Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №526/1779/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 526/1779/26 Номер провадження 33/814/811/26Головуючий у 1-й інстанції Черков В. Г. Доповідач ап. інст. Харлан Н. М.

ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Полтава

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Харлан Н.М., із секретарем судового засідання Писаренко К.С., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Мотальової - Кравець В.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мотальової - Кравець В.Ю. – захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно з постановою, ОСОБА_1 22.05.2026 о 14 годині 23 хвилини в с. Ручки по вул. Захорольська, керував скутером Vaiper, без номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора та в медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол ЕПР1 № 672669 від 22.05.2026).

Не погоджуючись з рішенням суду, до апеляційного суду з апеляційною скаргою звернулася адвокат Мотальова - Кравець В.Ю. – захисник в інтересах ОСОБА_1 , в якій просить постанову відносно останнього скасувати та ухвалити нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказує, що під час складання протоколу, поліцейськими було допущено істотні порушення та не надано суду жодного доказу на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.

Зазначає, що відеозаписи, що долучені до протоколу про адміністративне правопорушення з нагрудної відеокамери № 908044 та 905138 не містить даних про рух транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не підтверджує обставини, викладені у протоколі.

Інший відеозапис, на якому нібито зафіксовано рух транспортного засобу, не містить даних яким саме технічним засобом здійснювалась відеофіксація; кому належить відповідний технічний засіб; чи перебував він на обліку та чи використовувався відповідно до вимог законодавства., час, місце та безперервність відеозапису; чи не зазнавав відеофайл монтажу або іншого втручання, у зв`язку з чим, неможливо перевірити достовірність походження зазначеного відеозапису.

Вказує, що єдиним доказом по справі залишаються суб`єктивні твердження поліцейських, які не підтверджені належними технічними засобами фіксації.

Звертає увагу на розбіжності у часі, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672669 зазначено, що подія мала місце о 14 год. 23 хв, тоді як у постанові серії ЕНА №7239912, винесеній за, нібито вчинені правопорушення, пов`язані з відсутністю мотошолома, відсутність посвідчення відповідної категорії та ДНЗ ТЗ на транспортний засіб, зазначено час керування транспортним засобом — 14 год. 49 хв., тобто з різницею у 30 хв.

Також вказує, що постанова, складена за порушення ПДР, у зв`язку з чим був зупинений транспортний засіб, зазначений час керування транспортним засобом пізніше, ніж час керування транспортним засобом в протоколі складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП, що дає підстави вважати про відсутності причини зупинки ОСОБА_1 .

Зазначає, що висновок суду про відмову від проходження огляду ОСОБА_1 не підтверджується доказами, оскільки із відеозапису не вбачається чіткої відмови останнього від проходження огляду, а відеозапис свідчить про те, що апелянт висловлював незгоду із діями поліцейських та не погоджувався з порядком їхніх дій, однак категоричної відмови від проходження огляду не висловлював.

Крім того вказує, що поліцейські склали адміністративні матеріали вже за відсутності ОСОБА_1 , що позбавило його можливості надати пояснення, заявляти клопотання та реалізувати інші процесуальні права.

Також вказує на упереджену поведінку поліцейських, які ще до зупинки транспортного засобу висловлювали впевненість про перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, фактично сформувавши відповідне переконання, ще до спілкування з останнім та до встановлення об`єктивних ознак такого стану, що підтверджується відеозаписом.

Заслухавши виступ захисника Мотальової - Кравець В.Ю. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів: протоколу про адміністративне правопорушення від 22.05.2026 серії ЕПР1 № 672669; направлення до закладу охорони здоров`я на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2026; акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП від 22.05.2026 серії ЕНА № 7239912; відеозапису події.

Зі змісту відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без номерного знаку за викладених у протоколі та постанові суду обставин та був зупинений працівниками поліції за порушення правил дорожнього руху.

Поряд із цим, суд не надає оцінку підставам зупинки транспортного засобу, оскільки зазначене перебуває поза межами предмету розгляду по даній справі.

В ході спілкування з ОСОБА_1 , у поліцейських виникли підозри про перебування останнього в стані алкогольного сп`яніння, про ознаки якого було повідомлено водія.

Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду.

Слід звернути увагу, що встановлення ознак сп`яніння, що є підставою для направлення особи для проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до чинного законодавства відноситься до компетенції поліцейського, а не суду.

Згідно з п.п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Однак, усупереч вимогам п. 2.5 ПДР, після неодноразових звернень поліцейського, ОСОБА_1 фактично відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку.

Такий висновок грунтується на поведінці водія, який кілька разів відповідав, що проходити огляд він не буде, потім зазначав, що він від проходження огляду не відмовляється, проте шляхом вмовлянь намагався уникнути відповідальності, в подальшому, усупереч законним вимогам поліцейського, покинув місце зупинки транспортного засобу, через що поліцейські вимушені були наздоганяти ОСОБА_1 .

Така поведінка ОСОБА_1 була правомірно розцінена поліцейськими як відмова від проходження огляду в установленому законом порядку, про що водія неодноразово було попереджено.

ОСОБА_1 також було належним чином роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, а також ст. 268 КУпАП.

Щодо долучених до справи відеозаписів, слід звернути увагу, що відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з долучених до справи відеозаписів, вони в повному обсязі відображають обставини вчиненого правопорушення, а стороною захисту фактично не заперечується, що на відео зафіксований саме ОСОБА_1 .

В той же час, захисником не наведено обгрунтованих доводів про те, що відеозапис може будь-яким чином спотвореним та містить дані, які зазнали втручання.

Наявна похибка у часі адміністративного правопорушення, зазначеного у протоколі серії ЕПР1 № 672669 від 22.05.2026 та постанові серії ЕНА № 7239912 від 22.05.2026, на яку посилається захисник, не є суттєвою та не впливає на факт того, що саме 22.05.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом, був зупинений у зв`язку із порушення ПДР та на законну вимогу поліцейського, передбачену п. 2.5 ПДР, відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в установленому законом порядку.

Таким чином, істотних порушень правил проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та порядку оформлення відмови від його проходження, які б впливали на правильність висновків суду, під час апеляційного розгляду встановлено не було.

З огляду на викладене вище, вважаю доведеним вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому рішення суду першої інстанції є законним та належним чином мотивованим, у зв`язку із чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Мотальової - Кравець В.Ю – захисника в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Гадяцького районного суду Полтавської області від 29 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Полтавського

апеляційного суду Н.М. Харлан