Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №537/7700/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/7700/25 Номер провадження 22-ц/814/2612/26Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року (повний текст складено 26 лютого 2026 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі – ТОВ «Коллект Центр») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 08 серпня 2019 року між Акціонерним Товариством «Райффайзен Банк» (далі – АТ «Райффайзен Банк») та ОСОБА_1 укладено заяву № 010/0934/82/0335909 (далі - Договір), відповідно до умов якого, банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 35 000,00 грн, строком на 48 місяців (з 08 серпня 2019 року по 08 серпня 2023 року).

Також, умовами кредитного договору передбачено тип та розмір процентної ставки за користування кредитом.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору.

Згідно з умовами Договору позичальник зобов`язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором. Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (далі - ТОВ «Вердикт Капітал») укладено договір № 1142-19-F відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0934/82/0335909.

На підставі договору № 28-12/2022 від 28 грудня 2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0934/82/0335909.

Тому, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0934/82/0335909.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 110 225,58 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 42 593,04 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 55 922,38 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 11 710,16 грн.

Враховуючи викладене, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року у розмірі 110 225,58 грн; понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року позов ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за Договором № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року у розмірі 110 225,58 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просив суд скасувати рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року повністю та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр».

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вважає, що суд першої інстанції безпідставно не врахував заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Посилався на те, що кредитний договір № 010/0934/82/0335909 укладений 08 серпня 2019 року з АТ «Райфайзен Банк», однак вже 20 вересня 2019 року банк відступив право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал», не зробивши жодної спроби та не вчинивши будь-яких дій щодо захисту своїх прав як кредитора.

Зазначив, що з моменту отримання кредиту не було здійснено жодного платежу, а тому вважає, що строк позовної давності розпочався у вересні 2019 року та на момент набуття позивачем права вимоги 28 грудня 2022 року вже сплив.

Заміна кредитора не перериває та не змінює перебігу строку позовної давності відповідно до статті 514 ЦК України. Звернення позивача до суду лише у 2025 році відбулося після спливу встановленого законом трирічного строку.

Вказав, що умова договору про 70-річний строк позовної давності є несправедливою та такою, що суперечить вимогам законодавства про захист прав споживачів.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що строки позовної давності не пропущені, а підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності відсутні.

Вказав, що саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги не припиняє зобов`язань сторін за кредитним договором і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Зауважив, що всі нарахування здійснені кредитором в межах строку кредитування, погодженого сторонами договору (з 08 серпня 2019 року по 07 серпня 2023 року).

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, повідомивши про неможливість взяти участь при розгляді справи в режимі відеоконференції, щодо розгляду справи без його участі не заперечував.

Прийнявши участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції представник позивача заперечував проти апеляційних вимог відповідача, рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08 серпня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 підписано заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0934/82/0335909, відповідно до якої банк відкриває картковий рахунок на ім`я клієнта, випускає та надає йому платіжну картку, а також забезпечує проведення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки або її реквізитів відповідно до правил платіжних систем, правил та тарифів на ведення та обслуговування карткових рахунків фізичних осіб.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що на умовах цієї заяви, з дати встановлення (зміни) поточного ліміту клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний надати в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за картковим рахунком або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з карткового рахунку у випадках, визначених договором. Метою кредиту є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб. Максимальний ліміт кредиту складає п`ятсот тисяч гривень, в межах якого встановлюється поточний ліміт кредиту.

Пунктами 1.4, 1.5 Договору № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року та додатком № 1 до неї передбачено наступні умови видачі кредиту: розмір поточного ліміту на дату підписання заяви становить 0 (нуль) гривень, розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 35 000,00 грн, строк кредиту 48 місяців, проценти за користування кредитом 45,0% річних.

Відповідно до умов пункту 3.2. заяви, в порядку та на умовах, визначених підпунктами 2.5.5. - 2.5.6. пункту 2.5. статті 2 розділу 6 Правил, клієнт зобов`язаний сплачувати банку обов`язковий щомісячний платіж за користування кредитом у розмірі 5% від власної заборгованості перед банком, але не менше 30 гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менша за зазначену суму. Порядок і умови погашення іншої заборгованості за кредитом в т.ч. недозволеного овердрафту визначається пунктами 2.5.5 - 2.5.13 пункту 2.5 статті 2 розділу 6 Правил. Клієнт зобов`язується здійснити остаточне погашення кредиту та процентів не пізніше дати закінчення строку кредиту, а у разі його подовження в останній робочий день строку користування кредитом.

Заява про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року та додаток № 1 до неї підписана відповідачем ОСОБА_1 та представником АТ «Райффайзен Банк Аваль».

АТ «Райффайзен Банк Аваль» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало ОСОБА_1 кредитні кошти, що підтверджується наявними матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір № 1142-19-F відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0934/82/0335909.

На підтвердження переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за договором від 08 серпня 2019 року № 010/0934/82/0335909 позивач надав суду договір відступлення права вимоги № 1142-19-F від 20 вересня 2019 року, додаткову угоду від 17 лютого 2020 року до договору № 1142-19-F від 20 вересня 2019 року, витяг з реєстру боржників до даного договору №1142-19-F від 20 вересня 2019 року та платіжну інструкцію від 14 лютого 2020 року про сплату коштів.

28 грудня 2022 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір № 28-12/2022 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/0934/82/0335909. Тому, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/0934/82/0335909.

На підтвердження переходу до позивача права вимоги за договором від 08 серпня 2019 року № 010/0934/82/0335909 позивач надав суду договір відступлення права вимоги № 28-12/2022 від 28 грудня 2022 року, акт від 28 грудня 2022 року прийому-передачі реєстру боржників до договору № 28-12/2022 від 28 грудня 2022 року, акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 лютого 2023 року, додаткову угоду № 45 від 04 лютого 2025 року до договору відступлення права вимоги № 28-12/2022 від 28 грудня 2022 року, витяг з реєстру боржників до договору № 28-12/2022 від 28 грудня 2022 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, розмір заборгованості становить 110 225,58 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 42 593,04 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 55 922,38 грн.; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) – 11 710,16 грн.

Щодо меж перегляду рішення місцевого суду

Межі перегляду справи апеляційним судом

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга стосується виключно незгоди з неврахуванням судом першої інстанції заяви про застосування позовної давності, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 24 лютого 2026 року лише в межах наведених в апеляційній скарзі доводів та вимог.

Щодо додаткових пояснень

02 квітня 2026 року через підсистему «Електронний суд» до Полтавського апеляційного суду ОСОБА_1 направив додаткові пояснення у справі, в яких просив прийняти дані пояснення до розгляду, скасувати рішення Крюківського районного суду міста Кременчука від 24 лютого 2026 року, застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити ТОВ «Коллект Центр» у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В поясненнях, крім того, вказано, що суд безпідставно нарахував відсотки за користування кредитом.

Згідно частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до частини першої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 364 ЦПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна надати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи, в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Частиною першою статті 354 визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, процесуальним законом визначено форму звернення до суду апеляційної інстанції учасників справи, її порядок та строк, який встановлюється судом.

З матеріалів справи вбачається, що Крюківським районним судом міста Кременчука повне рішення суду складено 26 лютого 2026 року. Перебіг строку на апеляційне оскарження розпочався 27 лютого 2026 року та тривав до 28 березня 2026 року (включно).

Враховуючи, що 28 березня 2026 року (неділя вихідний день), тому останнім днем подання апеляційної скарги є 31 березня 2026 року (перший робочий день).

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем не подавались доповнення чи зміни до апеляційної скарги.

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це за необхідне (частина п`ята статті 174 ЦПК України).

Як встановлено, додаткові пояснення подані відповідачем до суду апеляційної інстанції містять нові доводи, які сторона могла зазначити у апеляційній скарзі чи у іншій заяві по суті справи, зокрема, у доповненнях до апеляційної скарги.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що додаткові пояснення можуть бути взяті до уваги, якщо: сторона прямо просила їх подати; пояснення стосуються окремого питання, яке виникло під час розгляду справи; суд визнає подання таких пояснень необхідним; пояснення не являються прихованими доповненнями або зміною апеляційної скарги: пояснення не містять нових підстав або нових доводів, які сторона могла подати раніше.

Оскільки, суд апеляційної, відповідно до частини п`ятої статті 174 ЦПК України, не надавав дозволу відповідачу надавати пояснення, крім того, надані позивачем пояснення є прихованими доповненнями до апеляційної скарги та містять нові підстави для скасування рішення, які ОСОБА_1 міг подати раніше у формі апеляційної скарги чи доповнень до апеляційної скарги, колегія суддів позбавлена можливості брати до уваги нові доводи, зазначені у вказаних поясненнях щодо нарахування відсотків до уваги.

Позиція суду апеляційної інстанції

За змістом статей 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За приписами статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Слід звернути увагу, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Апеляційний суд звертає увагу, що відповідач у відзиві на позовну заяву порушував питання про застосування строків позовної давності до спірних відносин.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України № 392 від 20 травня 2020 року «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12 березня 2020 року на всій території України встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічна: гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України: метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширення на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричини коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64-2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, станом на час розгляду цієї справи.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ (далі – Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-ІХ набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХнабрав чинності 30 січня 2024 року.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02 липня 2025 року № 903/602/24 зазначила, що в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-ІХ, який набрав чинності 4 вересня 2025 року, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключений.

Тобто, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився і такий стан тривав до 04 вересня 2025 року.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, що 08 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» укладений кредитний договір № 010/0934/82/0335909 за умовами якого кредит надається банком шляхом зарахування коштів кредиту на картковий рахунок відповідача, розмір поточного ліміту на дату початку кредитування 35000 грн, строк кредитування 48 місяців, проценти за користування кредитом 45,0% річних.

Заява про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/0934/82/0335909 від 08 серпня 2019 року та додаток №1 до неї підписана відповідачем та представником Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль».

З наведеного вбачається, що строк кредитування 48 місяців, тобто з 08 серпня 2019 року по 08 серпня 2023 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором 01 грудня 2025 року.

Враховуючи, що перебіг строку позовної давності продовжувався на строку дії карантину, а у період з 24 лютого 2022 року по 04 вересня 2025 року зупинявся, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що строк позовної давності на час звернення позивача з позовом не сплинув.

Посилання ОСОБА_1 на ту обставину, що встановлені договором строки позовної давності є несправедливими та він їх не підписував, не є підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки у даному випадку, як зазначено вище, не пропущені загальні строки позовної давності.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року – без змін.

Щодо судових витрат у частині судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, то відсутні підстави для розподілу судового збору.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року – залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 24 лютого 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак