Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №539/4829/25 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 30 вересня 2026 р.

Справа: №539/4829/25

Суддя: Пікуль В. П.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/4829/25 Номер провадження 22-ц/814/3271/26Головуючий у 1-й інстанції Рудалєва Л. В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якимова Ольга Володимирівна, на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» (далі – ТОВ «Кошельок») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 2771502450-380389 від 24 червня 2021 року у сумі 21 687,60 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту – 6 200,00 грн, заборгованості за відсотками – 15 487,60 грн; понесені судові витрати, а саме: судовий збір – 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу – 10 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 червня 2021 року між позивачем та відповідачем укладений № 2771502450-380389 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у сумі 6 200,00 грн з початковим строком кредитування - 28 днів, відсотками за користування кредитом – 1,85% на добу (дисконтна ставка), 2,2% на добу (базова ставка).

Позивач виконав умови кредитного договору, перерахував суму кредиту відповідачу на його банківську картку. Відповідач був зобов`язаний повернути кредит та сплатити відсотки за користування наданими коштами.

Своїх зобов`язань відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 21 687,60 грн.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року позов ТОВ «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за договором № 2771502450-380389 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 24 червня 2021 року у сумі 20 571,60 грн, що складається із: заборгованості за сумою кредиту – 6 200,00 грн, заборгованості за відсотками – 14 371,60 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» судовий збір у сумі 2 297,65 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 000,00 грн.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за період користування кредитом.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року не погодився відповідач, в інтересах якого діє представник – адвокат Якимова О.В., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

Особа, яка подала апеляційну скаргу, прохала суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду в частині задоволення позову, та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позиція учасників справи

Узагальнені доводи, наведені в апеляційній скарзі

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, стягнуто з відповідача судовий збір, тоді як відповідач є особою з інвалідністю ІІ групи та звільнений від сплати судового збору.

Зазначив, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн не відповідають закону, вимогам доцільності, принципам розумності, співмірності, складності справи та фінансовому становищу відповідача.

Посилався на те, що представник позивача виконав дії лише щодо складення процесуального документу, зокрема, позовної заяви, яка є документом незначної складності. Детального опису робіт, який би відображав затрати часу на судові засідання та надані послуги зі складення процесуальних документів матеріали справи не містять.

Також зауважив, що відсотки за кредитом значно перевищують розмір основної заборгованості. Розмір заборгованості за відсотками не відповідає вимогам закону, оскільки матеріали справи містять відомості щодо споживчого кредиту.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що ціна позову становить 21 687,60 грн та беручи до уваги положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін в порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що 24 червня 2021 року між ТОВ «Кошельок» та ОСОБА_1 укладений електронний договір № 2771502450-380389 про надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту (далі – кредитний договір).

Відповідно до пункту 1.1 кредитного договору кредитодавець (позивач) зобов`язується надати позичальнику (відповідачу) кредит у сумі 6 200,00 грн на засадах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредит надається строком на 28 днів (пункт 2.1 кредитного договору) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на вказаний позичальником рахунок (пункт 2.4 кредитного договору).

Відповідно до змісту пункту 3.4 кредитного договору у разі дотримання позичальником графіка повернення кредиту вартість кредиту становить 9 535,00 грн (з якого – 3 335,00 грн – проценти).

За змістом пункту 3.5 кредитного договору у разі, якщо позичальник продовжує користуватися коштами (більше передбачених 28 днів), відсоткова ставка за користування кредитом складає 1,85% в день на весь строк кредитування.

Зобов`язання щодо повернення основної суми продовжуються, але не більше, ніж на 90 днів (пункт 3.7 кредитного договору) та відсоткова ставка за користування ним складає 2,00 % в день (пункт 3.8 кредитного договору).

Кредитний договір є електронним документом, створеним і збереженим в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (пункт 9.1 кредитного договору).

Згідно з графіком розрахунків, що є додатком №1 до кредитного договору, дата повернення кредиту – 27 липня 2021 року, а загальна вартість кредиту – 9 412,00 грн (а.с.14).

Кошти згідно з укладеним кредитним договором перераховано 24 червня 2021 року у сумі 6 200,00 грн на картку відповідача, що підтверджується листом Акціонерного товариства «Таскомбанк» (далі - АТ «Таскомбанк») (а.с.19) та повідомленням Товариства з обмеженою відповідальністю «Тас Лінк» (далі -ТОВ «Тас Лінк») (а.с.20).

На виконання ухвали суду Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (далі - АТ «Райффайзен Банк») повідомив, що 24 червня 2021 року на банківську картку відповідача за № НОМЕР_1 перераховано кредитні кошти (а.с.59).

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість відповідача за кредитним договором перед позивачем становить 21 687,60 грн, з яких: 6 200,00 грн – сума кредиту, 15 487,60 грн – проценти, дисконтна процентна ставка – 1,85% в день, базова процентна ставка – 2,20% в день (а.с.15-16).

Щодо меж перегляду рішення місцевого суду

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга стосується виключно незгоди із розміром відсотків, які перевищують розмір заборгованості, стягнутої суми судового збору та витрат на правничу допомогу, то в суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року в іншій частині.

Позиція апеляційного суду

Щодо стягнення заборгованості за відсотками

З матеріалів справи вбачається, що процентна ставка, порядок нарахування процентів та строк користування кредитними коштами, визначені умовами укладеного 24 червня 2021 року договору № 2771502450-380389 про надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відповідно до умов кредитного договору, строк його дії – 28 днів, тобто до 21 липня 2021 року. В силу умов кредитного договору, строк його дії продовжується на 90 днів, а саме: з 22 липня 2021 року до 19 жовтня 2021 року.

Згідно розрахунку заборгованості вбачається, що за 90 днів дії кредитного договору базова процентна ставка складала 2,20%. Проте, пунктом 3.8 кредитного договору, визначено, що відсотки за користування кредитом протягом цього періоду становлять 2,0% в день.

Колегія суддів погоджується з розрахунком заборгованості за відсотками, наведеним судом першої інстанції, відповідно до якого заборгованість за відсотками за кредитним договором складає 14 371,60 грн (3 211,60 грн – розмір відсотків за користування кредитом за перші 28 днів; 11 160,00 грн – розмір відсотків за користування кредитом з 22 липня 2021 року до 19 жовтня 2021 року (6 200,00 грн (сума кредиту)*2,00% (процентна ставка в день)/ 100%*90 днів (строк продовженого кредитування).

В обґрунтування доводів, що розмір заборгованості за відсотками у розмірі 14 371,60 грн не відповідає вимогам закону, скаржник посилався на наявність в матеріалах справи відомостей про споживчий кредит, та перевищення таких відсотків розміру основної заборгованості за кредитом.

Разом з тим, доказів того, що відсотки в розмірі 14 371,60 грн нараховані з порушенням умов договору, вимогам чинного законодавства, скаржником не надано, як і не наведено контр розрахунку заборгованості.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що сам по собі розмір нарахованих відсотків, який перевищує розмір основної заборгованості, не може бути підставою для їх автоматичного зменшення судом.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначив, що за відсутності підстав для застування конструкції нікчемності умови, до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, який укладено 13 травня 2021 року, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит.

Верховний Суд у вказаній постанові зауважив, що суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит як тлумачення умов договору про споживчий кредит, в разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень. Оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору, навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору.

Оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може. Тобто у разі, якщо споживач не пред`явив відповідних позовних вимог про оспорення умови чи договору про споживчий кредит або зміну договору про споживчий кредит, то суд не може самостійно зменшити розмір процентів за користування кредитом.

З урахуванням викладеного, доводи скаржника про перевищення відсотків розміру основної заборгованості не можуть бути підставою для відмови у їх стягненні або зменшенні розміру.

Щодо розподілу судових витрат судом першої інстанції

Щодо визначення розміру витрат з правничої допомоги

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Підсумовуючи, для відшкодування понесених судових витрат учасник справи повинен подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс чи яких очікує зазнати у зв`язку з розглядом справи, до суду тієї інстанції, в якій такі витрати були чи будуть понесені, а також заявити клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів та надати докази щодо розміру понесених витрат у цій справі у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

З матеріалів справи вбачається, що 12 лютого 2025 року між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кошельок» укладено договір про надання правничої (правової) допомоги (а.с.35-36).

Відповідно до додатку, укладеного 11 серпня 2025 року між Адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «Кошельок» до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року, перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги: оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги), ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця 2 000,00 грн, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги – 30 хв, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті – 1 000,00 грн; збір та наліз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору, ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця 2 000,00 грн, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги – 1 год, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті – 2 000,00 грн; складання позовної заяви, ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця 2 000,00 грн, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги – 2 год, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті – 4 000,00 грн; формування додатків (доказів) до позовної заяви (для суду та відповідачу), ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця 2 000,00 грн, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги – 1 год, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті – 2 000,00 грн; відправка позову стороні, до суду. Формування матеріалів адвокатського досьє по справі ціна 1 години гонорару (винагороди) виконавця 2 000,00 грн, кількість часу на надання правової (правничої) допомоги – 30 хв, розмір гонорару (винагороди) виконавця, що підлягає сплаті – 1 000,00 грн. Всього 10 000,00 грн.

Згідно наданого додатку до договору вбачається, що до вказаної суми витрат на професійну правничу допомогу не входять витрати на участь у судовому засіданні.

Тому доводи скаржника, що матеріали справи не містять детального опису робіт, який би відображав затрати часу на судові засідання та надані послуги зі складенням процесуальних документів є помилковими.

Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу мають не обґрунтовано завищену вартість, з огляду на складність справи (стягнення заборгованості здійснюється за одним кредитним договором, сума заборгованості є незначною) та фактично виконаній адвокатом роботі (наданих послуг), часові, витраченому на виконання відповідних робіт (послуг), обсягу наданих робіт (послуг) (зміст позовних вимог та доданих до позовної заяви документів є стандартизованим; представник позивача не брав участі у судових засіданнях), витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн не відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи, сталою правовою позицією і безумовно є завищеними, тому вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягають до часткового задоволення шляхом стягнення із відповідача в користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.

Під час визначення суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з вимог частини третьої статті 141 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком, оскільки він відповідає вимогам статей 137, 141 ЦПК України та встановленим у справі обставинам.

Щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат судом першої інстанції не взято до уваги, що відповідач є інвалідом ІІ групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 10 квітня 2024 року (а.с.129).

Відтак місцевим судом помилково стягнено з відповідача судові витрати за розгляд справи в суді першої інстанції.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно з пунктом другим частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пунктів 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги частково знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Якимова О.В., слід задовольнити частково.

Змінити рішення в частині стягнення судових витрат. Компенсувати судові витрати за подачу позовної заяви за рахунок держави, а в іншій частині оскаржуване рішення залишити без змін.

Щодо судових витрат в суді апеляційної інстанції

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд, відповідно, змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню та зміні рішення суду першої інстанції лише в частині стягнення судового збору, але інші вимоги не задовольняються - відсутні підстави для розподілу судових витрат за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Якимова Ольга Володимирівна, задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року в частині стягнення судових витрат змінити.

Компенсувати за рахунок держави Товариству з обмеженою відповідальністю «Кошельок» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua