Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №539/6796/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/6796/25 Номер провадження 22-ц/814/2693/26Головуючий у 1-й інстанції Мирошникова О. Ш. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

розглянула в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Кисель Анни Сергіївни на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2026 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (в подальшому - ТОВ «Укр Кредит Фінанс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № 1542-2291 від 18.04.2025 в сумі 44000 грн., з яких заборгованість за кредитом - 12000 грн., заборгованість за нарахованими відсотками – 18200 грн., заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК України – 12000 грн, заборгованість по комісії 1800 грн. та судові витрати в сумі 2422,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог посилалось на те, що 18.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1542-2291 в електронній формі, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 2000 грн. строком на 365 днів, з базовим періодом – 28 днів (проміжок часу, впродовж строку дії договору, в останній день якого в позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом) із застосуванням зниженої % ставки у розмірі 0,74 % в день та стандартної % ставки - 1 % в день, а позичальник. зобов`язувався повернути кредит та сплатити відсотки. Також сторони узгодили комісію за видачу кредиту – 15% від суми виданого кредиту.

Додатковою угодою до договору про відкриття кредитної лінії від 11.05.2025 сторони домовилися про надання додаткових грошових коштів у кредит в розмірі 10000 грн. та продовжили строк кредитування до 365 днів з дати укладання цієї угоди, а загальний строк кредитування становить 388 днів.

В подальшому, 15.05.2025, між сторонами було укладено ще одну додаткову угоду якою позичальнику було надано додаткові грошові кошти в кредит в розмірі 12000 грн. та продовжено строк кредитування до 365 днів з дати укладання додаткової угоди.

Кредитні кошти на виконання договору про відкриття кредитної лінії та додаткових угод до нього були перераховані на банківську картку належну позичальнику НОМЕР_1 .

В зв`язку з виниклою заборгованістю станом на 22.10.2025 в сумі 44000 грн. товариство звернулося до ОСОБА_1 про усунення порушень умов договору та дострокове повернення як кредиту, так і заборгованості по відсотках, комісії та відсоткам в порядку ст. 625 ЦК України.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2026 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1542-2291 від 18.04.2025 в розмірі 32000 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 12 тис грн, заборгованості за процентами у сумі 18200 грн, заборгованості за комісією у сумі 1800 грн.

Відмовлено в частині позовних вимог про стягнення процентів за статтею 625 ЦК України у сумі 12000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір у сумі 1768,35 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у сумі 1350 грн.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд дійшов висновку про наявність кредитних правовідносин між сторонами та неналежне виконання умов договору та додаткових угод до нього позичальником, що призвело до виникнення заборгованості, яку суд стягнув в заявленому позикодавцем розмірі. Разом з тим суд відмовив в стягненні процентів на підставі ст. 625 ЦК України, з підстав звільнення позичальника від відповідальності на період дії воєнного стану.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат Кисель А.С. в інтересах відповідача подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Вказує, що вимоги позивача є передчасними зважаючи на строк дії договору до 15.05.2026 з урахуванням укладених додаткових угод. При цьому останнім не було дотримано вимогу про дострокове повернення кредиту.

Звертає увагу, що матеріали справи не містять належних доказів перерахування кредитних коштів в повному обсязі, на недоведеність позивачем номеру банківської карти саме відповідачу

Вважає неспівмірним розмір нарахованих відсотків, який в 1,5 рази більше кредитних коштів.

Рішення суду в частині відмови в стягнення заборгованості за процентами в порядку ст. 625 ЦК України позивачем не оскаржується, а тому в колегії суддів відсутні підстави для перегляду рішення в цій частині.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення останньої.

Згідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи вбачається та встановлено судом, 18.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 в електронному вигляді був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1542-2291, відповідно до умов якого позичальнику було надано 2000 грн. строком на 365 днів по 17.04.2026, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 1 % в день та застосовується протягом перших 180 днів, пільгова процентна ставка 0,74% застосовується у період починаючи з 181 дня, денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,918%. Кредит надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника

11.05.2025 між сторонами була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії № 1542-229, в якій сторони узгодили надання додаткових грошових коштів в розмірі 10000 грн. та строк кредитування за договором - 388 днів.

15.05.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 була укладена додаткова угода до договору про відкриття кредитної лінії № 1542-2291 в якій сторони узгодили надання додаткових кредитних коштів в сумі 12000 та строк кредитування за договором який становить 392 днів від дати укладання основного договору.

Договір про відкриття кредитної лінії, як і додаткові угоди до нього були підписані ОСОБА_1 електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора.

Неналежне виконання умов кредитного договору та додаткових угод до нього призвело до виникнення заборгованості, розмір якої станом на 22.10.2025 становив 44000 грн.

Заборгованість не була погашена незважаючи на направлену на адресу позичальника вимогу про сплату боргу.

Ухвалюючи рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення тіла боргу, відсотків та комісії, встановивши на підставі наданих позивачем доказів неналежне виконання умов договору позичальником, що призвело до виникнення заборгованості.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію».

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не заперечуючи факт укладання кредитного договору та додаткових угод до нього, апелянт вказує на відсутність належних доказів перерахування кредитних коштів ОСОБА_1 .

Надаючи оцінку вказаним доводам, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з кредитного договору та додаткових угод до нього ОСОБА_1 при їх укладанні було особисто зазначено номер платіжного засобу, а саме карти НОМЕР_1 .

Оскільки інформація про відкриття рахунку, зарахування коштів містить банківську таємницю, позивачем було заявлено клопотання про витребування в банку інформації щодо емітування карти НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 та довідку про рух коштів у дати видачі кредиту.

Листом від 28.01.2026 АТ КБ «Приватбанк» підтвердив випуск запитуваної картки на ім`я ОСОБА_1 та надав виписки про рух коштів, що доводять перерахування йому 2000 грн. 18.04.2025, 10000 грн.11.05.2025 та 12000 грн. 15.05.2025.

Вказані банківські виписки є належними доказами, що доводять факти перерахування кредитних коштів і спростовують доводи апелянта щодо відсутності таких доказів.

Відхиляються колегією суддів і доводи щодо незгоди з нарахованими відсотками за користування кредитними коштами, оскільки укладаючи як договір так і додаткові угоди до нього ОСОБА_1 був ознайомлений з відсотковими ставками, загальною вартістю кредиту та погодився з ними підписавши їх, тобто виявив своє волевиявлення.

Наведені в апеляційній скарзі твердження про передчасність вимог кредитора в частині дострокового стягнення кредитної заборгованості з огляду на не направлення ним вимоги - повідомлення про повернення кредитних коштів, не можуть бути розцінені як достатня правова підстава для відмови в задоволенні заявлених вимог з огляду на те, що строк дії даного договору вже скінчився, тоді як кредитні кошти залишились не повернутими, а зобов`язання позичальника не виконаними.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для судового захисту прав та інтересів кредитора.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду, як ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383, 384 ЦПК України колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Кисель Анни Сергіївни залишити без задоволення.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 17 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2026 року.

Судді: О. І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин