Постанова від 23 вересня 2026 р. у справі №541/919/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 541/919/25 Номер провадження 22-ц/814/1129/26Головуючий у 1-й інстанції Максименко Л. В. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді: Панченка О.О.,

суддів: Одринської Т.В., Пікуля В.П.

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Максименко Л.В., повний текст судового рішення виготовлено – дати не вказано

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Зміст позовних вимог

У березні 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» через систему «Електронний суд» звернулося до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 97858 від 12.12.2019 в розмірі 7240 грн та судові витрати у вигляді судового збору і витрат на правничу допомогу в сумі 10500 грн.

В обгрунтування позову вказав, що 12.12.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір №97858 про надання фінансового кредиту в розмірі 2000 грн строком на 15 днів до 26.12.2019 під 730 % річних з розрахунку 2% на добу, орієнтовна сукупна вартість кредиту 2600 грн, проценти за користування кредитом 600 грн, сума нарахованої пені у разі наявності прострочення 5%. Сторонами, також, погоджено графік розрахунків. Договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора KL8229.

ТОВ «Займер» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі. В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, станом на 04.12.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором перед позивачем становить 7240 грн., з яких 2000,00 грн. - тіло кредиту, 5240 грн. – заборгованість за процентами.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» заборгованість за кредитним договором № 97858 від 12.12.2019 в розмірі 7240 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» судовий збір в сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 10500 грн.

Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та з істотним порушенням норм процесуального права, оскільки судом не було повно та всебічно з`ясовано обставини справи, не надано належної оцінки доказам у їх сукупності. Такі порушення призвели до неправильного вирішення справи по суті, що відповідно є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Вказує, що судом першої інстанції не враховано положення матеріального та процесуального законодавства, яке стосується справедливості, розумності та співмірності стягнення заборгованості, порядку доведення, що договір укладений саме з ОСОБА_1 .

Вважає, що рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд даної справи з ознаками малозначності згідно із ч. ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, дослідивши їх, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлені обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 12.12.2019 року між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 було укладено договір №97858 про надання фінансового кредиту в розмірі 2000 грн строком на 15 днів до 26.12.2019 під 730% річних з розрахунку 2% на добу, орієнтовна сукупна вартість кредиту 2600 грн, проценти за користування кредитом 600 грн, сума нарахованої пені у разі наявності прострочення 5%. Сторонами, також, погоджено графік розрахунків. Договір підписаний електронним підписом позичальника шляхом використання одноразового ідентифікатора KL8229.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.4 договору кредит надається клієнту в безготівковій формі на реквізити платіжної банківської картки вказаної клієнтом.

Факт отримання коштів позичальником підтверджується листом ТОВ «Платежі Онлайн» за № 981/01 від 10.01.2025 року, відповідно до якого 12.12.2019 року на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн. за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем у кредитному договорі (п.7).

28.10.2021 між ТОВ «Займер» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» укладено договір факторингу № 01-28/10/2021, у відповідності до умов якого ТОВ «Займер» передає (відступає) ТОВ «ФК«Кеш Ту Гоу» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» приймає належні ТОВ «Займер» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу 01-28/10/2021 від 28.10.2021, ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7240 грн., з яких 2000,00 грн. - тіло кредиту, 5240 грн. – заборгованість за процентами.

Згідно виписки з особового рахунку за вказаним кредитним договором, станом на 04.12.2024 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором перед позивачем становить 7240 грн., з яких 2000,00 грн. - тіло кредиту, 5240 грн. – заборгованість за процентами.

Нарахування відсотків, пені, штрафів ТОВ «Фінансова компанія «Кеш Ту Гоу» не здійснювало.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, рішення мотивував тим, що відповідач не повернув кредитору грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору.

Застосування норм права, що регулюють спірні правовідносини.

Частиною першою статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України), обґрунтування вимог учасників справи та обставин, які мають значення для справи, повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів (ст. 76-79 ЦПК України).

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та враховуючи вищенаведені норми права апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо доведеності позивачем факту укладення кредитного договору № 14.04.2025- 100002602 від 14.04.2025 який містить основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування.

Його підписано ОСОБА_1 12.12.2019 р. з використанням позичальником електронного підпису одноразовим ідентифікатором KL8229.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

Згідно із ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували момент переходу цих прав.

Частиною 1 ст.1078 ЦК України встановлено, що предмет договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори й інші правочини.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; -аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку особа отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту) вказується особа, яка створила замовлення.

Так, згідно із ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Закону України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Положеннями ст. 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, передбачені ст.611 ЦК України.

Згідно із ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Кредитний договір № 97858 від 12 грудня 2019 року укладено в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора KL8229, при цьому ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позивача подав заяву на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту шляхом підписання кредитного договору одноразовим ідентифікатором вказане відповідало внутрішній волі відповідача, цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, встановивши, що без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, цей правочин у розумінні положень Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Встановивши зазначені обставини у справі, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами у справі укладено кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався прийняти грошові кошти та повернути їх у визначений договором строк, а також сплатити відповідні проценти у погодженому сторонами розмірі за користування такими кредитними коштами.

Доказів повернення вказаних грошових коштів матеріали справи не містять. Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 , підтвердив свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами.

З приведеного розрахунку вбачається, що ТОВ «ФК «Кеш Ту Гоу» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 7240 грн., з яких 2000 грн. тіло кредиту, 5240 грн. заборгованості за відсотками.

Таким чином, наявні підстави стверджувати про порушення позичальником права позивача на повернення йому грошових коштів, наданих у кредит.

З урахуванням вищезазначеного та на підставі належним чином оцінених доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку з яким погоджується колегія суддів про наявність підстав для задоволення позову, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав нового кредитора, який вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення грошових коштів.

Отже, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини в справі та правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює та застосував норми права, які регулюють ці правовідносини, вирішив спір з урахуванням меж заявлених вимог та конкретних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не містять передбачених законом підстав для скасування судового рішення.

З наведеного вбачається, що розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд першої інстанції вірно визначив характер спірних правовідносин та норми матеріального права, що підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення по суті спору, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів на власну користь та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 10 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.

Головуючий О.О. Панченко

Судді Т.В. Одринська

В.П. Пікуль