Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №907/833/24 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/833/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Ржепецький В.О.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

за участю представників сторін:

від скаржника: Буря О.О.;

арбітражний керуючий: Білик О.А.;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ГУ ДПС у Закарпатській області б/н від 25.06.2026 (вх. №01-05/2058/26 від 25.06.2026)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2026 (повний текст рішення складено 16.06.2026)

про затвердження звіту про нарахування і виплату грошової винагороди

у справі №907/833/24 (суддя Пригуза П.Д.)

за заявою кредитора: Головного управління ДПС у Закарпатській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ять кроків долі"

про банкрутство

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.11.2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ять кроків долі", код ЄДРПОУ – 41901033, визнано грошові вимоги держави в особі Головного управління ДПС у Закарпатській області, до боржника у загальному розмірі 2 217 455.02 грн, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2025 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ять кроків долі", код ЄДРПОУ - 41901033, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича та оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

19.01.2026 до Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора про грошову винагороду та відшкодування витрат на проведення ліквідаційної процедури ТОВ "П`ять кроків долі" (вх. №02.3.1-02/339/26).

В клопотанні ліквідатор просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 270 967,74 грн.

Додатком до клопотання долучено лист ініціюючого кредитора №528/5/07-16-13-03-03 від 16.01.2026 року, яким кредитор долучив результати голосування по проєкту зборів кредиторів і, зокрема: результат голосування "проти" затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора боржника з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 270 967,74 грн.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2026 у справі №907/833/24 задоволено заяву про затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі". Затверджено звіт ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" арбітражного керуючого Білика О.А. про нарахування основної грошової винагороди за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 270 967,74 грн.

Ухвала мотивована тим, що відповідно до статті 30 КУзПБ арбітражний керуючий має право на щомісячне нарахування основної грошової винагороди у встановленому законом розмірі - трьох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання повноважень. Відтак кредитор не вправі заперечувати проти самого нарахування такої винагороди.

Також, місцевий господарський суд зазначив, що питання щодо обґрунтованості заперечень кредитора стосовно розміру витрат та їх компенсації підлягає вирішенню на стадії фактичної виплати (стягнення) коштів.

Дослідивши звіт ліквідатора, розрахунок та додані документи, суд першої інстанції встановив право арбітражного керуючого Білика О.А. на нарахування основної грошової винагороди за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 у розмірі 270 967,74 грн та затвердив її в повному обсязі.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ГУ ДПС у Закарпатській області оскаржило таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03 червня 2026 року по справі №907/833/24 та прийняти нову ухвалу, якою відмовити Білик О.А. в задоволенні клопотання про затвердження звіту ліквідатора про грошову винагороду за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 року у розмірі 270967,74 грн у повному обсязі.

Зазначає, що сам лише факт перебування особи на посаді ліквідатора та тривалість ліквідаційної процедури не є безумовною підставою для нарахування та стягнення винагороди. Оплаті підлягає виключно фактично виконана робота, її реальний обсяг та складність. Суд зобов`язаний оцінювати добросовісність, наполегливість і розсудливість дій ліквідатора, а також перевіряти, чи дійсно вчинені заходи потребували визначеного часового проміжку.

Однак, на думку скаржника, Господарський суд Закарпатської області обмежився суто формальним математичним розрахунком винагороди за приписами статті 30 КУзПБ, не дослідивши конкретних дій, заходів і процесуальних результатів дій ліквідатора у період з 23.01.2025 по 31.12.2025 року. Текст оскаржуваної ухвали не містить відомостей про обсяг здійсненої ліквідатором роботи.

Також, вказує, що суд першої інстанції проігнорував ту обставину, що комітет кредиторів не приймав рішення про схвалення звіту арбітражного керуючого Білика О.А. про нарахування грошової винагороди за спірний період та за весь час провадження у справі №907/833/24 погашення кредиторських вимог ГУ ДПС у Закарпатській області взагалі не здійснювалося, що свідчить про низьку результативність ліквідаційної процедури та необґрунтованість винагороди в заявленому обсязі.

17.07.2026 від арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича надійшов відзив б/н від 17.07.2026 (вх. №01-04/6094/26) на апеляційну скаргу в якому ліквідатор зазначає, що за весь період виконання повноважень ліквідатора з 23.01.2025 по 31.12.2025 року ані ініціюючим кредитором (ГУ ДПС у Закарпатській області), ані іншими учасниками провадження не ініціювалося питання щодо неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків; скарг на дії чи бездіяльність арбітражного керуючого Білика О.А. до суду не подавалося, і судом такі факти не встановлювалися.

Також, вказує, що звіт ліквідатора складено у повній відповідності до вимог статті 30 КУзПБ, розмір нарахованої суми (270 967,74 грн) підтверджений детальним арифметичним розрахунком за фактичний час перебування на посаді, а сам звіт подано до господарського суду своєчасно. Відтак, суд першої інстанції діяв у межах закону, дослідивши період виконання повноважень та обґрунтовано затвердивши звіт ліквідатора.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Ржепецький В.О. та Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Закарпатській області б/н від 25.06.2026 (вх. №01-05/2058/26 від 25.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2026 про закриття провадження у справі №907/833/24.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Ржепецький В.О. та Зварич О.В.

Ухвалою суду від 18.08.2026 призначено розгляд справи на 06.10.2026.

У судовому засіданні 06.10.2026 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав викладених у ній. Ліквідатор заперечив доводи апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Як встановлено ст.1 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатором є арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури.

Конституцією України (ч. 4, 7 ст. 43) визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 30 КУзПБ арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що надання послуг арбітражного керуючого відбувається виключно на платній основі. Законодавством не передбачено випадків здійснення своїх повноважень арбітражним керуючим безоплатно (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №918/454/18).

Згідно із ч. 5, 6 статті 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.

Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду. Господарський суд за заявою кредитора має право зменшити розмір грошової винагороди арбітражного керуючого, у разі, якщо середньомісячна заробітна плата керівника боржника є надмірно високою порівняно з мінімальним розміром заробітної плати. Арбітражний керуючий не менше одного разу на два місяці звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на засіданнях зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - перед забезпеченим кредитором.

Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно з ст. 1 Конвенції Міжнародної організації праці “Про захист заробітної плати” № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін “заробітна плата” означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, які працівник має отримувати за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Відмову від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.

Кредитори, як споживачі послуг арбітражного керуючого, котрі очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що надавши на свій ризик згоду на участь у справі про банкрутство, однак не знайшовши майна, як джерела своїх доходів і покриття видатків, арбітражний керуючий правомірно очікує покриття забезпечення процедури, яке у такому випадку лягає тягарем на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.

Таким чином, керуючись принципом пропорційності голосів кредиторів кількості їх грошових вимог, господарський суд вправі застосувати такий принцип пропорційності до розподілу між кредиторами витрат, пов`язаних з проведенням ліквідаційної процедури, зокрема, витрат на оплату праці арбітражного керуючого.

Встановивши факт невиконання кредиторами у добровільному порядку обов`язку щодо оплати послуг арбітражного керуючого, господарський суд приймає рішення про примусове стягнення з таких кредиторів відповідних грошових сум шляхом винесення ухвали та видачі судового наказу.

Дана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.08.2018 у справі № 912/1783/16 та від 04.10.2018 у справі №916/1503/17.

Постановою Господарського суду Закарпатської області від 23.01.2025 визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ять кроків долі", код ЄДРПОУ - 41901033, відкрито стосовно банкрута ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Білика Олександра Анатолійовича та оприлюднено на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно із матеріалами справи, 19.01.2026 до Господарського суду Закарпатської області надійшло клопотання про затвердження звіту ліквідатора про грошову винагороду та відшкодування витрат на проведення ліквідаційної процедури ТОВ "П`ять кроків долі" (вх. №02.3.1-02/339/26).

В клопотанні ліквідатор просив затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 270 967,74 грн.

Додатком до клопотання долучено лист ініціюючого кредитора №528/5/07-16-13-03-03 від 16.01.2026 року, яким кредитор долучив результати голосування по проєкту зборів кредиторів і, зокрема: результат голосування "проти" затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора боржника з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 270 967,74 грн.

Комітетом кредиторів, до якого входить кредитор ГУ ДПС у Закарпатській області, проголосував проти - схвалення (затвердження) звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Білика О.А. за період виконання обов`язків ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" з 23.01.2025 по 31.12.2025р.. в сумі 270 967,74грн. Мотивами відмови Кредитора затвердити звіт є те, що за цей період ліквідатором не стягнуто коштів до ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог абз 3ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації, погашення боргів боржника подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку

Дослідивши матеріали справи та встановивши фактичні дії, вчинені арбітражним керуючим у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство ТОВ "П`ять кроків долі", колегія суддів дійшла висновку, що активні результативні заходи з виконання повноважень ліквідатора здійснювалися арбітражним керуючим у січні 2025 по квітень 2025, у червні по серпень 2025 та у листопаді по грудень 2025.

З огляду на зазначене, виходячи з розрахунку трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень ліквідатора, що передбачений ч. 2 ст. 30 КУзПБ апеляційний господарський суд за результатами дослідження матеріалів справи встановив, що загальний розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого, що підлягає затвердженню судом становить 198 967,74 грн.

Колегія суддів вважає, що звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат , враховуючи вимоги абз.3 ч. 6 ст. 30 КУзПБ розглядається судом та в залежності від фактичних обставин справи, обсягу фактично виконаних ліквідатором заходів повністю чи частково затверджується ухвалою суду, тобто висновки про конкретний розмір грошової винагороди ліквідатора, за результатами виконаної роботи, підлягають відображенню та встановленню саме в ухвалі про затвердження звіту ліквідатора, чому суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення заяви про затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" та часткове затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" арбітражного керуючого Білика О.А. про нарахування основної грошової винагороди за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 198 967,74 грн

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно зі статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) не з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З врахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2026 у справі №907/833/24 підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про часткове задоволення заяви про затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" та часткове затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" арбітражного керуючого Білика О.А. про нарахування основної грошової винагороди за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 198 967,74 грн, а апеляційна скарга ГУ ДПС у Закарпатській області підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ГУ ДПС у Закарпатській області б/н від 25.06.2026 (вх. №01-05/2058/26 від 25.06.2026) – задоволити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 03.06.2026 у справі №907/833/24 – скасувати.

Прийняти нове рішення, яким заяву про затвердження звіту ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" задоволити частково.

Частково затвердити звіт ліквідатора ТОВ "П`ять кроків долі" арбітражного керуючого Білика О.А. про нарахування основної грошової винагороди за період з 23.01.2025 по 31.12.2025 в сумі 198 967,74 грн.

3. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Ржепецький В.О.