Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №914/1019/26 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/1019/26

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий – суддя О.В. Зварич

судді Н.А. Галушко

І.Ю. Панова,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» б/н від 06.08.2026 (вх. № 01-05/2626/26 від 07.08.2026)

на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 (суддя Р.В.Крупник)

у справі № 914/1019/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» (надалі ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор»)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вестнол» (надалі ТОВ «Вестнол»)

про стягнення 25753208,66 грн,

за участю:

від позивача: Кавчук А.В. (ордер серії ВС № 1486882 від 06.08.2026);

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

02.04.2026 ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Вестнол» про стягнення 25753208,66 грн.

11.05.2026 позивач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання б/н від 11.05.2026 (вх № 13330/26 від 11.05.2026) про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 500000,00 грн.

02.06.2026 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання б/н від 02.06.2026 (вх № 15774/26 від 03.06.2026) про долучення доказів, в якому зазначено, що відповідачем сплачено 3000000,00 грн на рахунок позивача, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями, які додані до вказаного клопотання.

01.07.2026 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання б/н від 01.07.2026 (вх. № 18633/26 від 01.07.2026) про долучення доказів, в якому зазначено, що відповідачем проведено черговий платіж на погашення суми заборгованості в розмірі 3000000,00 грн, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, доданого до вказаного клопотання.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 у справі №914/1019/26 частково задоволено позов. Стягнуто з ТОВ «Вестнол» на користь ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» 17630558,70 грн основного боргу, 1231210,19 грн пені, 122600,09 грн 3% річних, 268839,69 грн інфляційних втрат та 231038,50 грн судового збору. Закрито провадження у справі в частині позовних про стягнення 6500000,00 грн основного боргу.

Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення

06.07.2026 позивач подав через підсистему «Електронний суд» заяву б/н від 06.07.2026 (вх. № 3170/26 від 07.07.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача 310000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Заява мотивована тим, що договором про правничу допомогу передбачено фіксований розмір винагороди, а також гонорар успіху. Позивач зазначає, що заявлений розмір витрат є виправданим, зважаючи на ціну позову. Також заявник вказує на те, що судовий спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, порушення ним умов договору, тому відповідно до приписів ГПК України наявні підстави для покладення заявлених витрат на відповідача.

08.07.2026 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 19458/26 від 08.07.2026), в якому, зокрема зазначив, що предметом спору була проста дебіторська заборгованість. Вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, де спору як такого не було, в сумарному розмірі понад 400 000 грн. є неспівмірними з складністю справи.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 у справі № 914/1019/26 частково задоволено заяву ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор». Стягнуто з ТОВ «Вестнол» на користь ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» 50000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено у задоволенні решти вимог заяви.

В додатковому рішенні суд першої інстанції констатував, що вартість правових послуг у розмірі 310000,00 грн є завищеною, адже не відповідає складності справи, яка належить до категорії загальнопоширених в українському судочинстві, а судова практика щодо вирішення спорів про стягнення заборгованості за договором є сформованою та широко застосовною судами. Справа не є складною ні з фактичної, ні з правової точки зору, не потребувала залучення спеціальних знань або застосування нестандартних правових підходів. Підготовлені у цій справі процесуальні документи не містять глибокого правового аналізу, посилань на численну судову практику чи складну систему доказування, а зводяться до викладення обставин справи та стандартної правової позиції, яка є типовою для справ цієї категорії.

Місцевий господарський суд, врахувавши наявність заперечень відповідача щодо розміру стягнення правової допомоги, складність справи, характер та зміст наданих адвокатом послуг, обставини даної справи, керуючись критеріями реальності наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи № 914/1019/26, співмірності та розумності їх розміру, дійшов висновку, що розумним та справедливим розміром витрат на професійну правничу допомогу позивача буде 35000,00 грн.

Також суд першої інстанції, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів, прийшов до висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати у вигляді «гонорару успіху» у розмірі 97500,00 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування у повному обсязі, з огляду на обставини даної справи (відсутність заперечень відповідача і часткове погашення ним боргу), матиме надмірний характер, тому заявлений до стягнення «гонорар успіху» підлягає зменшенню до 15000,00 грн. Загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню із відповідача, становить 50000,00 грн.

З урахуванням зазначеного, місцевий господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 у справі № 914/1019/26 в частині відмови у задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та ухвалити нове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 310000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник зазначає, що сплачена позивачем сума гонорару адвоката, який надав правничу допомогу в суді першої інстанції, не перевищує розмір судового збору, який підлягає сплаті відповідно до законодавчих норм при розгляді такої категорії справ.

Вказує на те, що рішення в цій справі має важливе значення для позивача, оскільки дозволить стягнути з відповідача суму заборгованості, яка майже впродовж півроку не сплачувалась.

На думку скаржника, заявлений розмір витрат є повністю виправданим, оскільки висока ціна позову покладає на адвоката підвищений рівень відповідальності, вимагає ретельної та безпомилкової підготовки матеріалів справи.

Позивач стверджує, що обставини цієї справи не є типовими. Заборгованість відповідача перед позивачем виникла не внаслідок однієї господарської операції, а формувалася протягом тривалого часу на основні численних поставок, які оформлялись окремими первинними документами, що потребувало значних зусиль, зокрема, при складанні математично складного, об`ємного та розгалуженого розрахунку суми позову.

Також скаржник не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо гонорару успіху.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погоджується з аргументами, викладеними в апеляційній скарзі, вважає додаткове рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема, вважає необґрунтованими покликання апелянта на те, що для подання позову до суду адвокатом було здійснено аналіз значної кількості первинних документів, в той час як сторони не заперечували поставки ні щодо кількості, ні щодо вартості товару. Зазначає, що для аналізу розміру заборгованості було достатньо оборотно-сальдової відомості, яку формує бухгалтер в спеціальних програмах і це не потребує значних зусиль від адвоката.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Відповідач не забезпечив участі представника в судове засідання, про причини неявки не повідомив.

З`ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача з датою, часом та місцем розгляду справи № 914/1019/26, суд встановив таке.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.08.2026 призначено справу № 914/1019/26 до розгляду у судовому засіданні на 05.10.2026 о 09 год. 30 хв.

20.08.2026 вказана ухвала доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі ЄСІКС "Електронний суд", що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.

Отже, суд вчинив необхідні дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи № 914/1019/26.

Також суд враховує те, що участь у судовому засіданні не визнавалась судом обов`язковою, тому відповідно до положень ч.12 ст. 270 ГПК України відсутність відповідача не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» на додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 у справі № 914/1019/26.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір – обґрунтованим (рішення у справах «East/West Alliance Limited» проти України», «Лавентс проти Латвії»).

Як було вказано вище, 06.07.2026 позивач подав через підсистему «Електронний суд» заяву б/н від 06.07.2026 (вх. № 3170/26 від 07.07.2026) про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідача на користь позивача 310000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

08.07.2026 відповідач подав через підсистему «Електронний суд» клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу (вх. № 19458/26 від 08.07.2026).

В ході розгляду апеляційної скарги встановлено, що рішенням Господарського суду Львівської області від 01.07.2026 у справі №914/1019/26 частково задоволено позов. Стягнуто з ТОВ «Вестнол» на користь ТОВ «Жовківський племптахорепродуктор» 17630558,70 грн основного боргу, 1231210,19 грн пені, 122600,09 грн 3% річних, 268839,69 грн інфляційних втрат та 231038,50 грн судового збору. Закрито провадження у справі в частині позовних про стягнення 6500000,00 грн основного боргу.

Це рішення не оскаржувалось в апеляційному порядку та набрало законної сили.

До заяви про ухвалення додаткового рішення позивачем додано копії наступних документів: договір № 23-03/26 про правничу допомогу від 23.03.2026, укладеного між позивачем (клієнтом) та адвокатським бюро, додаток № 1 до вказаного договору, рахунок №23/03 від 23.03.2026 та № 02/07 від 02.07.2026, платіжну інструкцію № 2490 від 01.04.2026 та №5702 від 06.07.2026, акт наданих послуг № 01-07/26 від 01.07.2026 та № 02-07/26 від 02.07.2026, детальний опис послуг від 02.07.2026 та акт про визначення гонорару успіху.

Відповідно до пункту 4 договору клієнт сплачує бюро винагороду (гонорар) за надання правничої допомоги в сумі, порядку, на умовах та в строк, що вказані в додатку до договору та/або в рахунку.

Згідно із пунктом 6 договору бюро надає правничу допомогу з моменту підписання договору, отримання від клієнта усіх необхідних документів та інформації, а також здійснення клієнтом авансового платежу, якщо такий передбачений умовами договору.

Пунктом 3 додатку до договору передбачено, гонорар (винагорода) бюро за послуги складає 310000,00 грн.

Вищевказаними актами підтверджується надання бюро послуг позивачу (клієнту). Також у зазначених актах вказано, що сторони не мають претензій щодо кількості, вартості, способу і строків надання послуг.

Актом про визначення гонорару успіху визначено, що узгоджений розмір гонорару успіху складає 1,5% від сплаченої суми боргу, а саме 386298,13 грн.

Також вказаним актом сторони узгодили, що суму 97500,00 грн клієнт сплачує протягом 3 днів з дати виставлення рахунку за результатами розгляду справи в Господарському суді Львівської області, а суму 288798,13 грн – протягом 3 днів з дати виставлення рахунку після набрання законної сили судовим рішенням або сплати усієї суми боргу в добровільному порядку боржником.

Як вбачається з детального опису робіт, адвокат Кавчук А.В. надав наступні послуги при здійсненні представництва інтересів та захисту прав клієнта:

- ознайомлення з матеріалами, що стосуються спору, та їх правова оцінка;

- визначення правової позиції з представництва інтересів в суді та її узгодження;

- збір і формування доказів на підтвердженнях заявлених позовних вимог;

- інформування клієнта про розмір, спосіб і реквізити оплати судового збору;

- написання і оформлення позовної заяви разом з додатками для подання до суду;

- подання позову до суду та надсилання іншим учасникам справи;

- моніторинг провадження у справі в системі «Електронний суд» (винесення процесуальних документів судом, зокрема щодо відкриття провадження, призначення судових засідань, етапів судового провадження, відстеження подання заяв по суті та інших документів учасниками справи, ознайомлення з ними тощо);

- складання і подання до суду клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог щодо сплаченої суми боргу відповідачем;

- підготовка до участі та участь в засіданнях 11.05.2026, 03.06.2026, 01.07.2026;

- інформування клієнта про результат розгляду справи в суді, прийняте судом рішення та роз`яснення щодо його подальшого оскарження або примусового виконання.

Вартість послуг згідно детального опису робіт становить 310000,00 грн.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони.

Подібні правові висновки висвітлені у постанові Верховного Суду від 17.04.2026 у справі № 904/6335/23.

Велика Палата Верховногоуду у додатковій постанові від 20.05.2026 у справі №911/969/24 виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності обґрунтованих заперечень сторони проти розподілу витрат на професійну правничу допомогу адвоката, зокрема через їх неспівмірність відповідно до частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України статті, та/або за власним розсудом, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, суд може змінити розмір заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу згідно з приписами частин четвертої - шостої статті 126 ГПК України як шляхом зменшення загальної суми таких витрат, зокрема у разі їх неспівмірності зі складністю справи, ціною позову чи значенням справи для сторони, так і шляхом відмови у відшкодуванні чи зменшення розміру витрат на оплату окремих послуг адвоката, зокрема у разі їх невідповідності критеріям реальності та розумності або через неспівмірність суми оплати із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) / обсягом наданих адвокатом послуг (коли одна послуга охоплюється і дублюється іншою послугою адвоката, внесеною до розрахунку) тощо.

Оцінивши наявні у справі № 914/1019/26 докази, колегія суддів вважає непереконливими аргументи апеляційної скарги стосовно проведення представником (адвокатом) математично складного, об`ємного та розгалуженого розрахунку суми позову, оскільки доданий до позовної заяви розрахунок боргу, щодо якого заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості з ТОВ «Вестнол» (а.с.14-18, т.1) ніким не підписаний та у ньому відсутні відомості про те, ким цей розрахунок було проведено.

В додатковому рішенні, яке оскаржує апелянт, суд правильно вказав, що вартість правових послуг у розмірі 310000,00 грн є завищеною, адже не відповідає складності справи, яка належить до категорії загальнопоширених в українському судочинстві, а судова практика щодо вирішення спорів про стягнення заборгованості за договором є сформованою та широко застосовною судами.

Врахувавши заперечення відповідача щодо розміру заявленої до стягнення правової допомоги, складність справи, характер та зміст наданих адвокатом послуг, обставини даної справи, керуючись критеріями реальності наданих послуг, пов`язаності цих послуг із розглядом справи № 914/1019/26, співмірності та розумності їх розміру, суд вважав справедливим розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 35000,00 грн.

Також суд першої інстанції, здійснивши оцінку наявних у матеріалах справи доказів, прийшов до правильного висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати у вигляді «гонорару успіху» у розмірі 97500,00 грн не відповідають критерію розумності, оскільки не мають характеру необхідних, не містять обґрунтування обсягу фактичних дій представника позивача, які достатньою мірою можуть бути співвіднесені із досягненням успішного результату, у зв`язку з чим їх відшкодування у повному обсязі, з огляду на обставини даної справи (відсутність заперечень відповідача і часткове погашення ним боргу), матиме надмірний характер.

З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд мотивовано виснував про те, що заявлений до стягнення «гонорар успіху» підлягає зменшенню до 15000,00 грн.

На переконання суду апеляційної інстанції, загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу 50000,00 грн, стягнутий господарським судом на користь позивача, відповідає критеріям розумності, співмірності, адекватності та змісту права сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, на відшкодування судових витрат.

Місцевий господарський суд ухвалив додаткове рішення у відповідності до з`ясованих обставин справи та з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в додатковому рішенні Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 у справі № 914/1019/26.

Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини, які мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права. Тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, додаткове рішення суду від 17.07.2026 у цій справі – без змін.

Керуючись, ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд –

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Жовківський племптахорепродуктор» б/н від 06.08.2026 (вх. № 01-05/2626/26 від 07.08.2026) залишити без задоволення, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 17.07.2026 у справі №914/1019/26 – без змін.

Справу повернути в Господарський суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя Н.А. Галушко

Суддя І.Ю. Панова