Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №548/143/26 — Полтавський апеляційний суд

Суд: Полтавський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №548/143/26

Суддя: Чумак О. В.

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 548/143/26 Номер провадження 22-ц/814/2737/26Головуючий у 1-й інстанції Старокожко В. П. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючої судді: Чумак О.В.

суддів: Дряниці Ю.В., Одринської Т.В.,

за участю секретаря Ванди А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

В обґрунтування своїх вимог зазначала, що 31.08.2012 між сторонами був укладений шлюб. Від цього шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вказує, що на даний час неповнолітні діти проживають з нею та перебувають на повному її утриманні, оскільки відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, порушуючи тим самим вимоги ст. 180 Сімейного Кодексу України, яка передбачає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Просила розірвати укладений між стронами шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 211.

Стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дітьми повноліття на користь позивачки, а також судові витрати по сплаті судового збору.

Рішенням Хорольського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задоволено частково.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який був зареєстрований 31 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 211, розірвано.

Стягнуто із ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 23 січня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів із ОСОБА_2 в сумах платежів за 1 місяць допущено до негайного виконання.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто із ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп на користь держави.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1064 грн 96 грн понесених нею і документально підтверджених судових витрат по сплаті судового збору.

Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у стягненні аліментів ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду у вказаній частині скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що діти проживають з нею та знаходяться на її утримання. Тоді як відповідач виїхав проживати за межі України ще у 2019 року. Після початку повномасштабного вторгнення вона з дітьми також виїхали за кордон, але проживають вони окремо від ОСОБА_2 . Вказані обставини підтверджуються наданими нею доказами.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судове засідання сторони не з`явилися. Судова повістка направлена на адресу ОСОБА_2 повернута за відсутності адресата, що відповідно статті 128 ЦПК України свідчить про його належне повідомлення.

Від ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без її участі та без участі представника.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 31 серпня 2012 року було зареєстровано шлюб відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Миргороду Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області, актовий запис № 211, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від цього шлюбу подружжя має неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження відповідно - серії НОМЕР_2 та серії НОМЕР_3 .

Згідно копії витягу з реєстру Хорольської територіальної громади № 2026/001251896 від 26.01.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . За цією ж адресою зареєстрована дочка сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу з реєстру Хорольської територіальної громади № 2026/001252052 від 26.01.2026.

Неповнолітній син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується копією витягу з реєстру Хорольської територіальної громади № 2026/001252234 від 26.01.2026. За цією ж адресою зареєстрований відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується відповіддю № 2269778 від 26.01.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру.

Як вбачається з відмітки у закордонному паспорті НОМЕР_4 ОСОБА_8 виїхав з України 04.03.2022.

З перекладу нотаріального акту реєстраційний номер 845/2026 вбачається, що 03.03.2026 у м. Познань було укладено між ОСОБА_1 - як «Орендарем», та пані ОСОБА_9 , як «Орендодавцем», «Договір про тимчасову оренду житлового приміщення», далі - «Договір оренди», на підставі якого Орендодавець передав Орендарю в оренду на визначений строк, а саме з третього березня дві тисячі двадцять шостою року (03.03.2026 р.) до двадцять восьмою лютого дві тисячі двадцять сьомого року (28.02.2027 р.). житлове приміщення № 4 (чотири), розташоване в будинку АДРЕСА_3 , що відповідно до умов Договору оренди складається з таких приміщень: вітальні, кухні, ванної кімнати, туалету, коридору та 2 (двох) кімнат, загальною корисною площею 64,00 м* (шістдесят чотири квадратні метри), разом з обладнанням, що надалі іменується «Об`єктом оренди». Відповідно до змісту Договору оренди разом з Орендарем у приміщенні мають право проживати неповнолітні діти Орендодавця, а саме: ОСОБА_10 , яка має номер PESEL НОМЕР_5 , та ОСОБА_11 , який мас номер НОМЕР_6 .

Жодних доказів, що ОСОБА_4 проживає разом з батьком ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно частин 1 та 2 статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно із частиною 2 статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина 3 статті 181 СК України).

Як передбачено частинами 1-3 статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (ч.1).

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі (ч. 2).

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3).

Згідно частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно вимог частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи матеріали справи колегія суддів звертає увагу, що як на підставу для відмови у стягненні аліментів на утримання ОСОБА_4 суд зазначив, що останній зареєстрований разом з батьком ОСОБА_2 .

Однак, саме місце реєстрації не є достатнім доказом для встановлення факту проживання дитини з батьком. При подачі позовної заяви мати стверджувала, що дитина проживала з нею та знаходилася на її утриманні.

Також відсутня інформація щодо звернення сторін до суду з позовами про визначення місця проживання дитини чи встановлення порядку спілкування з дитиною.

При розгляді справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначила, що разом з дітьми проживає за межами України, а саме у Республіці Польша. Відповідач разом з ними не проживає. На підтвердження зазначених обставин нею надано копію закордонного паспорта ОСОБА_4 та нотаріальний акт.

Жодних обставин, які б свідчили про неможливість сплачувати відповідачем аліменти у розмірі 1/3 від всіх видів заробітку (доходу) на утримання двох дітей не зазначено.

За вказаних обставин, керуючись якнайкращим забезпеченням прав дитини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 щомісячно аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 до досягнення дитиною повноліття.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, оцінюючи докази наявні в матеріалах справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року в частині стягнення аліментів слід змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 23 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно частини 6 статті 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги та як наслідок задоволення вимог позовної заяви колегія суддів приходить до висновку, що рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року необхідно змінити також в частині розподілу судових витрат, збільшивши розмір стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з 665 грн 60 коп. до 1331 грн. 20 коп.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги в розмірі 998 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382-384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 30 березня 2026 року в частині стягнення аліментів змінити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі заяви, тобто з 23 січня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Збільшити розмір стягнутого з ОСОБА_2 на користь держави судового збору з 665 грн 60 коп. до 1331 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір, що підлягає сплаті за подачу апеляційної скарги в розмірі 998 грн. 40 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Чумак

Судді Ю.В. Дряниця

Т.В. Одринська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua