Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №554/12936/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/12936/25 Номер провадження 22-ц/814/3031/26Головуючий у 1-й інстанції Шевська О. І. Доповідач ап. інст. Бутенко С. Б.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Бутенко С. Б.

Суддів Карпушина Г. Л., Обідіної О. І.

за участю секретаря: Ракович Д. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області

на рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 березня 2026 року, ухвалене в місті Полтаві під головуванням судді Шевської О. І.

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, третя особа: Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області, про стягнення недоотриманої пенсії у зв`язку із смертю пенсіонера в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила суд визнати за нею право власності в порядку спадкування на нараховану, але недоотриману доплату до пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у розмірі 214 039,63 грн та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області виплатити їй нараховану але недоотриману доплату до пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у розмірі 214 039,63 грн, 3% річних за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 20 125,62 грн, інфляційні втрати за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 72 236,79 грн та судові витрати в розмірі 23 421,60 грн, з яких 3 421,60 грн - судовий збір та 20 000 грн витрати на правничу допомогу.

Позов мотивовано тим, що 09.06.2022 Полтавським окружним адміністративним судом прийнято рішення у справі № 440/4381/22 за позовом її батька ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - ГУ ПФУ в Полтавській області), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, яким позовні вимоги задоволено, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.01.2022 № ФП64668/222 із урахуванням раніше виплачених сум.

З моменту набуття чинності судового рішення (12.07.2022) її батьку було перераховано помісячну виплату в новому розмірі, проте заборгованість, що виникла з 2019 року по серпень 2022 року, за життя останньому виплачена не була.

Внаслідок неодноразових письмових звернень батька до ГУ ПФУ в Полтавській області, він отримав цілу низку листів від 31.08.2022, 19.05.2023, 21.09.2023, 15.02.2024, в якому було зазначено що така виплата не закладена до Державного бюджету України, що включаються до бюджету Пенсійного фонду України, а також надано інформацію про розмір несплаченої вчасно пенсії - 214 039,63 грн.

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , позивач є єдиним його спадкоємцем за законом, яка прийняла спадщину та отримала свідоцтва про право на спадщину за законом на майно.

У зв`язку з тим, що недоплачену пенсію за життя її батько не отримав, 08.01.2025 вона звернулася до приватного нотаріуса Полтавського міського нотаріального округу Удовіченко М. Ю. з питанням отримання свідоцтва про право на спадщину на грошові кошти - пенсію, що підлягає виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію та членам його сім`ї і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю, які були нараховані ГУ ПФУ в Полтавській області, проте 28.04.2025 нотаріусом винесено постанови про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину та роз`яснено, що видача такого свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 буде суперечити вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 12 листопада 2025 року залучено до участі в справі в якості третьої особи Головне управління Державної казначейської служби в Полтавській області.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Полтави від 16 березня 2026 року позов ОСОБА_1 задоволено

Визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на нараховану, але недоотриману доплату до пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у розмірі 214 039,63 грн.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але недоотриману доплату до пенсії ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у розмірі 214 039,63 грн.

Стягнуто з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 3% річних за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 20 125,62 грн та інфляційні втрати за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 72 236,79 грн.

В порядку розподілу судових витрат стягнуто з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 3 421,60 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 8 000 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, представник ГУ ПФУ в Полтавській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення, неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 ОСОБА_2 за період з 01.04.2019 по 30.07.2022 нарахована заборгованість в розмірі 214 039,63 грн, виплата якої відбувається в порядку черговості виконання рішень суду в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.

Вказує, що позивач до органів Пенсійного фонду щодо виплати заборгованості чи заміни сторони виконавчого провадження не зверталася, тобто не намагалася врегулювати спір в досудовому порядку.

Зазначає, що між позивачем та відповідачем відсутні цивільні правовідносини, адже спірні правовідносини щодо виплати заборгованості за рішенням суду регулюються зокрема спеціальним законодавством - Законом України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Таким чином, відсутнє цивільно-правове порушення з боку відповідача, що полягає в протиправній поведінці, яка спричинила збитки, вини заподіювача, шкоди та причинно-наслідкового зв`язку між ними, а відтак і підстав для застосування вимог статті 625 ЦК України за порушення виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати інфляційних втрат та 3% річних.

Додатково вказує, що оцінка витрат на правничу допомогу є значно завищеною, необґрунтованою та безпідставною, оскільки дана справа є справою незначної складності і час, витрачений адвокатом, досить невеликий

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Власенко Н. О. просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374, пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України, встановивши за результатами розгляду апеляційної скарги порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

По справі встановлено, що ОСОБА_2 , який є батьком позивача ОСОБА_1 , перебував на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09 червня 2022 року у справі № 440/4381/22 зобов`язано ГУ ПФУ в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 14.01.2022 № ФП64668/222 із урахуванням раніше виплачених сум.

На виконання вказаного рішення суду ГУ ПФУ в Полтавській області ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії з 01.04.2019 та нараховано доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у розмірі 214 039,63 грн, що підтверджується листами ГУ ПФУ в Полтавській області від 19.05.2023, 21.09.2023 та 15.02.2024. Також повідомлено, що облік судових рішень здійснюється в підсистемі «Реєстр судових рішень», яка входить до інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. Доплата пенсії за рішенням суду внесена до підсистеми «Реєстр судових рішень» 11.07.2022 та облікована за № 281366. Виплата коштів на виконання судового рішення здійснюватиметься в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат в порядку черговості за датою набрання рішенням законної сили.

Проте за життя ОСОБА_2 вказана доплата до пенсії виплачена не була.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, внаслідок чого відкрилася спадщина, до складу якої входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1219 ЦК України права на пенсію, допомогу та інші виплати, встановлені законом, не входить до складу спадщини, як нерозривно пов`язані з особою спадкодавця.

Разом з тим, згідно зі статтею 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Згідно статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Аналіз вказаних правових норм дає підстави для висновку, що за відсутності членів сім`ї спадкодавця, які проживали разом з ним на час відкриття спадщини, а також чоловіка (дружини), батька, матері, дітей, які знаходились на його утриманні, або їх не звернення протягом шести місяців після смерті спадкодавця за виплатою належних йому сум пенсії, право на такі виплати входить до складу спадщини та набувається спадкоємцями померлого пенсіонера в порядку, встановленому Книгою шостою «Спадкове право» ЦК України.

Доказів звернення у встановлений законодавством строк членів сім`ї ОСОБА_2 із заявами про виплату недоодержаних у зв`язку з його смертю сум пенсії матеріали справи не містять.

Позивач ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який прийняв спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , а відтак, має право на невиплачену спадкодавцю за життя доплату пенсії за період з 01.04.2019 по 31.07.2022 у сумі 214 039,63 грн, розмір якої сторонами не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума коштів на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 440/4381/22 не була виплачена ОСОБА_2 за життя через відсутність відповідного фінансування, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду з підстав не передбачених законом, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання Пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.

Аналогічних за змістом висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 05 січня 2024 року у справі № 295/4158/23, від 03 жовтня 2025 року у справі № 671/931/24 (провадження № 61-15815св24)

Посилання апелянта на те, що зазначену доплату пенсії можливо отримати у разі заміни сторони виконавчого провадження в порядку, встановленому статтею 379 КАС України, є безпідставними та відхиляються апеляційним судом, оскільки предметом спору у цій справі є право позивача на спадщину, до складу якої входить невиплачена спадкодавцю доплата пенсії, що відповідає змісту права та характеру порушення, а обраний позивачем спосіб захисту у виді визнання права відповідає вимогам статті 16 ЦК України.

Вирішуючи питання щодо можливості застосування до спірних правовідносин приписів статті 625 ЦК України, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц виснувала, що у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань (пункт 45 постанови).

Згідно з частиною другою статті 46 Закону № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством).

Таким чином, компенсація пенсіонерам втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, врегульовані спеціальним законом - Законом України «Про компенсацію громадянам частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати», відтак норми статті 625 ЦК України в такому випадку не застосовуються (див. постанову Верховного Суду від 29 квітня 2025 року у справі № 580/9536/23 (адміністративне провадження № К/990/14861/24)).

Ухвалюючи рішення про стягнення з ГУ ПФУ в Полтавській області на користь ОСОБА_1 3% річних та індексу інфляції за період з 13.07.2022 по 30.08.2025, суд першої інстанції не взяв до уваги правову природу спірних коштів, які є грошовим доходом (пенсією), не отриманим за життя спадкодавцем, до якого положення статті 625 ЦК України щодо відповідальності боржника за порушення грошового зобов`язання не застосовуються.

Неправильне застосування судом норм матеріального права відповідно до вимог пункту 4 частини першої, частини другої статті 376 ЦПК України є підставою для скасування повністю або частково судового рішення та ухвалення у відповідній частині нового рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних з ухваленням в цій частині нового судового рішення про відмову у задоволенні таких позовних вимог ОСОБА_1 .

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині розподілу витрат позивача на професійну правничу допомогу, колегія суддів апеляційного суду зауважує наступне.

Ухвалюючи рішення про відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу адвоката Власенко Н. О. у розмірі 8 000 грн, суд першої інстанції не в повній мірі врахував, що при визначенні суми відшкодування стороні таких судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру та пропорційності.

Матеріалами справи підтверджено факт надання адвокатом Власенко Н. О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2844 від 25.06.2019, видане Радою адвокатів Полтавської області на підставі рішення № 9 від 25.06.2019) правничої допомоги Лукомській Н. А. в суді першої інстанції на підставі договору про надання правничої допомоги № 30/25 від 22.08.2025 та ордеру серії ЕІ № 1330614 від 01.09.2025.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

Колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу позивача в суді першої інстанцій у розмірі 8 000 грн не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову, а також не відповідають принципу справедливості та критерію реальності наданих адвокатських послуг, розумності їхнього розміру, тому за даних обставин справи розмір таких витрат підлягає зменшенню до 5 000 грн.

Відповідно до частин першої, тринадцятої статі 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 367, 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 березня 2026 року в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 в порядку статті 625 ЦК України інфляційних втрат за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 72236,79 грн та 3 % річних за період з 13.07.2022 по 30.08.2025 в розмірі 20 125,62 грн скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні таких позовних вимог.

Рішення Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 березня 2026 року в частині судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката змінити, зменшивши стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 з 8 000 грн до 5 000 грн.

В іншій частині Шевченківського районного суду міста Полтави від 16 березня 2026 року залишити без мін.

Змінити розподіл судових витрат.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви в сумі 2 388,27 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1 547,26 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С. Б. Бутенко

Судді: Г. Л. Карпушин

О. І. Обідіна