Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №279/2333/26 — Житомирський апеляційний суд

Справа № 279/2333/26 Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 15 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2026 рокум. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Панкеєва В. А.,

за участі секретаря судового засідання Лугини О. С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест"

на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року, постановлену суддею Волковою Н. Я. у місті Коростень

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Коростенської міської ради Житомирської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" про визнання рішення Коростенської міської ради незаконним та його скасування, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

1.08 квітня 2026 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовом до Коростенської міської ради Житомирської області (далі – міська рада), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" (далі також відповідача, ТОВ "Фактор-Активінвест", Товариство) про визнання рішення Коростенської міської ради незаконним та його скасування, визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, зобов`язання вчинити дії.

2.Позивач просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення 46 сесії УШ скликання Коростенської міської ради Житомирської області від 17.07.2025 № 2345 «Про продаж ТОВ «Фактор-Активінвест» земельної ділянки несільськогосподарського призначення по вул. Базарна площа, 2-а міста Коростеня, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що перебуває у власності юридичної особи»;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, площею 0,3427 га кадастровий номер: 1810700000:02:002:0473, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, укладений між ТОВ «Фактор-Активінвест» та Коростенською міською радою, серія та номер 2860, посвідчений 01.08.2025 приватним нотаріусом Коростенського районного нотаріального округу Житомирської області Івчуком С. С., номер запису про право власності: 60950610, припинивши право приватної власності ТОВ «Фактор-Активінвест» на цю земельну ділянку;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності ТОВ «Фактор-Активінвест» на земельну ділянку площею 0,3427 га кадастровий номер: 1810700000:02:002:0473, яка розташована по АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Коростенську міську раду Житомирської області відновити вулицю Базарна площа, що у м. Коростень, Житомирської області в межах та розмірах, що відповідають вимогам Державних будівельних норм України «Вулиці та дороги населених пунктів» (ДБН В.2.3-5: 2018 зі змінами № 1) з врахуванням розмірів, як проїзної частини так і інших складових вулиці;

- здійснити розподіл судових витрат.

3.Разом з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову в якій просив забезпечити позов у цій справі шляхом накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,3427 га кадастровий номер: 1810700000:02:002:0473, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, право власності зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 618681218107.

4.Необхідність забезпечення позову у цій справі позивач обґрунтовує ризиком відчуження спірної земельної ділянки, що може ускладнити або зробити неможливим виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції

5.28 квітня 2026 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області постановив ухвалу про задоволення заяви ОСОБА_1 та забезпечив позов шляхом накладення арешту у виді заборони відчуження земельної ділянки кадастровий номер: 1810700000:02:002:0473, площею 0,3427 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (12.04), на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, право власності зареєстровано в Реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 618681218107, що належить на праві власності ТОВ "Фактор-Активінвест".

6.Ухвала мотивоване посиланнями на те, що між сторонами у справі існує спір, пов`язаний з земельною ділянкою, у разі відчуження якої існує реальна загроза невиконання чи ускладнення у майбутньому виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

7.Окремо суд першої інстанції в оскарженій ухвалі зазначив, що задоволення заяви про забезпечення позову не є фактичним вирішенням справи по суті і не порушить прав відповідача щодо користування та володіння цим майном, а лише обмежить його у здійсненні права на його відчуження на період розгляду справи.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

8.ТОВ "Фактор-Активінвест" не погодилося з ухвалою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду.

9.В апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цій справі.

10.Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Товариство посилається на обставини набуття ним права власності на спірну земельну ділянку, послідовність відповідних правочинів та реєстраційних дій, а також стверджує про правомірність виникнення у нього права власності на цей об`єкт нерухомого майна. Наведені доводи спрямовані на підтвердження законності набуття Товариством права власності на спірну земельну ділянку та спростування обставин, якими позивач обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

11.Також відповідач посилається на безпідставність вимог позивача, які на його думку, мають бути пред`явлені до інших осіб, які дійсно вчинили дії, що порушують права позивача.

12.Відповідач вказує, що спірна земельна ділянка з 80-х років минулого століття використовується за своїм цільовим призначенням – землі автомобільного транспорту та дорожнього господарства і ніколи не належала до земель загального користування.

13.Окремо відповідач наголошує на важливій соціальній функції об`єкта нерухомого майна, реконструкція якого на даний час триває на спірній земельній ділянці – реконструкція з надбудовою нежитлової будівлі автостанції з підземним укриттям на 300 осіб.

14.Відповідач вважає, що оскаржена ухвала перешкоджає завершенню будівництва зазначеного об`єкта та введенню його в експлуатацію, при цьому суд першої інстанції не врахував виняткове значення такого об`єкта цивільної інфраструктури в умовах воєнного стану в Україні.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

15.Відзиви на апеляційну скаргу від позивача та Коростенської міської ради Житомирської області на час апеляційного розгляду справи не надійшли, що відповідно до положень частини 3 статті 360 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

16.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 визначено склад суду для розгляду справи № 279/2333/26: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Павицька Т. М.

17.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 26 травня 2026 року залишив апеляційну скаргу без руху у зв`язку з виявленими недоліками та надав строк на їх усунення.

18.Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.09.2026 визначено новий склад суду для розгляду справи № 279/2333/26: ОСОБА_3 (суддя-доповідач), Галацевич О. М., Павицька Т. М., у зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Борисюка Р. М. від здійснення правосуддя.

19.Житомирський апеляційний суд ухвалою від 16 вересня 2026 року поновив відповідачу строк на апеляційне оскарження та відкрив апеляційне провадження.

20.21 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд постановив ухвалою про призначення справи до апеляційного розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 13 жовтня 2026 року о 9.30.

21.Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2026 суддю Павицьку Т. М., замінено на суддю Панкеєву В. А. у зв`язку з перебування судді Павицької Т. М. у відпустці.

Мотивувальна частина

Позиції учасників справи в апеляційному суді

22.Представник ТОВ «Фактор-Активінвест» Білошицька Н. В. в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.

23.Позивач та його представник заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на її необґрунтованість та законність ухвали суду першої інстанції.

24.Коростенська міська ради 13.10.2026 надіслала до Житомирського апеляційного суду заяву про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Позиція апеляційного суду

25.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

26.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення з огляду на таке.

Оцінка висновків суду першої інстанцій

27.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 – 5 статті 263 ЦПК України).

28.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 260 ЦПК України в ухвалі, яка викладається окремим документом в обов`язковому порядку мають бути вказані мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

29.Апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції зазначеним вимогам відповідає.

30.Предметом спірних правовідносин у цій справі є земельної ділянки, площею 0,3427 га кадастровий номер: 1810700000:02:002:0473, яка розташована по АДРЕСА_1 , цільове призначення: для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарств.

31.Позивач в пред`явленому позові обґрунтовує незаконність дій міської ради щодо відчуження вказаної земельної ділянки, просить суд скасувати рішення міської ради про продаж земельної ділянки, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки та зобов`язати міську раду привести межі цієї земельної ділянки у відповідність з вимогами державних будівельних норм і правил.

32.Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

33.Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника) (постанова Верховного Суду від 09 квітня 2025 року у справі 720/414/24).

34.Пунктом 1 частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов, окрім іншого, забезпечується накладенням арешту на майно.

35.Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

36.Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

37.Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

38.У постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

39.У цій справі суд першої інстанції оцінивши предмет спору, обсяг позовних вимог, ризик негативних наслідків, які можуть настати внаслідок невжиття заходів забезпечення позову дійшов правильного висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку. Апеляційний суд погоджується з таким висновком та зазначає таке.

40.Відповідачі у цій справі (Товариство та міська рада) є сторонами договору купівлі-продажу земельної ділянки, який позивач просить визнати недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги, зокрема, тим, що його укладення стало наслідком прийняття міською радою незаконного рішення.

41.За таких обставин спірна земельна ділянка є безпосереднім об`єктом спірних правовідносин, а можливість її подальшого відчуження на користь третіх осіб створює ризик ускладнення ефективного захисту прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду в обраний ним спосіб.

42.У разі подальшого відчуження земельної ділянки особі, яка не є стороною оспорюваного договору, вирішення заявленої вимоги про визнання цього договору недійсним саме по собі може не забезпечити ефективного поновлення порушених прав позивача, оскільки для досягнення такої мети може виникнути необхідність пред`явлення додаткових вимог до нового набувача майна. Отже, подальше відчуження спірної земельної ділянки здатне зумовити виникнення нових правовідносин щодо неї та істотно ускладнити ефективний захист прав позивача в межах цього спору.

43.За наведених обставин накладення арешту на спірну земельну ділянку є заходом, безпосередньо пов`язаним із предметом спору, спрямованим на збереження наявного правового становища до вирішення справи та запобігання можливому ускладненню ефективного захисту прав позивача. При цьому такий захід має тимчасовий характер, не вирішує питання про дійсність оспорюваного договору та не визначає наперед результат розгляду справи.

44.Отже, з урахуванням предмета позову, характеру спірних правовідносин та наслідків, які може спричинити подальше відчуження земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

45.Також апеляційний суд враховує, що застосований судом захід забезпечення позову є співмірним із заявленими позовними вимогами та не призводить до надмірного обмеження прав Товариства, оскільки не позбавляє його можливості володіти та користуватися спірною земельною ділянкою, а лише тимчасово обмежує право розпоряджатися нею шляхом відчуження на користь третіх осіб.

46.Таке обмеження є виправданим з огляду на необхідність збереження об`єкта спору до вирішення справи та запобігання його переходу у власність інших осіб, що може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача в межах заявлених позовних вимог.

47.Отже, застосований захід забезпечення позову відповідає його меті, забезпечує баланс інтересів сторін і є необхідним для запобігання можливим негативним наслідкам невжиття відповідних заходів.

48.Апеляційний суд вважає, що оскаржена ухвала є законною та обґрунтованою підстави для її скасування відсутні.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

49.Доводи апеляційної скарги щодо законності набуття Товариством права власності на спірну земельну ділянку та правомірності її використання апеляційний суд відхиляє, оскільки оцінка відповідних обставин належить до предмета розгляду спору по суті. Натомість на стадії вирішення питання про забезпечення позову суд має оцінити наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову з огляду на їх адекватність, співмірність із заявленими позовними вимогами, необхідність для забезпечення ефективного захисту прав позивача та дотримання балансу інтересів сторін, не вирішуючи наперед спір за пред`явленим позовом.

50.Посилання відповідача на те, що суд першої інстанції не оцінив адекватність і співмірність застосованого заходу забезпечення позову з огляду на те, що позивач не є стороною договірних відносин та не заявляє вимог про визнання за ним права власності на спірну земельну ділянку, апеляційний суд відхиляє.

51.Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України вимогу про визнання правочину недійсним може заявити не лише його сторона, а й інша заінтересована особа, права або законні інтереси якої порушено вчиненням цього правочину. Отже, саме по собі те, що позивач не є стороною оспорюваного договору та не заявляє вимог про визнання права власності на спірне майно, не виключає можливості судового захисту його прав шляхом визнання договору недійсним і не свідчить про неспівмірність обраного заходу забезпечення позову.

52.Аргументи апеляційної скарги про те, що забезпечення позову у цій справі має на меті перешкоджання законній господарській діяльності підприємства, яка спрямована на реконструкцію автостанції з підземним укриттям та забезпечення автотранспортного сполучення в межах міста та області апеляційний суд відхиляє та зазначає таке.

53.Положеннями частини 1 статті 150 ЦПК України визначено, що позов, окрім іншого, забезпечується накладенням арешту на майно (пункт 1 частини першої статі 150 ЦПК України) та забороною вчиняти певні дії (пункт 2 частини першої статі 150 ЦПК України).

54.Оскарженою ухвалою позов забезпечено шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку без установлення заборони на проведення будівельних робіт, робіт з реконструкції об`єкта або здійснення іншої господарської діяльності підприємства. При цьому суд першої інстанції зазначив, що вжиття заходів забезпечення позову не є вирішенням спору по суті та не позбавляє відповідача можливості володіти й користуватися спірним майном, а лише тимчасово обмежує його право розпоряджатися ним шляхом відчуження.

55.Отже, застосований захід має обмежений характер і сам по собі не свідчить про перешкоджання господарській діяльності підприємства.

56.Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, що сформульована в постанові від 16 квітня 2026 року у справі 240/21336/24, де Верховний Суд визнав правомірним повернення відповідачу декларації про готовність об`єкта до експлуатації, оскільки на момент вирішення питання щодо її реєстрації були чинними ухвали якими не лише накладено арешт на земельну ділянку, а й заборонено вчиняти дії, пов`язані з її забудовою.

57.Зміст оскарженої ухвали не передбачає встановлення для відповідача будь-яких обмежень щодо проведення будівельних чи реконструкційних робіт, а тому застосований захід забезпечення позову сам по собі не перешкоджає здійсненню відповідної господарської діяльності.

58.Апеляційний суд погоджується із суспільною значущістю реконструкції автостанції з облаштуванням укриття. Водночас легітимність і суспільна важливість відповідної мети самі по собі не можуть виправдовувати порушення прав та законних інтересів третіх осіб, у разі їх доведення. При цьому застосований у цій справі захід забезпечення позову не встановлює заборони на проведення будівельних чи реконструкційних робіт, а тому не перешкоджає досягненню зазначеної мети.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

59.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

60.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

61.Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

62.Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

63.Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що у задоволенні апеляційної скарги належить відмовити, а оскаржену ухвалу – залишити без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.

64.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Активінвест" залишити без задоволення.

2.Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 квітня 2026 року у справі № 279/2333/26 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Підстави, строк, порядок касаційного оскарження, а також вимоги до форми і змісту касаційної скарги визначенні статтями 389 – 392 ЦПК України.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

О. М. Галацевич

В. А. Панкеєва

Повний текст судового рішення складено 13 жовтня 2026 року.