Постанова від 08 жовтня 2026 р. у справі №705/12/26 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/384/26 Справа № 705/12/26 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Єщенко О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Суддя Черкаського апеляційного суду Черкаської області Поєдинок І.А., за участю ОСОБА_1 та захисника Моспан В.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 року, якою -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , який проживає по АДРЕСА_1 , такого, що не працює, є особою з інвалідністю ІІ групи, -

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

в с т а н о в и в :

Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 01.01.2026 о 01 год. 04 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 1/2, керував автомобілем Honda Civic н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820 з результатами 1.35% проміле, номер тесту 400. Також пройшов огляд в медичному закладі з результатом 1.33% проміле згідно висновку КНП УЦМЛ 2126/1. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000.00 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі 665 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1.Змінити постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 року в частині накладення стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік, пом`якшивши стягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст.. 130 КУпАП.

2.Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. без позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

3.В решті постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 року залишити без змін.

Вказує, що не погоджується із оскаржуваною постановою і вважає її незаконною та необтрунтованою так як судом було неправильно застосовано норми матеріального права.

Позбавлення права керування транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Маліге проти Франції від 23 вересня 1998 року).

При цьому, принцип індивідуалізації відповідальності знаходить також свій вираз в тому, що при призначенні покарання (стягнення) мають враховуватися всі особливості та обставини справи, характер правопорушення, ступінь здійснення винною особою протиправного наміру, ступінь вини, властиві їй індивідуальні риси, спосіб життя, мотиви скоєння правопорушення і інше.

Вказує, що враховуючи характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу, ступінь його вини, щире каяття, а також те, що він являється інвалідом в наслідок війни 2 групи, вважає, що позбавлення права керування транспортними засобами буде непропорційним стягненням, яке погіршить умови життєдіяльності. Адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної мети - виховного впливу та запобіганню вчинення останнім нових правопорушень та пропорційним вчиненому адміністративному правопорушенню.

Крім цього, таке стягнення буде дотриманням справедливого балансу між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обгрутнованість апеляційної скарги вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.

Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вважаю, що зазначена постанова судді є законною та обґрунтованою.

Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв обґрунтоване рішення щодо доведеності вини гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Так, ОСОБА_1 01.01.2026 о 01 год. 04 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 1/2, керував автомобілем Honda Civic н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820 з результатами 1.35% проміле, номер тесту 400. Також пройшов огляд в медичному закладі з результатом 1.33% проміле згідно висновку КНП УЦМЛ 2126/1. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується наступними доказами:

- даними протоколу про адміністративне порушення серії ЕПР1 № 556144 від 01.01.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 01.01.2026 о 01 год. 04 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 1/2, керував автомобілем Honda Civic н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820 з результатами 1.35% проміле, номер тесту 400. Також пройшов огляд в медичному закладі з результатом 1.33% проміле згідно висновку КНП УЦМЛ 2126/1. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);

- даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 01.01.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , який мав ознаки алкогольного сп`яніння, а смае: запах алкоголю з порожнини рота. Результат 1,35% проміле (а.с.2);

- даними роздруківки приладу «Драгер» від 01.01.2026 року, щодо гр. ОСОБА_1 з результатом 1,35% проміле.(а.с.3);

- даними висновку лікаря КНП «Уманська ЦМЛ» №2126/1 від 01.01.2026 року, щодо гр. ОСОБА_1 , де зазначено результат огляду 1,33% проміле.(а.с.4);

- даними рапорту Уранського РУП ГУНП в Черкаській області патрульного поліції Скалій В.С. від 01.01.2026 року, де зазначено, що ОСОБА_1 01.01.2026 о 01 год. 04 хв. в м. Умань, вул. Незалежності, 1/2, керував автомобілем Honda Civic н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці із застосуванням приладу Alcotest Drager 6820 з результатами 1.35% проміле, номер тесту 400. Також пройшов огляд в медичному закладі з результатом 1.33% проміле згідно висновку КНП УЦМЛ 2126/1. Від керування т.з. відсторонений шляхом передачі тверезому водієві, чим порушив п. 2.9 а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.5);

- даними відеозапису з нагрудної бодікамери поліцейського, з якого вбачаються обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, щодо ОСОБА_1 (а.с.6);

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України – водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Доводи апелянта про те, що суд не врахував важливу обставину, а саме що позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами створить критичні перешкоди у виконанні ним обов`язків, та наголошував не застосовувати відносно ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими.

Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ст.. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Таким чином, даний Закон передбачає обов`язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання апелянта на застосування аналогії закону, а саме вимог ст. 69 КК України, є безпідставним.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд апеляційної інстанції вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими у судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 07.04.2026 року, немає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в :

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 07.04.2026 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП – залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.А. Поєдинок