просив суд:

1. Затвердити Звіт ліквідатора від 01.10.2024 року №02-01/990 про результати проведення ліквідаційної процедури у справі №915/535/17 про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ» та ліквідаційний баланс банкрута.

2. Затвердити Звіт арбітражного керуючого від 01.10.2024 №02-01/991 про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури ліквідації у справі №915/535/17 про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ».

3. ТОВ БТК «ТАВРІЯ» ліквідувати як юридичну особу.

4. Провадження у справі №915/535/17 про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ» закрити.

5. Встановити, що вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 було постановлено:

« 1. Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р; ідентифікаційний код 32459120) станом на 30.09.2024.

2. Припинити юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р; ідентифікаційний код 32459120).

3. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений Кодексом України з процедур банкрутства строк або відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.

4. Згідно з ч. 7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважати погашеними.

5. Закрити провадження у справі №915/535/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (54025, м.Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р; ідентифікаційний код 32459120).

6. Припинити повноваження ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р; ідентифікаційний код 32459120) арбітражного керуючого Жмакіна С.А.

7. Копію даної ухвали надіслати: кредиторам, ліквідатору, Одеському міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції України та для виконання державному реєстратору – Департаменту з надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради (54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20)».

Ухвала мотивована тим, що ліквідатором банкрута здійснено усі заходи, спрямовані на виявлення активів боржника, у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені статями 41-45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі, а також враховано, що звіт ліквідатора розглянуто та погоджено рішення комітету кредиторів банкрута від 31.10.2024.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:

Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» арбітражного керуючого Жмакіна С.А. та направити справу №915/535/17 до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема статей 7, 13, 15, 76, 79, 86, 210, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України, статей 61, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства, що призвело до передчасного затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі.

За твердженням апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам і доказам кредитора, викладеним у його запереченнях від 09.09.2025, 25.09.2025 та 20.10.2025, не мотивував їх відхилення та обмежився формальним дослідженням звіту ліквідатора, чим порушив засади рівності, змагальності, пропорційності та право на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Скаржник наголошує, що ліквідатор Жмакін С.А. не вжив усіх належних заходів для формування ліквідаційної маси та максимального задоволення вимог кредиторів, а проведений ним аналіз фінансово-господарської діяльності боржника є неналежним, неповним та суперечить Методичним рекомендаціям №14, оскільки первинно здійснювався за Положенням №49/121, призначеним для приватизації підприємств. Крім того, як зазначено скаржником, ліквідатором та судом безпідставно зведено причини неплатоспроможності виключно до макроекономічної кризи 2014 року та не досліджено конкретні управлінські рішення посадових осіб боржника за три роки до відкриття провадження, зокрема: укладення у 2014 році договорів поруки на суму понад 63,8 млн грн за зобов`язаннями третіх осіб (ТОВ «Амстор», Об`єднання «Донецькпродторг», ТОВ «Будгуд», ТОВ «Несторг») за наявності власних невиконаних кредитних зобов`язань; прийняття у 2015 році поруки за вже простроченим боргом ТОВ «Амстор»; безпідставне перерахування передплати та надання безпроцентних позик ТОВ «Несторг» на строк 5 років на суму понад 3 млн грн з подальшим продажем цієї дебіторської заборгованості за заниженою вартістю (57 225 грн).

Також апелянт зазначає, що ліквідатор у порушення статті 61 КУзПБ та статті 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не проаналізував правочин, вчинений у підозрілий період — Договір відступлення права вимоги від 01.06.2017 №01/06АмсМ, за яким боржник відступив ТОВ «Молбілд Груп» право вимоги до ТОВ «Чумацький Шлях» на суму понад 5,7 млн грн із розрахунком шляхом зарахування зустрічних вимог у неліквідній формі, за яким новий кредитор у 2021 році отримав 100% задоволення грошовими коштами. З огляду на наявність непогашених вимог кредиторів на суму 1 064 073 364,91 грн, за відсутності належного дослідження підстав для притягнення керівників та засновників боржника до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства, а також враховуючи залишення судом поза увагою факту залучення боржника у якості третьої особи у справі №910/3773/25(910/12300/25), апелянт вважає висновок суду першої інстанції про повноту дій ліквідатора та можливість закриття провадження у справі передчасним і необґрунтованим.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу:

10.08.2026 за вх. №2845/26/Д 1 від арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому арбітражний керуючий Жмакін С.А. проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечує та просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий зазначає, що подана ТОВ «ФК «Смарт Фінанс Солюшен» скарга за своїм змістом дослівно відтворює його попередні заперечення від 09.09.2025, заяву від 25.09.2025, заперечення на пояснення ліквідатора від 20.10.2025 та скаргу до Міністерства юстиції України від 26.09.2025, які вже були предметом детального дослідження судом першої інстанції.

Арбітражний керуючий зазначає, що апеляційна скарга не містить жодного нового доводу чи доказу, який не був відомий суду, а всі викладені обставини отримали вичерпну правову оцінку в оскаржуваній ухвалі з посиланням на нормативно-правові акти та сталу практику Верховного Суду, у зв`язку з чим підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції за ст. 277 ГПК України відсутні.

Спростовуючи довід апелянта про формальний розгляд заперечень кредитора та порушення ст. 86 ГПК України, ліквідатор вказує, що ухвала Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 містить окремий розділ, де послідовно наведено зміст усіх заперечень і заяв ТОВ «ФК «Смарт Фінанс Солюшен» із посиланням на томи та аркуші справи, викладено пояснення ліквідатора та надано власну правову оцінку суду щодо методики фінансового аналізу, договорів поруки 2014– 2015 років, договорів позики з ТОВ «Несторг», дебіторської заборгованості ТОВ «Молбілд Груп», питань субсидіарної відповідальності та справи №910/3773/25.

Щодо повноти аналізу фінансово-господарського стану боржника арбітражний керуючий зазначає, що аналіз виконано у відповідності до Методичних рекомендацій №14 від 19.01.2006, а первинний Звіт від 24.03.2020 охоплює показники за 2014– 2018 роки, що перевищує необхідний трирічний період. Додаткове залучення Положення №49/121 лише розширило коло досліджуваних показників, не спотворюючи результатів. На заперечення кредитора ліквідатором було складено повторний Звіт від 14.10.2025 за формою Додатку №3 Методичних рекомендацій та окремий документ — Поглиблений аналіз господарських договорів і причин виникнення кредиторської заборгованості. Ці документи містять розгорнутий аналіз кожного з правочинів за десятьма кредиторами, їх економічну класифікацію, оцінку доцільності та причинно-наслідковий аналіз, який довів, що причиною неплатоспроможності стали об`єктивні зовнішні фактори: загальнодержавна макроекономічна криза 2014– 2015 років (девальвація гривні, інфляція, падіння ВВП) та корпоративний конфлікт у групі «Амстор», а не дії чи бездіяльність керівництва боржника.

Арбітражний керуючий окремо підкреслює, що аналогічні доводи апелянта щодо неповноти фінансового аналізу та невиконанні дій із повернення дебіторської заборгованості вже були предметом позапланової невиїзної перевірки, проведеної Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Полтава) за скаргою представника апелянта. За результатами цієї перевірки було складено довідку від 25.11.2025 № 60 та акт від 27.11.2025 № 64, якими підтверджено повну відсутність порушень вимог законодавства з питань банкрутства у діях ліквідатора Жмакіна С.А., що свідомо замовчується апелянтом.

Щодо дослідження обставин виникнення вимог ініціюючого кредитора ТОВ «ФК «Авуар-Сервіс», ліквідатор пояснює, що це здійснено не як окремий предмет спору, а в межах оцінки причин неплатоспроможності боржника за абз. 5 ч. 1 ст. 61 КУзПБ, оскільки встановлення факту виникнення більшості вимог із договорів поруки за зобов`язаннями третіх осіб має пряме значення для висновку про відсутність ознак доведення до банкрутства.

Стосовно Договору відступлення права вимоги №01/06АмсМ від 01.06.2017 та угоди про зарахування зустрічних вимог із ТОВ «Молбілд Груп», арбітражний керуючий наголошує, що зарахування за ст. 601 ЦК України є передбаченим законом способом припинення зобов`язань, а не безоплатною відмовою від вимог у розумінні ст. 20 Закону про банкрутство. Боржник отримав зустрічне задоволення шляхом зменшення власної кредиторської заборгованості на повну номінальну суму 5 703 369,86 грн (у складі загального заліку на 18 347 490,27 грн), що економічно тотожно отриманню 100 % коштів від номіналу. Як зазначено арбітражним керуючим, оцінка доцільності цього правочину, вчиненого до відкриття провадження у справі, має здійснюватися на дату його укладення, а не ex post за наслідками подій 2021 року у справі №904/7678/15. Крім того, арбітражний керуючий вказує, що апелянт або інші кредитори протягом усього часу ліквідаційної процедури не скористалися правом подання окремої заяви про визнання цього правочину недійсним.

Арбітражний керуючий також зазначає про відсутність підстав для покладення субсидіарної чи солідарної відповідальності за ст. 41, 95 Закону про банкрутство, оскільки неплатоспроможність боржника виникла внаслідок зовнішніх чинників, вини керівника чи засновників не встановлено, а апелянт не надав жодного альтернативного розрахунку чи висновку експерта.

Щодо справи № 910/3773/25 (910/12300/25), ліквідатор роз`яснює, що ТОВ «Амстор Трейд» ще з 2023 року не є кредитором у справі №915/535/17, спір між третіми особами щодо угоди 2022 року не стосується боржника та апелянта і не перешкоджає затвердженню підсумкового звіту ліквідатора.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

09.07.2026 в електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЕСІКС безпосередньо до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження по справі №915/535/17.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2026, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді - Павленко Н.А., суддів: Лічмана Л.В., Філінюка І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» на ухвалу від 15.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі №915/535/17 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду, доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/535/17 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

23.07.2026 матеріали справи №915/535/17 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.07.2026 серед іншого, відкрито апеляційне провадження по справі №915/535/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі та призначено справу до розгляду на 06.10.2026 о 12:30 год. Цією ж ухвалою суду постановлено розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» поза межами строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав. Запопоновано учасникам провадження у 10 денний строк з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі подати відзив/письмові пояснення на апеляційну скаргу (доданих до них документи) та відповідно до ч.4 ст.263 ГПК України надати суду докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; попереджено учасників справи, що заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

30.07.2026 за вх. №3144/26 електронному вигляді через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» до Південно - західного апеляційного господарського суду надійшла заява, в якій кредитор просить суд надати представнику – адвокату Калінич Ользі Володимирівні можливість взяти участь у судовому засіданні по справі №915/535/17, яке відбудеться 06.10.2026 о 12:30 год, а також у всіх подальших можливих судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.07.2026 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» про участь представника - адвоката Калінич Ольги Володимирівни у судовому засіданні, яке відбудеться 06.10.2026 о 12:30 год., а також у всіх подальших можливих судових засіданнях по даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Постановлено здійснювати розгляд справи №915/535/17 у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду в залі судових засідань №6, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29.

Під час судового засідання 06.10.2026 представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, скасуванні ухвали Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ» арбітражного керуючого Жмакіна С.А. та направленні справи №915/535/17 до Господарського суду Миколаївської області для продовження розгляду на стадію ліквідаційної процедури.

Інші учасники справи участь своїх представників у судових засіданнях не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про місце, дату та час судового засідання.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

06.10.2026 за вх.№2845/26/Д3 після судового засідання (зареєстровано канцелярією суду о 13.30) від арбітражного керуючого надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке не було предметом розгляду колегії суддів під час судового засідання, яке було призначене на 12.30 та було розпочато о 12.38 та закінчилось о 13.08, що підтверджується протоколом судового засідання.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної:

06.06.2017 Товариством з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» подано до Господарського суду Миколаївської області заяву №29/05/17-1 від 29.05.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія «ТАВРІЯ».

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017, залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.11.2017, зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії «ТАВРІЯ»; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора – ТОВ «ФК «АВУАР-СЕРВІС» до боржника ТОВ БТК «ТАВРІЯ» у загальній сумі 25865791,44 грн, у тому числі 16000,00 грн витрат на оплату судового збору, 23490960,70 грн – безспірних вимог, 2358830,74 грн пені; введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено Менчака В`ячеслава Володимировича; призначено попереднє засідання суду.

На виконання вимог ухвали суду 18.10.2017 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України за №46508 було розміщено оголошення про порушення справи про банкрутство ТОВ БТК «ТАВРІЯ».

Ухвалою суду від 22.10.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ БТК «ТАВРІЯ» на загальну суму 962230323,80 грн, у тому числі:

- вимоги першої черги:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» у розмірі 16000,00 грн витрат по сплаті судового збору.

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛК АЛЬФА» у розмірі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» в сумі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» в сумі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» у розмірі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Несторг» у розмірі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» в сумі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Універсал» в сумі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп» у розмірі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

10) Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» у розмірі 3200,00 грн витрат по сплаті судового збору.

11) ГУ ДФС у Миколаївській області у сумі 3524,00 грн витрат по сплаті судового збору.

- вимоги четвертої черги:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» у розмірі 23490960,70 грн.

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «ОЛК АЛЬФА» у розмірі 48315912,15 грн.

3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельний будинок «АМСТОР» в сумі 17149523,05 грн.

4) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» в сумі 576199,80 грн.

5) Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Універсал» в сумі 645908,70 грн.

6) Товариство з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп» у розмірі 377224,48 грн.

7) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» у розмірі 61629048,97 грн.

8) Товариство з обмеженою відповідальністю «Несторг» у розмірі 12538389,05 грн.

9) Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» в сумі 54372355,54 грн.

- вимоги шостої черги:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю «АМСТОР ТРЕЙД» у розмірі 15550252,97 грн.

2) ГУ ДФС у Миколаївській області у сумі 2098367,90 грн.

- окремо внесені вимоги кредитора, які забезпечені заставою майна боржника:

1) Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 723082225,75 грн.

Постановою від 22.11.2019 Господарський суд Миколаївської області, серед іншого, припинив процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Менчака В`ячеслава Володимировича; визнав банкрутом ТОВ БТК «ТАВРІЯ»; відкрив ліквідаційну процедуру; призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1734 від 10.11.2015).

На офіційному вебпорталі судової влади України 26.11.2019 за №64256 оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ БТК «ТАВРІЯ» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що після відкриття ліквідаційної процедури у справі, з метою отримання документів банкрута, ліквідатором, відповідно до ч. 2 ст. 59 КУзПБ, направлено запит на адресу керівництва банкрута.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 02.12.2019 ліквідатору передано установчі документи банкрута, печатку банкрута та інші документи. Відповідно до акту приймання-передачі від 06.12.2019 року арбітражним керуючим Менчаком В.В. передано документацію банкрута та напрацьовані документи у ході виконання повноважень розпорядника майна у даній справі.

На виконання приписів абз. 13 ч. 1 ст. 61 КУзПБ, ліквідатором банкрута направлено відповідні запити до реєструючих установ.

Так, з метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за боржником транспортних засобів, ліквідатором направлено запит до Головного сервісного центру МВС України та Регіонального сервісного центру МВС України у Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1007).

Згідно відповіді Головного сервісного центру МВС України від 03.12.2019 №31/21293 запит направлено за належністю до Регіонального сервісного центру МВС у Миколаївській області.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області від 09.12.2019 №31/14-3810 за банкрутом транспортні засоби не зареєстровано.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за боржником спеціальних транспортних засобів ліквідатором направлено запит до Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та ГУ Держпродспоживслужби у Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1008).

Згідно відповіді Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 05.12.2019 №31-5/2/19448 майнові активи банкрута не обліковуються.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом великотоннажних транспортних засобів, та спеціального обладнання на праві власності або повного господарського відання, ліквідатором було направлено запит до Державної служби України з питань праці; Управління Держпраці в Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1009). Державна служба України з питань праці перенаправила запит ліквідатора на регіональні управління Держпраці у кожній з областей, таким чином відповіді направлено майже всіма регіональними управліннями установи.

Згідно відповідей регіональних управлінь Держпраці, які містяться у матеріалах справи, об`єкти підвищеної небезпеки, великотоннажні та інші транспортні засоби, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, а також об`єкти котлонагляду та підіймальні споруди за банкрутом не зареєстровано.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом водних транспортних засобів, ліквідатором направлено запит до Державної служби морського та річкового транспорту (запит від 28.11.2019 №02-01/1015).

Згідно відповіді Державної служби морського та річкового транспорту від 09.12.2019 №5847/03/15-19 повідомлено, що водний транспорт за банкрутом не зареєстровано.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом льотних транспортних засобів, ліквідатором направлено запит до Державної авіаційної служби (запит від 28.11.2019 №02-01/1023).

Згідно відповіді Державної авіаційної служби від 18.12.2019 №1.16-8595-19 льотні транспортні засоби за банкрутом не зареєстровані.

Відповідно до Реєстру льотних транспортних засобів, який розміщено у загальному доступі в мережі Інтернет, за банкрутом не зареєстровано льотного транспорту.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом вантажних вагонів, залізничного транспорту, під`їзних колій та іншого майна, ліквідатором направлено запит до Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» та Міністерства інфраструктури України (запит від 28.11.2019 №02-01/1025).

Згідно відповіді Головного інформаційно-обчислювального центру ПАТ «Укрзалізниця» від 12.12.2019 №72/4320 повідомлено ліквідатора про відсутність залізничного транспорту за банкрутом.

Згідно відповіді Міністерства інфраструктури України від 29.01.2020 №1102/16/10-20 повідомлено ліквідатора, що Мінінфраструктури не є держателем реєстрів, а саме Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна. За інформацією філії «Головний інформаційно-обчислювальний центр» AT «Укрзалізниця» записи та відомості в Автоматизованому банку даних парку вантажних вагонів країн СНД і Балтії, довіднику «Власники вантажних вагонів держав-учасниць Співдружності», стосовно майна зареєстрованого за банкрутом відсутні.

З метою отримання інформації про наявність або відсутність космічного транспорту або іншого майна в космічній галузі, що належить банкруту, ліквідатором було направлено запит до Державного космічного агентства України (запит від 28.11.2019 №02-01/1026).

Згідно відповіді Державного космічного агентства від 09.12.2019 №5881/10-16Д03.3/19 повідомлено ліквідатора про відсутність майна, що належить банкруту та підлягає реєстрації.

З метою встановлення будь-якого іншого рухомого майна банкрута, щодо якого можливі обмеження у його розпорядженні, ліквідатором здійснено через відповідних реєстраторів запит для отримання витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до отриманого витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 08.01.2020, за банкрутом відсутні записи, що могли свідчити про наявність обтяжень рухомого майна.

З метою отримання інформації про наявність зареєстрованих за банкрутом (згідно паперових носіїв інформації) об`єктів нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення та ін.), ліквідатор звернувся до Комунального підприємства Миколаївське міжміське БТІ (запит від 28.11.2019 №02-01/1010).

Згідно відповіді Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 30.01.2020 №228 ліквідатора повідомлено про необхідність звернення до органів Міністерства юстиції України для отримання інформації (реєстри в базах даних: Державний реєстр речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно).

З метою виявлення земельних ділянок, належних банкруту на праві власності або іншому речовому праві, ліквідатор направив відповідні запити на адреси Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області, Управління Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області (запит від 28.11.2019 №02-01/1011).

За результатами отриманих відповідей від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.12.2019 №33-28-0.21-3087/20-19, Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 06.12.2019 №33-14-0.3-8393/2-19, Відділу Держгеокадастру у Миколаївському районі Миколаївської області від 05.12.2019 №422/115-19 встановлено відсутність земельних ділянок у власності банкрута, водночас повідомлено ліквідатора про правовий статус земельної ділянки з кадастровим номером 4810137200:15:004:0037, яка знаходиться під нерухомим майном банкрута та відноситься до земель комунальної власності, земельна ділянка перебувала у користуванні банкрута відповідно до положень Договору оренди землі від 05.08.2011, зареєстрованого за №481013724000321, термін договору закінчився.

З метою встановлення наявності або відсутності нерухомого майна за банкрутом та перевірки отриманої інформації від відповідних установ, що проводять облік нерухомого майна (до 2013 року) на паперових носіях інформації, ліквідатором здійснено запит на отримання Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до отриманих Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ліквідатором встановлено, що за банкрутом зареєстрований об`єкт нерухомості - нежитлова будівля, торговельний центр, розташований за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т.

Банкрут є юридичною особою приватного права. Частка держави у статутному капіталі банкрута, відповідно до наявної інформації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відсутня.

Ліквідатором, з метою отримання інформації про корпоративні права та наявність або відсутність державного майна в управлінні банкрута та наявності або відсутності об`єктів цивільної оборони, направлено запит до Фонду державного майна України та Фонду державного майна України по Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №1012).

Згідно відповіді РВ ФДМУ по Миколаївській області від 11.12.2019 №14-18-00509 ліквідатора повідомлено, що корпоративні права щодо управління банкрутом до РВ ФДМУ не передавалось, реформування власності банкрута РВ ФДМУ не здійснювало, в регіональному управлінні не обліковується державне майно, балансоутримувачем якого є банкрут.

З метою отримання інформації про зареєстровані рахунки у банківських установах ліквідатором направлено запит до Головного управління ДФС у Миколаївській області та ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва (запит від 28.11.2019 №02-01/1013).

Згідно відповіді Головного управління ДФС у Миколаївській області від 17.12.2019 №173/Ж/14-29-50-03 ліквідатору надано інформацію про відкриті рахунки банкрута та податкову звітність банкрута.

З метою отримання інформації про виконавчі провадження, які знаходяться на виконанні в органах ДВС відносно боржника та стягувана, ліквідатором направлено запит до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, Управління ДВС ГТУ юстиції у Миколаївській області, Центральний відділ ДВС міста Миколаєва ГТУ юстиції у Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1014).

У зв`язку з тим, що відповіді на вказаний запит не надійшли, ліквідатором повторно направлено запити (запит від 21.01.2020 №02-01/14).

Згідно відповіді Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві від 26.02.2020 №31316 ліквідатора повідомлено, що на виконанні у відділі перебувають відкриті виконавчі провадження щодо банкрута з примусового виконання наступних виконавчих документів:

1) Наказ Господарського суду Миколаївської області №915/844/16 від 10.04.2017 про стягнення боргу у розмірі 1348,00 грн на користь Державної судової адміністрації України;

2) Виконавчий лист Миколаївського окружного адміністративного суду №814/1131/17 від 26.06.2017 про стягнення податкового боргу у сумі 1260611,96 грн на користь Головного управління ДФС у Миколаївській області.

3) Наказ Господарського суду Миколаївської області №915/237/16 від 26.06.2017 про стягнення боргу у сумі 206700,00 грн на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України».

Виконавчі провадження за якими стягувачем є підприємство-банкрут – відсутні.

З метою зупинення всіх виконавчих проваджень та недопущення у подальшому виникнення нових арештів на майнові активи банкрута, ліквідатором направлено відповідну вимогу на адресу Центрального відділу ДВС у місті Миколаєві ПМУМЮ (м.Одеса).

На даний час усі виконавчі провадження щодо банкрута зупинено.

З метою отримання інформації про те чи переміщувались товари, транспортні засоби банкрута через митний кордон України, ліквідатором направлено запит до Миколаївської митниці ДФС (запит від 28.11.2019 №02-01/1020).

Згідно відповіді Миколаївської митниці ДФС від 04.12.2019 №6120/10/14-70-18-28 ліквідатора повідомлено, що банкрут не перебував на обліку як особа, що здійснює операції з товарами, на складі митниці відсутнє майно, незакінчених митних процедур немає.

З метою отримання інформації про наявність або відсутність у банкрута об`єктів інтелектуальної власності, ліквідатором направлено запит до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (запит від 28.11.2019 №02-01/1021).

Згідно відповіді Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 10.12.2019 №2312-07/52691-07 ліквідатора повідомлено про можливість отримання інформації за оплату, звернувшись до Українського інституту інтелектуальної власності, та про можливість скористатися єдиною пошуковою системою, яка розміщена на вебсайті Спеціалізованої інформаційної системи Укрпатенту.

Відповідно до відкритих реєстрів в мережі Інтернет відомості щодо власника будь-яких прав інтелектуальної власності відсутні.

З метою отримання інформації про наявність або відсутність у банкрута об`єктів інтелектуальної власності, ліквідатором направлено запит до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (запит від 28.11.2019 №02-01/1022).

Згідно відповіді Українського інституту інтелектуальної власності від 27.12.2019 №Вих-8252/2019 ліквідатору повідомлено про відсутність об`єктів промислової власності, що належать банкруту.

З метою отримання інформації щодо видачі/реєстрації банкрутом документів дозвільного характеру, ліквідатором на адресу Держархбудінспекції направлено запит (запит від 28.11.2019 №02-01/1019).

Згідно відповіді Держархбудінспекції від 09.12.2019 №40-304-139/19 ліквідатора повідомлено про відсутність інформації щодо видачі/реєстрації документів дозвільного характеру, де замовником виступає підприємство-банкрут.

З метою отримання інформації про наявність або відсутність зареєстрованих корпоративних прав участі банкрута у інших особах, ліквідатором направлено запит до Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку (запит від 28.11.2019 року №02-01/1018).

Згідно відповіді Національної комісії з цінних паперів та Фондового ринку від 11.12.2019 року №10/01/28579 ліквідатора повідомлено, що підприємство-банкрут серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів, відсутнє.

3 метою отримання інформації про наявність або відсутність підприємства банкрута у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як учасника/засновника інших осіб, ліквідатор звернувся до відповідних сервісів в мережі Інтернет та замовив відповідний витяг.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань банкрут обліковується у реєстрі як учасник/засновник ТОВ «АКВАГЕЛІЯ» (код ЄДРПОУ: 36955019), яке ліквідовано (державна реєстрація припинення юридичної особи 01.09.2014).

З метою отримання інформації про наявність або відсутність режимно-секретного органу у складі банкрута та наявність або відсутність інформації про те, чи здійснював банкрут діяльність, пов`язану із державною таємницею, ліквідатором направлено запит до Служби безпеки України, УСБУ у Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1024).

Згідно відповіді Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування Служби безпеки України від 05.12.2019 №26/1/1-12453 повідомлено ліквідатора про відсутність у складі банкрута режимно-секретного органу та відсутність провадження банкрутом діяльності, що містить державну таємницю.

Згідно відповіді Управління СБУ в Миколаївській області від 23.12.2019 №64/20-12868 повідомлено ліквідатора про відсутність у складі банкрута режимно-секретного органу та відсутність провадження банкрутом діяльності, що містить державну таємницю.

З метою отримання інформації про наявність або відсутність зареєстрованих за банкрутом об`єктів цивільної оборони, ліквідатором направлено запити до Апарату ДСНС України, Управління з питань цивільного захисту населення Миколаївської ОДА, Управлінню з питань НС та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради (запит від 28.11.2019 №02-01/1017).

Згідно відповіді Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 10.12.2019 №16-17711/162 запропоновано ліквідатору звернутися до органів місцевого самоврядування.

Згідно відповіді Управління з питань цивільного захисту населення Миколаївської ОДА від 23.12.2019 №650-02-07-24 – об`єкти цивільної оборони, захисні споруди цивільного захисту на обліку не знаходяться.

Згідно відповіді Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Миколаївської міської ради від 06.12.2019 №17-1446/03-02 – об`єкти цивільної оборони, захисні споруди цивільного захисту, засоби оповіщення не обліковуються.

З метою отримання інформації про відокремлені підрозділи та філії банкрута, отримання статистичної звітності банкрута, ліквідатором направлено запити до Головного управління статистики у Миколаївській області (запит від 28.11.2019 №02-01/1016-1) та Головного управління регіональної статистики (запит від 28.11.2019 №02-01/1016).

Згідно відповіді Головного управління статистики у Миколаївської області від 10.12.2019 №07-41/3639-19 ліквідатору надано копії статистичної звітності банкрута з 2014 по 2018 рік.

Згідно відповіді Головного управління Регіональної статистики від 24.12.2019 №23-07/136-19 ліквідатора повідомлено, що філія та представництва банкрута відсутні.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження.

На виконання вимог Кодексу ліквідатором проведено інвентаризацію майна банкрута.

За результатами інвентаризації встановлено, що банкруту на праві власності належить наступне майно: 1) нерухоме майно, торгівельний центр, загальною площею 9531,7 кв. м., що розташований за адресою: м.Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т; 2) рухоме майно – флагшток; 3) дебіторська заборгованість.

У ході проведення ліквідаційної процедури AT «Укрексімбанк» було прийнято рішення про доцільність створення фонду для відшкодування витрат арбітражного керуючого ліквідатора Жмакіна Сергія Андрійовича щодо оплати послуг з охорони та збереження майна, яке є предметом забезпечення вимог кредитора та перебуває в іпотеці AT «Укрексімбанк», а саме: нежитлова будівля торгівельного центру загальною площею 9531,7 кв.м літ. А-1, що розташована за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 9Т (дев`ять літера Т), за рахунок коштів AT “Укрексімбанк” в розмірі, що не перевищує 366000,00 (Триста шістдесят шість тисяч гривень нуль копійок), без ПДВ, для здійснення охорони Предмета іпотеки до кінця строку ліквідаційної процедури 22.11.2020 із розрахунку вартості послуг не більше 36600,00 (тридцять шість тисяч шістсот гривень нуль копійок) без ПДВ на місяць.

Ухвалою суду від 14.05.2020 задоволено клопотання голови комітету кредиторів про затвердження порядку формування фонду для відшкодування витрат ліквідатора щодо оплати послуг з охорони та збереження предмета іпотеки та затвердив наступний порядок формування фонду та порядок використання його коштів у даній справі для відшкодування витрат ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Жмакіна Сергія Андрійовича щодо оплати послуг з охорони та збереження майна, що перебуває в іпотеці АТ «Укрексімбанк», а саме: нежитлова будівля торгівельного центру загальною площею 9531,7 м2 літ. А-1, що розташована за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, будинок 9Т (дев`ять літера Т).

З метою виконання положень ст. 61 КУзПБ ліквідатором підприємства-банкрута було проведено конкурс з визначення суб`єкта охоронної діяльності для здійснення охорони майна ТОВ БТК «ТАВРІЯ» та з переможцем – ТОВ «Максіком Плюс» укладено Договір фізичної охорони №1 від 22.05.2020 щодо охорони об`єктів - відокремлених приміщень (будівель) банкрута, а саме торгівельного центру, розташованого за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т.

В подальшому майнові активи, що охоронялися у ліквідаційній процедурі, передані за Актом придбання майна на аукціоні від 30.12.2020 переможцю аукціону з продажу майна банкрута.

Ліквідатором банкрута в процесі ліквідаційної процедури було реалізовано наступне майно:

Лот №1: 1) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 37804482,64 грн. 2) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «МОЛБІЛД ГРУП» у розмірі 7318378,49 грн. 3) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» у розмірі 3061424,73 грн. 4) Нерухоме майно: нежитлова будівля, торговельний центр, літ. А-1, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), загальною площею 9531,7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 36907048101; вартістю 81765210,00 грн; майно є предметом забезпечення вимог Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» 5) Рухоме майно: флагшток, металевий, розташоване за адресою: місто Миколаїв, проспект Героїв Сталінграду, 9Т, (нова назва проспект Героїв України), вартістю 14391,06 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено ухвалою суду від 08.10.2020. Вказаний лот продано за ціною 16375449,75 грн.

Лот №2: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «НЕСТОРГ» у розмірі 4768800,00 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено ухвалою суду від 19.04.2021. Вказаний лот продано за ціною 57225,60 грн.

Лот №3: 1) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «М-КОНСАЛТИНГ» у розмірі 14000,00 грн. 2) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ФУДТОРГ» у розмірі 1556595,49 грн. 3) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» у розмірі 3200,00 грн. 4) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 82,68 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено ухвалою суду від 19.04.2021. Лот № 3 не було продано за результатами трьох аукціонів. Враховуючи викладене, змінено характеристики Лоту та виставлено на продаж майнові активи у складі Лоту № 4.

Лот №4: 1) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «М-КОНСАЛТИНГ»; у розмірі 14000,00 грн. 2) Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ФУДТОРГ» у розмірі 1556595,49 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено ухвалою суду від 29.10.2021. Вказаний лот продано за ціною 49944,94 грн.

Лот №5: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 9855650,21 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколами комітету кредиторів від 29.10.2021, 01.02.2022. Лот № 5 не було продано за результатами трьох аукціонів. Враховуючи викладене, змінено характеристики Лоту та виставлено на продаж майнові активи у складі Лоту № 6.

Лот №6: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 9855650,21 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 22.06.2022. Вказаний лот продано за ціною 591339,02 грн.

Лот №7: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ФУДТОРГ» у розмірі 578709,94 грн. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 22.06.2022. Вказаний лот продано за ціною 347225,96 грн.

Лот №8: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «АМСТОР» у розмірі 144392,60 грн (з них 4962,00 грн, включені до 1 черги, 139430,60 грн включені до 4 черги реєстру вимог кредиторів), визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2022 у справі №904/4356/17. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 23.01.2023. Вказаний лот продано за ціною 8663,56 грн.

Лот №9: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «ФУДТОРГ» у розмірі 229727,90 грн (з них 4962,00 грн включено до 1 черги, 224765,90 грн включено до 4 черги реєстру вимог кредиторів) визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2022 у справі №904/9262/21. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 23.01.2023. Вказаний лот продано за ціною 13783,67 грн.

Лот №10: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 1102024,29 грн. (з них: 4962,00 грн (судовий збір) - 1 черга задоволення вимог кредиторів та 1097062,29 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів), визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.02.2023 у справі №904/9795/16. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 29.03.2023. Вказаний лот продано за ціною 6612,15 грн.

Лот №11: Право вимоги дебіторської заборгованості до ТОВ «АМСТОР» у розмірі 198275,75 грн (з них: 5368,00 грн (судовий збір) - 1 черга та 192907,75 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів), визнані ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2023 у справі №904/9795/16. Умови продажу майна вказаного лоту погоджено протоколом комітету кредиторів від 22.06.2023. Вказаний лот продано за ціною 200000,00 грн.

Загальна сума продажу вказаних лотів становить 17650244,65 грн.

Ліквідатором здійснено погашення вимог кредиторів відповідно до вимог ч. 6 ст.64 КУзПБ, а саме:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АВУАР-СЕРВІС» в сумі 798513,74 грн (4 черга), 19200,00 грн (1 черга);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Енерго-Консалт» в сумі 604636,73 грн (4 черга), 3200,00 грн (1 черга);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» в сумі 471378,36 грн (4 черга), 10604,00 грн (1 черга);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Несторг» в сумі 139430,60 грн (4 черга), 3200,00 грн (1 черга);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Універсал» в сумі 7182,71 грн (4 черга), 3200,00 грн (1 черга);

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Молбілд Груп» в сумі 689528,16 грн (4 черга), 6400,00 грн (1 черга);

- Акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» в сумі 10302416,46 грн (позачергово), 11608,00 грн (1 черга);

- Головне управління ДПС у Миколаївській області в сумі 3574782,82 грн (3 черга), 7728,00 грн (1 черга);

- ОСОБА_1 в сумі 1207,50 грн (1 черга).

Відповідно до ч. 3 ст. 61 КУзПБ під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор зобов`язаний використовувати лише один (ліквідаційний) рахунок боржника в банківській установі. Залишки коштів на інших рахунках перераховуються на ліквідаційний рахунок боржника.

На виконання вказаної норми Кодексу ліквідатором використовувався один рахунок ТОВ БТК «ТАВРІЯ», відкритий у AT «Полтава-банк».

Рахунок в AT «Юнекс Банк» закрито, грошові кошти у вигляді залишку на рахунку було переведено на основний рахунок банкрута в AT «Полтава-банк».

Відповідно до довідки №SM 1-07.8/96 від 09.07.2020 року, наданої у відповідь на запит ліквідатора від 24.06.2020 року повідомлено, що у відділенні №1 АТ «ПУМБ» в м. Суми обліковуються наступні рахунки:

НОМЕР_1 , валюта рахунку українська гривня, залишок на рахунку 136,15 грн.

НОМЕР_2 , валюта рахунку українська гривня, залишок на рахунку 0,00 грн.

Станом на 10.07.2020 на рахунки банкрута накладено арешт на підставі постанови про арешт коштів боржника від 26.04.2017 ВП №53244342 з виконання наказу №915/623/15 виданого Господарським судом Миколаївської області 11.08.2015 року. Ліквідатора повідомлено, що наявність обтяжень коштів унеможливлює закриття рахунку за заявою власника рахунку та потребує проведення дій із зняття обтяжень.

З метою скасування обтяжень грошових коштів ліквідатором подано до суду відповідне клопотання.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.09.2020 у справі №915/535/17 задоволено вказане клопотання ліквідатора, скасовано обтяження з грошових коштів на рахунках банкрута в AT «ПУМБ».

З метою виконання вимог КУзПБ ліквідатором здійснено закриття рахунків банкрута в AT «ПУМБ». У зв`язку із наявною заборгованістю за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 150,00 грн банківською установою здійснено зняття фактичного залишку з рахунку банкрута в AT «ПУМБ» у розмірі 136,15 грн решту заборгованості за РКО було сплачено ліквідатором.

З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором було проведено аналіз фінансово-господарського стану ТОВ БТК «ТАВРІЯ», його результати описані у звіті ліквідатора, звіт про проведений аналіз фінансово-господарського стану доданий до звіту у якості додатків.

Ліквідатор у звіті зазначає, що за результатами проведеного аналізу, ознак доведення до банкрутства, приховування банкрутства, фіктивного банкрутства не виявлено.

У межах реагування на доводи кредитора у даній справі ліквідатором повторно сформовано Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства від 14.10.2025 (т. 31, а.с. 144-155) у чіткій відповідності за формою до Додатку №3 до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Наказ Міністерства економіки України 19.01.2006 №14.

Вказаний звіт долучено до матеріалів справи.

За результатами Звіту від 14.10.2025 складено висновки, які ліквідатор вважає обґрунтованими з огляду на проведений аналіз, фінансові показники та корпоративну будову підприємства.

У вказаних висновках розкрито: - оцінку фінансового стану; - аналіз причин неплатоспроможності; - зроблено обґрунтовані показниками та положеннями законодавства висновки щодо наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства або приховування банкрутства; - оцінку можливості відновлення платоспроможності та застосування санаційних процедур.

Ліквідатором зроблено підсумковий висновок:

1. Підприємство перебуває у стані критичної неплатоспроможності з ознаками надкритичної неплатоспроможності, що відповідає фінансовому стану банкрутства.

2. Ознаки фіктивного банкрутства відсутні – підприємство не мало фактичної можливості задовольнити вимоги кредиторів на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

3. Економічні ознаки дій з доведення до банкрутства відсутні - неплатоспроможність виникла внаслідок об`єктивних зовнішніх факторів (макроекономічна криза 2014-2015 років, втрата ключового орендатора, корпоративний конфлікт групи компаній), а не внаслідок навмисних протиправних дій керівництва. Проаналізовані правочини боржника не стали підставою для банкрутства підприємства.

4. Ознаки дій з приховування банкрутства відсутні – не встановлено фактів надання завідомо неправдивої інформації про фінансовий стан підприємства.

5. Відновлення платоспроможності є неможливим – масштаб заборгованості, відсутність джерел доходу та критичний стан активів виключають можливість санації підприємства.

6. Рекомендації (станом на дату проведення аналізу): завершити ліквідаційну процедуру відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства, затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс.

7. Неплатоспроможність ТОВ БТК «ТАВРІЯ» є наслідком об`єктивних економічних обставин, а не протиправних дій, та відповідає природному процесу банкрутства підприємства, яке не змогло адаптуватися до кризових умов та втратило основне джерело доходів. Підстави для покладення на керівництво субсидіарної та солідарної відповідальності відсутні.

Також, арбітражним керуючим Жмакіним С.А. при складанні звіту здійснено поглиблений аналіз господарських договорів ТОВ БТК «ТАВРІЯ» (т. 31, а.с. 156-169), за результатами проведеного аналізу в діях керівництва ТОВ БТК «ТАВРІЯ» недобросовісної поведінки не виявлено, підстави для покладення відповідальності на винних осіб за результатами проведеного аналізу відсутні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:

Предметом розгляду у цій справі став звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс боржника та підстави закриття провадження у справі про банкрутство боржника, а предметом спору - повнота та належність дій ліквідатора та проведених ним заходів у ліквідаційній процедурі боржника щодо виявлення активів для формування ліквідаційної маси боржника задля задоволення вимог його кредиторів, зокрема в частині покладення солідарної і субсидіарної відповідальності.

У зв`язку із цим колегія суддів звертається до передумов для затвердження судом звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу боржника та закриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 90 КУзПБ суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом статей 12, 61, 62, 63, 64 КУзПБ:

- на арбітражного керуючого, серед іншого, покладено обов`язок проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію;

- ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута, формує ліквідаційну масу з усіх видів майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлених в ході ліквідаційної процедури, продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; за рахунок коштів, одержаних від продажу якого (майна та майнових активів боржника), здійснюється задоволення вимог кредиторів тощо;

- під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства (розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

- у разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями (стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом).

Відповідно до частини другої статті 65 КУзПБ, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.

Частиною третьою статті 65 КУзПБ передбачено, що якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов`язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.

Ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Звідти, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов`язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обґрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.

Отже, положеннями КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участі кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).

А тому, з урахуванням положень статті 74 ГПК України, на особу, яка має сумніви щодо належного виконання ліквідатором передбачених законом дій та заходів у ліквідаційній процедурі, покладений обов`язок обґрунтовувати, що саме мав вчинити, однак не вчинив ліквідатор, і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №904/4863/13, від 09.07.2019 у справі №15/55/2011/5003, від 28.11.2019 у справі №904/6144/16, від 10.12.2020 у справі №916/95/18), від 20.04.2021 у справі № 920/799/17).

Щодо необхідності дотримання вказаного неодноразово зазначав Верховний Суд також у постановах від 08.05.2018 у справі №904/5948/16, від 02.07.2019 у справі № 5011-46/1733-2012, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 28.11.2019 у справі № 18/1971/12, від 27.02.2020 у справі № 910/21227/16, від 25.06.2020 у справі № 44/484-б, від 27.10.2020 у справі №28/29-б-43/212-2012, від 02.09.2021 у справі № 910/3438/13, від 07.10.2021 у справі № 914/3812/15, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19, від 21.10.2025 у справі №916/3176/22.

Отже, з урахуванням положень статей 61-65, 90 КУзПБ, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи. Затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов`язкових додатків до звіту ліквідатора, зокрема, оцінити повноту пошуку, виявлення майнових активів банкрута, для включення їх в ліквідаційну масу, дати оцінку діям ліквідатора щодо пошуку, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, надати оцінку повноті реалізації ліквідатором активів боржника, а також з`ясувати чи здійснювались ліквідатором заходи для виявлення та повернення дебіторської заборгованості банкрута. Висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, в судовому засіданні господарський суд перевіряє обґрунтованість, правомірність та повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу (висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.08.2019 у справі №922/2817/18, від 12.09.2019 у справі №914/3812/15, від 20.04.2021 у справі №920/799/17), від 07.03.2023 у справі №908/1946/15-г.

Поряд з викладеним колегія суддів наголошує, що повнота та належність дій ліквідатора, зокрема щодо виявлення майна/активів боржника, його продажу/реалізації та задоволення вимог кредиторів оцінюється на предмет відповідності таких дій саме вимогам закону (КУзПБ).

Правильність цього висновку узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформульованою в постанові від 19.04.2023 у справі №922/987/16, відповідно до яких:

- одним з основних завдань провадження у справі про банкрутство є максимальне задоволення вимог кредиторів, з урахуванням чого вибір способів розпорядження дебіторською заборгованістю (переведення вимог банкрута до третіх осіб у грошову форму) має здійснюватися ліквідатором з метою забезпечення максимального наповнення ліквідаційної маси;

- у випадку прийняття ліквідатором рішення щодо звернення в особі боржника з вимогою до третіх осіб, які мають заборгованість перед банкрутом, необхідним є врахування доцільності такого способу розпорядження дебіторською заборгованістю у контексті строковості ліквідаційної процедури;

- необхідним у такому разі є врахування ліквідатором обставин, що впливають на можливість стягнення такої заборгованості у судовому порядку у межах строків ліквідаційної процедури банкрута, якими, серед іншого, можуть бути платоспроможність або неплатоспроможність дебітора, перебування дебітора у процедурі банкрутства, перспективи такої процедури тощо.

Отже, враховуючи такі основні завдання провадження у справі про банкрутство як максимальне задоволення вимог кредиторів, то нездійснення ліквідатором оцінки можливості стягнення дебіторської заборгованості боржника, витребування на користь боржника майна у третіх осіб, стягнення з суб`єктів сум солідарної/субсидіарної відповідальності з метою наповнення ліквідаційної маси, її реалізації та задоволення вимог кредиторів не може бути виправдано ні строковістю ліквідаційної процедури, ні відповідним рішенням кредиторів (висновки в пункті 8.6 постанови Верховного Суду від 21.10.2025 у справі №916/3176/22).

Натомість, відповідно до встановлених у цій справі обставин, суд першої інстанції, з яким погоджується Південно-західний апеляційний господарський суд не встановили обставин ні доведення боржника до банкрутства у розумінні положень частини другої статті 61 КУзПБ, ні приховування, ні фіктивності банкрутства, ні порушення боржником (його керівником, іншими органами управління) визначеного частиною шостою статті 34 цього ж Кодексу строку звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Тобто судом апеляційної інстанції не встановлено, а апелянтом не зазначено обставин, за яких ліквідатор боржника мав би підстави ініціювати покладення субсидіарної та/або солідарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, на чому між тим наполягає кредитор, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен», який ініціював апеляційне оскарження.

Крім цього колегія суддів зауважує, що солідарна відповідальність за правилами частини шостої статті 34 КУзПБ, введеного в дію з 21.10.2019, не існувала на момент стверджуваного Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» у цій справі порушення боржником обов`язку звернутись до суду про відкриття провадження у справі про банкрутство, не існувала з огляду на відкриття провадження в цій справі у 2017 році.

Тобто, попри те, що на дату відкриття провадження у цій справі 10.10.2017 були чинні норми статті 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частина шоста якої хоча і встановлювала можливість покладення солідарної відповідальності у справі про банкрутство, однак за інших умов (за відсутності встановленого законом строку для виконання обов`язку щодо звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство), ніж визначені в частині шостій статті 34 чинного КУзПБ, а наведені положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» на час розгляду цієї справи втратили чинність, суд, виходячи з приписів статті 58 Конституції України (щодо дії закону в часі), статті 5 Цивільного кодексу України (щодо дії актів цивільного законодавства у часі) з урахуванням пункту 3.1 Рішення Конституційного Суду України від 29.06.2010 № 17-рп/2010 (щодо принципу правової визначеності) дійшов висновку, що відповідальність за порушення керівником положень частини шостої статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства у спірних правовідносинах не може застосовуватись.

У цьому висновку колегія суддів звертається до правових позицій Верховного Суду, сформульованих в постановах Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №902/1023/19 та від 29.11.2022 у справі №902/839/16.

Щодо проведення аналізу фінансово-господарського стану ТОВ БТК «ТАВРІЯ» у відповідності до приписів ч. 1 ст. 61 КУзПБ, суд зазначає, що Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства від 24.03.2020, а в подальшому і повторний Звіт за результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства від 14.10.2025 проведені відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до п. 3 ч. 2 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий, зокрема, зобов`язаний проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника та подавати результати такого аналізу до господарського суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію.

Приписами абз. 5 ч. 1 ст. 61 Кодексу визначено, що одним із повноважень ліквідатора з дня свого призначення є аналіз фінансового стану банкрута, складання висновку про наявність або відсутність ознак доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення.

Так, у процесі роботи над звітом був виконаний комплексний порівняльний аналіз господарської та інвестиційної діяльності підприємства, аналіз становища підприємства на товарних ринках, аналіз динаміки доходів і витрат, проведений розрахунок показників відповідно до Положення “Про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації”, затвердженого наказом Мінфіну України та ФДМУ від 26.01.2001 №49/121, та розрахунок показників виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, відповідно до Методичних рекомендацій, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 р. №14, зроблений аналітичний висновок, у якому наведені висновки на підставі проведеного аналізу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Наказ Міністерства економіки України 19.01.2006 №14 – ці Методичні рекомендації розроблено з метою визначення однозначних підходів під час аналізу фінансово-господарського стану підприємств на предмет виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для вжиття заходів щодо запобігання банкрутству підприємств, а також виявлення резервів підвищення ефективності виробництва та відновлення платоспроможності підприємств шляхом їх санації.

Крім того, при проведенні аналізу фінансово-господарського стану боржника додатково використовувалось виконавцем звіту Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації, затверджених Наказом Міністерства фінансів України та Фонду державного майна України 26.01.2001 №49/121, яке не суперечить меті проведення аналізу та зумовлене використанням більш широкого спектру показників для аналізу: оцінка майнового стану підприємства та динаміка його зміни; аналіз фінансових результатів діяльності підприємства; аналіз ліквідності; аналіз ділової активності; аналіз платоспроможності (фінансової стійкості); аналіз рентабельності.

Додаток №3 до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства Наказ Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14 містить таблиці 1-27 до заповнення та складання відповідних загальних висновків (в тому числі про наявність ознак з дій приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства) та рекомендації щодо подальшого розвитку підприємства.

Мотиви відхилення аргументів викладених в апеляційній скарзі:

Апелянт стверджує про неповноту дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі, оскільки, зокрема, вважає, що ліквідатор не вжив жодних заходів щодо виявлення підстав, а також не здійснив необхідних дій для притягнення керівнцтва, а також інших осіб до субсидіарної відповідальності.

У звіті ліквідатор зазначив також, що в ході аналізу фінансового стану боржника не встановлено третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, а також осіб, на яких повинна бути покладена субсидіарна відповідальність за зобов`язаннями боржника.

Ліквідатор вказав, що неплатоспроможність ТОВ БТК «ТАВРІЯ» є наслідком об`єктивних економічних обставин, а не протиправних дій, та відповідає природному процесу банкрутства підприємства, яке не змогло адаптуватися до кризових умов та втратило основне джерело доходів. Підстави для покладення на керівництво субсидіарної та солідарної відповідальності відсутні.

Щодо передумов для порушення процедури притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство колегія суддів зазначає таке.

Обов`язки та повноваження ліквідатора, як зазначалось вище по тексту постанови, зокрема визначені приписами статей 12 та 61 КУзПБ.

Окремо у межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.

Колегія суддів наголошує, що процедура банкрутства є процесом, який характеризуються як специфічним складом учасників, кожен з яких вступаючи в провадження у справі наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленим характером відносин неплатоспроможності. Передусім це зумовлено особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

Участь кредитора у такому проваджені не може бути формальною. Будучи учасником провадження у справі про банкрутство кредитор наділений широким обсягом прав та повноважень, в тому числі правом на звернення до суду в межах провадження у справі про банкрутство із заявою про визнання недійсними правочинів боржника, звернення зі скаргою на дії (бездіяльність) ліквідатора, визнання недійсним правочину, вчиненого з порушенням порядку підготовки та проведення аукціону, реалізуючи які він має діяти своєчасно та у належний спосіб.

Тобто, під час здійснення провадження у справі про банкрутство кредитор в силу наявних у нього прав не може безумовно покладатися у здійсненні дій з оскарження правочинів чи інших дій направлених на виявлення, повернення майна банкрута, лише на ліквідатора. Як особа зацікавлена у задоволені наявних в нього грошових вимог до боржника у повному обсязі, кредитор має діяти розсудливо та проявляти уважність щодо стану своїх прав.

Стала судова практика свідчить про те, що принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора встановлює критерій обґрунтованості сумнівів щодо повноти дій ліквідатора, з урахуванням чого покладає на кредитора або іншу особу, яка оспорює дотримання цього принципу, обов`язок обґрунтовувати, що саме не вчинив ліквідатор і як це вплинуло на результат формування ліквідаційної маси (постанови Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 904/4863/13, від 28.11.2019 у справі № 904/6144/16, від 10.12.2020 у справі № 916/95/18, від 29.07.2021 у справі №9 10/23011/16).

В цьому сенсі, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20 березня 2023 року № 2971-IX, до Кодексу України з процедур банкрутства внесені зміни, зокрема, до частини другої статті 61 (набули чинності 15.04.2023), за якими кредитору, поряд з ліквідатором, надано право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

Таким чином, з моменту набрання чинності вказаних змін (15.04.2023) до моменту постановлення оскарженої ухвали суду першої інстанції (15.06.2026), ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен», як кредитор у справі, мав можливість скористатися правом заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства, в порядку частини другої статті 61 КУзПБ.

До моменту затвердження ліквідаційного звіту ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» не зверталося до суду (не зважаючи на наявність повноважень) в порядку статті 42 КУзПБ з вимогами до третіх осіб щодо визнання недійсними правочинів та в порядку частини другої статті 61 КУзПБ з вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства.

За відсутності прояву активних дій кредитора, суд відхиляє його доводи про неналежне виконання ліквідатором своїх обов`язків, зокрема щодо встановлення наявності/відсутності вини керівників боржника чи засновників у доведенні боржника до банкрутства, не встановлення яких покладено в основу апеляційної скарги, які (доводи) не містять документального обґрунтування, а ґрунтуються лише на припущеннях та незгоді з ухваленим рішенням судом першої інстанцій.

Кредитор або інша особа має довести, що ці порушення ліквідатором мали місце та призвели до недотримання порядку здійснення ліквідаційної процедури, і тим самим вплинули на формування ліквідаційної маси і на задоволення вимог кредиторів, відтак - на результати ліквідаційної процедури боржника, а подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 910/23011/16).

Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновку щодо фінансового стану боржника вимогам Методичних рекомендацій, є необґрунтованими, оскільки скаржник обмежується формальним посиланням та не наводить жодних конкретних зауважень щодо його змісту, зокрема не зазначає, які саме показники є неправильними або не відповідають фактичним обставинам справи. За відсутності обґрунтованих доводів про недостовірність чи неповноту відомостей, викладених у фінансовому аналізі, сам по собі факт його здійснення спочатку за Положенням №49/121, призначеним для приватизації підприємств, не свідчить про неправильність висновків суду першої інстанцій, враховуючи також здійснений ліквідатором повторний аналіз фінансової діяльності боржника за Методикою №14.

Суд апеляційної інстанції, звертає увагу, що велика частина доводів апеляційної скарги містить не стверджувальні факти та доводи, а припущення поєднані з словосполученням «може свідчити».

Окрім того, процесуальні дії суду у справі про банкрутство мають вчинятися чітко у строки, встановлені законодавством про банкрутство. Необґрунтоване затягування таких строків призводить до настання негативних правових наслідків, зокрема, збільшуються судові витрати на здійснення провадження у справі про банкрутство (оплата послуг арбітражного керуючого тощо), які оплачуються кредиторами, за принципом пропорційності їх грошовим вимогам (подібні за змістом висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16, від 30.01.2019 у справі № 910/32824/15, від 12.08.2021 у справі № 5019/960/11).

Як встановлено під час апеляційного провадження, заявник скарги, кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен», не довів, що подальше провадження у справі про банкрутство в контексті збільшення судових витрат у справі та застосування додаткових інструментів задля задоволення вимог кредиторів є виправданим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги:

Частиною першою ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд апеляційної інстанції ураховує висновки, які зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 29 рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994).

Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

В силу приписів ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку з викладеним вище, приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, тому апеляційна скарга ТОВ «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 по справі №915/535/17 не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 у справі №915/535/17 відповідає вимогам процесуального законодавства і правові підстави для її скасування у даному випадку відсутні.

Розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції:

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт Фінанс Солюшен» залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.06.2026 про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу та закриття провадження у справі у справі №915/535/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду.

Порядок та строк оскарження постанови Південно-західного апеляційного господарського суду передбачений ст. ст. 288-291 ГПК України.

Повний текст Постанови складено та підписано 14 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя Н.А. Павленко

Судді: Л.В. Лічман

І.Г. Філінюк