Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №553/2062/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 553/2062/25 Номер провадження 22-ц/814/2677/26Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р.І. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Дряниці Ю.В., Чумак О.В.,

за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касьян Віра Василівна, на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року (повний текст рішення складено 01 липня 2025 року) у справі за заявою Управління майном комунальної власності міста, заінтересована особа: Полтавська міська рада, про визнання спадщини відумерлою,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовної заяви

У травні 2025 року заявник звернувся до суду з заявою про визнання спадщини відумерлою.

В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На момент смерті громадянці ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло.

Листом Першої полтавської державної нотаріальної контори від 25 квітня 2025 року № 631/01-09 надано Управлінню майном комунальної власності витяг із спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25 квітня 2025 року № 80952729 на ім`я ОСОБА_2 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно з зазначеним витягом спадкова справа стосовно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 заведена не була.

Посилався на те, що оскільки майно померлої ОСОБА_2 ніхто не успадкував, а час, що сплив з моменту смерті, перевищує один рік, то є всі правові підставі для визнання спадщини відумерою, в порядку визначеному статтею 1277 ЦК України.

У зв`язку з вище вказаним, заявник прохав суд визнати спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянки ОСОБА_2 , що складається із квартири АДРЕСА_1 , відумерлою.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року заяву Управління майном комунальної власності міста, заінтересована особа: Полтавська міська територіальна громада в особі Полтавської міської ради, про визнання спадщини відумерлою задоволено.

Визнано спадщину померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянки ОСОБА_2 , що складається із квартири АДРЕСА_1 , відумерлою.

Передано майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянки ОСОБА_2 , що складається із квартири АДРЕСА_1 , у власність Полтавської міської територіальної громади в особі Полтавської міської ради.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року не погодилася, особа, яка не брала участі у справі, спадкоємець першої черги за законом (дочка спадкодавця) - ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касьян В.В., та оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохала суд скасувати оскаржуване рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи поданої апеляційної скарги

На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Зазначила, що спадкоємцем померлої є її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за законом на підставі ст. 549 Цивільного кодексу УРСР (чинного на час відкриття спадщини), як така, що фактично вступила в управління або володіння спадковим майном, що підтверджується довідкою Другої полтавської державної нотаріальної контори від 27 березня 2026 року № 188/02-14.

Зауважила, що оскільки, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 , яка складається із квартири АДРЕСА_1 , то підстави для визнання спадщини відумерлою відсутні.

У зв`язку з викладеним, вважає, що Подільський районний суд м. Полтави ухвалюючи рішення у справі № 553/2062/25 дійшов помилкового висновку про відсутність спадкоємців.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник заявника при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касьян В.В., на рішення Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року покладався на розсуд суду.

Вказав, що Управлінню майном комунальної власності міста не було відомо про існування потенційних спадкоємців, а саме ОСОБА_1 .

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Представник ОСОБА_1 – адвокат Касьян В.В. під час судового засідання підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та прохала її задовольнити з наведених у ній підстав.

Представник Управління майном комунальної власності під час судового засідання при вирішенні апеляційної скарги поклалась на розсуд суду, наголошуючи на тому, що при зверненні до суду із заявою керувалися наявною та той час інформацією.

Інші учасники справи, будучи належим чином повідомлені про час, дату та місце проведення судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника заявника, представника ОСОБА_1 – адвоката Касьян В.В., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що державним органом реєстрації актів цивільного стану складено актовий запис від 23 квітня 2003 року № 1412.

Також місцевим судом встановлено, що на момент смерті громадянці ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло, що підтверджується листом Приватного підприємства «Полтавське бюро технічної інвентаризації «Інвентаризатор» № 4362 від 24 квітня 2025 року.

Відповідно до довідки Комунального підприємства «Житлово експлуатаційна організація № 2» Полтавської міської ради від 02 травня 2025 року № 427 квартира АДРЕСА_1 перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

Згідно з вказаною довідкою ОСОБА_2 була зареєстрована за місцем проживання в квартирі АДРЕСА_1 з 04 червня 1991 року і по теперішній час.

Листом Першої полтавської державної нотаріальної контори від 25 квітня 2025 року № 631/01-09 надано Управлінню майном комунальної власності витяг зі спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25 квітня 2025 року № 80952729 на ім`я ОСОБА_2 , 1936 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно з витягом зі спадкового реєстру (спадкові справи видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 25 квітня 2025 року № 80952729 стосовно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 спадкова справа не була заведена.

Позиція суду апеляційної інстанції

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто спадщина після ОСОБА_2 відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме до набрання чинності ЦК України 2003 року.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 вказав, що під відкриттям спадщини розуміється настання певних юридичних фактів, зумовлюють виникнення спадкових правовідносин. При цьому як юридичний факт відкриття спадщини характеризується двома параметрами: часом відкриття; місцем відкриття. Час відкриття спадщини має важливе значення, оскільки на час відкриття спадщини визначаються, зокрема: склад спадщини; коло спадкоємців; матеріальний закон, який буде застосовуватись до спадкових відносин.

Відповідно до частини третьої статті 5 ЦК України, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 1277 ЦК України про відумерле майно застосовуються також до спадщини, від дня відкриття якої до набрання чинності цим Кодексом спливло не менше одного року.

Також, у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 671/22/19 Верховний Суд виснував, що за загальним правилом, дія актів цивільного законодавства в часі має футороспективний характер, тобто спрямована на майбутнє. У зв`язку з чим законодавець передбачає, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Проте із загального правила про застосування актів цивільного законодавства до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ними чинності абзацом 2 пункту 5 Прикінцевих пунктом передбачається виняток і допускається застосування ЦК України до прав та обов`язків, які продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до положень частини першої та другої статті 1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Згідно з частинами першої та другої статті 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Тобто, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Діями спадкоємця, що свідчать про прийняття ним спадщини є: 1) фактичний вступ в управління або володіння спадковим майном; 2) подання до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяви про прийняття спадщини.

Статтею 555 ЦК УРСР визначено, що спадкове майно за правом спадкоємства переходить до держави: 1) якщо спадкодавець все майно або частину його заповідав державі; 2) якщо у спадкодавця немає спадкоємців ні за законом, ні за заповітом; 3) якщо всі спадкоємці відмовились від спадщини; 4) якщо всі спадкоємці позбавлені права спадкування (статті 528 і 534 цього Кодексу); 5) якщо ні один із спадкоємців не прийняв спадщини. Якщо хто-небудь з спадкоємців відмовився від спадщини на користь держави, до держави переходить частка спадкового майна, належна цьому спадкоємцеві. Якщо при відсутності спадкоємців за законом заповідана тільки частина майна спадкодавця, решта майна переходить до держави.

Колегія суддів, при розгляді цієї справи враховує правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 24 травня 2021 року у справі №671/22/19, у якій суд касаційної інстанції зазначив, що у ЦК УРСР законодавець, на відміну від ЦК України та існування конструкції «відумерлої спадщини», передбачав автоматичний перехід спадщини за правом спадкоємства до держави. Будь-яких дій щодо прийняття спадщини держава не здійснювала. Держава при існуванні юридичних фактів, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 555 ЦК УРСР, завжди приймала спадщину і не могла від неї відмовитися; оскільки держава не мала права відмовитися від прийняття спадщини, то у випадку, коли спадкоємці за законом або за заповітом не прийняли спадщину або відмовилися від спадщини, спадщина вважалася прийнятою державою; в частині першій статті 555 ЦК УРСР закріплювався автоматичний перехід спадщини до держави, та існував строк шість місяців для прийняття спадщини іншими спадкоємцями.

При цьому Верховний Суд у постанові від 15 травня 2019 року у справі № 391/769/17 вказав, що з метою єдності правозастосовної практики і уникнення колізій щодо спадкування державою (статті 555 ЦК УРСР) та переходу спадщини, визнаної судом відумерлою, у власність територіальної громади (стаття 1277 ЦК України), правила абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України необхідно застосовувати, якщо спадщина відкрилась після 01 липня 2003 року, проте не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування відповідно до норм ЦК УРСР. Тому, сплив однорічного строку, встановленого частиною другою статті 1277 ЦК України та абзацу 2 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, може підлягати обчисленню, починаючи не раніше 01 липня 2003 року.

За таких обставин, до спірних відносин підлягають застосуванню норми матеріального закону, чинного на час відкриття спадщини, а саме ЦК УРСР, яким не передбачалась можливість визнання спадщини відумерлою та перехід прав і обов`язків від спадкодавця до органу місцевого самоврядування.

Окрім того, судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується повідомленням Другої полтавської державної нотаріальної контори Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 27 березня 2026 року № 188/02-14, відповідно до якого спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину за законом на підставі статті 549 ЦК УРСР є дочка померлої – ОСОБА_1 .

Факт родинних відносин між ОСОБА_2 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_3 та свідоцтвом про укладення шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_4 .

Матеріалами справи підтверджується, що спадкоємцем ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 , є її дочка ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину за законом на підставі статті 549 ЦК УРСР.

Ураховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для визнання спадщини відумерлою, в порядку визначеному статтею 1277 ЦК України.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Беручи до уваги встановлені обставини та наведені мотиви, колегія суддів в апеляційній інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив помилковий висновок про задоволення заяви про визнання спадщини відумерлою.

З огляду на вище вказане, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касьян В.В., слід задовольнити, а рішення Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року – скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні заяви Управління майном комунальної власності міста, заінтересована особа: Полтавська міська рада, про визнання спадщини відумерлою – відмовити.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник – адвокат Касьян Віра Василівна – задовольнити.

Рішення Подільського районного суду міста Полтави від 01 липня 2025 року – скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Управління майном комунальної власності міста, заінтересована особа: Полтавська міська рада, про визнання спадщини відумерлою – відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак