Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №907/1198/25 — Західний апеляційний господарський суд

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 907/1198/25

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Судді Зварич О.В.,

Ржепецький В.О.

Секретар судового засідання: Фарина Х.І.

представників сторін: не з`явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 24.06.2026 (вх. №01-05/2043/26 від 24.06.2026)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 (повний текст рішення складено 18.06.2026)

про закриття провадження у справі

у справі №907/1198/25 (суддя Лучко Р.М.)

за заявою ОСОБА_1

про неплатоспроможність боржника фізичної особи

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст вимог заяви і ухвали суду першої інстанції.

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Закарпатської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Обґрунтовуючи заяву зазначила, що у неї відсутні фінансові можливості погашати вимоги кредиторів, які виникли на підставі та на умовах укладених кредитних договорів.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.11.2025 відкрито провадження у справі №907/1198/25 про неплатоспроможність боржника – фізичної особи ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; введення процедури реструктуризації боргів боржника – фізичної особи ОСОБА_1 .

Також ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.11.2025 суд постановив:

- заборонити ОСОБА_1 відчужувати належне їй майно;

- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника;

- призначити керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Медведеву Ксенію Олегівну;

- офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ;

- зобов`язати контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією Медведевій К.О. та суду інформацію про доходи ОСОБА_1 та членів її сім`ї, а також про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України надати керуючому реструктуризацією Медведевій К.О. та суду інформацію про перетинання боржником та членами її сім`ї державного кордону за останні три роки;

- зобов`язати банківські установи, в яких відкрито рахунки боржника надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про залишок коштів на рахунках ОСОБА_1 ;

- призначити попереднє засідання суду у справі на 13 січня 2026 р. на 10:00 год.

Також, зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника:

- надати суду не пізніше 11 грудня 2025 року відомості про результати розгляду вимог кредиторів та реєстр вимог кредиторів боржника;

- додатково особисто письмово повідомити кредиторів про відкриття провадження у цій справі та подати суду відповідні докази повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду у цій справі;

- не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду, направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларацій боржника.

11 листопада 2025 року суд офіційно оприлюднив оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. У вказаному оголошенні, серед іншого, зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника - протягом тридцяти днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

З моменту оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 до суду надійшли заяви від чотирьох кредиторів про визнання їх грошових вимог відносно боржника: АТ “Сенс банк”, АТ “Універсал Банк”, АТ “Акцент-Банк” та ТОВ “Нова-Пей Кредит”.

Ухвалами Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 визнано грошові вимоги кредиторів до боржника:

- Акціонерного товариства “Сенс Банк” в загальному розмірі 100 322,50 грн, з яких 95 477,70 грн заборгованості за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова-Пей Кредит” в загальному розмірі 25 151,70 грн, з яких 20 306,90 грн заборгованості за договором про споживчий кредит із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- Акціонерного товариства “Універсал Банк” в загальному розмірі 186 376,66 грн, з яких 181 531,86 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- Акціонерного товариства “Акцент-Банк” в загальному розмірі 32 874,91 грн, з яких 26 616,42 грн заборгованості за кредитом та 1413,69 грн заборгованості за відсотками із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.

За результатами проведеного попереднього засідання, ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 суд визначив розмір та перелік усіх визнаних вимог кредиторів:

- грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова-Пей Кредит” до боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 25 151,70 грн, з яких 20 306,90 грн заборгованості за договором про споживчий кредит із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- грошові вимоги Акціонерного товариства “Сенс Банк” до боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 100 322,50 грн, з яких 95 477,70 грн заборгованості за угодою про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- грошові вимоги Акціонерного товариства “Акцент-Банк” до боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 32 874,91 грн, з яких 26 616,42 грн заборгованості за кредитом та 1413,69 грн заборгованості за відсотками із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово;

- грошові вимоги Акціонерного товариства “Універсал Банк” до боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 186 376,66 грн, з яких 181 531,86 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг із задоволенням вказаних вимог у другу чергу та 4844,80 грн витрат зі сплати судового збору за подачу заяви з кредиторськими вимогами до боржника із задоволенням вказаних вимог позачергово.

Також, вказаною ухвалою суд зобов`язав керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дня постановлення ухвали та до дня підсумкового засідання подати до суду звіт про результати розгляду зборами кредиторів питань про: 1) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 2) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника чи про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника чи про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 у справі №907/1198/25 постановлено наступне:

1. Закрити провадження у справі №907/1198/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

2. Припинити процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), введену ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у справі №907/1198/25.

3. Припинити повноваження керуючого реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Медведевої Ксенії Олегівни (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора №1982 від 15.11.2024), адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , тел. НОМЕР_3 ).

4. Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у справі №907/1198/25.

5. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова-Пей Кредит” (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, оф. 1307 код ЄДРПОУ 40055034) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

6. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

7. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 код ЄДРПОУ 14360080) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

8. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

9. Видати накази.

10. Копію ухвали надіслати боржнику, кредиторам, арбітражному керуючому Медведевій К.О., контролюючому органу, визначеному Податковим кодексом України - ГУ ДПС у Закарпатській області, до місцевого суду загальної юрисдикції – Мукачівському міськрайонному суду Закарпатської області, органу державної виконавчої служби - Управлінню забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Західного міжрегіонального управління Міністерство юстиції, Державному органу з питань банкрутства.

Ухвала господарського суду мотивована тим, що суд першої інстанції, дослідивши банківські виписки боржниці за 2021– 2025 роки та зіставивши їх із поданими боржницею деклараціями, встановив надходження коштів на загальну суму понад 2 млн грн, зокрема від третіх осіб і шляхом регулярного готівкового поповнення рахунків. Ці суми істотно перевищували задекларовані доходи, однак пояснень щодо їх походження ОСОБА_1 не надала, не з`являючись у судові засідання, явку в які було визнано обов`язковою.

Крім того, у виправлених деклараціях боржниця не зазначила фінансових зобов`язань і витрат на обслуговування кредитів, за якими у 2022– 2025 роках здійснювалися платежі. Господарський суд дійшов висновку, що сукупність установлених обставин свідчить про подання неповної та недостовірної інформації щодо майна, доходів і витрат боржниці, що суд визнав підставою для закриття провадження.

Також, суд першої інстанції вказав, що запропонований боржницею план реструктуризації, який передбачав погашення 87 % вимог кредиторів протягом п`яти років зі щомісячним платежем 5 000 грн, ґрунтувався на занижених даних про доходи, що спростовуються податковими відомостями та банківськими виписками. Збори кредиторів 23.03.2026 обґрунтовано відхилили план і направили його на доопрацювання з метою забезпечення повного погашення вимог щомісячними платежами по 5 745,43 грн. Однак у період з 23.03.2026 по 12.06.2026 боржниця не вжила заходів для усунення зауважень кредиторів і не подала доопрацьованого плану, що свідчить про ухилення від виконання зобов`язань та виключає підстави для переходу до процедури погашення боргів.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 оскаржила таке в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 року у справі №907/1198/25 про неплатоспроможність боржника фізичної особи ОСОБА_1 та справу №907/1198/25 передати на розгляд Господарського суду Закарпатської області.

Зазначає, що суд першої інстанції встановив розбіжності між виписками за рахунками та деклараціями за 2022– 2025 роки (рух коштів від фізичних осіб), однак не виносив ухвал про витребування письмових пояснень чи підтверджуючих документів щодо джерел походження коштів, не встановлював строку для їх подання та не надав боржниці встановленої законом 7-денної можливості подати виправлену декларацію.

Також, вказує, що суд першої інстанції обмежився констатацією факту, що кредитори (АТ «Універсал Банк» та АТ «Сенс Банк») не схвалили запропонований план реструктуризації (який передбачав погашення 87% вимог протягом 60 місяців по 5 000 грн на місяць із залишенням боржниці 9 000 грн на побутові потреби), однак не дослідив обґрунтованості заперечень кредиторів через призму судового контролю.

Окрім цього, зазначає, що чинне законодавство про банкрутство не передбачає механізму стягнення з фізичної особи-боржника судового збору на користь кредиторів у разі закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 22.01.2026 року вимоги всіх чотирьох кредиторів були визнані та включені до реєстру, при цьому судовий збір у розмірі 4 844,80 грн кожному включено до вимог, що підлягають позачерговому задоволенню в межах конкурсної процедури.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Ржепецький В.О. та Шаповал Д.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 24.06.2026 (вх. №01-05/2043/26 від 24.06.2026) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 про закриття провадження у справі у справі №907/1198/25.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2026 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Ржепецький В.О. та Зварич О.В.

Ухвалою суду від 18.08.2026 призначено розгляд справи на 06.10.2026.

30.09.2026 від скаржника надійшло клопотання б/н від 30.09.2026 (вх. №01-05/3284/26) про зупинення дії наказів в якому просить:

1. Зупинити дію наказу, виданого ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2026 у справі № 907/1198/25 про стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нова-Пей Кредит” (03026, м. Київ, Столичне шосе, буд. 103, оф. 1307 код ЄДРПОУ 40055034) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

2. Зупинити дію наказу, виданого ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2026 у справі № 907/1198/25 про стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Сенс Банк” (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ 23494714) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

3. Зупинити дію наказу, виданого ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2026 у справі № 907/1198/25 про стягнення з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Акцент-Банк” (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11 код ЄДРПОУ 14360080) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

4. Зупинити дію наказу, виданого ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2026 у справі № 907/1198/25 про стягнення Стягнути з ОСОБА_1 (адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства “Універсал Банк” (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, код ЄДРПОУ 21133352) 4844,80 грн (чотири тисячі вісімсот сорок чотири гривні 80 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

Клопотання обґрунтовано тим, що існує ризик безповоротного списання коштів і виникнення складності повороту виконання у випадку скасування ухвали суду першої інстанції, та з огляду на те, що наразі справа №907/1198/25 перебуває на розгляді суду апеляційної інстанції, у зв`язку із цим просить зупинити дію зазначених наказів.

Щодо поданого клопотання про зупинення дії наказів, колегія суддів зазначає наступне.

Главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України регламентовано процедуру апеляційного перегляду судових рішень та визначено межі повноважень суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини першої статті 232 ГПК України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

Водночас процесуальний закон чітко розмежовує поняття судового рішення та наказу господарського суду. За змістом статей 326, 327 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, який є виконавчим документом і видається судом на виконання ухваленого рішення чи ухвали.

Норми ГПК України (зокрема частина п`ята статті 262 та стаття 332 Кодексу) регулюють питання зупинення виконання або зупинення дії судових рішень (рішень, постанов або ухвал), а не виданих на їх виконання наказів як виконавчих документів. Зупинення дії наказу господарського суду як виконавчого документа нормами ГПК України не передбачено.

При цьому положення частини третьої статті 328 ГПК України надають суду право зупинити стягнення за наказом лише суду першої інстанції та виключно в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, що не є предметом даного апеляційного розгляду.

Таким чином, оскільки зупинення дії наказів суду як виконавчих документів чинним процесуальним законом до повноважень суду апеляційної інстанції не віднесено, у задоволенні клопотання скаржника про зупинення дії наказів Господарського суду Закарпатської області від 18.06.2026 у даній справі слід відмовити.

У судове засідання 06.10.2026 представники сторін не з`явилися, про дату, час та місце розгляд справи були належним чином повідомлені.

У відповідності до вимог ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до вимог ч 6 ст. 12 ГПК України господарський суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника – фізичної особи, фізичної особи – підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

При перегляді рішення господарського суду колегія суддів Західного апеляційного господарського суду керувалась наступним.

Реструктуризація боргів боржника - це судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 116 КУзПБ до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зокрема додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства, згідно з ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.

До членів сім`ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (крім осіб, взаємні права та обов`язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Відповідно до положень КУзПБ судова процедура реструктуризації боргів боржника вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та має строковий характер.

Так, в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає, зокрема, про: введення процедури реструктуризації боргів боржника; строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (ч. 5 ст. 119 КУзПБ).

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 2 ст. 122 КУзПБ).

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларацій боржника. ( ч. 3 ст. 122 КУзПБ).

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та / або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією одо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї.

Загальні вимоги щодо плану реструктуризації боргів боржника встановлено у ст. 124 КУзПБ, виконання їх є необхідним при розробленні проекту плану реструктуризації, адже це дасть можливість зборам кредиторів оцінити перспективу відновлення платоспроможності боржника та дасть можливість прийняти рішення про його схвалення та подання на затвердження господарському суду або відхилення і прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів.

Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 124 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов`язкових періодичних зобов`язань (виплата аліментів тощо).

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо) (ч. 3 ст. 124 КУзПБ).

Розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника та прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність віднесено до основних завдань зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб (ч. 2, ч. 3 ст. 123 КУзПБ).

Порядок затвердження плану реструктуризації боргів боржника закріплений у ст. 126 КУзПБ, яка передбачає подання керуючим реструктуризацією відповідної заяви протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів, розгляд такої заяви господарським судом протягом 10 днів з для її отримання із заслуховуванням кожного присутнього на засіданні кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.

Господарський суд зобов`язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником. Утім частиною 8 вказаної статті передбачені підстави для постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність. У разі постановлення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржник, збори кредиторів мають право звернутися до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 10 ст. 126 КУзПБ).

Водночас якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

Окрім загальних підстав закриття провадження у справі про банкрутство, встановлених ч. 1 ст. 90 КУзПБ (з урахуванням ст. 113 КУзПБ тією мірою, якою вони можуть стосуватися боржника - фізичної особи), відповідно до ч. 7 ст. 123 КУзПБ суд також приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо: 1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім`ї; 2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами; 3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20, процедура реструктуризації боргів боржника є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).

До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУзПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).

КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 ч. 4 ст. 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених ч. 7 ст. 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з ч. 3 ст. 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 ч. 8 ст. 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (ч. 11 ст. 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 звернув увагу на те, що конструкція ч. 7 ст. 123 КУзПБ побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом. До того ж розширене коло ініціаторів застосування вказаної норми та відсутність процесуальних обмежень щодо її реалізації на всіх стадіях справи про неплатоспроможність фізичної особи забезпечують невідворотність такого наслідку очевидно недобросовісних дій боржника.

Враховуючи призначення зазначеної норми та можливість застосування її судом з власної ініціативи, Верховний Суд наголосив на тому, що господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов`язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Щодо застосування ч. 11 ст. 126 КУзПБ у постанові Верховного Суду від 25.08.2021 у справі №925/473/20 викладена правова позиція, що також підтримана судовою палатою для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, за змістом якої суд може прийняти рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника, лише за умови добросовісного виконання боржником своїх обов`язків та якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника (ч. 1 ст. 130 КУзПБ). Суд, через призму судового контролю, повинен за своїм внутрішнім переконанням оцінити за наявними у матеріалах справи доказами причини неподання погодженого боржником і схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів, які можуть полягати за одних обставин у діях/бездіяльності кредиторів, за інших обставин - у діях/бездіяльності боржника, при цьому враховуючи добросовісність поведінки учасників провадження у справі про неплатоспроможність.

У розвиток цієї правової позиції Верховний Суд у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 наголосив, що добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав, якими КУзПБ зумовлює вирішення судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи у випадках, передбачених ст.ст. 123, 126, 128 КУзПБ. Тому обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Такими обставинами можуть бути, серед іншого, ненадання боржником обґрунтованих пояснень стосовно обставин неплатоспроможності (руху активів, витрачання отриманих від кредиторів коштів тощо); зазначення у декларації працездатного боржника відомостей про доходи, що значно менші за відповідний середній показник у регіоні та за відповідною спеціальністю; посилання у декларації про майновий стан на ненадання інформації членом сім`ї боржника за умови, що така інформація є необхідною для з`ясування суттєвих для справи обставин, або у інший спосіб ухилення боржника від конструктивної співпраці з кредиторами, керуючим реструктуризацією чи від відкритої взаємодії з судом, економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки.

Також, Верховний Суд у зазначеній постанові зауважив, що приписи ч. 11 ст. 126 та ч. 1 ст. 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а ч. 1 ст. 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Як вбачається з матеріалів справи, у деклараціях про майновий стан боржника та членів її сім`ї, долучених ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником задекларовано власні доходи у розмірі 82 328,51 грн та соціальну допомогу в розмірі 62,11 грн за 2022 рік, 153 952,88 грн за 2023 рік, 185 580,94 грн за 2024 рік та 139 500,00 грн за січень–жовтень 2025 року. Водночас у зазначених деклараціях відображено витрати у розмірі 62 500,00 грн за 2022 рік, 147 000,00 грн за 2023 рік, 157 300,00 грн за 2024 рік та 134 000,00 грн за січень–жовтень 2025 року, більшу частину яких віднесено до витрат на утримання майна та побутові потреби.

04.03.2026 керуючою реструктуризацією боржника арбітражною керуючою Медведевою К.О. подано звіт від 16.01.2026 за результатами перевірки декларацій боржника. У цьому звіті зазначено про виявлення розбіжностей між відомостями, отриманими від компетентних органів, та даними, наведеними боржником у розділі ІІ декларацій за 2022– 2025 роки, зокрема в частині декларування доходів боржника та членів її сім`ї. Так, згідно з відомостями про доходи ОСОБА_1 , наданими Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, дохід боржника становив 75 305,42 грн за 2022 рік, 153 952,88 грн за 2023 рік, 185 581,04 грн за 2024 рік та 165 638,00 грн за січень–жовтень 2025 року.

З метою усунення виявлених розбіжностей 09.03.2026 боржниця подала до суду виправлені декларації, у яких зазначила дохід за 2022 рік у розмірі 82 328,51 грн та соціальну допомогу в розмірі 62,11 грн, за 2023 рік — 153 952,88 грн із зазначенням соціальної допомоги в розмірі 649,25 грн, за 2024 рік — 185 580,94 грн із зазначенням соціальної допомоги в розмірі 1 920,08 грн, а за січень–вересень 2025 року — 165 638,00 грн.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що подана боржником виправлена декларація в частині її доходів за 2022 та 2024 роки не відповідає повній та достовірній інформації про власні доходи боржниці , які виявлені арбітражним керуючим в ході перевірки декларацій ОСОБА_1 .

Відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім`ї не може безумовно свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов`язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні.

Системний аналіз приписів статей 116, 123, 124 КУзПБ свідчить про те, що проєкт плану реструктуризації боргів, що доданий боржником до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, набуває ознак власне плану реструктуризації боргів, який може бути поданий для схвалення зборам кредиторів, лише після включення до такого проєкту всіх передбачених законом обов`язкових положень зміст яких має ґрунтуватися на компромісі між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань, з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

Логічне та філологічне тлумачення частини одинадцятої статті 126 КУЗПБ у взаємозв`язку з пунктом 2 частини четвертої статті 122 КУзПБ приводить до висновку, що за їх приписами на господарський суд покладено обов`язок розглянути та вирішити питання щодо подальшого руху справи після спливу тримісячного строку з дня введення процедури розпорядження майном, зокрема у разі неподання на затвердження плану реструктуризації боргів боржника, а словосполучення "має право прийняти рішення" вказує на дискрецію господарського суду при вирішенні цього питання в межах диспозиції частини одинадцятої статті 126 КУзПБ, тобто суд може прийняти рішення як про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника, так і про закриття провадження у справі про неплатоспроможність, залежно від обставин конкретної справи та позицій сторін.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі №916/1941/21 та від 15.02.2024 у справі №904/7413/21.

Господарським судом встановлено, що визнані судом вимоги АТ «Сенс Банк» ґрунтуються на кредитному договорі від 31.08.2023, ТОВ «Нова-Пей Кредит» — на кредитному договорі від 27.06.2025, АТ «Універсал Банк» — на кредитному договорі від 30.06.2020, а АТ «Акцент-Банк» — на кредитному договорі від 09.05.2024. Зобов`язання за вказаними договорами виникли упродовж періоду, за який боржником подано декларації про майновий стан, тобто у 2022– 2025 роках, за винятком зобов`язань перед АТ «Універсал Банк», кредитний договір з яким укладено у 2020 році.

За обставинами, встановленими під час розгляду грошових вимог зазначених кредиторів, боржник отримувала за відповідними кредитними договорами грошові кошти, здійснювала часткове погашення заборгованості як за основною сумою кредиту, так і за нарахованими відсотками. Неможливість подальшого виконання взятих на себе кредитних зобов`язань стала підставою для звернення ОСОБА_1 до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, як зазначено вище, у поданих ОСОБА_1 деклараціях про майновий стан боржника за 2022– 2025 роки в розділі XIV «Відомості про фінансові зобов`язання боржника та членів його сім`ї та інші витрати, у тому числі за межами України» не відображено жодних фінансових зобов`язань та/або витрат на погашення позик (кредитів) і сплату процентів за ними, що підлягали декларуванню відповідно до пунктів 63, 64 декларацій. Отже, наведені в деклараціях відомості не узгоджуються з обставинами виникнення та виконання кредитних зобов`язань боржника, встановленими судом під час розгляду грошових вимог кредиторів, що свідчить про неповноту та недостовірність задекларованої ОСОБА_1 інформації щодо її фінансових зобов`язань і відповідних витрат.

Крім того, перевіряючи повноту та достовірність відомостей про майно, доходи й витрати боржника та членів її сім`ї за 2022– 2025 роки, суд дослідив долучені до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність банківські виписки за рахунками ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_4 в АТ «Сенс Банк» за період з 05.03.2021 до 07.08.2025; НОМЕР_5 в АТ «Сенс Банк» за період з 31.08.2023 до 07.08.2025; НОМЕР_6 в АТ «Альфа-Банк» за період з 05.07.2024 до 07.08.2025; НОМЕР_7 в АТ «Альфа-Банк» за період з 17.04.2025 до 07.08.2025; НОМЕР_8 в АТ «Універсал Банк» за період з 01.01.2021 до 06.08.2025; НОМЕР_9 в АТ «Універсал Банк» за період з 01.01.2023 до 31.12.2023; НОМЕР_10 в АТ «Універсал Банк» за період з 01.07.2025 до 07.08.2025.

За результатами дослідження зазначених виписок суд встановив, що протягом відповідних періодів на рахунки боржника неодноразово надходили грошові кошти від різних фізичних осіб, зокрема окремими платежами в розмірі від 5 000,00 грн, а від ОСОБА_2 та ОСОБА_3 — на загальну суму понад 20 000,00 грн. Крім того, зафіксовано регулярне, майже щотижневе, поповнення власних рахунків боржника готівковими коштами через термінали IBOX, City24 та інші платіжні пристрої, зокрема внесення сум, які сукупно перевищували 5 000,00 грн. Загальна сума надходжень за дослідженими виписками становила 989 879,10 грн за рахунками в АТ «Сенс Банк», 223 471,52 грн за рахунками в АТ «Альфа-Банк» та 808 303,99 грн за рахунками в АТ «Універсал Банк».

Попри значні обсяги надходжень на банківські рахунки, ОСОБА_1 не надала пояснень щодо джерел походження відповідних коштів. При цьому відображені в деклараціях за 2022– 2025 роки відомості про доходи не дають змоги встановити джерела формування таких надходжень.

Як вбачається з матеріалів справи, належних пояснень щодо їх походження боржник суду не надала, у тому числі не скориставшись можливістю надати відповідні пояснення під час підсумкових судових засідань, явку боржника в які суд першої інстанції визнав обов`язковою, зокрема 25.03.2026, 23.04.2026, 22.05.2026 та 12.06.2026.

При цьому, як обґрунтовано зазначив місцевий господарський суд, відповідні суми доходів боржника, так само як і витрати, що вбачаються з наведених вище банківських виписок, у будь-якому разі підлягали відображенню у відповідних розділах декларацій про майновий стан боржника в межах виконання обов`язку щодо надання повної та достовірної інформації про свій майновий стан. Зокрема, відомості про доходи підлягали внесенню до розділу ІІ декларацій, а інформація про наявні фінансові зобов`язання та пов`язані з ними витрати — до розділу XIV декларацій за 2022– 2025 роки. Відображення таких відомостей дало б змогу простежити динаміку формування фінансових зобов`язань боржника, встановити обставини, що призвели до її неплатоспроможності, та оцінити добросовісність її поведінки у відповідних правовідносинах, зокрема в контексті реалізації права на відновлення платоспроможності.

Натомість зміст двічі поданих ОСОБА_1 декларацій про майновий стан за 2022– 2025 роки свідчить про невідображення нею будь-яких фінансових зобов`язань і пов`язаних із ними витрат упродовж зазначеного періоду. Крім того, задекларовані боржником доходи істотно не узгоджуються з обсягами надходжень грошових коштів на її банківські рахунки, встановленими за результатами дослідження відповідних виписок, що свідчить про неповноту відображення у деклараціях відомостей про її майновий стан.

Також, дослідивши банківські виписки за рахунками боржника в АТ «Сенс Банк», АТ «Альфа-Банк» та АТ «Універсал Банк» у їх сукупності та взаємозв`язку з деклараціями про майновий стан за 2022– 2025 роки, місцевий господарський суд дійшов висновку про зазначення ОСОБА_1 у поданих деклараціях неповної та недостовірної інформації щодо власного майнового стану, що полягало у:

- невідображенні отриманих грошових коштів як доходів чи інших грошових надходжень у розділі ІІ декларацій та/або фінансових зобов`язань, що виникли у зв`язку з отриманням коштів у позику, у розділі XIV декларацій, а також, у разі наявності відповідних зобов`язань, невключенні позикодавців до переліку кредиторів, поданого разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність;

- невідображенні фактично здійснених витрат, зокрема витрат на погашення основної суми кредитної заборгованості та сплату процентів за кредитами, у розділі XIV декларацій.

Крім того, суд установив, що ОСОБА_1 не виконала вимог ухвал про обов`язкову явку в судові засідання, призначені на 25.03.2026, 23.04.2026, 22.05.2026 та 12.06.2026. У сукупності з наведеними вище обставинами це не дало суду змоги належним чином перевірити та підтвердити викладені боржником у заяві від 15.10.2025 обставини, якими вона обґрунтовувала власну неплатоспроможність, зокрема рух активів та використання коштів, отриманих від кредиторів.

Водночас суд зауважив, що встановлення розміру грошових надходжень упродовж 2022– 2025 років, ідентифікація джерел їх походження та надання суду повної й достовірної інформації про доходи, майно та фінансові зобов`язання могли бути забезпечені шляхом самостійного аналізу боржником виписок за власними банківськими рахунками за відповідний період. Обов`язок зазначення у деклараціях про майновий стан повної та достовірної інформації покладається на боржника, а тому саме на ньому лежить відповідальність за належне виконання цього процесуального обов`язку.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 123 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки встановлені обставини свідчать про невиконання боржником обов`язку щодо надання повної та достовірної інформації про власне майно, доходи та витрати як під час подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, так і на стадії підсумкового судового засідання. Зокрема, у поданих ОСОБА_1 деклараціях про майновий стан за 2022– 2025 роки не відображено повних і достовірних відомостей про її доходи, фінансові зобов`язання та витрати, що підтверджується дослідженими судом банківськими виписками та іншими матеріалами справи.

За встановленими у справі обставинами, план реструктуризації боргів, запропонований боржником та винесений на розгляд перших зборів кредиторів 23.03.2026, передбачав погашення протягом 60 місяців з дня його затвердження 87 % визнаних судом вимог кредиторів шляхом щомісячного внесення боржником 5 000,00 грн. При цьому сума, яка мала щомісяця залишатися у розпорядженні боржника на задоволення побутових потреб, становила 9 000,00 грн і визначалася виходячи із зазначеного в плані реструктуризації щомісячного доходу боржника в розмірі 14 000,00 грн.

Водночас зазначений у плані розмір щомісячного доходу боржника не узгоджується з відомостями, наведеними в листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 09.12.2025 № 24372/6/07-16-12-02-10 щодо доходів ОСОБА_1 за 2025 рік. Крім того, такий розмір доходу не знаходить підтвердження у досліджених судом банківських виписках, які відображають численні операції за рахунками боржника та значні обсяги грошових надходжень, що не узгоджуються із задекларованим нею рівнем доходів.

Надані керуючим реструктуризацією результати голосування кредиторів, які взяли участь у зборах 23.03.2026, зокрема бюлетень АТ «Універсал Банк» від 20.03.2026 та лист АТ «Сенс Банк» від 20.03.2026, свідчать про те, що кредитори не підтримали запропонований боржником план реструктуризації та висловилися за його доопрацювання з подальшим винесенням на повторний розгляд зборів кредиторів.

Так, АТ «Універсал Банк» у бюлетені для голосування від 20.03.2026 зазначило, що з урахуванням щомісячного доходу боржника в розмірі 16 563,80 грн та доходу її чоловіка в розмірі 38 734,15 грн сім`я має фінансову можливість забезпечити повне погашення заборгованості перед кредиторами протягом 60 місяців шляхом внесення щомісячних платежів у загальному розмірі 5 745,43 грн. За розрахунком кредитора, після здійснення таких платежів у розпорядженні сім`ї залишатиметься 49 552,52 грн щомісяця, з яких 10 818,37 грн - у розпорядженні боржника на задоволення її побутових потреб.

Обґрунтовуючи свою позицію, АТ «Універсал Банк» наголосило, що запропонований план реструктуризації не відповідає меті, принципам і завданням процедури неплатоспроможності фізичної особи, оскільки передбачені ним умови, на думку кредитора, свідчать про намір боржника уникнути повного виконання зобов`язань, створюють для кредитора невигідне становище та не забезпечують належного балансу інтересів сторін. У зв`язку з цим кредитор просив урахувати наведені зауваження та подати на розгляд новий план реструктуризації, який передбачатиме повне погашення заборгованості перед кредиторами.

Однак, як встановлено судом першої інстанції , у період із 23.03.2026 до 12.06.2026, тобто майже протягом трьох місяців після розгляду запропонованого плану зборами кредиторів, боржник не вчинила подальших дій щодо його доопрацювання та подання нового плану на розгляд зборів кредиторів. Така бездіяльність не узгоджується з вимогами добросовісності та розумності, яких має дотримуватися боржник, реалізуючи право на судову реабілітацію шляхом реструктуризації боргів і розстрочення виконання визнаних судом грошових зобов`язань з урахуванням власних фінансових можливостей.

У сукупності з встановленими вище обставинами щодо неповного та недостовірного відображення у деклараціях відомостей про майновий стан боржника, її доходи, фінансові зобов`язання та витрати, відсутність дій щодо доопрацювання плану реструктуризації після висловлених кредиторами зауважень свідчить про відсутність належної послідовності в діях ОСОБА_1 , спрямованих на досягнення домовленості з кредиторами щодо умов погашення заборгованості. Наведені обставини в їх сукупності дають підстави для висновку про недобросовісне використання боржником процедури неплатоспроможності, що не відповідає її призначенню та меті реструктуризації боргів фізичної особи.

Згідно з приписами ч. 11 ст. 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів боржника до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі, зважаючи на бездіяльність боржника щодо доопрацювання плану реструктуризації боргів з урахуванням пропозицій кредиторів та власного майнового стану, а також подання декларацій за 2022– 2025 роки з неповними та недостовірними відомостями про доходи й витрати.

Щодо судового збору сплаченого кредиторами при зверненні кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог колегія суддів зазначає, наступне.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду закрито провадження у справі №907/1198/25 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 .

Припинено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , введену ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у справі №907/1198/25.

Припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11 листопада 2025 року у справі №907/1198/25.

За правилами ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 4 статті 231 ГПК України визначено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Окрім цього господарським судом встановлено, що при зверненні кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог Товариством з обмеженою відповідальністю “Нова-Пей Кредит”, Акціонерним товариством “Сенс Банк”, Акціонерним товариством “Акцент-Банк” та Акціонерним товариством “Універсал Банк” понесено судові витрати у вигляді сплаченого кожним з кредиторів судового збору в розмірі по 4844,80 грн кожним і означені вимоги були визнані судом за змістом ухвал від 22.01.2026 року.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, в порядку ч. 9 ст. 129 ГПК України та враховуючи, що провадження у справі закрито внаслідок неправомірних дій боржника, судові витрати у вигляді сплаченого кредиторами судового збору підлягають стягненню з боржника на їх користь.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь кожного з кредиторів понесених витрат зі сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 у справі №907/1198/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і правові підстави для її скасування відсутні, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не визнаються такими, що можуть бути достатньою підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції.

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Відтак, згідно з ст.129 ГПК України сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржниками.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 б/н від 24.06.2026 (вх. №01-05/2043/26 від 24.06.2026) – залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 12.06.2026 у справі №907/1198/25– залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Панова І.Ю.,

Суддя Зварич О.В.,

Ржепецький В.О.