Постанова від 12 жовтня 2026 р. у справі №294/1708/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/1708/25 Головуючий у 1-й інст. БІЛЕРА І. В.

Номер провадження №33/4805/1318/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В. за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 - адвоката Мельниченка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Мельниченка М.С. на постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №758974 від 09.10.2025 водій ОСОБА_1 , керуючи 09.10.2025 близько 15 год 39 хв в с. Дубище по вул. Миру автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки BMW днз НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.13.1. ПДР. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ст. 124 КУпАП

За результатами дослідження доказів суд першої інстанції дійшов висновку, що будь — яких належних та допустимих доказів виконання водієм автобуса ОСОБА_1 маневру обгону безпосередньо перед ДТП суду не надано, а тому суд сприйняв доводи захисту про початок виконання ним такого маневру як власне суб`єктивне інтерпретування обставин події, яке не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи. Суд першої інстанції встановив, що водій автобуса марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , ОСОБА_1 рухався прямо, частково виходячи за межі правої смуги руху, яка має розмітку 1.5. водій автомобіля марки BMW», днз НОМЕР_2 , ОСОБА_2 виконував маневр обгону по зустрічній смузі руху, а отже саме він був ініціатором зміни дорожньої обстановки. І в даній дорожній обстановці саме водій автомобіля марки BMW, днз НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , виконуючи маневр обгону, не переконався у безпечності здійснюваного маневру, не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . А тому порушення саме водієм ОСОБА_2 вимог п.13.1. ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими механічними пошкодженнями обома транспортних засобів. Тому за висновками оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник потерпілого - адвокат Мельниченко М.С подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а провадження закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, а саме через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається, що згідно дослідженого відеозапису були підтверджені покази потерпілого ОСОБА_2 про те, що автомобіль BMW, днз НОМЕР_2 , не здійснював маневрів повернення у смугу, де рухається автомобіль «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , уникаючи зіткнення із зустрічним автомобілем, як заявляють свідки; спростовано факт руху зустрічного автомобіля; і підтверджено наявність попутного автомобіля попереду автомобіля «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , який змушував виконати водія ОСОБА_1 , маневр його обгону.

Вказує, що суд залишив поза увагою ключові факти в показах свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зокрема, про механізм ДТП ОСОБА_3 дізнався зі слів ОСОБА_1 , дорогу він бачити не міг, відчув лише удар; Суд не порівняв покази водія ОСОБА_1 з фотозображеннями пошкоджень на автомобілі «ЗАЗ»;

Вказує про нехарактерні пошкодження для виконання маневру обгону з посиланням на відсутність деформацій кузову саме в передній частині керованого ним транспортного засобу і не відповідність механізму та розташуванню автомобілі учасників ДТП;

Суд не поставився критично до недостовірних показів ОСОБА_4 щодо наявності зустрічного автомобіля, реагуючи на появу якого нібито водій ОСОБА_2 «втискав» автобус.

Суд безпідставно відхилив доказ сторони захисту - висновок експерта №2025-2811 від 02.12.2025.

На підставі цього стверджує, що водій автомобіля ЗАЗ, д.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_5 , змінив напрямок руху, розпочавши маневр обгону попутного автомобіля, та порушуючи п.п.10.1.; 14.2.а); 14.3. та 13.1. Правил дорожнього руху та виїхавши на смугу зустрічного руху вчинив ДТП з автомобілем BMW, днз НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , який завершував маневр його обгону.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника Мельниченка М.С., який підтримав вимоги апеляційної скарги, та водія ОСОБА_1 , який заперечив проти апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Постанова суду першої інстанції частково відповідає вказаним вимогам закону.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Диспозиція цієї статті за своїм видом є бланкетною, оскільки відсилає до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (ПДР України).

Так, за даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 677283 від 09.10.2025 водій ОСОБА_1 , керуючи 09.10.2025 близько 15 год 39 хв в с. Дубище по вул. Миру автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «BMW Х5 ХDRIVE 40I», днз НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого транспортні засоби отримали механічні ушкодження, чим порушив вимоги п.13.1. ПДР.

Пунктом 13.1. ПДР передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Для правильного визначення судом серед двох учасників допущення ними можливих порушень вказаного пункту правил необхідно оперувати точними відомостями про місце зіткнення двох автомобілів, їх напрямками та смугами руху, вчинення з їх боку обгонів чи перестроювань, маневрувань, на чиїй саме полосі руху відбувся контакт двох авто, щоб зробити правильні висновки про те, хто саме здійснив небезпечний маневр та недотримався безпечного бокового інтервалу під час попутного роз`їзду двох авто.

Такі дані можуть бути зафіксовані на фото-відеозаписах, схемі (чи протоколі огляду) місця ДТП та/або підтверджуватися показами неупереджених свідків, чи іншими достовірними доказами.

Судом першої інстанції було правильно проаналізовані наявні докази та зроблено висновок про недоведеність вини ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху.

Судом, зокрема було безпосередньо отримано пояснення від ОСОБА_1 , який в суді повідомив, що він їхав за кермом автобуса марки «ЗАЗ» та побачив як його обганяє автомобіль марки «BMW Х5» і в якійсь момент відчув удар. Заперечив вчиненням з його боку маневрів обгону або виїзд на зустрічну смугу руху.

Захисник ОСОБА_2 — адвокат Мельниченко М.С. суду повідомляв, що водій ОСОБА_2 на «BMW Х5» почав маневр обгону, для чого увімкнув лівий покажчик повороту та рухався по зустрічній смузі, на зустріч транспортних засобів не було, і в процесі обгону, коли автомобіль ОСОБА_2 випередив автобус, водій автобуса раптово почав зміщуватись на смугу зустрічного руху для виконання маневру обгону попутного автомобіля, внаслідок чого відбулось контактування транспортних засобів.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомляв, що їхав в автобусі марки «ЗАЗ» під керуванням ОСОБА_1 , перебуваючи на пасажирському сидінні, бачив як їх автобус рухався по своїй смузі руху, а водій автомобіля «BMW Х5» намагався їх обігнати по зустрічній смузі руху, після чого він відчув удар зліва.

Також судом першої інстанції були досліджені письмові пояснення цих осіб, що раніше були відібрані поліцейськими під час ДТП на етапі складання адміністративних матеріалів, які за своїм змістом є ідентичними із наданими показами в судовому засіданні. Будь-яких суперечностей між первинними показами та показами, наданими в суді, не встановлено.

Крім цього були досліджені схема ДТП та висновок експерта автотехніка, відеозапис з камери зовнішнього спостереження, встановленої поруч із дорогою на автомийці.

Також апеляційним судом додатково досліджено відеозаписи з мобільного телефону ОСОБА_2 про обставини ДТП після зупинки ним автомобілів на узбіччі.

За підсумками їх дослідження суд вважає вірним висновки суду першої інстанції про неможливість врахування висновку експерта 2025-2811 від 02.12.2025 за результатами проведення автотехнічного дослідження, оскільки для виконання такого дослідження ініціатором були поставлені експерту такі вихідні дані, які не були підтверджені додатковими доказами та їх достовірність не була встановлена судом, а саме те, що водій автобусу безпосередньо перед пригодою почав виконувати обгін і виїхав на зустрічну смугу руху, по якій на той час рухався автомобіль BMW Х5 в стані обгону автобусу. Проте такі вихідні дані та обставини ДТП, які безумовно вплинули на висновки експерта, не були достеменно підтверджені за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення. Тому покладення їх в основу висновку експерта було безпідставним та призвело до помилкового експертного дослідження, результати якого в підсумку не можуть братися до уваги судом, як завідомо невірні. Інших досліджень відеозапису або трасологічного вивчення слідів місця зіткнення, які б могли бути корисними суду для встановлення винуватості ОСОБА_1 , надані висновки експерта не містять.

Суд першої інстанції правомірно відхилив твердження адвоката про те, що водій автобуса ОСОБА_1 в процесі виконання маневру обгону ОСОБА_2 почав зміщуватись на зустрічну смугу руху, оскільки жодних доказів, які б це підтверджували, крім слів самого ОСОБА_2 , матеріали справи не містять.

Так наявна схема ДТП не відображає місця зіткнення двох автомобілів, щоб можна було оцінити на чиїй смузі руху відбувся боковий контакт транспортних засобів для правильного застосування положень пункту 13.1 ПДР.

Наявний відеозапис з автомийки, долучений захисником ОСОБА_2 та досліджений в судовому засіданні, містить лише інформацію про те, що водій автобуса ОСОБА_1 рухається прямо, та в якійсь момент його обганяє автомобіль BMW Х5 та продовжує рух прямо без фіксації бокового зіткнення, і таке відео не свідчить про початок виконання ним маневру обгону саме безпосередньо перед ДТП. Раптового зміщення автобуса на зустрічну смугу руху відеоматеріал не містить, так само як і моменту зіткнення або точного місця контакту відеозапис не відображає. Також відеозапис не містить даних, щоб автобус включав покажчик повороту ліворуч під час спроби обгону. Заперечує виконання такого маневру безпосередньо перед ДТП і сам потерпілий ОСОБА_1 , стверджуючи, що він рухався прямо і не виконував ніяких маневрів. Показання ОСОБА_1 додатково підтверджував свідок ОСОБА_3 , який не вказував про намір чи спробу здійснення обгону водієм автобусу або виїзд на смугу зустрічного руху.

Відсутність на відеозаписі автомобілів по зустрічній смузі руху безпосередньо перед ДТП та здійсненням обгону автомобілем BMW Х5 не є безумовною підставою для визнання всіх показів водія ОСОБА_1 , як неспроможними, оскільки останній лише повідомляв в суді першої інстанції про свою версію розвитку подій та можливу причину, по якій на його думку автомобіль BMW Х5 міг порушити безпечний боковий інтервал та притиснутись правіше. При цьому це не є автоматичним доказом для висновку, що водій автобусу ОСОБА_1 намагався здійснити обгін чи змінити напрямок руху із виїздом на зустрічну смугу руху, по якій вже прямував автомобіль BMW Х5.

Про такі обставини розвитку події щодо проведення ним обгону або переміщення на смугу зустрічного руху водій ОСОБА_1 жодного разу не повідомляв, як під час складання адміністративних матеріалів, перегляду відеозапису на підприємстві автомийки, так і в ході апеляційного провадження. За таких обставин будь-яких підстав вважати, що водій ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 13.1. ПДР та вчинив активні дії на небезпечне зменшення бокового інтервалу, у суду не має.

Твердження апелянта щодо очевидності підтвердженого факту, що водій ОСОБА_1 змінив напрямок руху, розпочавши маневр обгону попутного автомобіля та виїхав на смугу зустрічного руху суд вважає недоведеним та безпідставним з огляду на відсутність переконливих прямих доказів.

Зокрема, слід відзначити, що пояснення обох учасників ДТП є взаємопротилежним, які за своєю суттю полягають у відстоюванні своєї позиції щодо руху кожного водія по своїх смугах руху, дотриманні бокової дистанції і незміні власних напрямків руху.

Покази свідка ОСОБА_6 , який був пасажиром в автобусі, не містять суттєвих відмінностей про обставини ДТП в порівнянні із показами водія ОСОБА_1 , оскільки не відображають точного місця зіткнення і дії водіїв по зміні напрямку руху.

Дослідженні судом фото-відеозображення пошкоджень на обох автомобілях також не місять однозначних даних для ґрунтовного висновку суду про місце та картину зіткнення транспортних засобів, оскільки є ідентичними за своїми загальними утвореннями на бокових (орієнтовно серединних) частинах транспортних засобах, що зіткнулися в процесі інтенсивного руху, та особливих відміток чи слідів (окрім повздовжніх ушкоджень) при такій обстановці не залишили.

За цих обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції, про те, що вина ОСОБА_1 у порушенні пункту 13.1 ПДР не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї справи та склад адміністративного правопорушення не був доведений достатніми об`єктивними доказами.

З`ясувавши, що наявні у матеріалах справи докази як кожен окремо так і у своїй сукупності не підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 передбаченого ст.124 КУпАП складу адміністративного правопорушення, місцевий суд дійшов слушного висновку про необхідність закрити провадження у цій справі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Поряд з цим висновок суду першої інстанції про те, що «в даній дорожній обстановці саме водій автомобіля марки «BMW Х5 ХDRIVE 40I», днз НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , виконуючи маневр обгону, не переконався у безпечності здійснюваного маневру, не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . А тому порушення саме водієм ОСОБА_2 вимог п.13.1. ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими механічними пошкодженнями обома транспортних засобів» також є поспішним.

Такий висновок суддею першої інстанції є недостатньо підтвердженим доказами та необґрунтованим, і за своїми підсумками виходить за межі розгляду даної справи відносно ОСОБА_1 , оскільки виходить за межі пред`явленого йому звинувачення у вчиненні правопорушенні, тим більше зважаючи на долучену до справи постанову суду апеляційної інстанції від 16.09.2026 відносно ОСОБА_2 , якою справу відносно нього було закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку із цим підлягає виключенню із мотивувальної частини постанови суду першої інстанції висновок про те, що «в даній дорожній обстановці саме водій автомобіля марки «BMW Х5 ХDRIVE 40I», днз НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , виконуючи маневр обгону, не переконався у безпечності здійснюваного маневру, не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . А тому порушення саме водієм ОСОБА_2 вимог п.13.1. ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими механічними пошкодженнями обома транспортними засобами».

Згідно з статтею 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право змінити постанову.

У зв`язку із необґрунтованим висновком суду першої інстанції про винуватість водія ОСОБА_2 у заподіяній ДТП такий висновок підлягає виключенню, а постанова – зміні в цій частині.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника потерпілого - адвоката Мельниченка М.С. на постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року задовольнити частково. Постанову судді Житомирського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року, якою закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, - змінити, виключивши із мотивувальної частини висновок судді першої інстанції, що водій автомобіля марки «BMW Х5 ХDRIVE 40I», днз НОМЕР_2 , ОСОБА_2 не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «ЗАЗ», днз НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , і що порушення саме водієм ОСОБА_2 вимог п.13.1. ПДР перебуває у прямому причинно-наслідковому зв`язку з отриманими механічними пошкодженнями обома транспортними засобами.

В іншій частині постанову судді Чуднівського районного суду Житомирської області від 18 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: